Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.02.2018 року у справі №904/11143/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/11143/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

позивач - Заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради,

представник прокуратури - Томчук М.О.

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб",

представник відповідача - не з'явилися, повідомлені належним чином,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, Приватне підприємство "Цесія",

представники третіх осіб не з'явилися, повідомлені належним чином,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2017

у складі колегії суддів: Іванов О.Г. (головуючий), Дармін М.О., Широбокова Л.П.

та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2017

у складі судді Татарчук В.О.

у справі за позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради

про витребування майна,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 27.11.1991 Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 "Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів" та рішенням Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 було затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська. Належність об'єктів нерухомості, зазначених в переліках до вказаних рішень Дніпропетровської міської ради, підтверджено рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2013 у справі № 200/5829/13-ц за заявою Дніпропетровської міської ради про встановлення факту.

2. На підставі вказаних рішень відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 10.07.2013 проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення № 65, яке складається з позицій 1-12 на цокольному поверсі, 13-19 позиції на першому поверсі, ґанок літ.а в житловому будинку № 14 по вул. Данила Галицького (раніше - вул. Будьонного) в м. Дніпро, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 82668612101) (далі - спірне нерухоме майно).

3. На виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста, рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011, об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлаутаційного підприємства Ленінського району (далі - КВЖРЕП Ленінського району) передано на баланс Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" (далі - КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю").

4. 24.11.2011 рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 7/5005/15290/2011 зобов'язано КВЖРЕП Ленінського району передати зі свого балансу на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради об'єкти нерухомого майна в тому числі і спірне нежитлове приміщення.

5. 07.07.2012 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 38/5005/5752/2012 про банкрутство КВЖРЕП Ленінського району.

6. На час порушення провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно продовжувало обліковуватися на балансі КВЖРЕП Ленінського району за відсутності правових підстав.

7. 20.07.2012 постановою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 38/5005/5752/2012 КВЖРЕП Ленінського району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Барановського О.М., яким спірне нерухоме майно було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута та реалізовано шляхом проведення біржовий торгів, переможцем яких визнано Приватне підприємство "Цесія" (далі - ПП "Цесія").

8. 24.07.2013 на підставі протоколу № 43 проведення біржових торгів між КВЖРЕП Ленінського району та ПП "Цесія" укладено договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення.

9. 21.10.2013 спірне нерухоме майно ПП "Цесія" було відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" (далі - ТОВ "Ренессанс-Клуб") за договором купівлі-продажу № 4997.

10.22.04.2016 вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у справі № 201/17998/15-к встановлено факт протиправного невиконання вимог рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 у справі № 7/5005/15290/2011 (про зобов'язання КВЖРЕП Ленінського району передати зі свого балансу на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" об'єктів нерухомості), вчиненого головою ліквідаційної комісії КВЖРЕП Ленінського району Пересунько Б.Б. всупереч інтересам територіальної громади м. Дніпропетровська, як власника спірного нерухомого майна.

11.29.08.2016 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017, у справі № 38/5005/5752/2012 задоволено скаргу прокуратури Дніпропетровської області, визнано неправомірними дій ліквідатора КВЖРЕП Ленінського району Барановського О.М. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності в тому числі спірного нежитлового приміщення та продажу його з відкритих біржових торгів. Визнано недійсними результати біржових торгів, проведених товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу спірного нерухомого майна та визнано недійсним договір купівлі-продажу № 5332 від 24.07.2013, укладений між ліквідатором КВЖРЕП Ленінського району та ПП "Цесія".

Обґрунтування позовних вимог

12.30.11.2016 Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ТОВ "Ренессанс-Клуб" про витребування на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлового приміщення № 65, яке складається з позицій 1-12 на цокольному поверсі, 13-19 позиції на першому поверсі, ґанок літ.а в житловому будинку № 14 по вул. Данила Галицького в м. Дніпро, загальною площею 383,1 кв.м.

13.Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі № 38/5005/5752/2012 про банкрутство КВЖРЕП Ленінського району визнано неправомірними дії ліквідатора підприємства щодо включення до ліквідаційної маси спірного нежитлового приміщення та визнано недійсним договір купівлі-продажу № 5332 від 24.07.2013, укладений між арбітражним керуючим вказаного підприємства і ПП "Цесія", що свідчить про вибуття спірного майна поза волею власника та є підставою про витребування такого майна у відповідача згідно зі статтями 387, 388 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

14.29.06.2017 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позов задоволено, витребувано у ТОВ "Ренессанс-Клуб" на користь Дніпровської міської ради спірне нежитлове приміщення. Рішення мотивовано тим, що спірне нерухоме майно вибуло від власника поза волею останнього, а тому підлягає поверненню у власність територіальної громади м. Дніпро шляхом витребування вказаного майна у відповідача в порядку статті 388 Цивільного кодексу України. Судом також відхилено посилання відповідача про сплив строку позовної давності, оскільки Дніпровській міській раді та прокуророві про недійсність правочину, на підставі якого спірне майно вибуло із володіння територіальної громади стало відомо 29.08.2016 після винесення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали у справі № 38/5005/5752/2012.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

15.08.08.2017 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2017 залишено без змін. Апеляційний господарський суд погодився із висновками місцевого господарського суду про вибуття спірного нерухомого майна позов волею власника, а також зазначив, що норми щодо строку позовної давності не застосовуються до спірних правовідносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву

16.28.08.2017 ТОВ "Ренессанс-Клуб" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати прийняті у справі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2017, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

17.Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18.Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми статей 330, 387, 388 Цивільного кодексу України. Також скаржник посилається на сплив строків позовної давності та не застосування судами положень частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України. Крім того, скаржник вважає, що даний спір повинен був розглядатися в межах справи про банкрутство КВЖРЕП Ленінського району відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та частини дев'ятої статті 16 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)

19.1.Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

19.2.Стаття 34. Належність і допустимість доказів

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

19.3.Стаття 35. Підстави звільнення від доказування

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

19.4.Стаття 115. Обов'язковість виконання судових рішень

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

20. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. Цивільний кодекс України

21.1.Стаття 330. Набуття добросовісним набувачем права власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

21.2.Стаття 387. Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння

1. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

21.3.Стаття 388. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача

1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

22. Закон України "Про місцеве самоврядування"

22.1.Стаття 60. Право комунальної власності

8. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

22.2.Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад

1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

30) прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

23.Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

24.Відповідно до положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили. Судовими рішеннями у справі № 38/5005/5752/2012 про банкрутство КВЖРЕП Ленінського району було встановлено, що спірне нерухоме майно не належало зазначеному підприємству, визнано неправомірними дії ліквідатора щодо включення майна до ліквідаційної маси боржника та подальшої його реалізації, а також визнано недійсними результати біржових торгів та договір купівлі-продажу, за яким відбулося відчуження спірного майна. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що спірне нерухоме майно вибуло із володіння Дніпровської міської ради поза волею власника, а тому в силу положень частини першої статті 388 Цивільного кодексу України, міська рада має право на витребування його у відповідача як добросовісного набувача.

25.Доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не були належним чином досліджені обставини, за якими спірне нерухоме майно вибуло із власності територіальної громади відхиляються колегією суддів, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів у даній справі та виходять за межі повноважень суду касаційної інстанції, а також суперечать положенням статей 35, 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (в редакції після 15.12.2017). Також безпідставним є посилання скаржника на судову практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 11.04.2012 у справі № 5002-16/2989-2011 оскільки предметом спору у цій справі було відчуження військового майна, правовий статус якого відрізняється від комунального майна, а отже ці відносини не є подібними.

26.Звертаючись із касаційною скаргою ТОВ "Ренессанс-Клуб" стверджує, що судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно було не застосовано положення частини другої статті 388 ЦК України. Колегія суддів відхиляє зазначені доводи, з огляду на наступне. Чинне законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами наявності у відчужувача за останнім договором у ряді цивільно-правових договорів, які укладалися щодо спірного майна, права на його відчуження; визнання недійсними результатів торгів (аукціону) на виконання рішення суду про грошове стягнення є підставою для витребування власником майна від добросовісного набувача за статтею 388 Цивільного кодексу України, оскільки майно вибуло від власника поза його волею іншим шляхом - шляхом проведення публічних торгів іншою особою на виконання судового рішення про стягнення коштів (висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 03.10.2011 у справі № 51/232 та постанові від 17.10.2011 у справі № 5002-8/5447-2010).

27.Щодо не застосування судами положень законодавства про строки позовної давності, то колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника. Законодавчою підставою для втрати особою права власності у часі є положення Цивільного кодексу України про набувальну давність, згідно положень статті 344 Цивільного кодексу України, а тому доводи скаржника про незастосування судами строків позовної давності до заявлених позовних вимог про витребування майна у порядку статті 388 Цивільного кодексу України є безпідставними.

28.Доводи скаржника про порушення судами процесуального порядку розгляду позовної заяви про витребування майна, відчуженого в процедурі ліквідації КВЖРЕП Ленінського району, передбаченого частиною дев'ятою статті 16 та пунктом 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), а саме - порушення судами підсудності розгляду майнових спорів боржника у межах провадження у справі про банкрутство, відхиляються колегією суддів касаційної інстанції з огляду на те, що порушення правил підсудності у даній справі не призвело до прийняття судами попередніх інстанцій неправильного рішення по суті позовних вимог, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують законних та обґрунтованих висновків судів про задоволення позовних вимог.

29.Аналізуючи через призму статті 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30.Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

31.Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2017 - залишенню без змін.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2017 у справі № 904/11143/16 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді Л. Катеринчук

В. Погребняк