Історія справи

Постанова

Іменем України

01 червня 2020 року

м. Київ

справа № 2-711/08

провадження № 61-21655св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року у складі судді Божко В. В. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Колтунової А. І., Кругової С. С., Маміної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа.

В обґрунтування заявник посилався на те, що в провадженні Київського районного суду знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Рішенням від 21 лютого 2008 року вищезазначений позов задоволено. На підставі вказаного рішення, видано виконавчий документ, який було передано на виконання до Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова. Однак, виконавчий документ було загублено виконавчою службою. Оскільки рішення суду до даного часу не виконано, просив видати дублікат виконавчого листа.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документу.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд виходив із того, що є відомості про повернення йому виконавчих листів від 31 липня 2012 року та 21 червня 2013 року, але даних про звернення останнього до виконавчої служби з виконавчим листом № 2-711/08/02, починаючи з 2013 року та по теперішній час не надано. У зв`язку з чим заявником надана заява про видачу дублікатів виконавчих листів за межами строків пред`явлення виконавчого листа до виконання. Також не надано достовірних відомостей про те, що зазначений виконавчий лист втрачений.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

13 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу з Київського районного суду м. Харкова.

У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла витребовувана цивільна справа.

Згідно розпорядження від 15 квітня 2020 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи на підставі подання судді Погрібного С. О. зобов`язано призначити повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Сімоненко В. М., Мартєв С. Ю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування касаційної скарги посилається на порушення норм процесуального права та неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи. Вказує, що виконавчий лист йому на теперішній час не повернуто та у матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання стягувачем виконавчого листа та постанови державного виконавця від 21 червня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Виконавчий лист не було пред`явлено до виконання в межах строків пред`явлення виконавчого документу до виконання після їх повернення, оскільки виконавчий лист не був повернутий ОСОБА_1 тому, що був втрачений виконавчою службою, що підтверджується заявою державного виконавця від 27 липня 2015 року.

Щодо висновку судів про звернення до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа поза межами строків пред'явлення виконавчих листів, зазначав, що 03 листопада 2017 року звернувся до суду саме у межах трирічного строку, встановленого законом для такого звернення, оскільки про те, що виконавчий лист не знаходиться на виконанні у Київському ВДВС м. Харкова довідався 02 листопада 2017 року на особистому прийомі у державного виконавця.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2008 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 11 113,38 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 держмито на користь держави в розмірі 111,14 грн.(а.с. 15).

Згідно відповіді на запит адвокату ОСОБА_1 - Сметаніну Д. В. від 23 листопада 2017 року за № 30569 на примусовому виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби м. Харкова перебували виконавчі провадження ВП № 12256993 та ВП № 34767899 з виконання виконавчих листів № 2-711/08/02 від 24 листопада 2008 року, виданих Київським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 11 113,38 грн. та судового збору на користь держави.

За цими виконавчими провадженнями старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби в м. Харкові Золотько С. Г. у відповідності до пункту п'ятого частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Також, зазначають, що за результатами перевірки автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що станом на теперішній час виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-711/08/02 від 24 листопада 2008 року на примусовому виконанні у відділі не перебуває (а.с. 13-14).

Даних щодо звернення заявника до виконавчої служби з цим виконавчим листом повторно не надано.

27 липня 2015 року старший державний виконавець Київського ВДВС Харківського МУЮ направив заяву про видачу дублікатів виконавчих документів про стягнення суми з ОСОБА_2 на користь заявника, в тому числі і дублікату виконавчого листу № 2-711/08/02.

З листа голови Київського районного суду м. Харкова вбачається, що в період з 10 липня 2014 року по 27 липня 2015 року Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції не звертався до Київського районного суду м. Харкова з заявою про видачу дубліката (а.с. 17-18, 28).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду апеляційної інстанцій відповідає вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із Конституцією України, статті 14 ЦПК України 2004 року судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для виконання всіх органів влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частини першої та другої статті 370 ЦПК України 2004 року замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.

Частино першою статті 371 ЦПК України 2004 року визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заяву про видачу дубліката виконавчого листа може бути подано до суду тільки до закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, встановленого пунктом 2 частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження».

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Статтею 60 ЦПК України 2004 року встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Аналогічні за змістом положення містяться у статтях 77, 81 ЦПК України у чинній редакції.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки стягувач із заявою про видачу дублікату виконавчого листа звернувся за межами строків пред`явлення виконавчих листів до виконання після їх повернення, заяви про поновлення процесуальних строків для пред`явлення виконавчих листів до виконання не подавав, причин пропуску цього строку не зазначав.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що викладені в ній доводи фактично зводяться до переоцінки встановлених обставин, яким суди першої та апеляційної інстанцій надали належну правову оцінку та дійшли правильних висновків.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко