Історія справи

Постанова КГС ВП від 24.07.2024 року у справі №917/1574/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1574/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Каменецького Олексія Леонідовича

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 (Шутенко І. А. - головуючий, судді: Гребенюк Н. В., Слободін М. М.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Фізичної особи - підприємця Каменецького Олексія Леонідовича

про стягнення грошових коштів

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Каменецького Олексія Леонідовича

до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

про визнання недійсним та скасування рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хід судового провадження

1. Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - АТ "Полтаваобленерго") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Каменецького Олексія Леонідовича (далі - ФОП Каменецький О. Л.), в якому просило стягнути з останнього 321 663,42 грн вартості необлікованої електроенергії та 7 256,08 грн вартості необлікованого перетікання реактивної енергії.

2. Зі свого боку ФОП Каменецький О. Л. подав зустрічний позов до АТ "Полтаваобленерго", в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення комісії АТ "Полтаваобленерго" з розгляду Акта про порушення № 004578 від 08.04.2022, оформлене Протоколом № 00458 від 21.07.2022, яке стало підставою для нарахування вартості необлікованої енергії, позов про стягнення якої заявило АТ "Полтаваобленерго".

3. Господарський суд Полтавської області рішенням від 31.10.2023 у задоволенні первісного позову відмовив, а зустрічний позов задовольнив.

4. Східний апеляційний господарський суд своєю постановою від 17.01.2024 вказане рішення місцевого господарського суду залишив без змін, а додатковою постановою від 30.01.2024 частково задовольнив заяву ФОП Каменецького О. Л. про розподіл судових витрат і стягнув з АТ "Полтаваобленерго" на користь ФОП Каменецького О. Л. 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

5. 29.02.2024 Господарський суд Полтавської області прийняв додаткове рішення, яким задовольнив заяву ФОП Каменецького О. Л. про відшкодування судових витрат та стягнув з АТ "Полтаваобленерго" на користь ФОП Каменецького О. Л. 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.

6. В подальшому, рішення Господарського суду Полтавської області від 31.10.2023, постанова Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 і додаткова постанова Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 переглядалися у касаційному порядку, за наслідком чого Верховний Суд прийняв постанову від 03.04.2024, якою вказані рішення залишив без змін.

7. Також 17.04.2024 Верховний Суд прийняв додаткову постанову, якою частково задовольнив заяву ФОП Каменецького О. Л. про відшкодування судових витрат і стягнув з АТ "Полтаваобленерго" на його користь 8 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції.

8. Надалі за апеляційною скаргою АТ "Полтаваобленерго" відбувся апеляційний перегляд додаткового рішення Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024, за наслідками якого Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 21.05.2024, якою згадане додаткове рішення в частині задоволення заяви ФОП Каменецького О. Л. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції у розмірі 10 000 грн скасував та прийняв у цій частині нове рішення, яким відмовив у задоволенні відповідної заяви. В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024 апеляційний господарський суд залишив без змін.

Касаційна скарга

9. Не погодившись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024, ФОП Каменецький О. Л. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та залишити в силі додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

10. Скаржник стверджує, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано та порушено ряд правових норм, зокрема, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статей 123 126 129 ГПК України, не враховано висновків Верховного Суду щодо їх правильного застосування у подібних правовідносинах, а також, що висновки апеляційного суду не відповідають фактичним обставинам справи.

11. Обґрунтовуючи наведене узагальнено пояснює, що:

- судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 25.01.2023 у справі № 917/1569/21, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15 щодо можливості зменшення судом заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу лише за наявності належним чином обґрунтованого клопотання іншої сторони;

- судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 15.04.2021 у справі № 910/7540/19, від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, від 14.09.2022 у справі № 914/2006/17, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19 щодо відсутності впливу часу витраченого адвокатом при наданні правничих послуг на розмір гонорару адвоката, погоджений сторонами у фіксованому розмірі, а також щодо відсутності у цьому випадку вимог до учасника справи з надання доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права;

- судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.12.2023 у справі № 905/493/22, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 18.01.2024 у справі № 9901/459/21 щодо включення до складу витрат на правову допомогу часу, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні та очікування такого засідання;

- судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 щодо обов`язковості врахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару адвоката;

- судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 13.12.2024 у справі № 910/12155/22 щодо права адвоката у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи, зокрема, із кваліфікації і власного досвіду, а також щодо непов`язаністі досвіду адвоката з правом суду на зменшення адвокатських витрат.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

12. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Полтаваобленерго" заперечує проти її задоволення. Стверджує про її безпідставність та необґрунтованість. У зв`язку з цим у задоволенні скарги просить відмовити, оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін.

Процесуальні питання

13. 22.07.2024 до суду касаційної інстанції від ФОП Каменецького О. Л. надійшов документ під назвою "Виступ ФОП Каменецького О. Л. на касаційному засіданні з розгляду питання про відшкодування витрат на допомогу адвоката, понесених у апеляційному та касаційному процесі за скаргою АТ "Полтаваобленерго" на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 29 лютого 2024 року у справі № 917/1574/22".

14. ФОП Каменецький О. Л. у судове засідання суду касаційної інстанції, яке відбувалося 24.07.2024 не з`явився, і відповідно, тексту свого виступу не зачитував.

15. Водночас суд касаційної інстанції з цим текстом ознайомився і з`ясував, що здебільшого стосується він питання оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024, якою суд апеляційної інстанції відмовив ФОП Каменецькому О. Л. у прийнятті додаткової постанови про розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції при апеляційному перегляду додаткового рішення місцевого господарського суду.

16. Між тим, колегія суддів констатувала, що касаційна скарга ФОП Каменецького О. Л. в частині оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 судом касаційної інстанції не розглядається, адже ухвалою від 03.07.2024 Верховним Судом була залишена без руху у зв`язку з несплатою скаржником судового збору за її подання. Звідси і доводи ФОП Каменецького О. Л. щодо неї наразі судом касаційної інстанції оцінені бути не можуть.

17. Заявлені у тексті "виступу" клопотання про відкладення розгляду цієї справи та передачу її на розгляд Великої Палати Верховного Суду в частині оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 судом касаційної інстанції залишені без задоволення, адже: (1) передбачені статтею 202 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи у даному випадку відсутні; (2) визначених частиною п`ятою статті 302 ГПК України передумов для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду заявником суду касаційної інстанції не доведено.

18. Розгляд цих же клопотань в частині оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 буде здійснений судом касаційної інстанції у випадку усунення ФОП Каменецьким О. Л. недоліків касаційної скарги (див. ухвалу Верховного Суду від 03.07.2024 у цій справі) та відкриття касаційного провадження на відповідне судове рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду попередньої інстанції

19. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представника АТ "Полтаваобленерго" (Юхно С. П.), дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив правильність застосування судом попередньої інстанцій норм матеріального і процесуального права та вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких міркувань.

21. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

22. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

23. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

24. Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

25. Так, відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

26. Згідно з частинами першою - другою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

27. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

28. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

29. Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

30. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

31. Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

32. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

33. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

34. Виходячи зі змісту положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

35. Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

36. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

37. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

38. Такі висновки щодо застосування статей 126 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

39. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (див. додаткову ухвалу Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

40. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

41. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

42. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на позовну заяву (за первісним позовом) ФОП Каменецьким О. Л. зазначено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, якій останній поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 10 000 грн; у зустрічному позові ним зазначено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, якій останній поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції в розмірі 15 000 грн.

43. Після ухвалення судового рішення від ФОП Каменецького О. Л. до місцевого суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, в якій останній просив стягнути з АТ "Полтаваобленерго" 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

44. На підтвердження розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу ФОП Каменецький О. Л. надав: копії договорів від 20.12.2022 та від 03.01.2023 на надання допомоги адвоката, укладені між ним та адвокатом Гуйваном Петром Дмитровичем; ордер на надання правової допомоги від 01.02.2023; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 312 від 15.02.2000; розписку про отримання адвокатом від клієнта грошових коштів в сумі 30 000 грн; Акт приймання-передачі наданих послуг до договорів про надання допомоги адвоката від 20.12.2022 та від 03.01.2023.

45. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з п. 1 договору на надання допомоги адвоката від 20.12.2022, укладеного між ФОП Каменецьким О. Л. (клієнт) та Гуйваном Петром Дмитровичем (адвокат), клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнтові юридичну допомогу щодо ведення його юридичної справи № 917/1574/22 стосовно пред`явленого у господарському суді позову АТ "Полтаваобленерго" про донарахування та стягнення коштів за спожиту безобліково електроенергію в розмірі 321 663,42 грн в усіх органах держави Україна, включаючи адміністративні та перші, апеляційні та касаційні судові інстанції .

46. Відповідно до п. 3 договору від 20.12.2023 вартість послуг з договору у судах першої інстанції визначається виходячи із складності справи і встановлюється у розмірі 15 000 грн плюс податки та збори. Оплата здійснюється в наступному порядку: разом із вступом адвоката до участі у справі відбувається передача коштів (авансу) за участь у судовій справі у розмірі 5 000 грн на картковий рахунок у Приватбанку. Прийняття участі у розгляді справи у якості представника клієнта посвідчує прийняття адвокатом суми даних коштів. Після виготовлення тексту позовної заяви і погодження його, клієнт сплачує адвокатові 5 000 грн. Решта обумовленої суми сплачується після проведення першого судового засідання в справі. У разі отримання позитивного результату за остаточним судовим рішенням клієнт виплачує додатково адвокату премію, розмір якої буде узгоджено сторонами додатково.

47. Згідно з п. 1 договору на надання допомоги адвоката від 03.01.2023, укладеного між ФОП Каменецьким О. Л. (клієнт) та Гуйваном Петром Дмитровичем (адвокат), клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнтові юридичну допомогу щодо ведення його юридичної справи № 917/1574/22 стосовно оскарження і скасування неправомірного рішення АТ "Полтаваобленерго", оформленого протоколом комісії № 004578 від 21.07.2022 щодо донарахування та стягнення коштів за спожиту безоблікову електроенергію в розмірі 321 663,42 грн в усіх органах держави Україна, включаючи адміністративні та перші, апеляційні та касаційні судові інстанції.

48. Відповідно до п. 3 договору від 03.01.2023 вартість послуг з договору у судах першої інстанції визначається виходячи із складності справи і встановлюється у розмірі 15 000 грн плюс податки та збори. Оплата здійснюється в наступному порядку: разом зі вступом адвоката до участі у справі відбувається передача коштів (авансу) за участь у судовій справі у розмірі 7 500 грн на картковий рахунок у Приватбанку. Прийняття участі у розгляді справи у якості представника клієнта посвідчує прийняття адвокатом суми даних коштів. Після виготовлення тексту позовної заяви і погодження його клієнт сплачує адвокатові 7 500 грн. Решта обумовленої суми сплачується після проведення першого судового засідання в справі. У разі отримання позитивного результату за остаточним судовим рішенням клієнт виплачує додатково адвокату премію, розмір якої буде узгоджено сторонами додатково.

49. До заяви про відшкодування судових витрат додано розписку Гуйвана Петра Дмитровича від 30.10.2023, якою адвокат підтверджує отримання від клієнта грошових коштів в сумі 30 000 грн за договорами на надання допомоги адвоката від 20.12.2022 та 03.01.2023.

50. Також до зазначеної заяви надано Акт від 30.10.2023, приймання-передачі наданих юридичних послуг до договорів на надання допомоги адвоката від 20.12.2022 та 03.01.2023.

51. Суд апеляційної інстанції встановив, що з Акта приймання-передачі слідує, що адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги щодо вивчення відповідного законодавства, аналізу національної та європейської судової практики, обґрунтування та підготовлення документів та участі у судовому процесі у справі № 917/1574/22 за позовом АТ "Полтаваобленерго" до ФОП Каменецький О. Л. про стягнення донарахованих сум в розмірі 321 663,42 грн за протоколом комісії № 004578 від 24.07.2022 та за зустрічним позовом ФОП Каменецький О. Л. до АТ "Полтаваобленерго" про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом комісії № 004578 від 24.07.2022.

52. Обсяг і вартість послуг за цими договорами встановлюється в розмірі вартості фактично наданих послуг і оцінюються сторонами у 30 00,00 грн (п. 1 Акта).

53. Сторони узгодили, що обсяг виконаних робіт адвокатом за даними договорами становить 226 годин, а саме:

- детальне вивчення матеріалів, що посвідчують характер господарських відносин між АТ "Полтаваобленерго" та ФОП Каменецький О. Л. з приводу організації виконання договору про розподіл електричної енергії від 01.01.2019. Доведено, що цей договір був укладений шляхом приєднання споживача до публічного договору про розподіл, оприлюдненого на загальному сайті АТ "Полтаваобленерго" у вигляді, що є єдиним для усіх споживачів і не містить конкретизуючих ознак саме для ФОП Каменецького О.Л. (10 годин);

- детальне вивчення матеріалів щодо укладення, виконання та розірвання попереднього договору про постачання електричної енергії з АТ "Полтаваобленерго" № 4251 від 24.11.2008. Адвокатом було знайдено документ, який свідчить про одностороннє розірвання цього договору з боку АТ "Полтаваобленерго" ще з 01.01.2013, зроблене дослідження фактичних взаємин, що відбувалися між АТ "Полтаваобленерго" і ФОП Каменецький О. Л. з цього часу і до 01.01.2019 (укладення нового договору про надання послуг з розподілу електричної енергії), обґрунтовано, що останні договір втратив чинність і не може застосовуватися для регулювання відносин між сторонами (18 годин);

- детально та прискіпливо вивчені матеріали щодо нормативного регулювання порядку визначення рівня споживаної потужності споживача та режиму його електроспоживання. Встановлено, що то має бути визначено тільки у договорі, що є чинним між контрагентами. Виявлено, що АТ "Полтаваобленерго" всупереч Правилам роздрібного ринку (ПРРЕЕ) та систем розподілу (КСР) не уклало двостороннього договору зі споживачем ФОП Каменецьким О. Л. (5 годин);

- з`ясована правова та прикладна сутність такого встановленого у ПРРЕЕ чинника, як Паспорт точки розподілу. Встановлено, що попри чітку вказівку п. 4 Правил, АТ "Полтаваобленерго" не виготовило і не направило ФОП Каменецькому О. Л. паспорт точки розподілу (6 годин);

- встановлено, що точка обліку, де перебуває електролічильник на об`єкті - магазин "Риба щодня" у м. Полтаві по вул. Ковпака, 12 , не може слугувати для розрахунку за спожиту електричну енергію, оскільки він ніколи не вводився у належному та законному порядку в експлуатацію. Це питання потребувало значного часу та кропіткої роботи, адже АТ "Полтаваобленерго" зайняло неправову позицію, на кшталт того, що "здавання електрообладнання в експлуатацію необхідне лише після 2018 року, тобто після введення в дію ПРРЕЕ". Для того, щоб спростувати таку хибну тезу, знадобилося вивчення усіх відповідних електротехнічних нормативних актів за останні 20 років та прикладних матеріалів за цей же період. В результаті було доведено, що відповідними наказами в електроенергетиці порядок прийняття обладнання експлуатацію чітко врегульований в Україні принаймні 20 років (36 годин);

- ретельно вивчено генезис взаємин контрагентів щодо порядку та процедури встановлення пломб на лічильнику у приміщенні магазину "Риба щодня". В порядку надання правової допомоги адвокатом було допитано декількох свідків, які показали, що особисто бачили протиправну дію зривання пломби працівником АТ "Полтаваобленерго" під час перевірки. Було надано процесуальну допомогу у належному оформленні документів для суду нотаріально засвідчених показів свідків (10 годин);

- при підготовні та проведенні судового процесу у справі № 917/1574/22 адвокатом були виявлені завідомо неправдиві покази у письмових свідченнях свідків, залучених до участі у справі з боку АТ "Полтаваобленерго" - їхніх службових осіб. Перевірка цих даних також потребувала певного часу та з`ясування реальних обставин справи (8 годин);

- значний період протягом процесу був використаний на виявлення доволі простих та очевидних речей, які АТ "Полтаваобленерго" чомусь неправомірно постулювало як доведені факти, попри абсолютну невірність цього. Так, вказувалось, що власником магазину "Риба щодня" є не Каменецький О. Л., а інша особа - Мінаєва В.В.; що об`єкт перебуває не за адресою вул. Ковпака, 12, а по вул. Ковпака, 10 тощо. Тож знадобилися значні зусилля і тривалий час, щоб зробити запити до органів реєстрації України, отримати та надати відомості з матеріалів самого АТ "Полтаваобленерго", щоб точно визначитися: магазин знаходиться за адресою вул. Ковпака, 12 , його власником є Каменецький О. Л. , а ФОП Мінаєва В.В. не має жодного матеріального відношення до нього (23 години);

- проведене дослідження технічних документів АТ "Полтаваобленерго", пов`язаних з проведенням перевірки ФОП Каменецький О. Л., а саме: акту про порушення ПРРЕЕ № 004578 від 08.04.2022, протоколу комісії від 24.07.2022, акту технічної перевірки електролічильника від 08.04.2022. З`ясовано відповідність чи не відповідність даних документів Правилам роздрібного ринку електричної енергії, Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Кодексу систем розподілу, іншим численним нормативним актам в царині енергозабезпечення споживачів (13 годин);

- надана оцінка протоколу № 004578 від 24.07.2022 комісії АТ "Полтаваобленерго" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, в частині його відповідності главі 8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, перевірено правильність проведення розрахунків за даним протоколом, зокрема, законність вибору та застосування висхідних розрахункових даних. Встановлено помилковість посилання при складанні протоколу на умови договору № 4251, який вже не діє з 01.01.2013 (18 годин);

- вивчено теоретичне питання про неможливість застосування правил 8.4. ПРРЕЕ до нарахування обсягів та вартості необлікової реактивної електроенергії, з`ясована нормативна, наукова та судова практика з даного приводу, висновки викладені в заперечення на позов (15 годин);

- шляхом ретельного дослідження і аналізу за допомогою належних відомостей вдалося цілком спростувати позицію АТ "Полтаваобленерго", що службові особи не проводили контрольного огляду точки обліку 31.03.2022, що давало їм можливість збільшити строк нарахування за вимогою на 145 днів (з реальних 8 днів до 153) (7 годин);

- підготовлено і направлено до суду низку процесуальних та сутнісних документів. За основним позовом у справі аргументований і обґрунтований відзив, детальне заперечення на відповідь на відзив. У процесу за межах зустрічним позовом - позов і відповідь на відзив. Також підготовлено і використано у процесі низку заяв та клопотань (35 годин);

- участь у судових засіданнях - 20 годин.

54. Всього адвокатом витрачено на вивчення і підготовку матеріалів і надання правової допомоги клієнту 226 годин (п. 2 Акта).

55. Водночас судом апеляційної інстанції також було установлено, що АТ "Полтаваобленерго" зі свого боку до суду першої інстанції подало клопотання про зменшення заявлених ФОП Каменецьким О.Л. витрат на правову допомогу до 1500 грн, в обґрунтування якого зазначено, що:

- ФОП Каменецький О. Л. разом з першою заявою по суті, а саме: разом з відзивом на первісний позов не надав суду попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, докази понесення судових витрат на професійну правову допомогу, а також не зазначив про те, що такі докази будуть подані додатково; прохальна частина відзиву не містить вимог про відшкодування судових витрат. У зустрічному позові ФОП Каменецький О. Л. посилається на те, що він поніс та очікує понести судові витрати у зв`язку із розглядом справи в сумі 15 000 грн, які він просить покласти на відповідача. Разом з тим, зустрічний позов не містить інформації з яких сум складаються вказані судові витрати, та не вказано якими доказами такі витрати підтверджуються, або що докази будуть надані у строки, визначені частиною восьмою статті 129 ГПК України;

- половина заявленої суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: 15 000 грн це витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції;

- під час підготовки заяв по суті по зустрічному позову адвокату Гуйвану П.Д. були відомі обставини справи; правове регулювання правовідносин сторін по справі не потребувало додаткового вивчення; не було необхідності додатково вивчати матеріали справи, збирати додаткові докази в рамках підготовки заяв по суті по зустрічному позову; зміст заяв по суті в рамках розгляду зустрічного позову свідчить про те, що вони мають ідентичний зміст із заявами по суті по первісному позову; адвокат Гуйван П.Д. неодноразово брав участь у судових засідання по справах за участі АТ "Полтаваобленерго" щодо стягнення вартості необлікованої електричної енергії та щодо визнання недійсним і скасування протоколу засідання комісії з розгляду акту про порушення, тому він обізнаний із законодавством, яке регулює вказані відносини, що підтверджується заявами по суті по справах та заявами про ухвалення додаткового рішення № 917/911/23, № 917/485/21, № 917/485/23, № 917/841/21, № 917/979/22, де брав участь вказаний адвокат; адвокат Гуйван П. Д. є кандидатом юридичних наук, заслуженим юристом України, тривалий час працював у АТ "Полтаваобленерго";

- за первісним позовом ФОП Каменецький О. Л. надав суду відзив на позов, разом з цим заперечення суду не надавалися, а в рамках розгляду зустрічного позову суду надано зустрічний позов, відповідь на відзив. Вказані заяви по суті мають аналогічний зміст, а тому не потребували значних витрат часу; заявлений адвокатом час, витрачений на виконання цих робіт протягом 35 годин не відповідає таким критеріям як необхідності і дійсності;

- ФОП Каменецький О. Л. до витрат включив вартість послуги адвокати із перебування в судових засіданнях у загальній сумі 20 годин, тоді як із протоколів судового засідання вбачається, що фактично судові засідання за участю адвоката сумарно тривали 5 год 30 хв.;

- наведені витрати та сума їх вартості не узгоджується з вимогами законодавства щодо розумності, співмірності та необхідності відповідних витрат та є підставою для зменшення їх розміру.

56. Оцінивши подані ФОП Каменецьким О. Л. докази, врахувавши заперечення АТ "Полтаваобленерго" щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції констатував, що:

- ФОП Каменецький О. Л. дійсно включив до вартості послуг, які просить відшкодувати витрати на виготовлення та подання до суду заперечення на відповідь на первісний відзив, який фактично не подавався;

- заявник завищив загальну тривалість судових засідань, в яких брав участь адвокат Гуйван П. Д.;

- під час підготовки заяв по суті за зустрічним позовом адвокату Гуйвану П. Д. були відомі обставини справи, правове регулювання правовідносин сторін у справі, що не потребувало додаткового їх вивчення;

- відзив на первісну позовну заяву та зустрічний позов є тотожними та дублюють один одного;

- погоджені ФОП Каменецьким О. Л. і адвокатом Гуйван П. Д. в Акті приймання - передачі наданих послуг роботи, окремими видами юридичних послуг здебільшого взагалі не являються, а представляють собою лише суб`єктивні міркування адвоката щодо обставин цієї справи та позицій сторін у ній, які узагальнено знайшли своє відображення у поданому відзиві на первісну позовну заяву та зустрічному позові.

57. З урахуванням зазначеного, зважаючи на вказані вище положення законодавства, беручи до уваги принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), апеляційний господарський суд дійшов висновку про зменшення, заявлених ФОП Каменецьким О. Л. витрат на професійну правничу допомогу до 20 000 грн.

58. При цьому, суд апеляційної інстанції критично оцінив висновок суду першої інстанції про те, що суд не вправі втручатись та зменшувати розмір витрат, який встановлений у фіксованому розміру та пояснив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

59. Здійснивши касаційне провадження у цій справі, Верховний Суд жодних порушень у діях суду апеляційної інстанції не вбачає, як не вбачає і неправильного застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права, позаяк вчинені судом дії та висновки цілком відповідають приписам ГПК України та висновкам суду касаційної інстанції щодо них.

60. Доводи касаційної скарги ФОП Каменецького О. Л. Верховний Суд вважає безпідставними, адже:

- судом апеляційної інстанції було з`ясовано, що АТ "Полтаваобленерго" подавало заперечення на заяву ФОП Каменецького О. Л. про стягнення судових витрат, в яких чітко наводило свою позицію та просило зменшити ці витрати; суд апеляційної інстанції заперечення АТ "Полтаваобленерго" врахував та надавав їм власну оцінку, що узгоджується з його повноваженнями; звідси жодної невідповідності між висновками суду попередньої інстанції у цій справі з висновками суду касаційної інстанції, які викладено у постановах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 25.01.2023 у справі № 917/1569/21, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15 у даному випадку немає;

- приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг; між тим жодних висновків щодо можливості втручатися у погоджений сторонами розмір гонорару адвоката чи порядок його розрахунку постанова апеляційного суду не містить, як не містить вона і висновків про вплив часу, витраченого адвокатом на такий розмір у випадку, якщо він фіксований; звідси невідповідність між висновками суду попередньої інстанції у цій справі з висновками суду касаційної інстанції, які викладено у постановах від 22.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 15.04.2021 у справі № 910/7540/19, від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, від 14.09.2022 у справі № 914/2006/17, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 13.12.2024 у справі № 910/12155/22 у даному випадку відсутня;

- із установлених обставин справи не слідує, що ФОП Каменецький О. Л. до часу тривалості судових засідань включив час, який адвокат витрачав на дорогу для участі у таких засіданнях та їх очікування, а тому посилання на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.12.2023 у справі № 905/493/22, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 18.01.2024 у справі № 9901/459/21 у спірних правовідносинах є нерелевантними.

61. Верховний Суд окремо відмічає, що доводи касаційної скарги ФОП Каменецького О. Л. фактично є запереченнями висновків суду апеляційної інстанції щодо оцінки доказів та проханням про їх повторну оцінку. Проте, у силу приписів частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а тому наведені скаржником доводи визнає безпідставними.

62. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що заявлені ФОП Каменецьким О. Л. у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду свого підтвердження в ході здійснення касаційного провадження у цій справі не знайшли. Підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду скаржником суду касаційної інстанції не доведено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

64. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

65. Оскільки в ході касаційного розгляду не було виявлено неправильного застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права чи порушень норм процесуального права в межах підстав касаційного оскарження, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови у касаційному провадженні також немає, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 300 301 306 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Каменецького Олексія Леонідовича залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 917/1574/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Зуєв В. А.