Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.11.2019 року у справі №903/125/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 903/125/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Кушніра І. В., Берднік І. С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 (колегія суддів: Крейбух О. Г. - головуючий, Савченко Г. І., Юрчук М. І.) та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 27.06.2019 (суддя Костюк С. В. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (далі - позивач), звернувшись в суд з позовом, просило з урахуванням уточнення позовних вимог стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (далі - відповідач) 2 379 287,54 грн, з яких 1 350 000,00 грн заборгованості, 301 418,66 грн пені, 301 562,59 грн 36% річних, 91 449,84 грн інфляційних, 334 856,45 грн штрафу. Також просило стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 35 689,31 грн та витрати на правову допомогу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено умови Договору поставки №98/18-ВЛ від 02.04.2018 та не виконано взяті на себе зобов'язання зі сплати повної вартості поставленого товару, у зв'язку з чим позивачем згідно умов Договору та ст.625 ЦК України за прострочку оплати товару відповідачу нараховано пеню, штраф, 36% річних та інфляційні втрати.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.06.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
02.10.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 061 119,99 грн, з них 1 350 000,00 грн заборгованості, 150 709,33 грн пені, 167 428,23 грн штрафу, 301 562,59 грн 36 % річних, 91 449,84 грн інфляційних, а також 35 689,31 грн. витрат по судовому збору та 7 900,00 грн витрат на правову допомогу. В стягненні пені на суму 150 709,33 грн та штрафу в розмірі 167 428,22 грн відмовлено.

2.2 Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 27.06.2019, залишеним без змін іншою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019, в задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу в сумі 66 121,00 грн відмовлено.

2.3. Додаткове рішення суду першої інстанції та прийнята за результатами його перегляду постанова, яка і переглядається у касаційному порядку, мотивовані тим, що, подані позивачем докази до заяви про розподіл витрат на правничу допомогу не підтверджують реальних витрат позивача на суму 66 121,00 грн, а саме платіжними дорученнями підтверджується сплата позивачем лише суми в розмірі 7 900,00 грн, яка була стягнута рішенням суду першої інстанції від 11.06.2019.

Відмовляючи у стягненні іншої частини витрат на правничу допомогу суди обох інстанцій виходили із того, що стягнення витрат, які фактично не були сплачені, чинним законодавством не передбачено.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Позивач подав касаційну скаргу на судові рішення, постановлені щодо витрат на правничу допомогу, у якій просив ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 58 221,00 грн витрат на правничу допомогу, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, вказуючи, що відповідно до приписів ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на правничу допомогу визначається на підставі відповідних доказів про обсяг і вартість виконаних робіт, яка сплачена чи підлягає сплаті, тому фактична сплата ним послуг адвоката не є обов'язковою умовою відшкодування судом вказаних витрат.

4. Мотивувальна частина

4.1. Згідно з приписами ч.3 статті 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (ч.1). Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.2).

ГПК передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з приписами статті 30 наведеного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ч. 1). Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч. 2). При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами частини 1 статті 126 ГПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Кодексу).

У частини 1 статті 126 ГПК передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 Кодексу).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Кодексу).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 Кодексу).

4.2. В якості доказів на підтвердження обсягу і вартості наданої позивачу правничої допомоги позивачем надано: Договір №6 про надання правової (правничої) допомоги та Додаток №4 від 04.02.2019; Акт здачі-приймання фактично виконаних правових послуг №1 від 06.02.2019 на суму 11 203,75 грн, за яким сплачено авансовий платіж у сумі 2 900,00 грн; платіжне доручення №1316223390 від
19.03.2019 про сплату 2 000,00 грн за професійну правничу допомогу; Акт №2 здачі-приймання фактично виконаних правових послуг від 13.05.2019, який підтверджує надання позивачу адвокатом Боханом С. О. професійної правничої допомоги на суму 20 000,00 грн; платіжне доручення №1316227122 від 28.05.2019 про сплату 3 000,00 грн за професійну правничу допомогу; Акт №3 здачі-приймання фактично виконаних правових послуг від 11.06.2019, який підтверджує надання позивачу адвокатом Боханом С. О. професійної правничої допомоги на суму 34 917,25
грн, яка складається з оплати за участь у двох судових засіданнях 4 000,00 грн (2000,00 грн х 2) та оплати професійної правничої допомоги у сумі 30 197,75 грн за прийняття рішення на користь клієнта у розмірі 1,5 % від стягненої суми.

Представництво позивача в суді першої інстанції здійснював адвокат Бохан Сергій Олександрович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №6846/10 від 05.09.2018, що діяв на підставі довіреності від 06.09.2018.

4.3. Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вказав суд першої інстанції, до винесення рішення судом по суті позивачем у позові та в судовому засіданні 11.06.2018 було заявлено про покладення судових витрат на правничу допомогу в сумі 65 600,82 грн на відповідача.

13.06.2019 представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 66 121,00 грн з додатковими доказами щодо їх понесення, а саме: детальний опис робіт (наданих послуг) та акт №3 від 11.06.2019.

Тобто такі докази на підтвердження судових витрат були подані позивачем в межах встановленого для цього строку.

4.4. Суди при винесенні оскаржених рішень зазначали, що відшкодувати позивачу судові витрати на правничу допомогу можливо лише ті, що фактично понесені.

При цьому факт надання професійної правничої допомоги адвокатом Боханом С. О. (обсяг наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість) на спірну суму судами не спростовано.

Разом з тим, суди допустили неправильне застосування норм процесуального права, зокрема статті 126 ГПК, що призвело до прийняття судами попередніх інстанцій незаконних судових рішень.

Так, господарські суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК ).

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 ГПК регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи і не спростований судами факт надання адвокатом Боханом С. О. професійної правничої допомоги у цій справі у суді першої інстанції на спірну суму (66 121,00 грн), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що додаткове рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням наведених норм права.

4.5. В касаційній скарзі позивач просить винести нове рішення, яким сягнути з відповідача на користь позивача 58 221,00 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до чт.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.06.2019 позовні вимоги позивача про стягнення 2 379 287,54 грн, задоволені частково, стягнуто на користь позивача 2 061 119,99 грн, тобто задоволено 86,63 відсотка вимог, отже стягнуто з відповідача на користь позивача має бути 86,63 відсотка вартості послуг адвоката, а саме 57 280,62 грн.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.06.2019, яке є чинним, позивачу вже було відшкодовано 7 900,00 грн витрат на правничу допомогу, тому сума 57 280,62 грн вартості наданої позивачу правничої допомоги, що має бути відшкодована, підлягає зменшенню на 7 900,00 грн.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підглядає сума 49 380,62 грн (57 280,62 грн - 7 900,00 грн).

4.6. Відповідно до п.3 ч.1 ст.308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно приписів п.3 ч.1 ст.308 ГПК підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (ч.1). Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (ч.2).

Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що оскільки суди попередніх інстанцій припустились порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, прийняті ними рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення вимог позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу в розмірі 49 380,62 грн. В іншій частині вимог про стягнення 16 740,38 грн слід відмовити. Оскаржені судові рішення скасовуються повністю, оскільки мотиви відмови у задоволенні вимог позивача щодо розподілу судових витрат були такими, що не відповідають вимогам процесуального закону.

Керуючись статтями 300, 308, 311, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" задовольнити частково.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 27.06.2019 у справі №903/125/19 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 66 121,00 грн задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (45665, Волинська область, Луцький район, с. Баківці, вул. Перемоги, 8, код ЄДРПОУ 00729273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова,20, код ЄДРПОУ 36348550) 49 380 (сорок дев'ять тисяч триста вісімдесят) грн 62 коп.

В іншій частині заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

І. С. Берднік