ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 917/744/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Гаврилюк П.Д.;

за участю представників:

позивача - Печерного С.Л.,

відповідача - Кравченко Ю.В. ,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Лисенка В.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду Полтавської області

(суддя - Кульбако М.М.)

від 24.10.2018

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Тарасова І.В., судді - Пуль О.А., Фоміна В.О.)

від 16.05.2019

у справі за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про стягнення 2 712 143,80 грн

В С Т А Н О В И В:

у червні 2018 року АТ "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до ПАТ "Лубнигаз" про стягнення 2 162 537,49 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 297 821,50 грн пені, 50 665,15 грн 3% річних та 201 119,66 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору транспортування природного газу №1512000726 від 17.12.2015. Позивач зазначав, що відповідач здійснив несанкціонований відбір природного газу у 2016 та 2017 роках.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.10.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2019, в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що чинним законодавством встановлені чіткі строки, в межах яких оператор газотранспортної системи має визначити небаланс замовника послуги. Водночас, чинними нормативно-правовими актами не передбачено здійснення оператором газотранспортної системи коригування небалансу замовників послуг транспортування попередніх періодів, щодо яких оператор газотранспортної системи вже здійснив балансування. Позивач позбавив відповідача можливості самостійно врегулювати такий небаланс у встановлені законодавством строки, а, отже, позивачем не дотримано встановленого законодавством та умовами договору порядку врегулювання небалансу.

АТ «Укртрансгаз» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції, зокрема, ст. ст. 1, 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", ст. ст. 50, 192 Податкового кодексу України, п. п. 1, 2 гл. 3, гл. 4 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи та неповне з`ясування судами всіх обставин, що мають значення для справи. Стверджує про наявність у нього права на здійснення корегувань попередньо наданих послуг балансування. Вказує, що відповідач є замовником послуг транспортування виключно стосовно обсягів природного газу, які він відбирає для власного споживання, тому весь фактично спожитий/відібраний ним обсяг природного газу становить 100% обсягу небалансу, відповідно наявні підстави для застосування коефіцієнту 1,2 замість 1.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.

В поясненнях на касаційну скаргу АТ «НАК «Нафтогаз України» просить касаційну скаргу АТ «Укртрансгаз» задовольнити, а рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 - скасувати. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позов АТ «Укртрансгаз». Стверджує, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17" та №720-р від 04.10.2017 "Про деякі питання опалювального сезону 2017/18" не є актами нормативного характеру та не скасовують обов`язковість дотримання Закону України «Про ринок природного газу», Правил постачання природного газу. Природний газ, що був розподілений відповідачем споживачам (Лубенський КУВП Полтавського УВО УТОС та ОКПТГ «Лубнитеплокомуненерго») у квітні 2016 року та січні 2017 року, не був власністю АТ «НАК «Нафтогаз України».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, акціонерне товариство «Укртрансгаз» є оператором газотранспортної системи - суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність з транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників), відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», що підтверджується ліцензією на здійснення такої діяльності серія АЕ № 194511 від 11.03.2013.

ПАТ «Лубнигаз» у цій справі, крім статусу замовника послуг транспортування природного газу, має також статус оператора газорозподільних систем (оператор ГРМ), яким є суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб.

17.12.2015 між ПАТ "Укртрансгаз" (оператор) та ПАТ «Лубнигаз» (замовник) було укладено договір на транспортування природного газу №1512000726, відповідно до умов якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (пункт 2.1 договору).

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (пункт 2.2 договору).

Умовами пункту 2.3 договору сторони встановили, що послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором є послугами балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).

Відповідно до умов п. 2.5 договору приймання - передача газу, документальне оформлення та подання звітності позивачу здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання - передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, визначення та перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу ГТС та з урахуванням цього договору (пункт 5.1 договору).

У п. 2.7 договору передбачено, що оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

Замовник, відповідно до п. п. 2.6, 4.1 договору має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Замовник, окрім іншого, зобов`язаний вчасно врегульовувати небаланси.

Згідно з п. п. 9.1, 9.2 договору, у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу у строк до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою:

В(балансування) = БЦГ х К х QБГ, де

БЦГ - базова ціна газу;

QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування;

К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.

Відповідно до п. 9.4 договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2016 №1, оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформляються оператором і замовником актами наданих послуг (п. 11.1 договору).

Згідно з п. 11.4 договору, послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.

У п. 11.5 договору передбачено, що оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.

Відповідно до умов пункту 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.

У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором (пункт 13.1 договору).

У разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 13.5 договору).

Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 договору).

Звертаючись до суду з позовом, АТ «Укртрансгаз» зазначало, що товариством як оператором ГТС було здійснено процедуру алокації відповідача, за результатами якої встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів у квітні 2016, січні, лютому 2017 року, а саме:

- у квітні 2016 обсяг негативного небалансу склав 0,202 тис. куб. м;

- у січні 2017 обсяг негативного небалансу склав 1290,002 тис. куб. м;

- у лютому 2017 обсяг негативного небалансу склав 131,287 куб. м.

На підтвердження викладених обсягів небалансів позивачем надано довідки «Інформація про надходження на точках входу та розподіл по точках виходу обсягів природного газу, віднесених на операторів газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за 2016 рік та за 2017 рік», якими позивач підтверджував виникнення у відповідача небалансів у квітні в розмірі 0,202 тис. куб. м (в тому числі без підтверджених номінацій - Лубенське КУВП Полтавського УВО УТОС), в січні 2017- 1 290,002 тис. куб. м (в тому числі витрати оператора ГРМ (відповідача)), в лютому 2017- 131,287 куб. м (в тому числі Лубнитеплокомуненерго) (а.с. 94-96 т. 1).

ПАТ «Лубнигаз» як оператор ГРМ, на виконання приписів глав 1, 3 розділу XII Кодексу ГТС надало позивачу інформацію про фактичний обсяг споживання природного газу кожним споживачем, об`єкти якого підключені до газорозподільної системи відповідача.

Зокрема, інформація відображена відповідачем як оператором ГРМ у щомісячних зведених алокаціях ПАТ "Лубнигаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу щодо постачальниів за квітень 2016 року та січень, лютий 2017 року та алокаціях (звітах) ПАТ "Лубнигаз" про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Лубнигаз" між замовниками послуг транспортування (постачальниками) за квітень 2016 року та січень, лютий 2017 року, які були надані позивачу відповідно до вимог п. 1 глави 3 Розділу XII Кодексу.

Вказані алокації (звіти) відповідача містять фактичні обсяги споживання газу споживачами, що отримують природний газ з газорозподільної системи відповідача, за попередній газовий місяць, а також вказані постачальники таких обсягів природного газу для споживачів з інформацією про підтверджений та фактично спожитий обсяг природного газу.

На думку позивача, відповідач як оператор ГРМ безпідставно відніс на НАК "Нафтогаз України" обсяги природного газу та вважає, що вказані обсяги були несанкціоновано відбрані споживачами ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» та Лубенським КУВП Полтавського УВО УТОС з газорозподільної системи у спірний період. Також позивач зазначав, що внаслідок відбору газу відповідними споживачами у відповідача й утворився негативний небаланс, який, з огляду на його відхилення більше ніж на 5 %, передбачає застосування коефіцієнту 1,2 на підставі пункт 9.2 договору).

Крім того, позивач вважає, що обсяги негативних місячних небалансів утворились не лише внаслідок наведених випадків несанкціоновано відібраного природного газу з газорозподільної системи відповідача, а також і внаслідок відбору природного газу відповідачем з точки виходу з газотранспортної системи для власних виробничих потреб в обсягах, вказаних в алокаціях (звітах) по рядку "ВТВ, нормативні втрати газорозподільного підприємства".

У зв`язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативного місячного небалансу в порядку, встановленому Кодексом ГТС, позивач, як оператор ГТС надав відповідачу послуги з балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на суму 2 162 537,49 грн.

Про це складено односторонні акти про надання послуг балансування з додатками до актів, де вказано розрахунок вартості послуг балансування та рахунки на оплату послуг, а саме:

31.01.2017 позивачем складено акт надання послуг балансування обсягів природного газу №01-17-1512000726-БАЛАНС та розрахунок вартості послуг балансування (додаток до акта), відповідно до якого якого обсяг негативного місячного небалансу підприємства - ПАТ «Лубнигаз» за січень 2017 року становить 1 325,002 тис. куб.м, коефіцієнт компенсації - 1,2, вартість послуг балансування обсягів природного газу за вказаний період становить 13 315 952,10 грн з ПДВ, про що позивачем складено відповідний рахунок на оплату №01-17-1512000726-БАЛАНС від 31.01.2017.

27.02.2017 позивачем складено коригуючий акт №01-17-1512000726-БАЛАНС/КОР/1 надання послуг балансування обсягів природного газу до акту №01-17-1512000726-БАЛАНС та розрахунок вартості послуг балансування (Додаток до коригуючого акта), за змістом якого небаланс підприємства ПАТ «Лубнигаз» за січень 2017 року з урахуванням обсягу коригування становить 1290,002 тис. куб. м. Вартість послуг балансування за січень 2017 після проведення коригування становить 10 803 508,75 грн (коефіцієнт компенсації - 1). Також оператором виставлено замовнику рахунок від 27.02.2017 на суму 10 803 508,75 грн з ПДВ за послуги балансування обсягів природного газу в січні 2017 року.

31.03.2017 позивачем складено акт надання послуг балансування обсягів природного газу №02-17-1512000726-БАЛАНС та розрахунок вартості послуг балансування (додаток до акта), відповідно до якого обсяг негативного місячного небалансу підприємства ПАТ «Лубнигаз» за лютий 2017 року становить 131,287 тис. куб. м, коефіцієнт компенсації - 1,2, вартість послуг балансування обсягів природного газу за вказаний період становить 1 450 038,66 грн з ПДВ, про що позивачем складено відповідний рахунок на оплату №02-17-1512000726-БАЛАНС від 31.03.2017.

29.05.2017 позивачем складено акт надання послуг балансування обсягів природного газу №04-16-1512000726-БАЛАНС та розрахунок вартості послуг балансування (додаток до акта), відповідно до якого обсяг негативного місячного небалансу підприємства - ПАТ «Лубнигаз» за квітень 2016 року становить 0,202 тис. куб.м, а вартість послуг балансування обсягів природного газу за вказаний період становить 1 835,74 грн з ПДВ, про що позивачем складено відповідний рахунок на оплату №04-16-1512000726-БАЛАНС від 29.05.2017. Коефіцієнт компенсації - 1,2. Вказані документи направлено оператором замовнику листом від 09.06.2017, в якому викладено прохання здійснити оплату в 5-денний термін, визначений пунктом 9.4 договору №1512000726.

27.07.2017 позивачем складено коригуючий акт №01-17-1512000726-БАЛАНС/КОР/2, надання послуг балансування обсягів природного газу до акту №04-17-1512000726-БАЛАНС від 31.01.2017 та розрахунок вартості послуг балансування (додаток до коригуючого акта), відповідно до якого небаланс підприємства ПАТ «Лубнигаз» за січень 2017 року з урахуванням обсягу коригування становить 1290,002 тис. куб. м. Вартість послуг балансування за січень 2017 року після проведення коригування становить 12 964 210,50 грн. Коефіцієнт компенсації - 1,2. Також оператором виставлено замовнику рахунок від 27.07.2017 на суму 2 160 701,75 грн з ПДВ за послуги балансування обсягів природного газу у січні 2017 року (а.с. 25-56, т. 1).

За інформацією позивача, обсяги негативних місячних небалансів відповідача за квітень 2016 року становлять 0,202 тис. куб. м, за січень 2017 року 1290,002 тис. куб. м, за лютий 2017 року - 131,287 куб. м.

Судами встановлено, що послуги балансування у січні 2017 року сплачені ПАТ «Лубнигаз» на суму 10 803 508,75 грн на підставі спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 1354/у від 21.02.2017.

Крім того, вартість послуг балансування за лютий 2017 року в сумі 1 450 038,66 грн сплачена ПАТ «Лубнигаз» на підставі спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу №3631/у від 04.10.2017.

Посилаючись на виникнення у відповідача як замовника послуг з транспортування природного газу у квітні 2016 року та січні 2017 року негативного місячного небалансу, який не був врегульований відповідачем відповідно до Кодексу ГТС та умов договору, позивач стверджує про виникнення у ПАТ «Лубнигаз» зобов`язання сплатити оператору (позивачу) вартість послуг балансування в сумі 2 162 537,49 грн (за квітень 2016 року - 1 835,74 грн, за січень 2017 року - 2 160 701,75 грн) та нарахованих на суму боргу 297 821,50 грн пені, 50 665,15 грн 3% річних та 201 119,66 грн інфляційних втрат.

Правовідносини з транспортування природного газу та діяльність позивача як оператора газотранспортної системи врегульовані, зокрема, нормами Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи. До спірних правовідносин застосовуються положення Кодексу газотранспортної системи в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 32 та частиною 2 статті 35 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування.

Відповідно до пункту 1 Глави 1 Розділу VІІІ Кодексу ГТС, одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункт 19 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу").

За умовами пункту 1 Глави 3 Розділу І Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою на використання газотранспортної системи в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою через газотранспортну систему в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій; послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

Згідно з пунктом 5 Глави 1 Розділу І Кодексу ГТС, алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об`єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII цього Кодексу. Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Фізичним балансуванням є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації. Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.

Пунктом 3 Глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.

Відповідно до пункту 2 Розділу XIII Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

За умовами пункту 4 і підпункту 2 пункту 7 Глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць. Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.

Враховуючи положення Кодексу ГТС і умови договору №15122000726, для наявності підстав для оплати виставленого оператором рахунку щодо вартості послуг балансування законодавчо передбачено сукупність обставин, зокрема: 1)виникнення негативного місячного небалансу; 2) неврегулювання замовником послуг транспортування цього самостійно небалансу в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим місяцем; 3) оформлення оператором одностороннього акту на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу; 4) надання оператором замовнику до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем розрахунку вартості послуг балансування та рахунок-фактуру.

Відповідно до пунктів 1-2 Глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів.

Аналіз вказаних положень законодавства та умов договору №15122000726 (п. 9.4) свідчить, що АТ "Укртрансгаз" як оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає ПАТ "Лубнигаз" односторонній акт про надання послуг балансування.

Зважаючи на встановлені судами обставини про те, що коригуючий акт надання послуг балансування обсягів природного газу №01-17-1512000726-БАЛАНС/КОР/2 за січень 2017 року на суму доплати 2 160 701,75 грн складено і направлено оператором у липні 2017 року, акт надання послуг балансування обсягів природного газу №04-16-1512000726-БАЛАНС за квітень 2016 року на суму 1 835,74 грн складено у травні 2017 року і направлено оператором у червні 2017 року, вказані дії позивачем вчинено з порушенням будь-яких розумних строків для оформлення наданих послуг балансування, визначених Кодексом ГТС та договором №15122000726 (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №923/351/18).

Водночас, повторне здійснення балансування газу у травні-липні 2017 року за минулі місяці 2016 та 2017 року на підставі додаткових або коригуючих актів не передбачене положеннями договору №15122000726 та Кодексу ГТС, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за коригуючими актами (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №924/447/18 та від 12.06.2019 у справі №920/344/18).

Наведеним спростовується твердження скаржника про те, що наявність у нього права на здійснення коригування фактичних даних первинних документів про надання послуг балансування підтверджується висновками, викладеними у постановах Вищого господарського суду України у справах № № 922/1688/16, 922/1689/16, 904/4505/16.

Крім того, Верховний Суд не приймає до уваги посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на правові позиції, викладені у постановах Вищого господарського суду України, оскільки за змістом частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду. Постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми.

При цьому суди правомірно зазначили про відсутність у АТ "Укртрансгаз" правових підстав для здійснення перерахунку наданих послуг балансування попередніх місяців, за якими позивачем вже було надано послуги з балансування обсягів природного газу, з огляду на таке.

Згідно з частинами 2, 3 статті 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Так, пунктом 1 глави 2 розділу ХІІ Кодексу ГТС в редакції, чинній до 28.04.2017, було встановлено, що у точках виходу, в яких природний газ з газотранспортної системи направляється до суміжної газотранспортної системи, газосховища або до прямого споживача, алокація обсягів природного газу здійснюється відповідним оператором суміжної газотранспортної системи, оператором газосховища або прямим споживачем, яка має бути направлена ними до оператора газотранспортної системи в строки, описані в пункті 6 цієї глави. Алокація обсягів природного газу для віртуальної точки виходу до газорозподільної системи здійснюється відповідним оператором газорозподільної системи з урахуванням глави 3 цього розділу.

Пунктом 1 глави 2 розділу ХІІ Кодексу ГТС в редакції, чинній з 28.04.2017, визначено, що алокація обсягів природного газу по точці входу до газотранспортної системи здійснюється оператором газотранспортної системи з урахуванням підтверджених номінацій по цій точці.

Отже, з 28.04.2017 обов`язок здійснення алокації по точках виходу з газотранспортної системи покладено на АТ "Укртрансгаз".

Водночас за приписами Кодексу ГТС в редакції, чинній з 28.04.2017, у вказаному нормативно-правовому акту відсутня вказівка про надання йому зворотної дії в часі, що узгоджується з положеннями частини 2 статті 5 ЦК України.

При цьому здійснення алокації позивачем за попередні газові місяці в період, коли він не мав правових підстав для її здійснення в силу закону, є діями, що безпідставно збільшують відповідальність ПАТ "Лубнигаз".

З огляду на це Верховний Суд дійшов висновку про недопустимість надання зворотної сили положенням Кодексу ГТС, які набрали чинності з 28.04.2017 та обумовлену цим відсутність правових підстав для здійснення коригування розміру небалансу замовника щодо актів, які були складені до 28.04.2017, та щодо яких вже було здійснено балансування оператором ГТС (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 922/1580/18).

Аналогічний висновок викладений у листі від 27.06.2017 №7044/16.3.2/7-17 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому роз`яснено операторам газорозподільних систем, що чинними нормативно-правовими актами не передбачено здійснення операторами ГТС коригування небалансу замовників послуг транспортування попередніх періодів, по яким оператор ГТС вже здійснив балансування. Надання оператором ГТС замовникам послуг транспортування коригуючих актів суперечить положенням розділу ХІV Кодексу ГТС.

Колегія суддів вважає помилковим твердження скаржника про безпідставне врахування судами листа голови НКРЕКП від 27.06.2017 №7044/16.3.2/7-17, який є неналежним і недопустимим доказом зважаючи на відсутність у голови НКРЕКП повноважень одноособового тлумачення норм Кодексу ГТС, оскільки висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються передусім на правовій оцінці норм чинного законодавства у сфері газопостачання, а не лише врахуванні роз`яснення, викладеного у згаданому листі.

Як вбачається з матеріалів справи, різниця в розмірі небалансу ПАТ "Лубнигаз" за січень 2017 року, яка складає суму заявленого до стягнення основного боргу (2 160 701,75 грн), виникла внаслідок застосування АТ "Укртрансгаз" коефіцієнта компенсації 1,2 під час складання коригуючого акту про надання послуг балансування.

Аналіз положень законодавства у сфері газопостачання дає підстави для висновку, що для визначення коефіцієнту компенсації за визначеною в пункті 9.2 договору формулою, що підлягає застосуванню при визначенні вартості послуг з балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), процентне співвідношення розміру небалансу обраховується (визначається) від обсягу природного газу, відібраного замовником з газотранспортної системи - з врахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №916/1807/16, від 04.12.2018 у справі №927/276/18, від 05.03.2019 у справі №923/351/18, від 27.03.2019 у справі №906/110/18 та від 09.04.2019 у справі №903/394/18).

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, зокрема алокації ПАТ "Лубнигаз", акти надання послуг балансування газу та методику їх розрахунку, судами попередніх інстанцій встановлено і скаржником не спростовано тих обставин, що розмір небалансу відповідача у січні 2017 року складає менше 5% від обсягу природного газу, який було відібрано з газотранспортної системи, у зв`язку з чим в силу пункту 9.2 договору №15122000726 слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1.

Зважаючи на вищевикладене, оператором безпідставно проведено коригуючий розрахунок послуг з балансування обсягів природного газу за січень 2017 року з урахуванням коефіцієнту компенсації 1,2, що призвело до збільшення вартості таких послуг та покладання на ПАТ "Лубнигаз" додаткових витрат щодо оплати послуг балансування газу.

Враховуючи недоведеність позивачем підстав для здійснення у січні 2017 року коригування вартості вже наданих послуг балансування газотранспортної системи за минулий період, а також безпідставне балансування обсягів природного газу за квітень 2016 року на суму 1 835,74 грн у травні-червні 2017 року, касаційна інстанція погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недотримання АТ "Укртрансгаз" встановленого законодавством і умовами договору №15122000726 порядку врегулювання негативного місячного небалансу за квітень 2016 року та січень 2017 року, з огляду на що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на балансування у розмірах, заявлених позивачем, є необґрунтованими.

Оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження негативного місячного небалансу відповідача за спірний період у заявленому розмірі, визначеного з дотриманням встановленого законодавством порядку, і як наслідок - підстав для врегулювання такого небалансу шляхом надання послуг комерційного балансування, то не підлягають задоволенню як позовні вимоги про стягнення з відповідача заявленої до стягнення заборгованості за послуги балансування у сумі 2 162 537,49 грн, так і похідні вимоги про стягнення 297 821,50 грн пені, 50 665,15 грн 3% річних та 201 119,66 грн інфляційних втрат нарахованих на таку суму боргу.

Отже, ураховуючи положення чинного законодавства і обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з їх висновком щодо відмови у задоволенні позову.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 у справі за № 917/744/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді І. Кондратова

О. Кролевець