Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.02.2018 року у справі №916/1612/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/1612/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

учасники справи:

позивач - Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Согос Шіппінг ЛТД",

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників справи касаційну скаргу Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 25.10.2017

у складі колегії суддів: Головея В.М. (головуючого), Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.

та на рішення Господарського суду Одеської області

від 12.09.2017

у складі судді: Малярчук І.А.

у справі № 916/1612/17

за позовом Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства

до товариства з обмеженою відповідальністю "Согос Шіппінг ЛТД"

про стягнення 377 471,14 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Согос Шіппінг ЛТД" (далі - ТОВ "Согос Шіппінг ЛТД") про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 99 460,00 грн, 0,5 % пені - 273 515,00 грн, 3 % річних - 4 496,14 грн та 5 662,06 грн судового збору.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами було укладено договір на виконання робіт з клієнтським обслуговуванням, лоцманським проведенням, послугами портнагляду та буксирним супроводом науково-дослідницького судна "Искатель". Позивач (за рахунком-фактурою від 07.12.2015 № 21) 10.12.2015 сплатив на користь відповідача суму вартості обумовлених договором послуг в розмірі 99 460,00 грн, але вважає ці кошти сплаченими безпідставно з огляду на те, що відповідачем не було виставлено дисбурсментський рахунок, який є передумовою оплати згідно умов укладеного між сторонами договору.

3. Заявою від 29.08.2017 позивач уточнив зміст позовних вимог та визначив заявлену до стягнення суму у розмірі 99 460,00 грн як заборгованість, а не як безпідставно отримані кошти, оскільки укладення між сторонами договору виключає застосування у даному випадку положень статті 1212 Цивільного кодексу України. Позивач вважає, що відповідач порушив свої зобов'язання в частині виконання умов договору, а саме, не надав дисбурсментський рахунок, який підтвердив би виконання робіт саме на суму договору.

4. Рішенням господарського суду Одеської області від 12.09.2017 у справі № 916/1612/17 в задоволенні позову - відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги необґрунтовані та недоведені.

5. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати.

6. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 рішення господарського суду Одеської області від 12.09.2017 у справі № 916/1612/17 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

7. На підтвердження зазначеної позиції, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

7.1. Між позивачем (замовником) та ТОВ "Согос Шіппінг ЛТД" (виконавцем) було укладено договір від 11.12.2015 №11-15, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з клієнтським обслуговуванням, лоцманським проведенням, послугами портнагляду та буксирним супроводом НДС "Искатель", які наведені у Додатку № 1 до договору від 07.12.2015. Замовник здійснює оплату виконавцю за виконані роботи згідно дисбурсментського рахунку агента та погоджених сторонами виставлених рахунків (п.п. 1.1., 1.2. договору).

7.2. Пунктами 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору сторони узгодили, що початком виконання робіт вважається дата його підписання. Дисбурсментський рахунок є підставою для виставлення рахунків і здійснення розрахунків за виконані роботи. Вартість робіт згідно даного договору складає 99 460,00 грн, у т.ч. ПДВ 16 576,67 грн. Протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього договору замовник вносить платіж у розмірі 100% від вартості робіт. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання (п. 6.1. договору).

7.3. На підставі вказаного договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру від 07.12.2015 № 21 за агентські, лоцманські, буксирні та інші збори, пов'язані з переходом до ІСРЗ на суму 99 460,00 грн (а.с. 41).

7.4. Згідно платіжного доручення від 10.12.2015 № 663 за рахунком-фактурою від 07.12.2015 № 21 позивач сплатив відповідачу 99 460,00 грн із призначенням платежу - за агентські, лоцманські, буксирні збори, пов'язані з переходом до ІСРЗ.

7.5. Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Согос Шіппінг ЛТД" повністю виконало зобов'язання за агентським обслуговуванням НДС "Искатель". 15.12.2015 судно було доставлено до Іллічівського судноремонтного заводу для проведення ремонтних робіт та по їх закінченню було виведено із заводу 20.01.2016.

7.6. Крім того, листом приватного акціонерного товариства "ІСРЗ" без дати та номеру підтверджено, що будь-які боргові зобов'язання у відповідача перед ПАТ "ІСРЗ" відсутні.

7.7. Також, судами встановлено, що надання послуг позивачу відповідачем підтверджується судновим журналом судна "Искатель" за 16.12.2015, 18.12.2015, 19.12.2015, 30.12.2015, 31.12.2015, 04.01.2016, 05.01.2016, 06.01.2017, 09.01.2016, 19.01.2016 - 22.01.2016, а також копією наказу №44/пр від 07.08.2017 "Про організацію проведення морських геолого-геофізичних робіт по тит. 402 з борту НДС "Искайтель", рейсове завдання від 07.08.2017, які свідчать, що судно перебуває у морехідному стані.

8. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що матеріалами справи підтверджується здійснення супроводження судна "Искатель" до ІСРЗ для постановлення на ремонт та у зворотному напрямку із наданням лоцманського проведення, послуг буксирування, з одночасним врегульованням формальностей з розрахунків за послуги портнагляду, що підтверджується листом ПАТ "ІСРЗ, в якому вказано про відсутність заборгованостей, пов'язаних із заходом та виходом судна із заводу. Перелік даних послуг та їх вартість сторони зазначили у додатку № 1 до договору № 11-15 від 07.12.2015, отже, саме ці послуги були сплачені позивачем згідно платіжного доручення №663 від 10.12.2015 в обумовленій договором сумі, а протилежного позивач суду не довів, з огляду на це суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 99 460,00 грн заборгованості є безпідставними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

9. 02.11.2017 Причорноморським державним регіональним геологічним підприємством через Одеський апеляційний господарський суд подано касаційну скаргу від 02.11.2017 № 02/496 у якій скаржник просить суд скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 у справі № 916/1612/17 повністю.

10. В обґрунтування підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції позивач вказує на порушення судами норм матеріального і процесуального права, а саме статей 34, 43, 104 Господарського процесуального України та частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України (в редакції до 15.12.2017).

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. 30.03.2018 від ТОВ "Согос Шіппінг ЛТД" до суду надійшов відзив на касаційну скаргу у якому відповідач просить суд залишити касаційну скаргу позивача від 02.11.2017 № 02/496 без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 12.09.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 916/1612/17 - без змін.

Позиція Верховного Суду

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/1612/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2018.

13. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2018 прийнято до розгляду касаційну скаргу Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства на рішення господарського суду Одеської області від 12.09.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 916/1612/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

14. Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Щодо доводів касаційної скарги про те, що судом першої інстанції не надано належну оцінку порушенням зобов'язання та умов договору в частині порядку розрахунків за договором, а судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України щодо порядку оплати, колегія суддів зазначає наступне.

18. Колегія суддів перевіривши доводи скаржника зазначає наступне.

19. Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

20. Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

21. Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

22. Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

23. Оскільки, судами попередніх інстанцій було встановлено, що ТОВ "Согос Шіппінг ЛТД", на виконання умов договору здійснювало супровід судна "Искатель" до Іллічівського судноремонтного заводу для проведення ремонтних робіт та у зворотному напрямку із наданням лоцманського проведення, послуг буксирування, одночасно врегульовуючи формальності з розрахунків за послуги портнагляду про що вказує лист ПАТ "ІСРЗ" без дати та номеру, за підписом голови правління щодо відсутності заборгованості, пов'язаної із заходом і виходом судна із заводу перед ПАТ "ІСРЗ", суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що вартість саме цих послуг, зазначених в Додатку № 1 до договору від 11.12.2015 № 11-5, було сплачено позивачем згідно платіжного доручення від 10.12.2015 № 663 у сумі та в строки, які зазначені в договорі

24. Отже, встановивши, що сторони належним чином виконали умови договору, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 99 460,00 грн.

25. Судами також встановлено, що у відповідача виникли зобов'язання за договором від 11.12.2015 № 11-15 про надання послуг, тому зобов'язання зі сплати заборгованості у сумі 99 460,00 грн не є грошовим зобов'язанням в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні вимоги про стягнення трьох процентів річних, нарахованих на суму 99 460,00 грн.

26. Крім того, судами встановлено, що відповідно до пункту 3.2. договору від 11.12.2015 № 11-15, зокрема, за прострочку виконання робіт Виконавець сплачує 0,5% від узгодженої вартості робіт за кожний день прострочки. Оскільки судами встановлено, що надання послуг відповідач розпочав у грудні 2015 року, а послуги з буксирування судна до причалу ІСРЗ було надано вже 16.12.2015, що зафіксовано в судновому журналі судна "Искатель" за 16.12.2015, тому у період, за який позивачем нараховано пеню (з 31.12.2015 по 03.07.2017), відсутнє прострочення виконання робіт з боку відповідача, відтак, суди дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для стягнення пені.

27. Доводи скаржника про те, що відповідач не надав позивачу дисбурсментський рахунок, який повинен був підтвердити вартість виконаних робіт, зазначених в п. 2.3. договору, оскільки рахунок-фактура та виконавча відомість (Додаток №1 до договору) не відображають та не конкретизують весь перелік витрат, пов'язаних з виконанням відповідачем своїх зобов'язань колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду до уваги не беруться з огляду на таке.

27.1. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов договору відповідач виставив позивачу рахунок - фактуру від 07.12.2015 № 21 на суму 99 460,00 грн, яку було погоджено сторонами та зафіксовано у Договорі про надання послуг із зазначенням переліку робіт, а саме: клієнтське обслуговування, лоцманське проведення, послуги Портнадзора та буксирний супровід НДС "Искатель", разом із Додатком № 1 до договору, який містить виконавчу відомість, в якій зазначено: "врахувати витрати - агенські, лоцманські, буксирні та інші збори пов'язані з переходом до Іллічівського судноремонтного заводу" з відображенням вартості з ПДВ - 99 460,00 грн, скріплені печатками та завірені підписами сторін.

27.2. Отже, сплативши рахунок від 07.12.2015 № 21 на суму 99 460,00 грн, позивач погодився із вартістю робіт, зазначеною у договорі та Додатку № 1 до договору, відтак, суди попередніх інстанції дійшли правомірного висновку про відсутність правових підстав вважати, що проведені за ним розрахунки, які відповідають узгодженим сторонами договору об'єму робіт та їх вартості отримані без достатньої правової підстави.

28. Інші доводи скаржника, які викладені у касаційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень і спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

29. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

30. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

31. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

32. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

33. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень були дотримані.

34. За таких обставин рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

35. Оскільки підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 308, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 у справі № 916/1612/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 у справі № 916/1612/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко