Історія справи

Постанова

Іменем України

11 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 288|505|17

провадження № 51-4395км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Маринича В. К.,

суддів Бущенка А. П., Стефанів Н. С.,

за участю:

секретаря судового засідання Кононської І. Є.,

прокурора Рибачук Г. А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 07 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 23 листопада 2017 року в кримінальному провадженні № 12017060270000081 щодо

ОСОБА_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Капустяни Тростянецького району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 07 липня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 13 березня 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 23 листопада 2017 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.

Згідно з вироком місцевого суду встановлено, що 08 березня 2017 року близько 18:00 год. ОСОБА_1, знаходячись в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, в ході суперечки з ОСОБА_2 умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс ОСОБА_2 удар ліктем в обличчя та близько десяти ударів руками по різних частинах тіла, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, що ускладнились розвитком травматичного шоку, внаслідок яких 09 березня 2017 року в першій половині дня ОСОБА_2 помер.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із постановленими щодо нього рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення змінити, зарахувавши йому в строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі до набрання вироком законної сили. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суди неправильно застосували положення ч. 5 ст. 72 КК України, що призвело до погіршення його становища.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Рибачук Г. А. вважала касаційну скаргу обґрунтованою, просила її задовольнити та судові рішення змінити.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 121КК України в касаційному порядку не оспорюються.

Щодо наведених у касаційній скарзі доводів засудженого про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, то вони заслуговують на увагу.

Частиною 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII було передбачено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. За вказаною нормою у строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності 21 червня 2017 року, ч. 5 ст. 72 КК України викладено у такій редакції: «Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».

Зазначені права та свободи людини і громадянина мають своє відображення у положеннях ст. 5 КК України. Так, ч. 2 цієї статті передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії у часі.

Відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року в справі №663/537/17, положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України.

Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).

Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. У такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 вчинив злочин до 20 червня 2017 року і щодо нього продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року.

Проте неврахування судами періоду з 21 червня 2017 року по 27 листопада 2017 року відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 38-VIII від 26 листопада 2015 року не узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року в справі №663/537/17, а тому судові рішення в цій частині необхідно змінити.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 07 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 23 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1 змінити.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 13 березня 2017 року по 23 листопада 2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В решті судові рішення залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В. К. Маринич А. П. Бущенко Н.С. Стефанів