Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.05.2019 року у справі №682/615/18

Постанова

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 682/615/18

провадження № 61-9262 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Кривцової Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Улашанівська сільська рада Славутського району Хмельницької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня

2018 року у складі судді Зеленської В. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 березня 2019 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області (далі - Улашанівської сільської ради), ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), з урахування уточнених позовних вимог, просила: визнати незаконним та скасувати рішення сільської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що 22 травня 2015 року вона купила

у ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними будівлями

АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці площею 0,0913 га, яка належить Улашанівській сільській раді Славутського району Хмельницької області.

При купівлі житлового будинку представник продавця повідомила, що за будинковолодінням рахується і використовується також суміжна земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0942 га, тому вона звернулася до Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою з метою набуття права власності на вказані земельні ділянки.

Рішенням сесії Улашанівської сільськоїради Славутського району Хмельницької області від 10 листопада 2015 року № 12 їй було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою посвідчення права на земельну ділянку, площею 0,25 га, по АДРЕСА_1 - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Під час розробки технічної документації землевпорядною організацією за її зверненням і на підставі вказаного рішення сільської ради стало відомо, що рішенням сесії Улашанівської сільської ради від 24 березня 2016 року № 5 внесено зміни до рішення від 10 листопада 2015 року № 12

та надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою посвідчення права на земельну ділянку площею 0,10 га

по АДРЕСА_1 - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На її усне звернення Улашанівський сільський голова пояснив, що суміжна земельна ділянка площею 0,0942 га перебуває у користуванні ОСОБА_2, яка виготовляє державний акт на право власності на цю земельну ділянку на підставі рішення сесії Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області від 28січня 2016 року № 6, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яке вона вважає незаконним.

З урахування уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила: визнати незаконним та скасувати рішення четвертої сесії Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області VII скликання № 6

від 28 січня 2016 року, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6823987700:01:008:0019, площею 0,0942 га, яка розташована за адресою: с. Улашанівка Славутського району Хмельницької області та скасувати державну реєстрацію цієї земельної ділянки, зареєстрованої за реєстраційним номером об'єкта нерухомості 86386686839,29 лютого 2016 року державним реєстратором реєстраційної служби Славутського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області за № 13499970.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Славутськогоміськрайонного суду Хмельницької області

від 12 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, щоб пред'явити вимогу про визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним (незаконним) внаслідок порушення прав на земельну ділянку, позивачка повинна мати необхідний обсяг прав та обов'язків щодо володіння та користування нею. Тобто ОСОБА_1 повинна мати законне право на володіння та користування спірною земельною ділянкою та мати документ, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, яка має бути зареєстрована за нею.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Славутськогоміськрайонного суду Хмельницької області

від 12 грудня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішенням сесії Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області

від 28 січня 2016 року № 6 про затвердження ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6823987700:01:008:0019 площею 0,0942 га, яка розташована в с. Улашанівка Славутського району Хмельницької області не порушують права ОСОБА_1

ОСОБА_5 відповідно до вимог статті 126 ЗК України, чинного станом на час прийняття рішення про передачу їй земельної ділянки у власність, державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,09 га, не виготовила, а ОСОБА_1 не надала суду документів, які посвідчують її право власності на спірну земельну ділянку, а також документів про відведення її меж у натурі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1, посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Славутськогоміськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 березня 2019 року скасувати та передати справу на новий судовий розгляд.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 14 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 682/615/18 із Славутського районного суду Хмельницької області та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 у порушенні вимог

статті 118 ЗК України не зверталася до Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області із заявою про передачу їй

у власність спірної земельної ділянки та із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, а Улашанівська сільська рада Славутського району Хмельницької області не приймала рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначає також, що ОСОБА_6 (мати відповідачки ОСОБА_2) не зверталася із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і Улашанівською сільською радою Славутського району Хмельницької області не приймалося рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Тобто ОСОБА_6 (спадкодавець) за життя не набула у власність спірну земельну ділянку, а відтак вона не могла перейти у спадщину до ОСОБА_2.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 від: Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 ОСОБА_3 та Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області, які є ідентичними і в яких зазначається, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просять рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 березня 2019 року залишити без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому частиною 1 статті 16 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. З аналізу статті 265 ЦПК України вбачається, що суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони справи на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами та обов'язками щодо предмета спору (стаття 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін може лише сприяти учасникам процесу в реалізації таких прав та виконанню обов'язків, ураховуючи при цьому принципи справедливості та рівності учасників процесу перед законом та судом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Згідно з частиною 3 статті 12, частиною 1 . статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частиною 3 статті 12, частиною 1 . статті 81 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Аналогічне положення вбачається з аналізу норм спадкового права, закріпленого у Цивільному кодексі УРСР, чинному на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6.

Статтею 125 ЗК України у редакції, чинною на час реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0942 га, встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з частиною 1 та 2 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Враховуючи вищенаведене, висновок судів, що для пред'явлення вимоги про визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним (незаконним) внаслідок порушення прав на земельну ділянку, позивач повинна мати законне право на володіння та/чи користування спірною земельною ділянкою, яка має бути зареєстрована за нею, є обґрунтованим. Судами встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 6823987700:01:008:0019, площею 0,0942 га, не перебувала у користуванні позивачки.

З договору купівлі-продажу житлового будинку від 22 травня 2015 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, вбачається, що житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 належав продавцю ОСОБА_4 на підставі договору дарування ОСОБА_5.

Згідно із записами з погосподарських книг по Улашанівській сільській раді Славутського району Хмельницької області за 2006-2010 роки убачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 продано ОСОБА_5 та рішенням сесії Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області від 19 лютого

2007 року № 9/10 ОСОБА_5 надано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,09 га.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за будинковолодінням АДРЕСА_1 рахувалася земельна ділянка, площею 0,09 га, ніхто із попередніх власників не користувався земельною ділянкою кадастровий номер undefined, площею 0,0942 га.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 не зверталася до Улашанівської сільської радиСлавутського району Хмельницької області згідно зі статтею 118 ЗК України із заявою про передачу у власність спірної земельної ділянки та із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою є необґрунтованими, так як право користування спірною земельною ділянкою перейшло їй у спадщину від матері

ОСОБА_6, а з 22 травня 1997 року рішенням виконавчого комітету Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області № 39 ОСОБА_6 із земель запасу сільської ради виділено земельну ділянку площею 0,15 га для ведення особистого підсобного господарства.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які на думку заявника мають істотне значення для вирішення справи, разом з тим, вони були предметом перевірки і оцінки судами першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області

від 12 грудня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 28 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова