ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/2187/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - Лесечка О.М. (адвокат),

відповідача-1- не з'явилися,

відповідача-2 - не з'явилися,

третьої особи - не з'явилися,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" на рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2017 (суддя Горбасенко П.В.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (Гаврилюк О.М. - головуючий, судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Козин"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: Кіровоградська філія державного підприємства "Національні інформаційні системи",

про визнання недійсними договорів поставки від 27.02.2017 № ЧС-59/17ДМД і від 03.05.2017 № Чс-05/7ДМ та скасування приватного обтяження рухомого майна від 01.06.2017 за № 16295639,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Козин" (далі - ТОВ "СГП "Козин") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" (далі - ТОВ "Імперія-Агро") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське" (далі - ТОВ "СГП "Маслівське"), з урахуванням уточнення позовних вимог від 13.09.2017, про визнання недійсними договорів поставки, укладених між - ТОВ "СГП "Маслівське" та ТОВ "Імперія-Агро" від 27.02.2017 № ЧС-59/17ДМД на суму 6 491 453,25 грн. (продукція виробничо-технічного призначення), від 03.05.2017 № Чс-05/7ДМД на суму 1 320 900,72 грн. (поставка сульфату амонію добривного) та скасування приватного обтяження рухомого майна, вчиненого реєстратором Кіровоградської філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" від 01.06.2017 за № 16295639, а саме: сільськогосподарських культур, які будуть вирощені на земельних ділянках в адміністративних межах Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області.

Позов мотивований тим, що поза волею власника частки корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ "СГП "Маслівське" - ТОВ "СГП "Козин", директором ТОВ "СП "Маслівське" ОСОБА_4 укладено з ТОВ "Імперія-Агро" договір поставки продукції виробничо-технічного призначення від 27.02.2017 №ЧС-59/17ДМД на суму 6 888 808,58 грн. та договір про поставку мінеральних добрив від 03.05.2017 №Чс-05/7ДМД на суму 1 493 558,71 грн., а також для їх забезпечення здійснено заставу сільськогосподарських культур, що будуть вирощені на земельних ділянках, розташованих в адміністративних межах Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області, про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 08.06.2017 (про накладення приватного обтяження рухомого майна, вчиненого реєстратором Кіровоградської філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" від 01.06.2017 за № 16295639).

Рішенням Господарського суду міста Київської області від 15.09.2017 (суддя Горбасенко П.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (Гаврилюк О.М. - головуючий, судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними договори поставки від 27.02.2017 № ЧС-59/17ДМД та від 03.05.2017 № Чс-05/7ДМ. В іншій частині позову відмовлено.

Судові акти попередніх інстанцій обґрунтовані положеннями статей 19, 1291 Конституції України, статей 190, 203, 215, 546, 572, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), статей 43, 33, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній до 15.12.2017 (далі - ГПК (в редакції чинній до 15.12.2017)), зважаючи на які суди дійшли висновку про часткове обґрунтування позивачами вимог щодо визнання недійсними договорів поставки від 27.02.2017 № ЧС-59/17ДМД та від 03.05.2017 № Чс-05/7ДМД, укладених в супереч діючої судової заборони (ухвала Господарського суду Київської області від 13.01.2017 у справі № 911/3691/16), за якою ТОВ "СГП "Маслівське" позбавлене повноважень на вчинення дій з відчуження майна та майнових прав товариства.

З приводу вимог про скасування приватного обтяження рухомого майна від 01.06.2017 за № 16295639, то суди дійшли думки про їх необґрунтованість, оскільки передумовою такого обтяження є договір застави від 01.03.2017 №01/03, укладений між ТОВ "СГП "Маслівське" та ТОВ "Імперія-Агро", правомірність якого не оспорюється сторонами, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "Імперія-Агро" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення у відповідній частині.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального й процесуального права, зокрема положень статей 92, 203, 215, 237, 241 ЦК, статей 180, 189 Господарського кодексу України (далі - ГК), статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статей 6, 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), статей 33, 34, 35 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017), наголошуючи на тому, що суди попередніх інстанцій 1) помилково дійшли висновку про поширення дії ухвали господарського суду Київської області від 13.01.2017 у справі № 911/3691/16 про заборону вчинення дій щодо відчуження майнових прав та майна ТОВ "СГП "Маслівське" на оскаржувані правочини поставки від 27.02.2017 № ЧС-59/17ДМД і від 03.05.2017 № Чс-05/7ДМ, оскільки придбання товару не має жодного відношення до внеску у статутний капітал ТОВ "СГП "Маслівське"; 2) підстави для визнання правочинів недійсними відсутні, через їх подальше схвалення особою, яку представлено у відповідних правовідносинах, тобто ТОВ "СГП "Маслівське", а також досягнення сторонами згоди відносно всіх істотних умов договору; 3) судові акти не містять обґрунтування встановлення факту поставки; 4) правова позиція у справах № 911/2187/17 та № 911/3691/16 сформована одним і тим же суддею, що унеможливлює прийняття об'єктивного та законного рішення; 5) протиправно не взяли до уваги в якості доказів правомірності укладення оспорюваних правочинів, практику Верховного Суду, наведену ТОВ "Імперія-Агро", що є ігноруванням судами доречних аргументів сторони, не виклавши належного спростування висновків.

Судові акти оскаржуються лише в частині визнання недійсними договорів поставки від 27.02.2017 № ЧС-59/17ДМД і від 03.05.2017 № Чс-05/7ДМ. В іншій частині судові акти не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (частина 1 статті 300 Господарського процесуального України в редакції чинній з 15.12.2017 (далі - ГПК (в редакції чинній з 15.12.2017)).

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, просивши судові акти залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Вважаючи позицію судів попередніх інстанцій правомірною, позивач зазначає, що попередніми інстанціями достеменно встановлена дія ухвали Господарського суду Київської області від 13.01.2017 у справі № 911/3691/16, якою задоволена заява ТОВ "СГП "Козин" про вжиття запобіжних заходів забезпечення позову та заборонено іншим особам вчиняти дії по відчуженню майнових прав та майна ТОВ "СГП "Маслівське". Про її дію, звісно, було відомо на той час директору ОСОБА_4, представники якого були присутні в судових засіданнях, як під час її винесення, так і під час винесення постанови Київського апеляційного господарського суду 13.02.2017, якою ухвала місцевого суду про вжиття запобіжних заходів залишена без змін.

При цьому, той факт, що ухвалою про забезпечення позову обмеження не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом № 1952-IV, не є підставою для висновку про відсутність таких обмежень і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про таку заборону йому було не відомо, що узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 18.01.2017 у справі № 911/3691/16.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Київської області від 13.01.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 у справі № 911/3691/16 заборонено іншим особам, вчиняти дії щодо відчуження майнових прав та майна ТОВ "СГП "Маслівське" (08850, Київська область, Миронівський район, с. Маслівка, вул. Борисенка Петра,51-А; ідентифікаційний код 38533859), що обліковується на балансі ТОВ "СГП "Маслівське", та відповідності зі статутом, станом на 28.10.2013 на суму 958 415,13 грн.

27.02.2017 ТОВ "СГП "Маслівське" та ТОВ "Імперія-Агро" укладено договір поставки № ЧС-59/17 Д, за умовами якого ТОВ "Імперія-Агро" (постачальник), зобов'язався передати продукцію виробничо-технічного призначення у власність ТОВ "СГП "Маслівське" (покупець), а останній - прийняти та оплатити товар в кількостях та за ціною (вартістю), що наводяться в специфікаціях до договору, якими погоджено асортимент, кількість, ціну та вартість товарів, які підлягають поставці, та які підписуються та скріплюються печатками обох сторін та є невід'ємною частиною договору.

Факт виконання зазначеного договору поставки ТОВ "Імперія-Агро" та прийняття товару на суму 6 491 453,25 грн. ТОВ "СГП "Маслівське" підтверджується видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

В подальшому, 03.05.2017 ТОВ "Імперія-Агро" та ТОВ "СГП "Маслівське" уклали договір поставки № Чс-59/17 ДМД, пунктами 1.1, 1.2 якого визначили, що ТОВ "Імперія-Агро" (постачальник) зобов'язалося поставити (передати) у власність ТОВ "СГП "Маслівське" (покупець), мінеральні добрива, за які ТОВ "СГП "Маслівське" зобов'язалося своєчасно здійснити оплату. Найменування, одиниці виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, визначаються специфікацією № 1, яка є невід'ємною частиною цього договору та якою погоджена кількість, номенклатура та ціна товару, який підлягають поставці.

Факт виконання договору поставки мінеральних добрив від 03.05.2017 № Чс-05/17 ДМД ТОВ "Імперія-Агро" щодо поставки ТОВ "СГП "Маслівське" та прийняття останнім товару на суму 1 320 900,72 грн. підтверджується видатковою накладною від 12.05.2017 № 9421, належним чином засвідчена копія якої наявна у матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "СГП "Маслівське" частково сплачено ТОВ "Імперія-Агро" грошові кошти, що вбачається з витягів із особового рахунку.

При цьому, як вірно встановлено судами, з 13.01.2017 діє ухвала Господарського суду Київської області від 13.01.2017 у справі № 911/3691/16, якою заборонено вчиняти дії щодо відчуження майна та майнових прав другого ТОВ "СГП "Маслівське".

Всупереч вищевказаної судової заборони ТОВ "СГП "Маслівське" вчинено дії щодо відчуження майна товариства шляхом укладення з ТОВ "Імперія-Агро" договору поставки від 27.02.2017 № ЧС-59/17 Д та договору поставки від 03.05.2017 № Чс-05/17 ДМД, відповідно до яких ТОВ "СГП "Маслівське" зобов'язалося сплатити ТОВ "Імперія-Агро" грошові кошти у розмірі 6 491 453,25 грн. за договором поставки від 27.02.2017 № ЧС-59/17Д та 1 320 900,72 грн. за договором поставки від 03.05.2017 № Чс-05/17 ДМД, чим порушено майнові права позивача, що підтверджується наявними матеріалами справи, не спростовано відповідачами, та є предметом розгляду даної справи. Крім того, позивач просив скасувати приватне обтяження рухомого майна, вчинене реєстратором Кіровоградської філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" (25006, Кіровоградська область м. Кропивницький, вул. Олексія Єгорова,18) реєстровий запис № 16295639, а саме: сільськогосподарських культур, що будуть вирощені на земельних ділянках, що знаходяться в адміністративних межах Маслівської сільської ради, Миронівського району Київської області.

Задовольняючи частково позов про визнання недійсними договорів поставки від 27.02.2017 № ЧС-59/17ДМД і від 03.05.2017 № Чс-05/7ДМ, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що чинним на той час директором ТОВ "СГП "Маслівське" ОСОБА_4 всупереч судової заборони щодо відчуження вказаного майна і прав, діючої з 13.02.2017, про яку уповноваженій особі товариства було достеменно відомо, вчинено дії щодо укладення оскаржуваних правочинів, що є підставою для визнання їх недійсними згідно зі статтями 203, 215 ЦК.

Колегія суддів Верховного суду вважає висновки судів попередніх інстанції вірними, керуючись наступним.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно з частинами 1 і 3 статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. При цьому, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання правочину недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) й настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними з огляду на те, що позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, а саме: діючої судової заборони щодо відчуження майна та майнових прав ТОВ "СГП "Маслівське", накладеної з 13.01.2017 на підставі ухвали господарського суду Київської області у справі № 911/3691/16, залишеної без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 13.02.2017.

Отже, діючий на той час директор ОСОБА_4 був обізнаний про вказану заборону, але всупереч зазначеним обставинам уклав оспорювані правочини поставки.

При цьому, нібито подальше схвалення оспорюваних угод ТОВ "СГП "Маслівське", що підтверджується сплатою ТОВ "Імперія-Агро" грошових коштів, не спростовує факту відсутності у ТОВ "СГП "Маслівське" відповідних повноважень на час укладення цих договорів.

В частині вимог про скасування приватного обтяження рухомого майна, вчиненого реєстратором Кіровоградської філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" від 01.06.2017 за № 16295639 суди дійшли згоди про відмову в їх задоволенні, але скаржником судові акти попередніх інстанцій в цій частині не оскаржуються, а тому колегією суддів Касаційного господарського суду не перевіряються в силу вимог частини 1 статті 300 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017).

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Доводи скаржника про те, що чинна з 13.02.2017 ухвала про судову заборону на відчуження спірного майна і прав не розповсюджується на правочини, які є предметом цього спору, оскільки придбання товару не має жодного відношення до внеску у статутний капітал ТОВ "СГП "Маслівське, є помилковими зважаючи на таке.

За період з 13.01.2017 по теперішній час (період дії ухвали господарського суду Київської області від 13.01.2017 у справі № 911/3691/16) заборонено вчиняти дії щодо відчуження майна та майнових прав ТОВ "СГП "Маслівське".

Відповідно до статті 190 ЦК майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. При цьому, за змістом статей 192, 193 ЦК, одним з видів майна є валютні цінності (гроші).

Отже, вчиняючи правочини щодо поставки, за яким ТОВ "СГП "Маслівське" взяв на себе зобов'язання сплатити кошти, які є власністю підприємства, в тому числі позивача, та на які також накладена заборона на відчуження майна, діючий на той час директор підприємства діяв всупереч судовій забороні, що свідчить про наявність підстав для визнання угод недійсними.

Що стосується доводів скаржника про залишення поза увагою судів наступного схвалення оспорюваних правочинів особою, яку представлено у відповідних правовідносинах, тобто ТОВ "СГП "Маслівське", а також досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 241 ЦК правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Однак, застосування вказаної статті до спірних правовідносин не є правомірним за умов чинної судової заборони на відчуження майна та майнових прав ТОВ "СГП "Маслівське". У зв'язку із цим спростовуються доводи скаржника про залишення поза увагою судів практики Верховного Суду України щодо правомірності укладення оспорюваних правочинів з підстав їх наступного схвалення.

Доводи скаржника про відсутність у судових актах попередніх інстанцій обґрунтування встановлення факту поставки, як доказу правомірності та дійсності оспорюваних правочинів, спростовується відсутністю підстав для такого обґрунтування зважаючи на незаконність укладання цих договорів за обставин дії судової заборони.

Щодо доводів скаржника про необ'єктивність та незаконність рішення місцевого суду у справі № 911/2187/17, позиція якого сформована на підставі рішення у господарській справі № 911/3691/16, винесених одним і тим же суддею - Горбасенком П.В., результатом яких є наступна неправомірна, на думку скаржника, постанова апеляційної інстанції, колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому, під терміном "суд, встановлений законом" у статті 6 Конвенції мається на увазі, що "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 20 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) суддя має заявити самовідвід через взяття участі в розгляді справи, за обставин нового розгляду справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя Горбасенко П.В. розглядав зазначені справи з додержанням вимог процесуального законодавства, оскільки вказані справи мають різні підстави, учасників та предмет спору. Крім того, підстави для взяття самовідводу суддею Горбасенком П.В. в справі, що розглядається, відсутні зважаючи на відсутність заявлених клопотань з цього приводу з боку сторін спору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та доведеність належними доказами підстав для визнання недійсними договорів поставки від 27.02.2017 № ЧС-59/17ДМД і від 03.05.2017 № Чс-05/7ДМ, як наслідок, оскаржувані судові акти ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права (статті 19, 1291 Конституції України, статті 190, 203, 215, 546, 572, 712 ЦК, статті 43, 33, 34, 36, 43 ГПК в редакції чинній до 15.12.2017).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені ТОВ "Імперія-Агро" у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову, в зв'язку з чим, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових актів немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017) має бути покладено на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 911/2187/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков