П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 332/1118/18

провадження № 51-2587 км 19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді Марчук Н.О.,

суддів: Короля В.В., Лагнюка М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Крота І.М.,

прокурора Піх Ю.Г.,

засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Васильєвої Оксани Вікторівни на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року стосовно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та мешканця

АДРЕСА_1,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2019 року, залишеним без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 24 лютого 2018 року приблизно о 06.00, перебуваючи біля воріт домоволодіння АДРЕСА_2, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та здійснювалось із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для заподіяння тілесних ушкоджень, безпідставно здійснив один постріл в бік ОСОБА_2 , який в цей час перебував на території вищевказаного домоволодіння.

Продовжуючи ігнорувати суспільні норми моральності, грубо і з особливою зухвалістю порушуючи громадський порядок, ОСОБА_1 , діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, зробив ще три неприцільні постріли із вищевказаного спеціально пристосованого предмету в бік ОСОБА_2 , який після першого пострілу заховався за рогом будинку.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

За змістом касаційної скарги захисник Васильєва О.В., не погоджуючись із судовими рішеннями стосовно ОСОБА_1 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що дії її підзахисного кваліфіковано неправильно, оскільки у ОСОБА_1 не було хуліганського мотиву, його дії зумовлені лише особистою неприязню до потерпілого на ґрунті виниклого конфлікту. Також зазначає про те, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, самостійно встановивши предмет вчинення ОСОБА_1 протиправних дій стосовно потерпілого, вийшов за межі пред`явленого обвинувачення, до того ж, залишив поза увагою те, що цей предмет так і не був виявлений під час досудового розслідування.

Від прокурора надійшли заперечення, в яких він просить касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а судові рішення стосовно ОСОБА_1 - без зміни.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника, просив залишити без зміни постановлені стосовно ОСОБА_1 судові рішення.

Мотиви Суду

Положенням ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України неповнота досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушує питання захисник, перегляду в касаційному порядку не підлягають, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.

Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

У поданій касаційній скарзі сторона захисту порушує питання щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та безпідставного засудження ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Проте зазначені доводи захисника Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.

Так, при перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.

Той факт, що ОСОБА_1 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , даними, що містяться у протоколах огляду місця події, пред`явлення особи для впізнання, висновках експертів.

Так, потерпілий ОСОБА_2 показав про те, що 24 лютого 2018 року приблизно о 06.00 ОСОБА_1 під`їхав до його домоволодіння АДРЕСА_2 , з пістолета вистрілив в його бік декілька разів і поїхав, проте невдовзі повернувся, щоб зібрати гільзи.

Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 показали про те, що вони у вказаний вище день і час бачили ОСОБА_1 , який приїхав на автомобілі «Ауді», чорного кольору, до будинку потерпілого та здійснив кілька пострілів в бік останнього.

Під час огляду місця події 24 лютого 2018 року біля воріт будинку АДРЕСА_2 були виявлені та вилучені чотири гільзи золотого кольору, розміром 9 мм, без внутрішнього вмісту, з маркуванням «9мм РА Blanc».

За висновком судово - трасологічної експертизи від 05 травня 2018 року № 2-260 виявлені та вилучені з місця події чотири предмета є стріляними гільзами пістолетних патронів, на поверхнях яких відобразились сліди від деталей та частин зброї, з якої вони були стріляні. При цьому дані гільзи стріляні з одного екземпляра зброї. Гільзи стріляні з пістолетів калібру 9 мм Р.А., наприклад «Беркут - Streamer», «Беркут - Stalker», «Беркут - Smerch», або інших з аналогічним розташуванням слідоутворюючих частин та деталей

На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого саме ч. 4 ст. 296 КК України, належним чином обґрунтовані та вмотивовані.

Крім того, доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого злочину, не ґрунтуються на нормах матеріального права з огляду на таке.

Так, статтею 296 КК України встановлено кримінальну відповідальність за грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, та вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень

Суб`єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.

Хуліганство відрізняється від інших злочинів спрямованістю умислу, мотивами, цілями винного та обставинами вчинення ним кримінально караних дій.

Зокрема, дії, що супроводжувалися заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо знайомих (членів сім`ї, родичів, сусідів та ін.), і були викликані особистими неприязними стосунками, певними діями потерпілих тощо, кваліфікують як хуліганство лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

При цьому грубе порушення громадського порядку передбачає недотримання встановлених правил поведінки у громадських місцях. Оцінювати порушення як грубе слід з урахуванням кількості його учасників, території, на якій мало місце порушення, кількості потерпілих, тривалості порушення тощо.

Наявність особистих неприязних стосунків між особами само по собі ще не свідчить про відсутність хуліганського мотиву в діях обвинуваченої особи, адже для визначення мотиву злочинних дій потрібно враховувати їх характер та спосіб вчинення, причини, що спонукали особу вчинити певні дії, поведінку обвинуваченого та потерпілих до і під час події.

За матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_1 прибув до домоволодіння потерпілого й здійснив в людному місці зі спеціально пристосованого предмету в бік останнього кілька пострілів, тобто засуджений своїми діями умисно грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, застосовуючи при цьому спеціально пристосований предмет. Такі дії ОСОБА_1 охоплюються саме диспозицією ст. 296 КК України.

Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість.

Судовий розгляд проведено з дотриманням вимог статті 337 КПК України та діям ОСОБА_1 дано правильну юридичну оцінку.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, суд першої інстанції, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, висновок органу пробації, а також дані про особу винного, зокрема те, що він за місцем проживання характеризується позитивно, має незадовільний стан здоров`я, тобто суд дотримався вимог статей 50, 65-67, 70 КК України.

Крім того, доводи ОСОБА_1 та захисника Васильєва О.В., аналогічні наведеним у касаційній скарзі, були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, який, розглядаючи апеляційні скарги на вирок суду першої інстанції, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, постановлена ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника Васильєвої Оксани Вікторівни залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

Н.О. Марчук В.В. Король М.М. Лагнюк