ПостановаІменем України04 вересня 2019 рокум. Київсправа № 337/1306/17-цпровадження № 61-27058св18Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:головуючого - Червинської М. Є.,суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),Курило В. П.,
учасники справи:позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",відповідач - ОСОБА_2розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2017 року в складі судді Гнатик Г. Є. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької областівід 26 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Бєлки В. Ю., Онищенко Е. А., Трофимової Д. А.,
ВСТАНОВИВ:Описова частинаКороткий зміст позовних вимогУ квітні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору
від 10 листопада 2005 року ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.ПАТ КБ "ПриватБанк" свій обов'язок згідно з кредитним договором щодо надання відповідачу кредиту виконав. Однак, ОСОБА_2 не здійснювалось вчасне погашення кредитних коштів у повному обсязі. Станом на 31 грудня 2016 року заборгованість за кредитним договором становила 31784,45 грн, якуПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути із ОСОБА_2.Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанційРішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 26 жовтня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, однак з позовом до суду банк звернувся із пропуском строку позовної давності.Короткий зміст вимог касаційної скаргиУ листопаді 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення, справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.Аргументи учасників справДоводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно досліджено докази у справі, у зв'язку з чим суди дійшли помилкових висновку про застосування статті
267 ЦК України до спірних правовідносин.Відзив на касаційну скаргу не поданоНадходження касаційної скарги до суду касаційної інстанціїУхвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції
Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті
388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.Справу передано до Верховного Суду.Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року цивільну справу призначено до судового розгляду.Фактичні обставини справи, встановлені судамиСудом установлено, що відповідно до укладеного договору від 10 листопада
2005 року б/н ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.ПАТ КБ "ПриватБанк" зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_2 умов договору, станом на31 грудня 2016 року, виникла заборгованість у розмірі 31784,45 грн з них:
5 178,70 грн - заборгованість за кредитом; 24 616,01 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; а також штрафи: 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 1 489,74 грн - штраф (процентна складова).Мотивувальна частинаПозиція Верховного СудуЗгідно з частиною
3 статті
3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Згідно з положенням частини
2 статті
389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми праваВідповідно до статті
1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті
1054 ЦК України).Згідно зі статтею
526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог статтею
526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття
629 ЦК України).
Частиною
1 статті
530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Відповідно до статті
256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб'єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.Згідно з частиною
1 статті
261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.Відповідно до статті
257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).Відповідно до статті
253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом статті
266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина
4 статті
267 ЦК України).Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, враховуючи те, що позивачем не надано належного розрахунку заборгованості за кредитним договором, з якого б убачалось, яким саме чином та за який період пораховані кожна із складових зазначеної позивачем загальної суми заборгованості, як і не надано доказів, що відповідач здійснював платежі на погашення кредитної заборгованості, із урахуванням того, що банк звернувся до суду з позовом у квітні 2017 року, суд дійшов обґрунтованого висновку про пропуск строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого просив ОСОБА_2 у суді першої інстанції.У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту "в" пункту
4 частини
1 статті
416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.Керуючись статтями
400,
410,
416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судуПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 жовтня 2017 року залишити без змін.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.Головуючий М. Є. ЧервинськаСудді: С. Ю. БурлаковЄ. В. Коротенко
В. М. КоротунВ. П. Курило