Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.06.2019 року у справі №730/1553/18

Постанова

Іменем України

25 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 730/1553/18-ц

провадження № 61-9993св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

представник відповідача - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2019 року у складі судді Тіслюка І. І.та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Бобрової І. О., Висоцької Н.

В., Мамонової О. Є.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_3. Від шлюбу мають чотирьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4. Шлюб не розірвано, проте з ОСОБА_3 він не проживає останні п'ять років.

Згідно з судовим наказом Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2018 року з нього на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти у розмірі 1/2 частини від його заробітку (доходу) на утримання чотирьох неповнолітніх дітей.

Він, як батько дітей, приймає участь у їх утриманні, з його ініціативи до моменту винесення судового наказу надавалась допомога у грошовій формі у розмірі 4 500,00 грн, тобто 66 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно.

Також ОСОБА_1 зазначав, що він працює у товаристві з обмеженою відповідальністю "Бюро Вин" (далі - ТОВ "Бюро Вин") на посаді комплектувальника товарів з посадовим окладом у розмірі 14 907,00 грн.

Обставиною, що унеможливлює сплату аліментів у розмірі половини його заробітку є те, що він постійно проживає у м. Києві, тому змушений винаймати житло. Згідно з договором оренди житла від 08 листопада 2018 року він щомісячно сплачує орендну плату у розмірі 8 000 грн. Житловий будинок АДРЕСА_1 він залишив своїм дітям.

Він створив нову сім'ю з ОСОБА_9, у них народилася дочка - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_9 знаходиться у декретній відпустці до досягнення дитиною трирічного віку та разом з дочкою перебувають на повному його утриманні.

Крім того, він має кредитні зобов'язання і змушений сплачувати щомісячно кошти у розмірі 1 320,61 грн.

Ураховуючи викладене та посилаючись на тяжкий майновий стан, ОСОБА_1 просив суд зменшити розмір стягнутих з нього аліментів на утримання неповнолітніх дітей з 1/2 частини на 1/4 частину до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Починаючи з 06 грудня 2018 року зменшено розмір аліментів з 1/2 частини до 1/3 частини від заробітку (доходу), що підлягають стягненню з ОСОБА_1 за судовим наказом Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2018 року на користь ОСОБА_3 на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, виходячи з того, що розмір аліментів на кожну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що позивач винаймає житло, створив нову сім'ю, має на повному утриманні малолітню дочку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, та її матір - ОСОБА_9, яка знаходиться у декретній відпустці до досягнення дитиною трирічного віку, тобто після видачі судового наказу у нього змінився матеріальний та сімейний стан. При цьому суд врахував, що старша дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, набула повноліття.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2019 року змінено.

Визначено, що розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 за судовим наказом Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2018 року, зменшуються з 1/2 частини до 1/3 частини заробітку (доходу) позивача, починаючи з часу набрання рішенням суду законної сили.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, погодився з висновком районногосуду і зазначив, що аліменти повинні стягуватися з часу набрання рішенням суду законної сили, враховуючи, що аліменти вже стягнуті і змінено лише їх розмір. Суд керувався, у тому числі, частиною 7 статті 170 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 в указаній справі та витребувано цивільну справу № 730/1553/18-ц з Борзнянського районного суду Чернігівської області.

У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав, оскільки він мав право звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу. Разом з тим ним не надано належних і допустимих доказів на підтвердження, відповідно до вимог статті 192 СК України, змін з часу визначення розміру аліментів його матеріального стану, які повинні враховуватись судом при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29 серпня 1998 року (а. с. 10). Від шлюбу мають чотирьох дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Судовим наказом Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2018 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти у розмірі 1/2 частини від його заробітку (доходу) на утримання чотирьох неповнолітніх дітей: дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 6).

Згідно з довідкою від 13 листопада 2018 року ОСОБА_1 працює на посаді комплектувальника товарів у ТОВ "Бюро Вин" з посадовим окладом у розмірі 14
907,00 грн.

Відповідно до договору оренди житла від 08 листопада 2018 року

ОСОБА_1 щомісячно сплачує орендну плату у розмірі 8 000,00 грн (а. с. 12,15-16).

ОСОБА_1 також має на повному утриманні дочку - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, та її мати - ОСОБА_9, яка знаходиться у декретній відпустці.

Крім того, ОСОБА_1 має кредитні зобов'язання перед АТ "Укрсиббанк" з щомісячним платежем у розмірі 1 320,61 грн, що підтверджується випискою за картковим рахунком клієнта від 19 листопада 2018 року (а. с. 13-14).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У частинах 1 і 2 статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 1 статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Частина 1 статті 192 СК України.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Згідно з частиною 5 статті 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Так, судовим наказом Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2018 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти у розмірі 1/2 частини від його заробітку (доходу) на утримання чотирьох неповнолітніх дітей: дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Частиною 7 статті 170 ЦПК України передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до Частиною 7 статті 170 ЦПК України боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, що позивач і зробив, тому доводи касаційної скарги про те, що він мав право просити лише про скасування судового наказу не відповідають вимогам закону.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 1 статті 81 ЦПК України.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

У частині 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проте, вирішуючи спір, суди не врахували, що наявність у позивача на утриманні дочки - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, та її матері - ОСОБА_9, яка знаходиться у декретній відпустці, саме по собі не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, враховуючи, що на момент винесення судового наказу від 25 вересня 2018 року ці обставини вже існували і це не є новими обставинами, які б давали підстави для зменшення розміру аліментів.

Крім того, позов пред'явлено до суду вже через три місяці після винесення судового наказу, тобто через незначний період часу, не надавши докази, що саме після видачі судового наказу у позивача змінилося.

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для зменшення розміру аліментів та неспроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей у визначеному у судовому наказі від від 25 вересня 2018 року розмірі є неналежним чином мотивованими, а також не враховано наведені вище обставини.

Встановивши обов'язок позивача надавати матеріальну допомогу дітям, місцевий суд належним чином не мотивував свій висновок про визначення розміру аліментів саме у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) на трьох неповнолітніх дітей, не провівши належну оцінку стану здоров'я та матеріального стану позивача, а також інтересів дітей.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з статтями 18,27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не довів підстави позову про зменшення розміру аліментів, визначених судовим наказом Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2018 року, то йому у позові слід відмовити.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець