Постанова

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 161/9998/17

провадження № 61-16510св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., КратаВ. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3

відповідач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року у складі судді Рудської С. М. та постанову апеляційного суду Волинської області від 08 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_3. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_7, після смерті якого відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1

Іншим спадкоємцем першої черги є її сестра ОСОБА_4, яка 08 серпня 2014 року отримала свідоцтво про право власності на вищевказану квартиру в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Про смерть батька їй (позивачу) стало відомо лише в серпні 2014 року.

Зазначала, що вона постійно проживає у місті Варшава (Республіка Польща), де здійснює догляд за своїм чоловіком, який потребує сторонньої допомоги.

Вказані обставини стали перешкодою для своєчасного прийняття спадщини.

У серпні 2017 року (після подання позову) вона зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, однак цю заяву було повернуто у зв'язку з пропуском строку, передбаченого статтею 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ураховуючи наведене, просила визначити їй додатковий строк - один місяць для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Волинської області від 08 лютого 2018 року, позов ОСОБА_3. задоволено.

Визначено ОСОБА_3. додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_9 тривалістю один місяць з моменту набрання рішенням законної сили.

Суди зробили висновки про наявність поважних причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті батька.

Короткий зміст касаційної скарги

У квітні 2018 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_4 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції, відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників у складі колегії із п'яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заявник вважає оскаржені рішення необґрунтованими, оскільки ОСОБА_3. свідомо не вчиняла дій щодо прийняття спадщини з огляду на те, що про смерть батька вона дізналася у серпні 2014 року, даний позов подала у червні 2017 року, а заяву нотаріусу про прийняття спадщини - у серпні 2017 року.

Проживання за межами України не може бути визнане поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Крім того, після смерті батька та до моменту звернення до суду з даним позовом позивач неодноразово перетинала кордон України.

Обставини справи

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_9, після смерті якого відкрилася спадщина на нерухоме майно - квартиру № 19 у будинку № 12 на бульварі Дружби народів у місті Луцьк Волинської області.

Заповіту на випадок свої смерті спадкодавець не залишив.

Спадкоємцями першої черги є доньки померлого ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

18 липня 2014 року ОСОБА_4 подала приватному нотаріусу Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_10 заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9

На підставі указаної заяви приватним нотаріусом була відкрита спадкова справа № 24/2014.

У строк, передбачений статтею 1270 ЦК України, ОСОБА_3. заяву про прийняття спадщини нотаріусу не подала.

08 серпня 2014 року ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину (вищезазначену квартиру) після смерті ОСОБА_9

Позивач постійно проживає на території Республіки Польща.

Уперше після відкриття спадщини вона в'їхала на територію України 27 жовтня 2014 року.

21 серпня 2017 року ОСОБА_3. звернулася до нотаріуса із заявою прийняття спадщини після смерті батька, яка 30 серпня 2017 року була повернута у зв'язку з пропуском шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам оскаржені судові рішення не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що позивач із поважних причин (постійне проживання за межами України, неповідомлення її родичами про смерть батька) пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком судів з таких підстав.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно зі статтею 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.

Суди встановили, що позивач постійно проживає на території Республіки Польща і з дня відкриття спадщини до закінчення встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини на територію України не в'їжджала.

Спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а ОСОБА_3. вперше після відкриття спадщини в'їхала на територію України 27 жовтня 2014 року, тобто після закінчення встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Колегія суддів вважає, що вказані обставини не свідчать про існування поважних причин у розумінні статті 1272 ЦК України.

Факт перебування позивача в Республіці Польща сам по собі не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Оскільки ОСОБА_3. за відсутності будь-яких поважних причин не вчиняла дій з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття, то підстав для задоволення позову немає.

Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про необхідність задоволення касаційної скарги, скасування оскаржених рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (стаття 141 ЦПК України).

Ураховуючи відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, з ОСОБА_3. на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 280 грн.

Крім того, з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 960 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 412, 416, 417 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Волинської області від 08 лютого 2018 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

З моменту прийняття постанови рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року та постанова апеляційного суду Волинської області від 08 лютого 2018 року втрачають законну силу і подальшому виконанню не підлягають.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 280 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 960 гривень.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. І. Крат