Постанова

Іменем України

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 641/6411/16-ц

провадження № 61-42108св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2018 року у складі колегії суддів: Кружиліної О. А, Кіся П. В., Хорошевського О. М., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про зняття арешту з майна.

У липні 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» змінило свої позовні вимоги та просило в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 16 липня 2008 року № CM-SME 708/282/2008 у загальному розмірі 1 524 710,37 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № PM-SME 708/282/2008 на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення в літ. «ЗА-1» загальною площею 450,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 10 серпня 2016 року, серія та номер 1730, посвідченого 10 серпня 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 серпня 2016 року № 30878871, шляхом надання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмета іпотеки з наданням всіх повноважень продавця (в тому числі, але не включно: отримання дубліката правовстановлюючих документів на предмет іпотеки (договір купівлі-продажу) в органах нотаріату та місцевого самоврядування, здійснення їх реєстрації та подачі заяви про державну реєстрацію права власності на підставі вказаних документів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснення будь-яких платежів за продавця, в тому числі подання заяв та будь-яких документів від імені власника предмета іпотеки до органів реєстраційної служби, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, Міністерства юстиції України, ВРЖЕУ, нотаріату, тощо) за ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на час укладення правочину щодо відчуження предмета іпотеки.

З метою збереження предмета іпотеки до його реалізації, передати предмет іпотеки: нежитлове приміщення в літ. «ЗА-1», загальною площею 450,6 кв. м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 10 серпня 2016 року, серія та номер 1730, посвідченого 10 серпня 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 серпня 2016 року № 30878871 в управління ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на період до його реалізації з наданням права обладнання предмета іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами; стягнути з відповідача на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 378,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 16 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником прав якого є ПАТ «ОТП Банк», було укладено кредитний договір CM-SME 708/282/2008. Згідно з кредитним договором банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 170 000,00 дол. США у строк до 17 липня 2023 року.

16 липня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір (майнова порука) № PM-SME 708/282/2008, предметом іпотеки згідно з яким є нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення «3А-1» першого поверху № 147-10а, загальною площею 450,6 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_2 на праві власності. Іпотекою за цим договором забезпечені всі боргові зобов`язання позичальника за кредитним договором.

29 квітня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфеля б/н та договір про відступлення права вимоги б/н, відповідно до яких до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги за вищевказаними договорами.

Позичальник умови договору не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.

02 квітня 2012 року Київський районний суд м. Харкова ухвалив заочне рішення про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу за кредитним договором від 16 липня 2008 року № CM-SME 708/282/2008 у розмірі 1 524 710,37 грн, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 169 055,55 дол. США; заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 21 771,78 дол. США, заборгованість з нарахованої пені 102 855,15 грн. Заочне рішення суду набрало законної сили.

Також рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 березня 2016 року в справі № 641/1819/16-ц задоволено позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна», в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 16 липня 2008 року № CM-SME 708/282/2008 у загальному розмірі 1 524 710,37 грн, звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № PM-SME 708/282/2008 на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення в літ. «ЗА-1» загальною площею 450,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 16 липня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О. О., за реєстровим № 1048, шляхом надання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмета іпотеки з наданням всіх повноважень продавця (в тому числі, але не включно: отримання дубліката правовстановлюючих документів на предмет іпотеки (договір купівлі-продажу) в органах нотаріату та місцевого самоврядування, здійснення їх реєстрації та подачі заяви про державну реєстрацію права власності на підставі вказаних документів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснення будь-яких платежів за продавця, в тому числі подання заяв та будь-яких документів від імені власника предмета іпотеки до органів реєстраційної служби, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, Міністерства юстиції України, ВРЖЕУ, нотаріату, тощо) за ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на час укладення правочину щодо відчуження предмета іпотеки. З метою збереження предмета іпотеки до його реалізації, передати предмет іпотеки: нежитлове приміщення в літ. «3А-1» загальною площею 450,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 16 липня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О. О., за реєстровим № 1048 в управління ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на період до його реалізації з наданням права обладнання предмета іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, судові витрати покладено на відповідача.

Проте, як стало відомо представнику позивача 06 червня 2017 року, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником іпотечного майна є не ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 .

Так, з предмета застави зняті обтяження за постановою ВДВС на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2015 року у справі № 643/20761/15-ц, у зв`язку з чим до Московського районного суду м. Харкова був направлений запит з проханням видати для ознайомлення ухвалу суду від 01 вересня 2015 року.

Відповідно до отриманої відповіді справу № 643/20761/15-ц в суді не зареєстровано, у зв`язку з чим ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до правоохоронних органів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 22 листопада 2017 року в складі судді Колодяжної І. М. у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовлено у повному обсязі.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 березня 2016 року звернено стягнення на предмет іпотеки, а підстав для повторного звернення стягнення на це ж нерухоме майно, новим власником якого є ОСОБА_1 , немає.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено.

Заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення.

Позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 16 липня 2008 року у загальному розмірі 1 524 719,37 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 169 055,55 дол. США; заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами - 21 771,78 дол. США, заборгованість з нарахованої пені у розмірі 102 855,15 грн, звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № РМ-SME 708/282/2008 на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення в літ. «3А-1» загальною площею 450,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу 10 серпня 2016 року, серія та номер 1730, виданий 10 серпня 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 серпня 2016 року № 30878871, шляхом надання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмета іпотеки з наданням всіх повноважень продавця за ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на час укладення правочину щодо відчуження предмета іпотеки.

З метою збереження предмета іпотеки до його реалізації, передано предмет іпотеки: нежитлове приміщення в літ. «3А-1» загальною площею 450,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу 10 серпня 2016 року, серія та номер 1730, виданий 10 серпня 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 серпня 2016 року № 30878871, шляхом надання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на період до його реалізації з наданням права обладнання предмета іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції в розмірі 1 378,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 1 515,80 грн.

Cуд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо збереження обтяження майна іпотекою у зв`язку з тим, що немає судового акта, на підставі якого було здійснено виключення з державного реєстру іпотек запису про обтяження цього майна іпотекою та про поширення на ОСОБА_1 відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» статусу іпотекодавця за іпотечним договором, з урахуванням того, що до неї перейшло право власності на нежитлові приміщення - предмет іпотеки. Ефективним відновленням прав кредитора у зв`язку з незаконним виключенням з Державного реєстру іпотек запису про обтяження цього майна, є застосування процедури звернення стягнення на іпотечне майно, передбаченої угодою сторін, як однієї з умов надання (отримання) кредиту, у зв`язку з чим позовні вимоги ПАТ «ОТП Факторинг Україна» підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Комінтернівського районного суду міста Харкова.

03 червня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.

На підставі ухвали Верховного Суду від 05 червня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 11 червня 2020 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Сімоненко В. М., Фаловська І. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що наявність іпотечного договору не дає підстав для задоволення вимоги, яка ґрунтується на правах іпотекодержателя до відповідача як добросовісного набувача майна, що було предметом іпотеки. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги наявність арешту, накладеного 08 червня 2018 року на спірні нежитлові приміщення в межах кримінального провадження.

У касаційній скарзі зазначається, що задоволення позову призведе до подвійного звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 16 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № СM-SME708/282/2008, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 170 000,00 дол. США на придбання нерухомого майна строком до 17 липня 2023 року та зобов`язалася прийняти, належним чином використати та повернути банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі.

В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором 16 липня 2008 року між ОСОБА_2 та банком укладений договір іпотеки № PM-SME708/282/2008, відповідно до пункту 1.1 якого для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов`язань іпотекодавець надав у іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - нежитлове приміщення в літ. «ЗА-1» першого поверху № 147-10а, загальною площею 450,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 16 липня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округуБінус О. О. за реєстровим № 1048.

30 червня 2009 року державним реєстратором Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації було проведено реєстрацію змін до установчих документів позивача, відповідно до яких була змінена назва Банку з ЗАТ «ОТП Банк» на ПАТ «ОТП Банк».

29 квітня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфеля. Таким чином, до позивача перейшли усі права банку щодо права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором від 16 липня 2008 року № СM-SME708/282/2008 та за договором іпотеки від 16 липня 2008 року № PM-SME 708/282/2008.

З інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що станом на 21 квітня 2016 року ОСОБА_2 належали на праві власності нежитлові приміщення 1-го поверху № 147-10а, площею 450,6 кв. м, літ. «ЗА-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 16 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О. О. за реєстровим № 1048.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження за виконавчим листом від 30 серпня 2012 року № 2/2018/1200/2012/07, виданим Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором від 16 липня 2008 року № СM-SME708/282/2008 у розмірі 1 524 710,37 грн, судового збору в розмірі 1 700,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн, всього на суму 1 526 530,37 грн.

31 січня 2013 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (згідно з постановою державного виконавця про виправлення помилок від 12 лютого 2013 року), з метою забезпечення виконання рішення Київського районного суду м. Харкова та постанови ВП № 35177346 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 152 653,03 грн, накладено арешт на все майно у межах суми стягнення 1 679 183,40 грн, що належить боржнику ОСОБА_2 , та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 09 березня 2011 року відкрито виконавче провадження ВП № 25131343 з виконання судового наказу № 2н-129/10, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 1 042,80 грн та накладено арешт на все майно, яке належить боржнику.

20 листопада 2013 року постановою державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 40856775, щодо виконання виконавчого листа № 2011/11370/12; № 1/638/234/13, виданого 15 жовтня 2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова, про конфіскацію на користь держави майна, що є власністю ОСОБА_2 , та постановою від 20 листопада 2013 року того ж відділу з метою забезпечення вироку суду накладено арешт на все майно, що належить боржнику на праві власності.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 березня 2016 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 16 листопада 2008 року № CM-SME 708/282/2008 у загальному розмірі 1 524 710,37 грн звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № РM-SME 708/282/2008 на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення в літ. «ЗА-1» загальною площею 450,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, який посвідчений 16 липня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О. О., за реєстровим № 1048, шляхом надання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмета іпотеки з наданням всіх повноважень продавця (в тому числі, але не включно: отримання дубліката правовстановлюючих документів на предмет іпотеки (договір купівлі-продажу) в органах нотаріату та місцевого самоврядування, здійснення їх реєстрації та подачі заяви про державну реєстрацію права власності на підставі вказаних документів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснення будь-яких платежів за продавця, в тому числі подання заяв та будь-яких документів від імені власника предмета іпотеки до органів реєстраційної служби, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, Міністерства юстиції України, ВРЖЕУ, нотаріату, тощо) за ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на час укладення правочину щодо відчуження предмета іпотеки. З метою збереження предмета іпотеки до його реалізації, передано предмет іпотеки: нежитлове приміщення в літ. «ЗА-1», загальною площею 450,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 16 липня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О. О., за реєстровим № 1048 в управління ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на період до його реалізації з наданням права обладнання предмета іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.

27 травня 2016 року додатковим рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова доповнено заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 березня 2016 року, ухваленого по цивільній справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначивши в другому абзаці резолютивної частини рішення таке: в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 16 липня 2008 року № CM-SME 708/282/2008 у загальному розмірі 1 524 710,37 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 169 055,55 дол. США; заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами - 21 771,78 дол. США, заборгованість з нарахованої пені у розмірі 102 855,15 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № РM-SME 708/282/2008 на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення в літ. «ЗА-1», загальною площею 450,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, який посвідчений 16 липня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округуБінус О. О., за реєстровим № 1048, шляхом надання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмета іпотеки з наданням всіх повноважень продавця (в тому числі, але не включно: отримання дубліката правовстановлюючих документів на предмет іпотеки (договір купівлі-продажу) в органах нотаріату та місцевого самоврядування, здійснення їх реєстрації та подачі заяви про державну реєстрацію права власності на підставі вказаних документів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснення будь-яких платежів за продавця, в тому числі подання заяв та будь-яких документів від імені власника предмета іпотеки до органів реєстраційної служби, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, Міністерства юстиції України, ВРЖЕУ, нотаріату тощо) за ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на час укладення правочину щодо відчуження предмета іпотеки.

З інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06 червня 2017 року право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 147-10а площею 450,6 кв. м літ. «ЗА-1» за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11 квітня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алдакимовою М. Б. за реєстраційним № 251.

Згідно з постановою державного виконавця Московського ВДВС ХМУЮ від 06 вересня 2015 року, на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2015 року за № 643/20761/15-ц скасовані та вилучені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек записи стосовно особи, права якої обтяжуються - ОСОБА_2 , в тому числі записи про обтяження на нежитлові приміщення 1-го поверху № 147-10а, площею 450,6 кв. м, літ. «ЗА-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З відповіді Московського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2017 року за № 01-24/427/2017 відомо, що згідно з даними автоматизованої системи документообігу «Д-3» справа № 643/20761/15-ц, 2/643/22435/15 в суді не зареєстрована.

Згідно з витягом з кримінального провадження № 12017220470004645 за заявою ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» відкрито кримінальне провадження за частиною четвертою статті 358 КК України за фактом надання до Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області неіснуючого рішення Московського районного суду м. Харкова, на підставі якого були зняті усі обтяження нерухомого майна з предмета іпотеки.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частинами першою, другою статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов`язання не було виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави.

За змістом статті 11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Підстави припинення іпотеки передбачено статтею 17 Закону України «Про іпотеку», до яких зокрема належать: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізація предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрата переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; інші підстави, передбачені законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 Закону України «Про іпотеку» містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.

Вказаний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 668/9978/15-ц (провадження № 14-124цс19) та від 12 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц (провадження № 14-48цс19).

Згідно з умовами договору іпотеки від 16 липня 2008 року № РM-SME 708/282/2008 сторони досягли згоди про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі цього договору (пункт 6.4 договору іпотеки).

Підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержателю належить право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому законодавством України.

Згідно із застереженням, яке міститься у договорі іпотеки, сторони встановили, що положення пункту 6.4 з підпунктами цього договору, разом із іншими положеннями цього договору, являють собою повний укладений договір між сторонами про задоволення вимог іпотекодержателя, в якому сторони визначили можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, сторони погодили, що продаж предмета іпотеки від імені банку будь-якій особі шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки в порядку, передбаченому цим договором та статтею 38 Закону України «Про іпотеку», є позасудовим порядком врегулювання питання.

У висновках, викладених у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19), Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, є неналежним способом захисту.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна», до якого перейшло право вимоги за іпотечним договором,про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання йому права продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки є неналежним способом захисту, оскільки сторони передбачали цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя як спосіб позасудового врегулювання.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції не врахував умови укладеного сторонами іпотечного договору та зробив помилковий висновок у своїй постанові про наявність підстав для задоволення позову.

Рішення суду першої інстанції також не відповідає вимогам закону, оскільки місцевий суд, відмовляючи в позові допустив неправильне застосування норм матеріального права і відмовив у позові, пославшись у своєму рішенні на обставини, які не дають підстав для такої відмови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 412 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про звернення стягнення на предмет іпотеки у обраний іпотекодержателем спосіб та, відповідно, передачу предмета іпотеки в управління іпотекодержателю з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 22 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2018 року скасувати.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:В. С. Висоцька А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. М. Сімоненко І. М. Фаловська