Історія справи

Постанова КЦС ВП від 02.10.2024 року у справі №360/1839/19
Постанова КЦС ВП від 22.02.2023 року у справі №360/1839/19
Постанова КЦС ВП від 22.02.2023 року у справі №360/1839/19

Постанова

Іменем України

22 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 360/1839/19

провадження № 61-17653св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: Державний реєстратор Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області Олішкевич Катерина Василівна, ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року у складі колегії суддів Сушко Л. П., Гаращенка Д. Р., Сліпченка О. І.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області Олішкевич К. В., ОСОБА_3 про скасування права власності на квартиру.

Позов мотивований тим, що 24 квітня 2013 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 уклали з ОК ЖБК «Бригантина-2» в особі ОСОБА_5 договір про спільну пайову участь у будівництві житлового кооперативного будинку по АДРЕСА_1 , за умовами якого домовились про спільне будівництво житлового кооперативного будинку за вказаною адресою з подальшою передачею їм, як пайовикам, частки цього будинку у вигляді однокімнатної кв. АДРЕСА_2 , загальною площею 34 кв. м, розташованої на другому поверсі. Відповідно до пункту 2.2.2 зазначеного договору, ціна за 1 кв. м квартири еквівалентна 2 178,00 грн залишається незмінною до кінця виконання обов`язків обома сторонами. Загальна вартість квартири еквівалентна 74 052,00 грн.

Оскільки на момент укладення договору у позивачів не вистачало коштів для внесення суми в розмірі 75 % від вартості квартири, то 27 червня 2013 року, на пропозицію голови правління ОСОБА_5 , між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 , ОСОБА_5 був укладений договір переуступки паю на зазначену квартиру з поетапною оплатою, згідно з умовами якого, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 передають позивачам свій пай у ОК ЖБК «Бригантина-2», який відповідає праву на вступ в ОК ЖБК «Бригантина-2» та отримання свідоцтва на право власності на вказану квартиру, а також часткової спільної власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок. За отримання паю на зазначену квартиру позивачі передали відповідачці та ОСОБА_5 аванс на суму 8 150,00 грн, що еквівалентно 1 000 дол. США, друга частина внеску у розмірі 9 000 дол. США мала бути сплачена позивачами у термін до 10 серпня 2013 року. Загальна вартість квартири з ремонтом «під ключ» та газовим котлом становить 39 930 дол. США, система оплати «ануїтет», платежі розподілені на 120 місяців під 12,5 % річних. Суть укладення вказаного договору переуступки паю полягала у тому, що кошти у розмірі 74 052,00 грн, які передбачені вищевказаним договором про спільну пайову участь у будівництві кооперативного будинку, будуть зараховані на виконання умов цього договору.

На виконання умов зазначених договорів позивачі з 12 червня 2013 року по 16 вересня 2013 року сплачували щомісячно 438,10 дол. США, а з 26 вересня 2013 року по 14 вересня 2015 року вносили щомісячні платежі в різному розмірі, про що маються відповідні розписки. Загалом позивачами було передано відповідачці з червня 2013 року по вересень 2015 року грошові кошти у розмірі 18 841,21 дол. США.

05 липня 2013 року позивачі та кооператив ОК ЖБК «Бригантина-2» в особі його голови ОСОБА_5 підписали акт приймання-передачі, за яким кооператив передав, а позивачі прийняли кв. АДРЕСА_3 , яка на сьогоднішній день знаходиться у володінні позивачів.

Однак, отримавши 18 серпня 2016 року ухвалу Бородянського районного суду Київської області про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та копії матеріалів вказаної справи, позивачі довідались, що право власності на вказану квартиру, в якій вони проживають та сплачують щомісячні платежі, 29 березня 2016 року було зареєстровано державним реєстратором Бородянської селищної ради за ОСОБА_3 , номер запису - 14203516. Підставою виникнення права власності відповідача на квартиру реєстратор зазначила: технічний паспорт, акт приймання-передачі нерухомого майна від 06 грудня 2012 року ОК ЖБК «Бригантина-2» та ОСОБА_3 , договір про спільну пайову участь у будівництві будинку від 27 червня 2013 року, видавник ОК ЖБК «Бригантина-2» та ОСОБА_3 .

Зазначили, що договір переуступки паю на квартиру від 27 червня 2013 року не скасований, не визнаний недійсним і свою дію не припинив (діє до 27 червня 2023 року), тому реєстрація права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 порушує права позивачів, як власників та користувачів спірної квартири.

Позивачі просили:

скасувати право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_4 , зареєстроване в реєстрі права власності 29 березня 2016 року, номер запису 14203516.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 09 червня 2021 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до державного реєстратора Бородянської селищної ради Київської області, ОСОБА_3 про скасування права власності на квартиру задоволено.

Скасовано право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 березня 2016 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що пай відповідач ОСОБА_3 і ОСОБА_5 переуступили ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відповідно до умов договору переуступки паю на квартиру від 27 червня 2013 року, такий договір не скасований, не визнаний недійсним і свою дію не припинив, тому реєстрація права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_3 порушує права позивачів.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачі дізналися про порушення своїх прав, а саме про те, що право власності на вказану квартиру зареєстроване за відповідачем ОСОБА_3 - 18 серпня 2016 року, коли отримали ухвалу Бородянського районного суду Київської області про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та копії матеріалів вказаної справи. З поштового конверту вбачається, що даний позов подано до суду засобами поштового зв`язку 17 серпня 2019 року, тобто в межах позовної давності.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

ПостановоюКиївського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року апеляційну скаргу Державного реєстратора Бородянської селищної ради Київської області Скопенко К. В. задоволено. Рішення Бородянського районного суду Київської області від 09 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до державного реєстратора Бородянської селищної ради Київської області, ОСОБА_3 про скасування права власності на квартиру.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року заяву адвоката Баховського М. М., який діє в інтересах ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 грн.

В іншій частині заяви відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою виникнення права власності ОСОБА_3 на зазначений об`єкт нерухомого майна є договір про спільну пайову участь у будівництві житлового будинку від 27 червня 2013 року, укладений між нею та ОК «ЖБК «Бригантина-2» та акт приймання-передачі спірної квартири від 05 липня 2013 року. Заявляючи вимогу про скасування права власності ОСОБА_3 на спірну квартиру, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дійсність договору про спільну пайову участь у будівництві житлового будинку від 27 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОК «ЖБК «Бригантина-2» та акт приймання-передачі спірної квартири від 05 липня 2013 року в судовому порядку не оспорювали і такі не визнані недійсними. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, без врахування правових висновків Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц та від 20 серпня 2020 року у справі №916/2464/19, відповідно до яких рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. З метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року рішення Бородянського районного суду Київської області від 11 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 липня 2017 року залишено без змін. Верховний суд погодився із висновками суду першої інстанції щодо недоведеності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сплати грошових коштів на рахунок житлового кооперативу на виконання договору про спільну пайову участь в будівництві житлового будинку, а сплати їх фізичній особі-підприємцю. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не є членами ОК «ЖБК «Бригантина-2», що встановлено рішенням Бородянського районного суду Київської області від 07 вересня 2015 року.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_4 в якій просять: постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року скасувати; рішення Бородянського районного суду Київської області від 09 червня 2021 року залишити в силі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції 2020 року до спірних правовідносин застосовуватись не може, оскільки позивач звернувся до суду у серпні 2019 року та обрав допустимий, з точки зору, діючого на серпень 2019 року чинного законодавства, спосіб захисту прав. Зазначає, що матеріали справи не містять жодного документу на підставі яких виникло право власності у відповідача ОСОБА_3 , окрім витягу з реєстру речових прав. Відповідно до витягу з реєстру речових прав, підставою для реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 були, зокрема, акт приймання передачі спірної квартири 06 грудня 2012 року між нею та ОК ЖБК «Бригантина-2» та договір про спільну пайову участь у будівництві житлового будинку від 27 червня 2013 року. Тобто, відповідач ОСОБА_3 спочатку уклала акт приймання передачі спірної квартири, а потім почала і будувати спірну квартиру. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не розібрався в датах складення документів, які були підставою реєстрації права власності, не встановив, коли саме був підписаний акт приймання передачі спірної квартири та зробив помилковий висновок, що законною підставою виникнення права власності ОСОБА_3 на спірну квартиру є договір про спільну пайову участь у будівництві житлового будинку від 27 червня 2013 року, укладений між нею та ОК «ЖБК «Бригантина-2» та акт приймання-передачі спірної квартири від 05 липня 2013 року. Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції при задоволенні позову не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, оскільки відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 360/1970/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, належним способом захисту права або інтересу позивача є скасування запису про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року поновлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі № 360/1839/19, витребувано справу з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про продовження заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 рокуу задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке підписане представником ОСОБА_4 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року та додаткової постанови Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року відмовлено.

У грудні 2021 року матеріали цивільної справи № 360/1839/19 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2022 року касаційне провадження у справі № 360/1839/19 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 360/1839/19, справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 06 грудня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 360/1970/17, від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Фактичні обставини

Суди встановили, що 24 квітня 2013 року між ОК ЖБК «Бригантина-2» в особі голови кооперативу Скопенка А. А. та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладений договір про спільну пайову участь у будівництві житлового кооперативного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з подальшою передачею пайовикам, в рівних долях кожному, їх частки у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 34 кв. м, розташованої на другому поверсі будинку.

27 червня 2013 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (сторона 1) з однієї сторони та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (сторона 2) з другої сторони був укладений договір переуступки паю на квартиру в ОК ЖБК «Бригантина-2» з поетапною оплатою, за яким сторона 2 передає стороні 1 свій пай у ОК ЖБК «Бригантина-2», який відповідає праву на вступ в ОК ЖБК «Бригантина-2» та отримання свідоцтва про право власності кв. АДРЕСА_3 і часткової спільної власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок та встановлює порядок сплати залишку суми за пай. За отримання паю на вищезгадану квартиру, сторона 1 передає стороні 2 аванс на суму 8 150,00 грн, які по комерційному курсу продажу відповідають 1 000,00 дол. США у готівковому порядку. Друга частина у розмірі 9 000,00 дол. США буде сплачена до 10 серпня 2013 року. Загальна вартість квартири з ремонтом «під ключ» та газовим котлом складає 39 930,00 дол. США (в еквіваленті у гривнях по курсу купівлі доларів на день оплати). Отримання кожної суми грошей підтверджується розпискою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Залишок вартості у розмірі 29 930,00 дол. США виплачується щомісячними внесками, розрахованими по системі «ануїтет» на 120 місяців під 12,5 % річних, які сторона 1 сплачує стороні 2 як оренду за несплачену частину квартири. Щомісячний платіж складає 438,10 дол. США в еквіваленті в гривнях по курсу купівлі долару на день оплати. Перший внесок - у липні 2013 року. Відповідно до пункту 4 вказаного договору квартира передається стороні 1 по акту здачі-прийомки. Після підписання акту сторона 1 отримує ключі від квартири. Відповідно до пункту 5.1 вказаного договору сторона 1 набуває право користування квартирою після підписання договору, а право власності на квартиру - з моменту отримання свідоцтва на право власності на квартиру шляхом вступу у кооператив - ОК ЖБК «Бригантина-2» після сплати вартості квартири. Пунктом 7.4 договору встановлено, що якщо сторона 1 заборгує поточні оплати стороні 2 більше, ніж за 6 місяців без погодження сторони 2, дія зобов`язань сторони 2 припиняється в односторонньому порядку. В цьому випадку сторона 2 набуває право в односторонньому порядку розірвати договір, виставивши квартиру на продаж, а після продажу та погашення заборгованості і штрафу у розмірі 1 000,00 дол. США, решту коштів в 3-денний строк повернути стороні 1. Сторона 1 зобов`язувалась в цьому випадку звільнити квартиру та повернути її стороні 2 у стані не гіршому, ніж отримала.

На підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 05 липня 2013 року голова правління ОК ЖБК «Бригантина-2» Скопенко А. А. передав, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 прийняли кв. АДРЕСА_3 .

На виконання зазначеного договору переуступки паю ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , починаючи з 12 липня 2013 року і по 14 вересня 2015 року проводили сплату платежів за договором у різних розмірах, після цього припинили оплачувати кошти, залишок до сплати 28 661,23 дол. США, всього сплачено 11 268,77 дол. США.

З викладеного слідує, що після підписання зазначеного договору переуступки паю від 27 червня 2013 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 набули право користування зазначеною квартирою та проживають в ній з 2013 року і до цього часу, що підтверджується копією акту приймання-передачі від 05 липня 2013 року та визнається сторонами.

29 березня 2016 року за рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29293530 від 18 квітня 2016 року, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 06 грудня 2012 року, підписаного між ОК ЖБК «Бригантина-2» та ОСОБА_3 , договору про спільну пайову участь у будівництві житлового будинку від 27 червня 2013 року, технічного паспорту від 06 грудня 2012 року, за відповідачем ОСОБА_3 було зареєстроване право власності на кв. АДРЕСА_3 .

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 11 січня 2017 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 липня 2017 року, виселено ОСОБА_2 із зазначеної квартири, яка належить на праві власності ОСОБА_3 , без надання іншого житлового приміщення з тих підстав, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 02 серпня 2016 року вищезазначений договір переуступки паю на квартиру в ОК ЖБК «Бригантина-2» з поетапною оплатою, укладений 27 червня 2013 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 визнано недійсним.

Однак постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 360/2103/15-ц зазначене рішення апеляційного суду Київської області від 02 серпня 2016 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору переуступки паю на квартиру з поетапною оплатою скасовано із залишенням в силі в цій частині рішення Бородянського районного суду Київської області від 11 травня 2016 року, яким, відмовлено у задоволенні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору переуступки паю від 27 червня 2013 року недійсним.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 цього кодексу).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 656/241/19-ц (провадження № 61-1936св21) зазначено, що «згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції. […] наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав».

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частини перша та друга статті 328 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) зроблено висновок, що «інвестор після виконання ним фінансових зобов`язань за укладеними договорами купівлі-продажу цінних паперів та резервування об`єкта нерухомості (чи аналогічними правочинами, що підтверджують здійснення інвестування) отримує документи, які підтверджують реальність такого правочину та встановлюють для нього його особисті майнові права на конкретний об`єкт нерухомого майна. Для отримання права власності на такий об`єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об`єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об`єкта нерухомості відповідно вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна до експлуатації (статті 328 331 ЦК України). Отже саме інвестор є особою, яка первісно набуває право власності на об`єкт нерухомого майна, що споруджений за його кошти … Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов`язаними зі створенням об`єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред`явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи (статті 392 388 ЦК України). При цьому не вимагається визнання недійсними нікчемних правочинів, які спрямовані на незаконне заволодіння майном інвестора іншими особами (стаття 228 ЦК України)».

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справі, що переглядається:

24 квітня 2013 року між ОК ЖБК «Бригантина-2», в особі голови Скопенка А. А. та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладений договір про спільну пайову участь у будівництві житлового кооперативного будинку, предметом якого було спільне будівництво житлового кооператвного будинку за адресою: АДРЕСА_1 з подальшою передачею пайовикові його частки у вигляді однокімнатної кв. АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 8);

пунктом 7.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;

відповідно до акту приймання-передачі від 05 липня 2013 року, голова правління ОК ЖБК «Бригантина-2» Скопенко А. А. передав, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 прийняли однокімнатну кв. АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 14);

пунктом 3.4 договору передбачено, що підписання акту прийому-передачі квартири, що є підставою для реєстрації права власності пайовика на зазначену у пункті 1.1. квартиру в БТІ м. Бородянка;

27 червня 2013 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 укладений договір переуступки паю на кв. АДРЕСА_5 ;

відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 24 липня 2019 року, державним реєстратором Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області Олішкевич К . В. 29 березня 2016 року внесено запис про право власності ОСОБА_3 на кв. АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності: акт приймання-передачі нерухомого майна № б/н від 06 грудня 2012 року, договір про спільну пайову участь у будівництві житлового будинку від 27 червня 2013 року, технічний паспорт № б/н від 06 грудня 2012 року (т. 1 а. с.227-228);

суд першої інстанції задовольнивши позов зазначив, що пай відповідач ОСОБА_3 і ОСОБА_5 переуступили ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відповідно до умов договору переуступки паю на квартиру від 27 червня 2013 року, такий договір не скасований, не визнаний недійсним і свою дію не припинив, тому реєстрація права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_3 порушує права позивачів;

суд апеляційної інстанції відмовивши у позові зазначив, що підставою виникнення права власності ОСОБА_3 на зазначений об`єкт нерухомого майна є договір про спільну пайову участь у будівництві житлового будинку від 27 червня 2013 року, укладений між нею та ОК «ЖБК «Бригантина-2» та акт приймання-передачі спірної квартири від 05 липня 2013 року, які в судовому порядку не оспорені та не визнані недійсними.

Натомість, суди залишили поза увагою, що:

між ОК ЖБК «Бригантина-2», в особі голови Скопенка А. А. та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладений договір про спільну пайову участь у будівництві житлового кооперативного будинку 24 квітня 2013 року, а пізніше - 27 червня 2013 року договір аналогічного змісту укладений між ОК ЖБК «Бригантина-2», в особі голови Скопенка А. А. та ОСОБА_3 ;

у день укладення договору про спільну пайову участь у будівництві житлового кооперативного будинку між ОК ЖБК «Бригантина-2», в особі голови ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , з подальшою передачею ОСОБА_3 спірної квартири, між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладений договір переуступки паю на спірну квартиру;

акт приймання-передачі нерухомого майна, № б/н від 06 грудня 2012 року, який в числі інших документів, став підставою для виникнення права власності за ОСОБА_3 , датований 06 грудня 2012 року;

таким чином, судам необхідно визначити дійсну правову природу укладених договорів між сторонами, здійснити їх оцінку, проаналізувати обсяг прав та обов`язків, які виникли в результаті укладення договорів та встановити хто із інвесторів первісно набув право власності на спірний об`єкт нерухомого майна.

З урахуванням викладеного, оскаржені судові рішення в частині позовних вимог до ОСОБА_3 ухвалені з порушенням норм процесуального права, а тому в цій частині підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо позовних вимог до державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області Олішкевич К. В.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 126/2200/20 (провадження № 61-10017св22), зазначено, що «спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі, він лише зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року у справі № 336/4662/19 (провадження № 61-19598св20). Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року в справі № 756/2298/18 (провадження № 61-3976св21)».

У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанціями обставини справи, підтверджують, що цей спір виник між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Тому державний реєстратор Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області Олішкевич К. В. є неналежним відповідачем, і у зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області Олішкевич К. В. необхідно відмовити із зазначеної підстави. Суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог, проте помилився щодо мотивів такої відмови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2023 року у справі № 591/1978/22 (провадження № 61-9644св22), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 126/2200/20 (провадження № 61-10017св22), судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені частково без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення в частині позовних вимог до ОСОБА_3 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог до державного реєстратора змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись статями 400 409 411 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_4 , задовольнити частково.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 09 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасування права власності на нерухоме майно скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області Олішкевич К. В. змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Бородянського районного суду Київської області від 09 червня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року в скасованій частині втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук