Постанова
Іменем України
23 травня 2018 року
м. Київ
справа № 347/1336/15
провадження № 61-5390св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області у складі судді Крилюк М. І. від 02 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області у складі колегії суддів: Ясеновенко Л. В., Бойчука І. В., Проскурніцького П. І. від 17 серпня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про посягання на свободу наукової творчості, авторитет творця інтелектуальної власності, результати наукової праці та порушення Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у видавництві «Тріада плюс» він випустив книгу «ІНФОРМАЦІЯ_2». Відповідач, зловживаючи своїм службовим становищем, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 без його відома піддав її обструкції на засіданнях сесій Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, де були прийняті два незаконні рішення, які порушили українське законодавство й Європейську декларацію прав людини. Так, рішеннями винесено професору ОСОБА_1 громадський осуд та попереджено його про недопустимість перекручування фактів у його наступних книгах, а також рекомендовано автору «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_1 вилучити з продажу і припинити розповсюдження книги та рекомендовано видавництвам не передавати його працю, редакціям чотирьох газет: «Гуцульський край», «Галичина», «Галицький кореспондент» і «Західний курєр» не використовувати в своїх публікаціях і не робити посилання, передруковувати і поширювати матеріали з цієї книги.
Крім цього, вважає голослівним і бездоказовим твердження відповідача про те, що він винен у суїциді музиканта ОСОБА_3 та в передчасній смерті ОСОБА_4.
Унаслідок дій відповідача було вилучено із продажу тираж указаної книги, що заподіяло йому значну шкоду.
Просить суд зобов'язати відповідача за власний кошт у видавництві «Тріада Плюс» надрукувати другий наклад книги «ІНФОРМАЦІЯ_2» за його авторством в кількості 50 примірників вартістю 12 тис. 180 грн з авторською передмовою ОСОБА_1 до другого видання з зазначенням відомостей про посягання ОСОБА_2 на його авторитет творця інтелектуальної власності та порушення Закону України «Про авторське право і суміжні права», зобов'язати ОСОБА_2 повернути автору новий тираж книги «ІНФОРМАЦІЯ_2» та за неодноразове посягання на свободу наукової творчості, авторитет творця інтелектуальної власності, результати наукової праці ОСОБА_1 стягнути з нього десять мінімальних заробітних плат заподіяної шкоди.
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано дії ОСОБА_2 в період перебування на посаді сільського голови Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області в частині поставлення питання на голосування щодо книги «ІНФОРМАЦІЯ_2» рішення Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 незаконними та такими, що посягають на свободу наукової творчості, авторитет творця інтелектуальної власності, результати наукової праці ОСОБА_1
Зобов'язано ОСОБА_2 за власний кошт у видавництві «Тріада Плюс» надрукувати другий наклад книги «ІНФОРМАЦІЯ_2» в кількості 50 примірників вартістю 12 тис. 180 грн з авторською передмовою ОСОБА_1 до другого видання з зазначенням відомостей про посягання ним на його авторитет творця інтелектуальної власності та порушення Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Зобов'язано ОСОБА_2 повернути автору новий тираж книги «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за неодноразове посягання на свободу наукової творчості, авторитет творця інтелектуальної власності, результати наукової праці ОСОБА_1 десять мінімальних заробітних плат заподіяної шкоди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що діями ОСОБА_2 в період перебування його на посаді сільського голови Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області були порушені авторські права позивача та спричинено йому шкоду, оскільки рекомендації відповідача щодо заборони видавництвам тиражувати книгу ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» та редакціям часописів «Гуцульський край», «Галичина», «Галицький кореспондент» і «Західний кур'єр» не використовувати матеріал з неї, викладені в незаконних рішеннях сільської ради, прямо порушують авторські права позивача, зокрема право розпоряджатись об'єктом інтелектуальної власності, що призвело до посягання на свободу наукової творчості, авторитет творця інтелектуальної власності та результати наукової праці ОСОБА_1
Посяганням на авторитет автора є також направлення рішення Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області до ВАК України, а також шкоди завдано автору вилученням із продажу тиражу вказаних книг.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення Косівського районного суду від 02 червня 2016 року залишено без зміни.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, щоОСОБА_2, перебуваючи на посаді сільського голови, вийшов за межі своїх повноважень, поставивши на обговорення та розгляд сесії Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області питання щодо діяльності ОСОБА_1, як автора книги «ІНФОРМАЦІЯ_2», що завдало йому шкоди у зв'язку з порушенням його авторських прав.
У вересні 2016 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 у видавництві «Тріада плюс» опублікував та в подальшому розповсюджував книгу «ІНФОРМАЦІЯ_2», в якій зробив портретний нарис життя людей с. Космач Косівського району Івано-Франківської області, зокрема ОСОБА_4 і ОСОБА_5 без їхньої згоди, які на думку останніх принижують їхню честь і гідність, посягають на авторитет.
У листопаді 2011 року до Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області звернувся житель села ОСОБА_5 із письмовою заявою про надання оцінки діям уродженця цього ж села ОСОБА_1, який у вказаній книзі спотворив та перекрутив факти з життя односельчан.
У зв'язку з тим, що вказане питання стосувалось жителів села та іміджу населеного пункту, призвело до великого невдоволення серед його мешканців, на вимогу місцевих депутатів було запропоновано розглянути заяву на пленарному засіданні сільської ради.
Відповідно до протоколу засідання п'ятої сесії шостого скликання Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області депутати сільської ради одноголосно осудили дії позивача щодо розповсюдження в указаній книзі неправдивих фактів і було вирішено попередити ОСОБА_1, як автора книги, про недопустимість перекручування фактів у подальшому та прийнято колегіальне рішення від ІНФОРМАЦІЯ_3, яке позивач оскаржив до суду.
Порушене право ОСОБА_1 постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2013 року у справі за його позовом саме до Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської було захищене.
Крім того, твори ОСОБА_1 неодноразово піддавалась критиці в засобах масової інформації (наприклад, у всеукраїнському культурологічному тижневику «Слово Просвіти» від ІНФОРМАЦІЯ_5), а його дії неодноразово були предметом судових спорів у національних судах та Європейському суді з прав людини, який йому відмовив у задоволенні заяви.
До того ж, суди розглядаючи й вирішуючи справу, припустилися помилки, вважаючи, що поставлення на голосування сесії питання про розгляд заяви ОСОБА_5 та прийняті сільською радою рішення від ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_4 посягають на свободу наукової творчості, авторитет творця інтелектуальної власності, результати наукової праці ОСОБА_1, адже такі висновки судів суперечать вимогам законодавства у сфері захисту авторського права.
Так, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не вказав, які саме норми Закону України «Про авторське право і суміжні права» було порушено ОСОБА_2, в чому виражалось таке порушення, які наслідки настали внаслідок нього та чи були вони в причинному зв'язку із ним, як направлення рішення сільської ради до ВАК України порушило норми вказаного Закону. Таким чином, висновок судів про задоволення позову та, зокрема зобов'язання ОСОБА_2 за власний кошт надрукувати 50 примірників книги не обґрунтовується належними та допустимими доказами, а покладення відповідальності саме на посадову особу органу місцевого самоврядування у зв'язку з визнанням рішення цього колегіального органу незаконним є неприпустимим.
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що саме голова сільської ради, який представляє відповідну раду, грубо порушив його права, поставивши на розгляд ради питання за заявою ОСОБА_5, що завдало йому моральної шкоди, підтвердженої належними доказами, піддав сумніву його авторитет, звів на нього наклеп, скомпрометував. При цьому в касаційній скарзі ОСОБА_2 визнав свою вину і має нести за це персональну відповідальність. У зв'язку з викладеним ОСОБА_1 просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
05 лютого 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Суди встановили, що ОСОБА_1 є автором книги «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка була видана в 2011 році ТОВ «Тріада плюс» накладом 50 примірників за кошти автора, що підтверджено довідкою ТОВ «Тріада плюс» від 21 березня 2016 року.
Рішенням Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено професору ОСОБА_1 громадський осуд, оскільки він у своїй книзі «ІНФОРМАЦІЯ_2» спотворив і перекрутив реальні факти з життя односельчан, дав їм негативну моральну оцінку і цим зганьбив честь видатних людей села. Також попереджено ОСОБА_1 про недопустимість перекручення фактів у його наступних книгах, які він має намір видавати, та рішення сільської ради вирішено направити до ВАК України, де ОСОБА_1 отримав вчений ступінь доктора історичних наук.
Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2013 року вказане рішення сільської ради від ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано незаконним, яку ухвалою Львівського адміністративного апеляційного суду від ІНФОРМАЦІЯ_5 залишено без змін.
ІНФОРМАЦІЯ_4 Космацька сільська рада Косівського району Івано-Франківської прийняла рішення, яким рекомендувала ОСОБА_6 автору книги «ІНФОРМАЦІЯ_2» за ненауковість, окремі неправдиві відомості, фальсифікацію подій вилучити з продажу і припинити розповсюдження цієї книги. Крім того, сільська рада рекомендувала видавництвам не перевидавати книгу «ІНФОРМАЦІЯ_2», а редакціям газет, зокрема: «Гуцульський край», «Галичина», «Галицький кореспондент» і «Західний кур'єр» не використовувати в своїх публікаціях і не робити посилання, передруковувати і поширювати матеріали з даної книги, адже викладені довідки про людей є недостовірними, що принижують честь та гідність космачан.
Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2014 року зазначене рішення сільської ради від 04 липня 2013 року визнано незаконним та скасовано.
У статтях 14 та 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» і статтях 438 та 440 ЦК України законодавець закріпив переліки особистих немайнових і майнових прав автора.
Відповідно до сатті 50 цього Закону в редакції, яка булла чинною на час виникення спірних правовідносин, порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є: а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав; б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення; в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору; г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення; д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав; е) будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу; є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління; ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.
У статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» закріплено способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав, зокерма шляхом ухвалення відповідного судового рішення.
У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» указано, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»; шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.
Крім того, згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
У статті 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
У частині першій статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування» закріплено, що шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.
Таким чином, законодавець розмежував підстави та наслідки завдання шкоди органом місцевого самоврядування та його посадовими чи службовими особами.
З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій, не звернули увагу на вказані норми матеріального права та дійшли помилкового висновку, що саме на відповідача як на голову сільської ради слід покласти відповідальність у зв'язку з визнанням рішень сільської ради, прийнятих колегіально, незаконними, адже в законодавстві передбачено відповідальність саме органу місцевого самоврядування за завдання шкоди його незаконними рішеннями.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2016 року скасувати.
У задоволенні позовуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про посягання на свободу наукової творчості, авторитет творця інтелектуальної власності, результати наукової праці та порушення Закону України «Про авторське право і суміжні права» відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 413 (чотириста тринадцять) грн 61 (шістдесят одна) коп. на відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, та 450 (чотириста п'ятдесят) грн на відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С. Ф. Хопта
Судді: О. В. Білоконь
Б. І. Гулько
Є. В. Синельников
Ю. В. Черняк