Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.08.2019 року у справі №541/724/17

Постанова

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 541/724/17-ц

провадження № 61-31416св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 липня 2017 року у складі судді Городівського О. А. та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 07 листопада 2017 року у складі суддів: Чумак О. В., Бондаревської С. М., Дряниці Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватне підприємство "імені Зубковського",

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного підприємства "імені Зубковського" (далі - ПП "імені Зубковського") про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції, пені, 3 % річних, розірвання договорів оренди землі.

Зазначала, що вона є власником двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення розміром 2,1075 га з кадастровим номером 5323289600:00:004:0056 та розміром 2,3371 га з кадастровим номером 5323289600:00:004:0058, які розташовані на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області. 15 грудня 2012 року між нею і відповідачем укладено договори оренди землі № 147 та № 148, які зареєстровані 30 січня 2014 року.

Умовами пункту 31 договорів передбачено, що орендар зобов'язується прийняти земельну ділянку та приступити до її використання в строки, встановлені цим договором, який буде зареєстрований у відповідності до закону.

Відповідачвиплатив їй орендну плату за 2013 рік, чим підтвердив, що він використав спірні земельні ділянки до дати державної реєстрації договорів.

Вказані обставини становлять підставу розірвання договорів. Також згідно пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить на момент підписання договору 3
024грн 07 коп. Крім цього, розмір орендної плати необхідно коригувати з урахуванням індексу інфляції на момент виплати орендної плати. Відповідач має заборгованість із виплати орендної плати за кожним договором, у2014 році борг становить 771 грн 88 коп., за 2015 рік - 1 662грн 34 коп., за 2016 рік - 1

413грн 48 коп. Враховуючи невиплату орендної плати в повному обсязі за вищевказані роки, що є систематичним порушенням умов договору оренди земельної ділянки, вона неодноразово зверталася до відповідача з вимогою щодо розірвання договору оренди землі та повернення їй земельної ділянки.

Востаннєлист-повідомлення направлено 06березня 2017 року, проте у встановлений позивачем триденний строк з дати отримання листа-повідомлення й до дня подання позову відповідач жодних дій не вчинив, тобто ухиляється від повернення спірної земельної ділянки.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просила розірвати договори оренди землі, стягнути з відповідача на її користь 8 440 грн 68 коп. боргу із орендної плати, із яких: недоплачена орендна плата - 6 617 грн 80 коп., інфляційні втрати - 1 123 грн 90 коп., 3 % річних - 195 грн 62 коп., пеня - 503 грн 36 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щопозивачем та його представником під час розгляду справи судом не зазначено та не доведено, що внаслідок використання відповідачем земельної ділянки позивача до набрання чинності договорів оренди землі № 147 та № 148 від 15 грудня 2012 року позивач булапозбавлена значною мірою того, на що вона розраховувалапри укладенні договору, та, враховуючи те, що права та обов'язки задоговором на той час не виникли, вказана обставина не може бути підставою для розірвання договору ні відповідно до закону, ні відповідно до договору. Щодо вимог позивача про порушення умов договору в частині виплати орендної плати, то розрахунок коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки базується на врахуванні індексу споживчих цін, що є основним показником рівня інфляції в державі, тому додаткового застосування індексу інфляції для обчислення розміру орендної плати немає підстав. Як вбачається з копій повідомлень Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області та Управління Держгеокадастру у Миргородському районі Полтавської області за період чинності спірних договорів оренди вартість однієї земельної ділянки, виділеної за рахунок однієї земельної частки (паю) в межах Ярмаківської сільської ради, становила: станом на 01 січня 2014 року - 43 200 грн 97 коп., станом на 01 січня 2015 року - 53 960 грн 71 коп., станом на 01 січня 2016 року - 64 752 грн 85 коп. Відповідно до умов договору розмір орендної плати за 2014 рік становить 43 200 грн 97 коп. х7 % = 3
024грн 07 коп., за 2015 рік 53 960 грн 71 коп. х 7% = 3 777грн 25 коп., за 2016 рік 64 752 грн 85 коп. х 7% = 4 532грн 70 коп. Згідно з довідками відповідача ОСОБА_1 нарахована та виплачена орендна плата за кожним спірним договором у 2014 році 3 024грн 07 коп., у 2015 році 3 777грн 25 коп., у 2016 році 4 700грн 62 коп. за вирахуванням прибуткового податку та військового збору у строк, встановлений договором до грудня місяця. Таким чином, умови договорів оренди землі № 147 та № 148 від 15 грудня 2012 року в частині виплати орендної плати відповідачем дотримані повністю, отже підстави для стягнення боргу з врахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних та розірвання вказаного договору оренди землі відсутні.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 07 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що аналіз умов оспорюваних договорів свідчить про те, що сторони підписанням оспорюваних договорів оренди дійшли згоди щодо такої істотної умови, як орендна плата, яка виплачувалась позивачці ОСОБА_1 відповідачем щорічно пропорційно до збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зміни до вказаних договорів щодо розміру орендної плати у відсотках сторонами не вносились. Умови укладених між сторонами договорів оренди землі не містять положень щодо застосування індексів інфляції при внесенні орендної плати. Ними передбачено інше обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації. Місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що, оскільки розрахунок коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки базується на врахуванні індексу споживчих цін, що є основним показником рівня інфляції в державі, для додаткового застосування індексу інфляції для обчислення розміру орендної плати немає підстав.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підстави касаційного оскарження обґрунтовано тим, що відповідач у період 2014-2016 років виплатив їй орендну плату без урахування індексу інфляції, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка становить підставу розірвання договорів.

Рух справи у суді касаційної інстанції

29 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду, а 07 червня 2019 року - судді-доповідачу Штелик С. П.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини 3 статті З ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної

Інстанцій

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Суди установили, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок розміром 2,17 га з кадастровим номером undefined, та розміром 2,3371 з кадастровим номером 5323289600:00:004:0058, які розташовані на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, що підтверджується копіями державних актів на право власності на земельні ділянки серія ЯГ № 656226 та ПЛ № 032282.

15 грудня 2012 року між сторонами укладено договори оренди землі № 147 та № 148, згідно з пунктів 2,8 яких позивач передав в оренду відповідачу вказані земельні ділянки строком на 5 років, починаючи з дати реєстрації договору. Пунктом 43 договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договори оренди землі № 147 та № 148 зареєстровані 29 та 30 січня 2014 року реєстраційною службою Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 8 та 11 договору оренди землі орендар вносить орендну плату в розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року. На момент укладення договору оренди землі, його сторонами в пункті 5 визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Пунктом 10 договорів оренди землі сторони визначили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням (без урахування) індексації.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, статтею 2 Закону України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із статті 1 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статті 32 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті "д" частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Відповідно до статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І: 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а до її складових входить розрахунок індексу інфляції.

Як вбачається з копій повідомлень Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області та Управління Держгеокадастру у Миргородському районі Полтавської області за період чинності спірних договорів оренди оцінка у порядку статті 289 ПК України земельної ділянки, виділеної за рахунок однієї земельної частки (паю) в межах Ярмаківської сільської ради, становила: станом на 01 січня 2014 року - 43 200 грн 97 коп., станом на 01 січня 2015 року - 53 960 грн 71 коп., станом на 01 січня 2016 року - 64 752 грн 85 коп.

Відповідно до умов договору розмір орендної плати за 2014 рік становить 43 200
грн 97 коп. х7 % = 3 024 грн 07 коп., за 2015 рік 53 960 грн 71 коп. х 7% = 3
777 грн 25 коп., за 2016 рік 64 752 грн 85 коп. х 7% = 4 532 грн 70 коп.

Згідно з довідками відповідача ОСОБА_1 нарахована та виплачена орендна плата за кожним спірним договором у 2014 році 3 024 грн 07 коп., у 2015 році 3 777 грн 25 коп., у 2016 році 4 700 грн 62 коп. за вирахуванням прибуткового податку та військового збору у строк, встановлений договором до грудня місяця.

Таким чином, розрахунок із ОСОБА_1 за договорами оренди землі у спірний період проведено у відповідності до умов договору та вимог закону.

З огляду на встановлені фактичні обставини та з урахуванням положень законодавства щодо врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, суди під час вирішення питання про розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" частини 1 статті 141 ЗК України, не встановивши систематичної несплати відповідачем орендної плати та істотності порушення ПП "імені Зубковського" договору, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Посилання заявника на положення статті 21 Закону України "Про оренду землі" як на підставу для висновку про необхідність сплати орендної плати із урахуванням індексу інфляції, є помилковим, оскільки указаною нормою встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Умовами укладених між сторонами договорів передбачено інше: обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації, тобто індексації нормативно грошової оцінки землі.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 07 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик