Історія справи

Постанова

4 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 1423/17967/2012

Провадження № 51 - 5611 ск 18

Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду Голубицький С. С., розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_2 - адвоката Верцюха В. В. на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 26 січня 2018 року,

встановив:

У касаційній скарзі захисник порушує питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 388 КПК України 1960 року справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ч. 1 ст. 398, ст. 350 КПК України 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 350 КПК України 1960 року касаційна скарга повинна містити вказівку на те, в чому полягає незаконність судових рішень та доводи на їх обґрунтування.

Однак захисник Верцюх В. В. у касаційній скарзі, яка не відповідає вимогам ст. 350 КПК України 1960 року, цих даних не навів.

За змістом касаційної скарги останній, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судових рішень щодо засудженого ОСОБА_2, указує на неповноту та однобічність досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, істотні порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону.

Так, ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень можуть бути лише істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Між тим, в скарзі не міститься обґрунтування необхідності скасування вироку та ухвали на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року з огляду на положення статей 370, 371 цього Кодексу.

Одночасно, невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, неповнота та однобічність досудового та судового слідства, згідно зі ст. 398 КПК України 1960 року не є підставами для скасування або зміни судового рішення касаційним судом.

Попри те, що вирок був предметом перевірки в апеляційному порядку захисником не зазначено конкретних порушень закону, які, на його думку, було допущено апеляційним судом (за аналогічними доводами сторони захисту), звідси, й немає обґрунтування незаконності ухвали цього суду.

Виходячи з наведеного, касаційна скарга захисника Верцюха В. В. як така, що не відповідає вимогам статей 350, 398 КПК 1960 року, не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

У зв'язку з викладеними обставинами, справу може бути витребувано для її перевірки в касаційному порядку при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених недоліків у межах передбаченого ст. 386 КПК України 1960 року строку, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії даної постанови.

Керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, п. 4 § 3 Перехідних положень Закону № 2147-VIII від 03.10.2017

постановив:

Відмовитизахиснику засудженого ОСОБА_2 - адвокату Верцюху В. В. за його касаційною скаргою у витребовуванні кримінальної справи на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 26 січня 2018 року для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя С. С. Голубицький