ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/590/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,

за участю секретаря судового засідання : Громак В.О.

за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Вахатова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу колишнього керівника та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина мрій" ОСОБА_1

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020

та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019

у справі № 923/590/18

за заявою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина мрій"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.07.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Долина мрій".

Постановою Господарського суду Херсонської області від 22.11.2018 у справі № 923/590/18 боржника - ТОВ "Долина мрій" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Косенка С.Г.

У липні 2019 ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Косенко С.Г. звернувся до Господарського суду Херсонської області із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його колишніх засновників та керівників боржника - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 4 684 185,73 грн.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 у справі № 923/590/18 (суддя Сулімовська М.Б.) заяву арбітражного керуючого Косенка С.Г. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновників та керівників задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Долина мрій" субсидіарну відповідальності в сумі 4 684 185, 73 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 у справі № 923/590/18 (судді : Лавриненко Л.В., Аленін О.Ю., Філінюк І.Г.) ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 залишено без змін.

У касаційній скарзі колишній керівник та засновник ТОВ "Долина мрій" ОСОБА_1 просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 у справі № 923/590/18 скасувати, прийнявши нове, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновників та керівників.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій абз. 2 ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки як вважає скаржник, ні він, ні ОСОБА_2 на час визнання боржника банкрутом, вже не були тими особами, які мають право давати обов`язкові вказівки для боржника чи мають можливість іншим чином визначати його дії, а мали такі права в минулому, а тому, на думку ОСОБА_1 , відсутні правові підстави для застосування до них субсидіарної відповідальності , передбаченої ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Також, у своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на не врахування судами обох інстанцій при вирішенні даного спору висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема викладених у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 923/862/15.

У відзивах ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Косенко С.Г. та Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі просять оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі що прийняті з урахуванням всіх обставин справи та норм матеріального і процесуального права.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.04.2020, що підтверджується витягом із протоколу, для розгляду касаційної скарги колишнього керівника та засновника ТОВ "Долина мрій" ОСОБА_1 у справі № 923/590/18 визначено колегію суддів у складі : Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Жукова С.В., Огородніка К.М.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2020 у справі у справі № 923/590/18 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою колишнього керівника та засновника ТОВ "Долина мрій" ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019, розгляд справи призначено на 17.06.2020 на 10:45 год.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника колишнього керівника та засновника ТОВ "Долина мрій" ОСОБА_1 - адвоката Вахатова О.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, доводи відзивів на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його колишніх засновників та керівників та стягуючи солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь боржника субсидіарну відповідальності в сумі 4 684 185, 73 грн., виходив з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи , ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.07.2018 відкрито провадження у справі № 923/590/18 про банкрутство ТОВ "Долина мрій".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.10.2018 у справі № 923/590/18 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ТОВ "Долина мрій", до якого включено вимоги - Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 21 144 грн. судового збору- 1 черга, 1 338 200,88 грн. - 3 черга, 2 030374,36 грн. - 6 черга; - Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 3 524 грн. судового збору- 1 черга, 621 011,18 грн. - 4 черга, 505 578,05 грн. - 6 черга.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 22.11.2018 у справі № 923/590/18 боржника - ТОВ "Долина мрій" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Косенка С.Г.

У липні 2019 ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Косенко С.Г. подав до Господарського суду Херсонської області заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його колишніх засновників та керівників боржника - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 4 684 185,73 грн. у зв`язку з доведенням своїми діями/бездіяльністю товариство- боржника до банкрутства.

Заява обґрунтована тим, що в ході ліквідаційної процедури боржника - ТОВ "Долина мрій" ліквідатором встановлена відсутність зареєстрованого за боржником майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги кредиторів.

При цьому, з вини колишніх засновників та учасників товариства боржника - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ТОВ "Долина мрій" було доведено до банкрутства у зв`язку з неприйняттям ними необхідних управлінських та організаційних рішень для запобігання банкрутству, в період виконання ОСОБА_1 повноважень керівника банкрута у товариства виник податковий борг, який став підставою для порушення справи про банкрутство, а також виник борг перед банком за кредитними зобов`язаннями товариства, а ОСОБА_2 , який став засновником та керівником боржника з 15.11.2017, не здійснено жодних передбачених законодавством дій, спрямованих на управління товариством, зокрема і на виведення товариства зі стану неплатоспроможності.

Судами попередніх інстанцій встановлено та як вбачається із матеріалів справи, у період з 23.01.2012 по 15.11.2017 ОСОБА_1 був засновником ТОВ "Долина мрій".

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, у період з 01.06.2012 по 31.08.2012 Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Долина мрій" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Онимпекс", за результатами якої складено акт від 21.08.2013 № 782/26-56-22-01-03/36048361 з наступними порушеннями :- п. 198.2, п.198.3, п. 198.6, ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України - встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 438 804,60 грн. в т. ч. за червень 2012 - 9 6047 грн., за липень 2012 - 115 134 грн., за серпень 2012 на 227 623 грн.; - п.п. 139.1.6, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України - встановлено заниження податку на прибуток у розмірі на загальну суму 462 812 грн. в т. ч. за ІІ квартал 2012 -102 917 грн., за ІІІ квартал 2012 - 359 895 грн.

Надалі, на підставі акту перевірки від 21.08.2013 № 782/26-56-22-01-03/36048361 контролюючим органом складено податкові повідомлення - рішення: - від 10.09.2013 № 0002582201, яким ТОВ "Долина мрій" нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 548 055 грн. (за основним платежем 438 804 грн. та штрафні (фінансові) санкції 109 701 грн.); - від 10.09.2013 № 0002572201, яким ТОВ "Долина мрій" нараховано податкове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 578 515 грн. (за основним платежем 462 812 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 115 703 грн.).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій у даній справі, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2014 у справі № 826/16885/13-а відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Долина мрій" до ДПІ у Подільському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень від 10.09.2013 № 0002582201 та від 10.09.2013 № 0002572201.

Судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі встановлено, що у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2014 у справі № 826/16885/13-а, адміністративним судом було встановлено, що 03.05.2012 між ТОВ "Долина мрій" та ТОВ "Онимпекс" укладено договір надання послуг № 000001, за умовами якого виконавець зобов`язується надати у повному обсязі і належної якості послуги, перелічені у замовленні, отриманому від замовника, а замовник зобов`язується підписати акт виконаних робіт і оплатити надані послуги. Сума договору становить 3 000 000 гривень, в тому числі ПДВ - 500 000 грн., при цьому сторони обумовили, що оплата наданих послуг здійснюється безготівково в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Оплата здійснюється замовником на підставі рахунків-фактур та актів виконаних робіт, наданих виконавцем.

Також, як встановлено у зазначеній постанові адміністративного суду, між ТОВ "Долина мрій" та ТОВ "Онимпекс" укладено договір поставки товарів від 03.05.2012 № 000001, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари для офісу відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти товар згідно рахунку фактури та видатковою накладною та здійснити його оплату на умовах даного договору. Загальна сума договору становить 3 000 000 грн., в т.ч. ПДВ 500 000 грн.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, Окружним адміністративним судом м. Києва встановлено відсутність доказів отримання продукції, заявок, актів виконаних робіт, рахунків - фактури, доказів оплати, доказів транспортування, банківських виписок, платіжних доручень, тобто доказів, на підставі яких було сформовано податкові зобов`язання, як і не надано цих документів співробітникам податкового органу, а тому постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2014 у справі № 826/16885/13-а визнано правомірним висновок ДПІ у Подільському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про порушення ТОВ "Долина мрій" норм Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено та як вбачається із матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2014 у справі № 826/8467/14, яка набрала законної сили, стягнуто з ТОВ "Долина мрій" на користь Держави податковий боргу на загальну суму 1 225 384,86 грн. у зв`язку з несплатою ТОВ "Долина мрій" заборгованості, визначеної податковим органом на підставі акту від 21.08.2013 № 782/26-56-22-01-03/36048361.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, у період з 01.01.2011 по 30.06.2013 Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Долина мрій" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ТВК Абрис", за результатами якої складено акт від 01.10.2013 р. № 1306/26-56-22-03-09/36048361з наступними порушеннями: - п. п. 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пункту 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України - встановлено заниження податку на прибуток, на загальну суму 226 281 грн.; - пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - встановлено завищення від`ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 215 505,00 грн., у тому числі по періодам: за вересень 2012 року на 203 420 грн., за жовтень 2012 року на 120 85 грн.

На підставі акту перевірки від 01.10.2013 № 1306/26-56-22-03-09/36048361 контролюючим органом складено податкові повідомлення - рішення: - від 25.11.2013 № 0004822203, яким ТОВ "Долина мрій" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 323 258 грн., в тому числі за основним платежем - 215 505 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 107 753 грн.; - від 25.11.2013 № 0004832203, яким ТОВ "Долина мрій" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 339 422 грн., в тому числі за основним платежем - 226 281 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 113 141 грн.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала справа № 826/16885/13-а за позовом ТОВ "Долина мрій" до ДПІ у Подільському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень від 25.11.2013 № 0004822203 та № 0004832203.

Так, у справі № 826/16885/13-а адміністративним судом встановлено, що між ТОВ "Долина мрій" та ТОВ "ТВК Абрис" були укладені договір про надання послуг від 05.09.2012 № 000001, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з доставки офісних товарів, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги; договір купівлі-продажу від 05.09.2012 № 000001, згідно якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити офісні товари в асортименті, згідно письмово оформлених замовлень.

На підставі укладених договорів, ТОВ "ТВК Абрис" поставило ТОВ "Долина мрій" зажими для паперу, клей-олівець, скріпки канцелярські нікельовані, блокноти проклеєні, ножиці офісні, шкарпетки, візитниці, мило рідке тощо, та надало послуги з доставки, що підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактурами та актами здачі-прийняття робіт, які датовані вереснем - жовтнем 2012, а крім того, ТОВ "ТВК Абрис" виписало ТОВ "Долина мрій" податкові накладні, що датовані вереснем, жовтнем 2012, на загальну суму 1 293 122 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 217 130 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та як вбачається із матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2014 у справі № 826/20968/13-а відмовлено у задоволені позову ТОВ "Долина мрій" до ДПІ у Подільському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві щодо скасування податкових повідомлень - рішень від 25.11.2013 № 0004822203 та № 0004832203, оскільки відсутні докази, які б підтверджували пов`язаність придбаних у ТОВ "ТВК Абрис" товарів і послуг доставки з господарською діяльністю ТОВ "Долина мрій", а тому акт перевірки від 01.10.2013 № 1306/26-56-22-03-09/36048361 про порушення ТОВ "Долина мрій" норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов`язання є обґрунтованими.

Я вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.12.2014 у справі № 826/17951/14 з боржника ТОВ "Долина мрій" на користь Державного бюджету України було стягнуто податковий борг у розмірі 662 680 грн.

Так, матеріалами справи підтверджується , що податковий борг, стягнутий постановами Окружного адміністративного суду у м. Києві від 19.06.2014 у справі № 826/8467/14 та від 31.12.2014 у справі № 826/17951/14 не був погашений у добровільному порядку товариством , керівником якого у цей період часу та учасником ТОВ "Долина мрій" був ОСОБА_1 .

Як вбачається із матеріалів справи, Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до господарського суду першої інстанції із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Долина мрій" у зв`язку з тим, що за результатами фінансово - господарської діяльності та інтегрованих карток платників податків станом на 11.06.2018 за ТОВ "Долина мрій" обліковується податковий борг по податкам (зборам) та обов`язковим платежам в сумі 1 778 567,44 грн., що підтверджується постановами Окружного адміністративного суду м. Києва та від 19.06.2014 у справі № 826/8467/14 та від 31.12.2014 у справі № 826/17951/14.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Подільським районним судом міста Києва було розглянуто справу № 758/11955/15-к за клопотанням першого заступника прокурора прокуратури Подільського району м. Києва Єфімова А.А. відносно ОСОБА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч. 1 КК України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, задовольняючи клопотання першого заступника прокурора прокуратури Подільського району м. Києва Подільським районним судом міста Києва в ухвалі суду від 16.11.2015 у справі № 758/11955/15-к встановлено, що ОСОБА_1 , діючи на території м. Києва, у період 2012, будучи директором ТОВ "Долина мрій", яке зареєстроване Головним територіальним управлінням юстиції у Подільському районі міста Києва від 27.08.2008 за №10711020000025002, призначений на посаду наказом від 01.02.2012 № 3/1302/12 та виконуючи обов`язки, визначені Статутом підприємства, тобто виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки керівника підприємства, і таким чином, будучи службовою особою суб`єкта підприємницької діяльності, умисно ухилився від сплати податків у значних розмірах.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 27.11.2014 між ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" та ТОВ "Долина мрій" в особі директора Чухрай С.Л. було укладено кредитний договір № K2A2LОN06481, за умовами якого банк надав боржнику кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії, в сумі - 1 255 164,49 грн., а боржник зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, винагороди, пені, штрафи та інші платежі, відшкодувати збитки у відповідності, порядку та строки, зазначені в договорі.

Крім того, надалі між ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" та ТОВ "Долина мрій" в особі директора Чухрай С.Л. укладено кредитний договір № K2A2LОN06482 від 27.11.2014, за умовами якого банк надав боржнику кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії, в сумі - 300 798,08 грн., а боржник зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, винагороди, пені, штрафи та інші платежі, відшкодувати збитки у відповідності, порядку та строки, зазначені в договорі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що внаслідок неналежного виконання ТОВ "Долина мрій" своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків у товариства перед ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" виник борг на загальну суму 1 126 589,23 грн., що підтверджується матеріалами даної справи.

Також судами попередніх інстанцій встановлено , що засновник і директор ТОВ "Долина мрій" ОСОБА_1 , усвідомлюючи наявність непогашеної заборгованості товариства перед бюджетом та ПАТ КБ " Приватбанк", не вживши жодних передбачених законом заходів щодо погашення наявної заборгованості та відновлення платоспроможності товариства, натомість 15.11.2017 вийшов зі складу засновників ТОВ "Долина мрій" та передав свої корпоративні права ОСОБА_2 .

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що Телятников А.М., як засновник та директор ТОВ "Долина мрій", починаючи з 15.11.2017 не вживав жодних заходів щодо погашення заборгованості товариства (по податковим та кредитним зобов`язанням) та виведення його з кризового стану або припинення його діяльності (ліквідації) в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.07.2018 відкрито провадження у справі № 923/590/18 про банкрутство ТОВ "Долина мрій" за заявою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, визнано безспірні вимоги у сумі 1 778 567,44 грн. (податковий борг), які підтвердженні постановами Окружного адміністративного суду у м. Києві від 19.06.2014 у справі №8 26/8467/14 та від 31.12.2014 у справі № 826/17951/14.

Зазначеною ухвалою суду першої інстанції від 31.07.2018 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника- ТОВ "Долина мрій".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що після введення Господарським судом Херсонської області процедури розпорядження майном ТОВ "Долина мрій" Телятников А.М., як керівник боржника не виконав вимоги розпорядника майна щодо передачі копій документів товариства, не приймав участі у засіданні зборів кредиторів та комітету кредиторів товариства, ухилявся від отримання поштової кореспонденції на адресу товариства.

Так, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 , а надалі ОСОБА_2 , за час перебування на посаді керівника ТОВ "Долина мрій" та будучи єдиним учасником товариства, в добровільному порядку не погасили наявну у товариства заборгованість перед Державним бюджетом (податковий борг) та перед ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" за кредитними зобов`язаннями, не вживали жодних заходів для відновлення платоспроможності товариства, а навпаки своїми діями/бездіяльністю призвели до банкрутства підприємства - боржника, оскільки наявність непогашеного боргу перед державою в особі податкового органу і стало підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Долина мрій" та, як наслідок, визнання боржника банкрутом, зазначене підтверджується належними доказами, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не доказали відсутності своєї вини у доведені товариства до банкрутства.

Відтак, враховуючи вище встановлене та вимоги ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Косенка С.Г. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника - ТОВ "Долина мрій" в розмірі 4 684 185, 73 грн. на його колишніх засновників та керівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства.

Провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Долина мрій" було відкрито і здійснювалось відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній з 19.01.2013.

Разом з тим, з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) і Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній з 19.01.2013, втратив чинність.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст. 4 КУзПБ , зокрема засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.

У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

Засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитори боржника, інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника можуть надати боржнику фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов`язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство).

Відповідно ч. 2 ст. 61 КУзПБ , під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

При цьому, чинне законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної на третіх осіб, у відповідності до ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, із наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в даному випадку особи притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення.

Таким чином, субсидіарна відповідальність це додаткова відповідальність осіб, які разом із боржником відповідають за його зобов`язаннями у випадках, зокрема, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Особа, яка притягається до субсидіарної відповідальності, повинна доказати відсутність своєї вини.

Якщо після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника до поки такі особи не доведуть протилежного.

Подавати заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута.

Аналіз фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ліквідатором підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволяє виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

З огляду на зазначене вище та враховуючи встановлене судами попередніх інстанцій, Касаційній господарський суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Косенка С.Г. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника - ТОВ "Долина мрій" на його колишніх засновників та керівників, у відповідності до ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за період діяльності керівника та засновника довели своїми діями/бездіяльністю товариства боржника до банкрутства, при цьому належними доказами ними не доведено своєї не винуватості у цьому, а відтак суди попередніх інстанцій правомірно стягнули солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь боржника- ТОВ "Долина мрій" 4 684 185, 73 грн. субсидіарної відповідальності.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні, неодноразово вказував, зокрема і у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" № 8269/02 від 23.07.2009 Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення правил юрисдикції та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, відповідно до вимог ст. 310 ГПК України, з огляду на таке.

Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на неправильне застосування судами ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з тим, що особи у даній справі, до яких застосована субсидіарна відповідальність є колишніми керівниками та учасниками товариства боржника, а отже не є особами до яких застосовується така відповідальність в силу ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, спростовуються зібраними у справі та дослідженими судами попередніх інстанцій доказами і зводяться до власного тлумачення заявником касаційної скарги положень ч. 2 ст. 61 КУзПБ

Крім того, посилання у касаційній скарзі ОСОБА_1 на не врахування судами висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, не знайшли свого підтвердження.

Висновки судів попередніх інстанцій у даній справі № 923/590/18 про наявність підстав для солідарного стягнення з колишніх засновників та керівників товариства боржника визначеної суми субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника - ТОВ "Долина мрій", оскільки своїми неправомірними діями та бездіяльність ці особи, перебуваючи на посаді керівника товариства та будучі його засновниками, довели товариство до банкрутства, зокрема порушенням вимог податкового законодавства, узгоджуються із позицією викладеною у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 923/862/15.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 у справі № 923/590/18 постановлені у відповідності до фактичних обставин, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу колишнього керівника та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина мрій" ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 у справі № 923/590/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.

Судді- Жуков С.В.

Огороднік К.М.