Історія справи

Постанова ВГСУ від 18.02.2014 року у справі №15/177-б
Ухвала КГС ВП від 25.02.2018 року у справі №15/177-б
Постанова ВГСУ від 28.08.2014 року у справі №15/177-б

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 15/177-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю: Уповноваженої особи учасників товариства ОСОБА_4 та представника Уповноваженої особи учасників товариства ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, ліквідатора арбітражного керуючого - Кандаурової А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи учасників товариства ОСОБА_4

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.09.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2017

у справі № 15/177-б

за заявою Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

до Товариства по будівництву молодіжних житлових комплексів у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.04.2010 за заявою ініціюючого кредиторва - ДПІ у Святошинському районі м.Києва порушено провадження у справі № 15/177-б про банкрутство Товариства по будівництву молодіжних житлових комплексів у вигляді ТОВ "Консул" за загальною процедурою, передбаченою ст.11 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " в редакції, чинній до 19.01.2013, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду м. Києва від 09.06.2010 визнано вимоги ініціюючого кредитора ДПІ у Святошинському районі м.Києва на суму 824518, 43 грн., зобов"язано ініціюючого кредитора опублікувати оголошення про порушення справи про банкрутство, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Назаренко Ларису Сергіївну.

Оголошення про порушення справи № 15/177-б про банкрутство Товариства по будівництву молодіжних житлових комплексів у вигляді ТОВ "Консул" опубліковане в газеті "Голос України" № 133 від 21.07.2010.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 23.09.2010 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі № 15/177-б, згідно якого єдиним кредитором боржника є ДПІ у Святошинському районі м. Києва з кредиторськими вимогами на суму 824518, 43 грн..

Постановою Господарського суду м. Києва від 16.10.2012 у справі № 15/177-б Товариство по будівництву молодіжних житлових комплексів у вигляді ТОВ "Консул" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора банкрута.

У липні 2017 до суду першої інстанції на затвердження надійшов звіт ліквідатора арбітражного керуючого Кандаурової А.П. та ліквідаційний баланс банкрута.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2017 у справі № 15/177-б затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута та припинено провадження у справі про банкрутство Товариство по будівництву молодіжних житлових комплексів у вигляді ТОВ "Консул".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 у справі № 15/177-б ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.09.2017 залишено без змін.

В касаційній скарзі уповноважена особа учасників товариства ОСОБА_4 просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.09.2017 у справі № 15/177-б скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник також посилається на порушення судами попередніх інстанцій вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом", оскільки ліквідатором не було здійснено всі передбачені законом заходи для погашення заборгованості боржника, зокрема не було повідомлено уповноважену особу учасників товариства про збори кредиторів та засідання комітету кредиторів, чим позбавлено його, ОСОБА_4, можливості повністю погасити борг боржника перед єдиним кредитором у справі - Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва у сумі 824 518,43 грн. тобто фактично погасити в повному обсязі існуючу заборгованість банкрут та відновити його платоспроможність.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи ( касаційної скарги, заяви) між суддями визначено склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по розгляду даної справи : Ткаченко Н.Г. (головуючий, доповідач), Жуков С.В., Білоус В.В.

В судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 18.04.2018 оголошено перерву до 26.04.2018 до 10-20.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення Уповноваженої особи учасників товариства ОСОБА_4 та його представника - адвоката ОСОБА_5, ліквідатора банкрута, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Так, суд касаційної інстанції погоджується з доводами скаржника стосовного того, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено чи були здійснені ліквідатором всі необхідні дії для розшуку майнових активів банкрута з метою задоволення вимог кредиторів у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом", у редакції чинній до 19.01.2013.

Також, касаційний суд погоджується з доводами касаційної скарги щодо неврахування судами обох інстанції доводів уповноваженої особи учасників товариства щодо порушення ст. 16 даного Закону, а саме про його право брати участь у зборах кредиторів та комітету кредиторів при вирішенні питання про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та подання їх на затвердження судом, про неврахування ні ліквідатором боржника, ні судами попередніх інстанцій намірів власника та уповноваженої особи власників - ОСОБА_4 щодо здійснення ним заходів по погашенню заборгованості перед єдиним кредитором боржника - Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва та відновлення платоспроможності боржника, а не його ліквідацію.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та припиняючи провадження у справі про банкрутство Товариства по будівництву молодіжних житлових комплексів у вигляді ТОВ "Консул", суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, послався на те, що ліквідатором Товариства по будівництву молодіжних житлових комплексів у вигляді ТОВ "Консул" здійснено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку ліквідаційну процедуру банкрута, вчинені всі дії, спрямовані на пошук майна боржника, складено ліквідаційний баланс та звіт, які свідчать про те, що на час завершення ліквідаційної процедури, майно і грошові кошти у банкрута відсутні, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредитора у справі - ДПІ у Святошинському районі міста Києва на суму 1040418,98 грн.

Але з такими висновками судів попередніх інстанцій повністю погодитись не можна.

Провадження по даній справі про банкрутство Товариства по будівництву молодіжних житлових комплексів у вигляді ТОВ "Консул" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до19.01.2013.

За ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Згідно ч.1 ст. 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника.

Частиною 2. ст. 3 Закону передбачено, що власником майна боржника державного чи приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація).

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 32 Закону, якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п'яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції якого належить призначення керівника (органів управління) боржника, у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання відповідного органу та продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до призначення у встановленому порядку керівника (органів управління) боржника. Господарський суд може винести ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо в неї залишилося майнових активів менше, ніж вимагається для її функціонування згідно із законодавством.

Таким чином, у разі погашення всіх боргів боржника перед кредиторами, господарський суд затверджує ліквідаційний баланс, зазначає про звільнення банкрута від боргів та припиняє провадження у справі на підставі ч. 6 ст.40 Закону і як наслідок такого припинення провадження у справі про банкрутство господарюючий суб"ект може продовжувати здійснювати свою підприємницьку діяльність у колишньому режимі.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс і припиняючи провадження по справі про банкрутство, господарський суд повинен перевірити чи здійснив ліквідатор божника всі передбачені Законом заходи по здійсненню ліквідаційної процедури боржника та погашенню вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Як вбачається із матеріалів справи, вимоги єдиного кредитора у даній справі - ДПІ у Святошинському районі міста Києва за результатами ліквідаційної процедури залишились не погашеними.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою доводи уповноваженої особи учасників товариства ОСОБА_4 про наявність можливості здійснити повне погашення кредиторської заборгованості боржника перед єдиним кредитором у справі - ДПІ у Святошинському районі міста Києва.

Як вбачається із матеріалів справи ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2017 ОСОБА_4, як уповноважена особа учасників Товариства по будівництву молодіжних житлових комплексів у вигляді ТОВ "Консул" залучений до участі у справі №15/177-б.

Разом з тим, в порушення вимог ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", про засідання комітету кредиторів 14.07.2017, на якому було прийнято рішення про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, ОСОБА_4, як уповноважена особа учасників Товариства по будівництву молодіжних житлових комплексів у вигляді ТОВ "Консул" повідомлений не був, а відтак останній був позбавлений можливості реалізувати своє право та наміри на погашення заборгованості боржника перед єдиним кредитором у справі та звільнення боржника від боргів за результатами ліквідаційної процедури.

На зазначені вище обставини і вимоги закону суди попередніх інстанцій належної уваги не звернули і дійшли передчасних висновків про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження по справі про банкрутство Товариства по будівництву молодіжних житлових комплексів у вигляді ТОВ "Консул".

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 у справі № 15/177-б не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до Господарського суду м. Києва.

При новому розгляді справи суду, слід врахувати вище викладене, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення по справі № 15/177-б підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до ст.129 ГПК України ( редакції, чинній після 15.12.2017 ) судом не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу повноваженої особи учасників товариства ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 у справі № 15/177-б скасувати.

Справу № 15/177-б направити на новий розгляд до Господарського суду м. Києва на стадію ліквідаційної процедури.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.

Судді - Білоус В.В.

Жуков С.В.