Постанова

Іменем України

07 березня 2018 року

м. Київ

справа № 362/1661/16-ц

провадження № 61-8811св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - адвокат ОСОБА_5,

відповідач - Садівничий масив «Глеваха-4»,

третя особа - ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7 липня 2016 року у складі судді Медведєва К. В. та на ухвалу апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2016 року у складі колегії суддів Мельника Я. С., Волохова Л. А., Матвієнко Ю. О.,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Садівничого масиву «Глеваха-4», третя особа ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що він був членом садівничого масиву «Глеваха-4» з 12 липня 1997 року однак, 10 жовтня 2009 року його син ОСОБА_6, обманним шляхом замість нього був прийнятий до садівничого кооперативу та з того часу членських внесків не сплачує і порушує спокій сусідів.

Вказує, що текст заяви про вихід із членів садівничого масиву він не писав і згоди на передачу земельної ділянки ОСОБА_6 не давав, у зв'язку з чим просив поновити його членом садівничого масиву «Глеваха-4».

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7 липня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 добровільно вийшов з членів садівничого масиву «Глеваха-4» на підставі поданої ним заяви, яка була розглянута конференцією садівничого масиву «Глеваха-4» 17.10.2009 в порядку, передбаченому законом та статутом садівничого масиву «Глеваха-4», та не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог.

Ухвалою апеляційного Київської області від 28 листопада 2016 року рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7 липня 2016 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального та порушень норм процесуального права.

У касаційній скарзі, поданій 26 грудня 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_4 у повному обсязі. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 не мав наміру здійснити переоформлення права на земельну ділянку на свого сина. Заяву про виключення його з членів садівничого масиву «Глеваха-4» не писав, а про можливість проведення почеркознавчої експертизи ОСОБА_4 не було відомо, що унеможливило встановити фактичні обставини справи.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

20 лютого 2018 року дану справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про кооперацію» кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (статті 11 Закону України «Про кооперацію»).

Судом установлено, що ОСОБА_4 був членом садівничого масиву «Глеваха-4» з 12 липня 1997 року, на його ім'я оформлено членську книжку на ділянку АДРЕСА_1, згідно якої сплачено членські внески та за електроенергію, в тому числі з 2009 по 2014 роки, та за електроенергію за 2015 рік.

10 жовтня 2009 року позивач подав заяву про виключення його з членів садівничого масиву «Глеваха-4» у зв'язку з добровільною передачею його земельної ділянки синові ОСОБА_6

10 жовтня 2009 року ОСОБА_6 подав заяву про прийняття його в члени садівничого масиву «Глеваха-4» у зв'язку з передачею йому земельної ділянки позивачем. Відповідно до копії протоколу конференції садівничого масиву «Глеваха-4» та копії додатку №3 до неї від 17 жовтня 2009 року, позивача виключено з членів кооперативу, а відповідача включено в члени садівничого масиву «Глеваха-4». За таких обставин користувачем земельної ділянки АДРЕСА_1 в садівничому масиві «Глеваха-4» є ОСОБА_6

25 вересня 2015 року позивач подав до садівничого масиву «Глеваха-4» заяву, в якій просив відновити його членство у садівничому масиві замість його сина. Листом від 27 вересня 2015 року № 61 позивачу було повідомлено, що оскільки він 10.10.2009 написав заяву про вихід з членів садівничого масиву у зв'язку з передачею ділянки синові, садівничий масив позбавлений можливості поновити його членство у садівничому масиві «Глеваха-4».

За таких обставин та враховуючи, що позивач добровільно у встановлений законом і статутом порядок вийшов з членів садівничого масиву 10 жовтня 2009 року, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для поновлення його в членах кооперативу.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_4 не писав заяву про виключення його з членів садівничого кооперативу, спростовуються встановленим судом обставинами, письмовими доказами та показаннями свідків, які підтвердили, що ОСОБА_4 особисто приходив до контори садівничого масиву «Глеваха-4» та подав відповідну заяву провиключення його з членів садівничого кооперативу.

Відповідно до статті 57 ЦПК України (у редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, тощо.

Статтею 60 ЦПК України (у редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень) передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У порушення вимог вищевказаних норм закону відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що заява про виключення його з членів садівничого кооперативу написана не ним.

У судовому засіданні 7 липня 2016 року присутньому представнику позивача судом першої інстанції було роз'яснено право заявити клопотання про призначення судової експертизи для встановлення фактичних обставин справи, проте, відповідних клопотань не надійшло. За таких обставин доводи касаційної скарги спростовуються наведеними обставинами.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи представника ОСОБА_4 не спростовують висновків суду і не дають підстав вважати неправильним застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права чи наявними порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.І. Крат