Постанова

Іменем України

08 травня 2019 року

м. Київ

справа № 640/11725/17

провадження № 61-38205св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова на рішення Київського районного суду м. Харкова від 15 січня 2018 року у складі судді

Сенаторова В. М. та постанову Апеляційного суду Харківської області

від 08 травня 2018 року у складі колегії суддів: Бровченка І. О., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про зобов`язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що він разом з сім`єю з трьох осіб постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1 , житловою площею 18,48 кв. м. Квартира має статус службової, він зареєстрований у цій квартирі з неповнолітнім сином ОСОБА_2 , 2010 року народження. У зазначену квартиру він заселився на підставі службового ордера № 015251 від 06 серпня 2009 року, який видано виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області, у зв`язку з проходженням військової служби. Рішенням житлово-побутової комісії військових частин Чугуївського гарнізону з цієї квартири знято статус «службова».

На нас звернення до суду він є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі в військовій частині п.п. В 6250, має календарну вислугу більше 22 років, учасник АТО (ветеран війни-учасник бойових дій), перебуває на квартирному обліку в квартирно-експлуатаційному відділі м. Харкова, але постійного житла до цього часу не отримав.

Зазначав, що він проживає у службовій квартирі, яка призначена для тимчасового проживання, а її службовий статус значно обмежує можливість реалізації встановлених чинним житловим законодавством житлових прав. Він звертався до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова з проханням надати йому житло для постійного проживання, однак йому відповіли, що квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова не має можливості забезпечити його та сім`ю іншим постійним житловим приміщенням, хоча забезпечення житлом для постійного проживання передбачено «Порядком забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей житловими приміщеннями» затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 03 серпня 2006 року за № 1081.

Вказував, що він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської області з самого її початку та на час звернення до суду з зазначеним позовом знаходиться на бойових позиціях, має бойові нагороди та заохочення.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати

квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службових квартирно-експлуатаційного відділу квартиру № 1, житловою площею

18,48 кв. АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 15 січня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано квартирно- експлуатаційний відділ м. Харкова подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службових квартирно-експлуатаційного відділу квартиру № 1 житловою площею

18,48 кв. м у будинку АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем дотримано всі умови, що визначені Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України

від 30 листопада 2011 року № 737 (далі - Інструкція), зокрема, позивач є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі, має календарну вислугу більше 22 років, є учасником АТО (ветеран війни-учасник бойових дій), перебуває на квартирному обліку в квартирно-експлуатаційному відділі м. Харкова, але постійного житла не отримав.

Питання виключення житла з числа службового має вирішуватися виконавчим комітетом Чугуївської міської ради, а не квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова. Відповідач лише повинен подати клопотання за заявою військовослужбовця про розгляд цього питання разом з клопотанням начальнику гарнізону та командиру військової частини. Не подаючи відповідне клопотання, квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова прямо порушує конституційні права позивача на житло та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що внаслідок бездіяльності відповідача, позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду,

квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова.

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про зобов`язання вчинити дії призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач дійсно перебуває на квартирному обліку з 15 березня 2004 року на загальній черзі № 197 та буде забезпечений житлом за рахунок Міністерства оборони України при першому надходженні, а не шляхом виключення спірної квартири з числа службової. Крім того, не можуть бути виселені зі службових житлових приміщень особи, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менше як 10 років. Оскільки календарна вислуга у позивача більша 22 років, то його не може бути виселено із займаного службового житлового приміщення, проте, ініціювати питання про виключення житла з числа службового і надання його для постійного проживання позивач права не має. Задовольнивши позовні вимоги позивача суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме частину першу статті 19 Конституції України.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що відповідно до довідки військової частини В6250 Міністерства оборони України старший прапорщик ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч п.п. В6250 (а. с. 17).

ОСОБА_1 головний старшина гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи в/ч п.п. В6250 ОК «Схід» СВ ЗСУ, службу проходить з 18 грудня 1994 року (а. с. 18).

ОСОБА_1 разом з сім`єю з трьох осіб, постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1 , житловою площею 18,48 кв. м.

Сторони у справі визнали, що вищевказана квартира має статус службової, у цій квартирі ОСОБА_1 зареєстрований разом з неповнолітнім сином ОСОБА_2 , 2010 року народження. Будинок АДРЕСА_1 належить комунальному житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству м. Чугуєва.

У зазначену квартиру ОСОБА_1 поселився на підставі ордера № 015251 від 06 серпня 2009 року, який видано виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області, у зв`язку з проходженням військової служби.

Рішенням житлово-побутової комісії військових частин Чугуївського гарнізону вирішено зняти статус службової з квартири АДРЕСА_1 (витяг № 4 від 19 жовтня 2016 року). ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у військовій частині А 0501.

На засіданні житлово-побутової комісії військової частини А 0501

07 листопада 2014 року прийнято рішення надати, на підставі вимог наказу міністерства оборони України № 401 від 19 червня 2014 року, дозвіл на зняття статусу «службове житло» з квартири АДРЕСА_1 , яку займає старший прапорщик ОСОБА_1 та члени його родини.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статтею 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від З серпня 2006 року, а саме пунктом 3 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями на сьогодні передбачено чотири способи забезпечення житлом військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше: 1) наданням один раз протягом усього часу проходження військової служби житла виключеного новозбудованого; 2) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла виключеного з числа службового; 3) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб; 4) надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач, на підставі наведених вище правових норм, має право на вирішення питання про виключення квартири, у якій він проживає, із числа службових, отримання відповіді на своє звернення з цього приводу. При цьому суди виходили з того, що відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей,

ОСОБА_1 , який має відповідний строк такої вислуги, було надано службове житло, а не житло для постійного проживання.

Посилання касаційної скарги про неврахування судами положень статті 19 Конституції України про те, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством є безпідставними, оскільки судовим рішення відповідача зобов`язано вчинити дій, які в залежності від певних обставин має вирішити Чугуївська міська рада Харківської області.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

При вирішенні вказаної справи судами правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 15 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 08 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта