Історія справи

Постанова

Іменем України

07 травня 2018 року

м. Київ

справа № 521/1728/17

провадження № 61-2220св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач- ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Черевка П. М., Громіка Р. Д.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що шлюбні відносини між сторонами припинились, спільного господарства вони не ведуть, відповідач із вересня 2016 року добровільно покинув квартиру, в якій вони спільно проживали, і став проживати окремо, тоді як син залишився проживати разом із нею і перебуває на повному її утриманні. Оскільки обов'язки батьків з утримання дитини є рівними, а відповідач цього не дотримується, просила розірвати шлюб та стягнути з ОСОБА_5 на її користь аліменти на сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 30 000,00 грн щомісячно.

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 23 березня 2017 року позов задоволено частково. Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвано. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 20000,00 грн щомісячно, починаючи з 02 лютого 2017 року до досягнення дитиною повноліття. Крім того, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 640,00 грн судового збору.

При ухваленні рішення суд зробив висновок, що з вересня 2016 року шлюбні відносини між сторонами припинились, спільного господарства вони не ведуть, син проживає з позивачкою, що підтверджується довідкою (випискою з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію) № 11 від 01 лютого 2017 року, а тому відповідно до статті 112 СК України суд постановив рішення про розірвання шлюбу.

При визначенні розміру аліментів суд зробив висновок, що відповідач є моряком, працевлаштований не на постійній основі, отримує заробітну плату нерегулярно, має нерегулярний дохід та існують інші обставини, що мають істотне значення, а тому слід стягнути аліменти в твердій грошовій сумі.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2017 року рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 23 березня 2017 року у частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліментів на дитину ОСОБА_6 змінено у частині визначення розміру аліментів.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 10 000 грн щомісячно. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

При скасуванні рішення суду першої інстанції у частині визначення розміру аліментів із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що обов'язок утримання дитини за наявності двох батьків, якщо обидва є працездатними, покладається на обох батьків. Вони повинні утримувати дитину у рівних частинах, і гарантовано забезпечувати їй прожитковий мінімум. Розмір аліментів у сумі 10 000 грн щомісячно є достатнім для забезпечення дитині належних умов життя.

16 листопада 2017 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій просить рішення апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2017 року скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.

27 лютого 2018 року ОСОБА_5 подав касаційну скаргу, в якій просить рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 23 березня 2017 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів із 10000 грн до 2500 грн щомісячно.

При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Суди безпідставно прийняли позицію позивача, незважаючи на відсутність доказів стосовно його доходу, неповно з'ясували всі обставини справи.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі за касаційною скаргою ОСОБА_5 відкрито касаційне провадження.

12 березня 2018 року ОСОБА_5 надіслав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4, у якому вказував, що вона безпідставна та необґрунтована, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційних скаргах, з таких мотивів.

Тлумачення положень частини другої статті 182 СК свідчить, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано.

Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

При визначенні розміру аліментів враховується стан здоров'я та загальний матеріальний стан того з батьків дитини, з якого вони будуть стягуватися. Свідченням матеріального становища платника аліментів є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.

Тлумачення статті 183 СК України свідчить, що суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі за наявності передбачених у законі підстав: по-перше, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід;, що надходить із різною періодичністю, перервами; по-друге, якщо платник аліментів частину доходу отримує в натурі; по-третє, коли існують інші істотні обставини для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, зокрема, до них можуть бути віднесені обставини, коли платник аліментів одержує заробіток (дохід) повністю або частково в іноземній валюті (зміна курсу іноземної валюти може істотно впливати на розмір аліментів при їхньому вирахуванні в частці від заробітку (доходу).

Суди встановили, що 31 березня 2012 року сторони уклали шлюб. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_6, батьком якого є відповідач. Відповідач залишив сім'ю і став проживати окремо, в той час як син проживає разом із позивачем і перебуває на повному її утриманні.

Суди встановили, що відповідач ОСОБА_5 працевлаштований не на постійній основі, отримує заробітну плату нерегулярно, має нерегулярний дохід та існують інші обставини, що мають істотне значення, а тому слід стягнути аліменти в твердій грошовій сумі.

Апеляційний суд врахувавши, що за наявності двох батьків, які є працездатними, вони повинні забезпечувати у рівних частинах свою дитину, а тому правильно визначив розмір аліментів в сумі 10 000 грн щомісячно, що підлягають стягненню з відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель