Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 369/10426/16-ц

провадження № 61-367св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2017 року у складі судді Ковальчук Л. М. та ухвалу апеляційного суд Київської області

від 16 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Волохова Л. А., Березовенка Р. В., Матвієнко Ю. О.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до

ОСОБА_2 , третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК «Провідна»), про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовна заява мотивована тим, що 01 квітня 2016 року о 14 год. 40 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на регульованому перехресті вулиці Жовтнева та вулиці Святошинська в місті Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, при повороті ліворуч, не надав перевагу в русі зустрічному автомобілю, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Кіа Picanto», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалась в напрямку вулиці Київської. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, а позивач отримала тілесні ушкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 16 травня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення

№ 369/4316/16-п винним у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна» відповідно до полісу № АЕ/ 4681911. Страхова компанія здійснила їй виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 26 770,08 грн.

Відповідно до звіту № 517 від 22 квітня 2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 60 976,14 грн.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 , як особа, відповідальна за відшкодування шкоди, завдану ним в дорожньо-транспортній пригоді, відповідно до вимог чинного законодавства, зобов?язаний відшкодувати їй, як потерпілій особі, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у загальному розмірі 34 206,06 грн = (60 976,14 грн - 26 770,08 грн).

ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь майнову шкоду в розмірі 34 206,05 грн та 1 500,00 грн понесених витрат на проведення експертизи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 17 березня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами, що розмір матеріальної шкоди, завданої їй внаслідок пошкодження автомобіля «Кіа Picanto», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є розміром вартості відновлювального ремонту і складає 60 976,14 грн, а отже позовні вимоги до відповідача про стягнення з нього 34 206,06 грн різниці між вартістю відновлювального ремонту та виплаченого страхового відшкодування

не підлягають задоволенню.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 листопада 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилено.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 17 березня 2017 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про недоведеність заявлених позовних вимог та вказав, що сума відновлювального ремонту є значно меншою, ніж сума заявлена позивачкою.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

06 грудня 2017 року представник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д. Б. через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 листопада 2017 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами під час розгляду справи не було враховано правові позиції Верховного Суду України, висловлені у постановах від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16 та від 26 жовтня 2016 року у справі

№ 6-954цс16, у зв?язку із чим суди не забезпечили реалізацію абсолютного права позивачки на відшкодування шкоди безпосередньо особою, яка її завдала.

Позовні вимоги щодо стягнення вартості відновлювального ремонту доведені належними та допустимими доказами, а саме звітом № 517.

Доводи інших учасників справи

17 березня 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, який мотивовано тим, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2017 року та ухвала апеляційного суду Київської області від 16 листопада 2017 року є законними та обґрунтованими, такими, що не порушують вимоги матеріального та процесуального права, а касаційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У березні 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Д. Б. на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 листопада 2017 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи

У справі, яка переглядається судами встановлено, що 01 квітня 2016 року о 14 год. 40 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на регульованому перехресті вулиці Жовтнева вулиці Святошинська в місті Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області, при повороті ліворуч, не надав перевагу в русі зустрічному автомобілю, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Кіа Picanto», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалась в напрямку вулиці Київській. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Також водій ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 16 травня 2016 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн на користь держави.

05 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Провідна» укладено поліс серії АЕ № 4681911 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в результаті чого забезпеченим транспортним засобом став автомобіль марки «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно полісу серії АЕ № 4681911 від 05 вересня 2015 року, розмір страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну становить

50 000,00 грн, розмір франшизи - 500,00 грн.

15 червня 2016 року ОСОБА_1 виплачено страхове відшкодування в сумі 22 225,07 грн.

01 листопада 2016 року ОСОБА_1 виплачено страхове відшкодування в сумі 4 545,01 грн.

Всього позивачкою отримано страхове відшкодування в розмірі

26 770,08 грн.

Згідно звіту № 517 визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 22 квітня 2016 року, складеного ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку, завданого власнику «Кіа Picanto», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає

35 349,71 грн.

В дослідницькій частині даного звіту зазначено, що згідно калькуляції вартість відновлювального ремонту автомобіля «Кіа Picanto», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає - 60 976,14 грн.

Згідно звіту № 161/15 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу «Кіа Picanto», реєстраційний номер

НОМЕР_2 , від 16 травня 2016 року, складеного ОСОБА_5 , вартість майнової шкоди завданої власнику «Кіа Picanto», реєстраційний номер

НОМЕР_2 , складає - 27 270,08 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Кіа Picanto», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає -

53 072,54 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами, що розмір матеріальної шкоди, завданої їй внаслідок пошкодження автомобіля «Кіа Picanto», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є розміром вартості відновлювального ремонту і складає 60 976,14 грн, а отже позовні вимоги до відповідача про стягнення з нього 34 206,06 грн різниці між вартістю відновлювального ремонту та виплаченого страхового відшкодування

не підлягають задоволенню. При цьому, апеляційний суд вказав, що сума відновлювального ремонту є значно меншою, ніж сума заявлена позивачкою.

Проте з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій погодитися не можна.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права:

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 760/15471/15-ц (провадження

№ 14-316цс18).

Отже Великою Палатою Верховного Суду вже сформульовано висновки щодо відшкодування страховиком шкоди, завданої особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У справі, що переглядається, позовні вимоги пред?явлено до ОСОБА_2 , ПрАТ «СК « ОСОБА_6 » є третьою особою по справі.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій) суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 33 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій) суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

У цій справі ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами про відшкодування завданої шкоди, внаслідок ДТП, в якості відповідача зазначила ОСОБА_2 , який є винуватцем ДТП, страхова компанія -

ПрАТ «СК «Провідна» визначена позивачкою в якості третьої особи.

Зі змісту аргументів позовної заяви вбачається, що позивачка не згодна з розміром виплаченої їй страхового відшкодування, а тому просила його відшкодувати в судовому порядку.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завданої майнової шкоди внаслідок ДТП в розмірі

34 206,05 грн не звернув уваги на те, що відповідальність з виплати завданої майнової шкоди внаслідок ДТП у винної особи настає у разі:

1) правомірної відмови у виплаті страхового відшкодування страховиком,

2) наявності різниці між завданою майновою шкодою та сумою страхового відшкодування, встановленої полісом страхування.

Вирішуючи спір, та відмовляючи у задоволенні позовних вимог у зв?язку із їх недоведеністю, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, на вказане уваги не звернув, встановивши, що згідно полісу серії АЕ № 4681911 від 05 вересня 2015 року, розмір страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн, а розмір франшизи - 500,00 грн, не залучив до участі у справі в якості співвідповідача ПрАТ «СК «Провідна», яка несе відповідальність в межах страхового ліміту, визначеного полісом страхування. Крім того, судами не перевірено аргументи позивачки щодо розміру завданої їй внаслідок ДТП майнової шкоди, яка становить 60 976,14 грн, в той час коли страховою компанією розмір страхового відшкодування виплачено в сумі

26 770,08 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржувані судові рішення скасувати, а справу - передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 17 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області

від 16 листопада 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун В. П. Курило