Постанова

Іменем України

4 червня2020 року

м. Київ

Справа № 638/13131/16-к

Провадження№ 51-576 км 20

ВерховнийСуд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого- КравченкаС.І.,

суддів: БіликН.В., Остапука В.І.,

присекретарі ІгнатенкуЮ.В.,

за участю прокурора КостюкаО.С.,

врежимівідеоконференції

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянув у судовомузасіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016220500000482 заобвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Харкові, проживаєпо АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Ленінського районного суду м. Харковавід 31 березня2005 року за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ст. ст. 70, 71 ККУкраїни на 11 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 22 червня 2015 року ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 червня 2015 року на підставі ст. 81 КК України про умовно - дострокове звільнення, на невідбуту частину покарання на 1 рік 8 днів,

у вчиненнікримінальногоправопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 187 КК України,

за касаційною скаргою захисника Дягілєва О.В. вінтересах засудженого ОСОБА_1 навирок Дзержинського районного суду м. Харковавід 23 березня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Дзержинського районного суду м. Харковавід 23 березня 2018 року ОСОБА_1 засудженоза ч. 2 ст. 187 ККУкраїни на 9 років позбавлення волі з конфіскацієювсього майна, якеє власністю засудженого.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частковоприєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Харковавід 31 березня 2005 року - 1 рік та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання - 10 років позбавлення волі з конфіскацієювсього майна, якеє власністю засудженого.

Початок строку покарання ухвалено обчислювати з моментузатримання - 17.05.2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 ККУкраїни (в редакціїЗакону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) ОСОБА_1 устрок покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 17 травня2016 рокупо 20 червня 2017 року із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 ККУкраїни (в редакціїЗакону України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року) з 21 червня2017 рокудо 23 березня 2018 року ОСОБА_1 зарахованов строк покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.

Стягнуто із ОСОБА_1 накористь ОСОБА_2 145 560 грн. відшкодуванняматеріальноїшкоди та 10 000 грн. моральної шкоди.

Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року вирок Дзержинського районного суду м. Харковавід 23 березня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишенобез зміни.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 ККУкраїни (в редакціїЗакону України від № 838-VIIIвід 26 листопада 2015 року) ОСОБА_1 зарахованострок попереднього ув'язнення з 17 травня2016 рокупо 31 жовтня 2019 року в строквідбування покарання із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

За вироком суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у розбійному нападі, поєднаномуіз насильством, небезпечним для здоров'я особи, яказазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила розбій. Злочин вчинено за наступних обставин.

23 лютого2016 року, приблизноо 20 год. 30 хв., ОСОБА_1 разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, знаходячись по вул . Лейтенанта Шмідта , біля буд . 18-А вм. Харкові, з метоюзаволодіння чужим майном, діючиузгоджено, відповідно до розробленого плану, здійснили розбійний напад на

ОСОБА_2 , діючи узгоджено з іншим співучасником, розпорошив ОСОБА_2 в обличчя із балона рідину сльозоточивої дії, позбавивши потерпілого можливості бачити навколишню обстановку. У відповідь на вказані протиправні дії нападника ОСОБА_2 став чинити опір, намагаючись відштовхнути його від себе.

ОСОБА_1 , долаючи опір ОСОБА_2 , наніс йому один удар кулаком в обличчя, від якого потерпілий впав, вдарившись головою і втратив свідомість.

ОСОБА_1 , за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, підійшли до лежачого без свідомості ОСОБА_2 та діючи з корисливих мотивів, заволоділи грошовими коштами, медичними препаратами, дисконтними і кредитними картками, а також майном потерпілого на загальну суму 2026,77 грн.,

У ходірозбійного нападу, потерпілому ОСОБА_2 спричинено легкіта середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційнійскарзі захисник Дягілєв О.В., посилаючись наістотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені судові рішення щодо ОСОБА_1 тапризначити новий розгляд в судіпершої інстанції. Зазначає, що судом першої інстанції при допиті потерпілого ОСОБА_2 було порушеновимоги ст. ст. 352, 353 КПК України, оскільки останній не був приведений до присяги. Вважає, що за таких обставин показання потерпілого є недопустимим доказом. Апеляційний суд належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги захисника в цій частині, чим порушив вимоги КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений підтримав доводи, викладені в касаційнійскарзі захисника, і проситьїх задовольнити.

Прокурор вважає доводи касаційної скарги безпідставними і заперечуєпроти її задоволення.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межахкасаційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законнимє рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормамиматеріальногоправа з дотриманнявимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухваленесудом на підставі об`єктивно з`ясованихобставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованимє рішення, в якомунаведені належні і достатнімотиви та підставі його ухвалення.

Згідно з ст. 84 КПК України, доказами в кримінальномупровадженні є фактичнідані, отримані у передбаченомуцим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і судвстановлюютьнаявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речовідокази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленомуцим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Перед допитом потерпілого, головуючий встановлює відомості про його особу та з`ясовує стосунки потерпілого з обвинуваченим. Крім того, головуючий з`ясовує, чи отримав потерпілий пам`ятку про права та обов`язки потерпілого, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз`яснює їх, а також попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Допит потерпілого проводиться з додержанням правил ст. ст. 352, 353 КПК України.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, а саме журналу судового засідання від 26.10.2016 року, головуючим, відповідно до вимог ст. 342 КПК України, після відкриття судового засідання перевірено явку учасників судового провадження, повідомлено про повне фіксування судового провадження, оголошено склад суду, роз'яснено учасникам право відводу до складу суду, прокурора, секретаря судового засідання та з'ясованодумку учасників провадження з приводуцього, з'ясованов учасників провадження, в томучислі потерпілого, чи вручені їм письмові пам'ятки про права та обов'язки та чи зрозумілі вони їм, чи є потребав додатковому роз'ясненні.

Також, в матеріалах провадження (том №1 а.к.п. 71) міститься письмова присяга потерпілого ОСОБА_2 .

Таким чином, суд дотримуючись вимог ст. ст. 352, 353 КПК України, перед допитом потерпілого, встановив його особу, попередив про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, відмову від давання показань, та роз`яснив обов`язок говорити правду і тільки правду, останній присягав говорити тільки правду.

Враховуючи зазначене, доводи захисника про порушення вимог кримінального процесуального закону, через те, що потерпілого не приведено до присяги, та як наслідок недопустимість його показань - безпідставні.

Всі доводи щодо істотних порушень вимог КПК України, які аналогічні доводам апеляцій засудженого та його захисника, належно перевірені апеляційним судом, на них надано вмотивовані відповіді, ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовною підставою для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючисьст. ст. 434, 436, 438 КПК України, суд

ухвалив:

Вирок Дзержинського районного суду м. Харковавід 23 березня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційнускаргу захисника Дягілєва О.В. - без задоволення.

Постановає остаточною й оскарженнюне підлягає.

Судді:

С.І. Кравченко Н.В. Білик В.І. Остапук