Історія справи

Постанова КГС ВП від 10.09.2024 року у справі №922/1812/23
Постанова КГС ВП від 16.04.2024 року у справі №922/1812/23
Постанова КГС ВП від 16.04.2024 року у справі №922/1812/23
Постанова КГС ВП від 10.09.2024 року у справі №922/1812/23
Постанова КГС ВП від 30.04.2024 року у справі №922/1812/23

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1812/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

позивача - Чорний І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту"

про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

при розгляді касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024

у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту"

про стягнення 4 273 771,04 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.10.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024, у позові відмовлено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (далі - ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту") на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) штрафні санкції за договором від 15.07.2022 № 310-22 у сумі 1 049 600,00 грн, а також 31 488,00 грн витрат зі сплати судового збору.

2. Постановою Верховного Суду від 16.04.2024 касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишено без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2023 у справі № 922/1812/23 залишено без змін.

3. 22.04.2024 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту" про ухвалення додаткового рішення, сформована в системі "Електронний суд" 19.04.2024, в якій адвокат товариства на підставі статей 129 244 Господарського процесуального кодексу України просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в сумі 50 000,00 грн, надавши до заяви документи на підтвердження понесених витрат.

4. ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) у запереченнях на заяву адвоката ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту" про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача 50 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу просить відмовити в її задоволенні та зменшити заявлену суму витрат до нуля, наголошуючи на недоведеності адвокатом його вимог, ненадання доказів про сплату коштів у заявленій сумі, відсутність переліку документів за рівнем складності підготування таких процесуальних документів у справі та витраченого адвокатом часу. Отже, позивач вважає, що у цьому випадку адвокатом відповідача не доведено реальність, розумність та обґрунтованість витрат на професійну правову допомогу.

5. Колегія суддів дослідивши заяву ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту" про ухвалення додаткового рішення та заперечення позивача на цю заяву, дійшла висновку про необхідність задоволення заяви відповідача частково з огляду на таке.

6. Відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

7. Згідно з частиною 4 статті 126 зазначеного Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

8. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

9. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 8 статті 129 вказаного Кодексу передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

10. ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту" під час розгляду справи у суді касаційної інстанції заявляло про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції у сумі 50 000,00 грн, тобто заявником дотримано вимоги пункту 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо подання відповідної заяви.

11. Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 зазначеної статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

12. Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

13. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (аналогічний правовий висновок викладено в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

14. ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту", заявляючи про стягнення судових витрат, на підтвердження витрат на професійну правову допомогу надану під час розгляд справи у суді касаційної інстанції у сумі 50 000,00 грн надало копію договору від 04.09.2023 № 090401 про надання правової допомоги, додаткову угоду від 09.02.2024 № 2 до договору, а також акт приймання-передачі наданих послуг від 19.04.2024 до договору про надання правової допомоги від 04.09.2023 № 090401.

15. Так, між ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (замовник) та адвокатом Харцизовою Т. В. (адвокат) 04.09.2023 було укладено договір про надання правової допомоги, за умовами пункту 1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення в порядку та строки обумовлені сторонами.

У розділі 3 договору про надання правової допомоги сторонами врегульована ціна договору та передбачено, що за надання правової допомоги замовник сплачує адвокату гонорар у наступному розмірі: основний гонорар - 50 000,00 грн за ведення однієї судової справи у суді першої інстанції, в тому числі, але не виключно, справ щодо розгляду заяв про поворот виконання рішення суду, при цьому сторони погоджуються, що кількість годин роботи, судових засідань, їх наявність та/чи відсутність, не впливають на розмір гонорару. Дана сума сплачується замовником на умовах авансового внеску (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 договору); 5000,00 грн за складання будь-якого процесуального документа та подання його в суд, що сплачується протягом 3 робочих днів з моменту підписання акта наданих послуг (правової допомоги (підпункт 3.1.2 пункту 3.1 договору); додаткова винагорода "гонорар успіху" - 5% від розміру суми щодо якої отримано стягнення в межах розгляду позовної заяви чи заяви про поворот виконання рішення суду, яка сплачується замовником на умовах 100% передплати та підлягає поверненню у разі відмови у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду (підпункт 3.1.3 пункту 3.1 договору).

Згідно з додатковою угодою від 09.02.2024 № 2 до договору про надання правової допомоги від 04.09.2023 № 090401 сторони внесли зміни та доповнили пункт 3.1 договору підпунктом 3.1.6 передбачивши, що основний гонорар - 50 000,00 грн з розгляду касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 та на рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2023 у справі № 922/1812/23, при цьому сторони погодили, що кількість годин роботи, судових засідань, їх наявність та/чи відсутність, не впливають на розмір гонорару. Вказана сума сплачується замовником за результатами розгляду касаційної скарги у суді касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 3.2 договору про надання правової допомоги від 04.09.2023 № 090401 детальний опис робіт та винагорода, яку замовник сплачує адвокату визначено в актах приймання-передачі наданих послуг.

Розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги визначаються сторонами у пункті 3.1 договору та в актах приймання-передачі наданих послуг.

За змістом акта приймання-передачі наданих послуг від 19.04.2024 до договору про надання правової допомоги від 04.09.2023 № 090401 адвокат надав, а замовник отримав послуги з ведення у суді касаційної інстанції справи з розгляду касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 та на рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2023: правовий аналіз та усна консультація замовника відносно наявних способів захисту та конкретних дій щодо розгляду касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на судові рішення у справі № 922/1812/23; підготовка (складання) та подання відзиву на касаційну скаргу у справі; участь у розгляді справи у суді касаційної інстанції (1 судове засідання) (пункт 1 акта).

У пункті 2 акта приймання-передачі наданих послуг від 19.04.2024 вказано, що основний гонорар адвоката за послуги, надані відповідно до пункті 3.1.6 договору та пункту 1 вказаного акта становить 50 000,00 грн.

Замовник отримав послуги та документи в повному обсязі, претензій до якості наданих адвокатом послуг не має. Підписанням акта сторони підтверджують, що замовником здійснено оплату за надані послуги у сумі 50 000,00 грн у день підписання акта (пункти 3, 4 акта приймання-передачі наданих послуг).

16. У свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення зазначала про необхідність їх зменшення з відмовою у задоволенні заяви адвоката, вказуючи, зокрема, що розмір судових витрат на правову допомогу адвоката, заявлених представником відповідача у сумі 50 000,00 грн є неспівмірним, непропорційним, необґрунтованим. Сплата коштів у надмірному розмірі на правову допомогу адвоката не гарантує повне відшкодування заявлених витрат та їх стягнення з іншої сторони.

17. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

18. У пунктах 127, 129, 130, 133-135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено таке:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)…

129. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

134. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18".

19. Як свідчать матеріали справи, представником ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту" адвокатом Харцизовою Т. В. складено відзив на касаційну скаргу, заяву про намір взяти участь в судовому засіданні 16.04.2024, а також представник відповідача приймав участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції 16.04.2024, яке згідно з протоколом тривало з 12:44 до 13:02.

20. У свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), заперечуючи проти задоволення заяви ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту" про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу, вказувала на невідповідність розміру витрат критеріям реальності, розумності та обґрунтованості.

21. Ураховуючи положення статей 86 123 126 129 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши докази, надані ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту" на підтвердження судових витрат на професійну правову допомогу, зважаючи на складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів і судових засідань, тривалість розгляду справи судом касаційної інстанції, заперечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на заяву відповідача у справі про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту" про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді касаційної інстанції. В іншій частині заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 123 126 129 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/1812/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак