Історія справи

Постанова

Іменем України

04 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 240/383/17-ц

провадження № 61-245св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С.Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4;

відповідач - публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго»;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на рішення апеляційного суду Донецької області у складі колегії суддів: Хейло Я. В., Гапонова А. В., Соломахи Л. І., від 01 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, який було уточнено, до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») про зобов'язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що у 2001 році його житловий будинок по АДРЕСА_1 було безпідставно відключено від електропостачання працівниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». На його численні звернення до правоохоронних органів, до відповідача постачання електроенергії до цього часу не відновлено. Відключення від електропостачання працівники відповідача обґрунтовували спочатку тим, що у нього наявний борг за спожиту електроенергію, а згодом, що у нього в будинку мало місце самовільне підключення, хоча він до електропостачання не підключався й боргу за спожиту електроенергію не мав. На теперішній час електропостачання йому не відновлюють у зв'язку з тим, що у нього начебто є заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 3 000 грн, хоча з позовом про її стягнення відповідач звернувся до суду лише у 2016 році і у задоволенні цих вимог йому було відмовлено.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просив суд зобов'язати ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» безкоштовно та негайно підключити його житловий будинок до електропостачання.

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області у складі судді Поповича І. А. від 02 серпня 2017 року у задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, пред'являючи позов, вимог про визнання дій відповідача неправомірними не заявляв, а його вимога про зобов'язання енергопостачальної компанії підключити його будинок до електромережі без укладання відповідного договору, без виконання обов'язкових умов щодо встановлення засобів обліку відповідно до вимог правил улаштування електроустановок, без урахування вартості з облаштування вузла обліку не відповідають вимогам Закону України «Про електроенергетику», Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правилам користування електричною енергією для населення (далі - Правил КЕЕН), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 01 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ОСОБА_4 задоволено. Зобов'язано ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» поновити енергопостачання до будинку по АДРЕСА_1. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов ОСОБА_4, апеляційний суд виходив із того, що позивач фактично оспорює неправомірність відключення його будинку від енергопостачання у 2001 році та просить зобов'язати відповідача відновити електропостачання. Та обставина, що ним не заявлено самостійну вимогу про визнання дій відповідача неправомірними не позбавляє його права на судовий захист. Відповідачем не доведено правові підстави відключення домоволодіння позивача від енергопостачання у 2001 році, підстави для відключення у 2001 році від енергопостачання, визначені у пункті 35 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, судом не встановлено.

У касаційній скарзі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4, вийшов за межі заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, оскільки позивач вимог про визнання будь-яких дій енергопостачальної компанії неправомірними по відключенню його домоволодіння у 2001 році не заявляв, вони не були предметом судового розгляду у суді першої інстанції. Крім того, з моменту відключення житлового будинку від електропостачання пройшло майже шістнадцять років, проте ні позивач, ні його дружина - ОСОБА_5, знаючи про порушені права, дії відповідача не оскаржували. Апеляційний суд, ухвалюючи рішення, мав би врахувати заявлене відповідачем у суді першої інстанції клопотання про застосування строку позовної давності.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, щоОСОБА_4згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 06 грудня 2004 року є власником житлового будинку по АДРЕСА_1.

Згідно відповіді Олександрівського центру обслуговування клієнтів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 17 липня 2017 року відключення від електричної мережі житлового будинку АДРЕСА_1 було проведено 17 січня 2001 року у зв'язку з несплатою заборгованості за спожиту електричну енергію. Який саме розмір заборгованості існував на той час встановити неможливо у зв'язку зі строку давності зберігання документів. На теперішній час заборгованості за спожиту електричну енергію не існує. Проте, рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 11 вересня 2008 року з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» стягнуто 1 119,19 грн у рахунок відшкодування шкоди (а. с. 49).

Відповідно до положень статей 4, 10, 60 ЦПК України (2004 року), здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У порушення вищенаведених положень закону апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_4 не надав жодних належних та допустимих доказів того, що дії працівників енергопостачальника при відключенні від енергопостачання його домоволодіння у 2001 році були неправомірними.

Крім того, з часу відключення від електропостачання домоволодіння позивача пройшло майже шістнадцять років і до моменту пред'явлення даного позову ні позивач, ні його дружина - ОСОБА_5, знаючи про порушенні свої права, будь-яких дій відповідача щодо відключення їхнього будинку від електромережі не оскаржували.

Згідно зі статею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тобто початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі до винесення рішення у справі, є підставою для відмови у позові (частина третя, четверта статті 267 ЦК України).

Представником ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у суді першої інстанції було заявлене клопотання про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що позивач з липня 2001 року дізнався про порушення своїх прав (а. с. 26). Проте, суд першої інстанції відхилив вказане клопотання, оскільки будь-яких позовних вимог за межами строку позовної давності позивач у своїй заяві та в судовому засіданні не заявляв.

Апеляційним судом вірно встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями статті 714 ЦК України, Закону України «Про електроенергетику», Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил КЕЕН, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357.

Відповідно до пункту 3 Правил КЕЕН споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником.

Згідно з вимогами пункту 8 Правил КЕЕН електроустановки побутового споживача повинні бути забезпеченні засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію. Послуги з облаштування електроустановки вузлом обліку побутовому споживачу надаються електророзподільним підприємством відповідно до укладеного договору про приєднання до електричних мереж або відповідно до укладеного договору про виконання додаткових робіт (послуг). Надання побутовому споживачеві замовлених ним послуг з облаштування або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється за рахунок побутового споживача.

Пунктом 11 Правил КЕЕН передбачено, що відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Разом з тим у порушення вищевказаних вимог закону, апеляційний суд, задовольняючи позов, не надав правової оцінки доказам, наданих відповідачем, щодо регулярних порушень Правил КЕЕН з боку ОСОБА_4, які полягали у самовільному підключеннях його житлового будинку шляхом накиду дротів навантаження на лінію електропередачі енергопостачальника, тобто безоблікового споживання електроенергії, та не врахував, що для підключення домоволодіння позивача до електричної мережі необхідно виконати умови Правил КЕЕН, а саме щодо укладання договору користування електричною енергією між споживачем та енергопостачальником та облаштування електроустановки споживача вузлом обліку.

У зв'язку з наведеним оскаржуване рішення апеляційного суду не можна вважати законним й обґрунтованим.

Оскільки апеляційний суд, задовольняючи позов, не встановив і не вказав, які неправомірні дії відповідач вчинив у липні 2001 року при відключенні будинку позивача від електропостачання, чи є ці дії неправомірними, не розглянув заяву відповідача про застосування строку позовної давності, а суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень встановлювати факти, оцінювати та переоцінювати докази не може, справа підлягає передачі до апеляційного суду на новий судовий розгляд.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 01 листопада 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк