Історія справи

Ухвала КГС ВП від 28.03.2018 року у справі №916/2344/17
Ухвала КГС ВП від 02.05.2018 року у справі №916/2344/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/2344/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - не з'явилися,

відповідача - не з'явилися,

третьої особи - не з'явилися,

розглянувши касаційну скаргу Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 (суддя Літвінов С.В.) та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 (Лисенко В.А., - головуючий, судді: Діброва Г.І., Разюк Г.П.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкор"

до Одеської міської ради

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент комунальної власності Одеської міської ради

про внесення змін до договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Товариство з обмеженою відповідальністю "Анкор" (далі - ТОВ "Анкор") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради (далі - Одеська міськрада) про внесення змін до договору оренди землі від 27.06.2007, зареєстрованого в Одеській регіональній філії Державному підприємстві "Центральний державний земельний кадастр" 24.10.2007 за № 040750500155 (далі - договір від 27.06.2007) шляхом викладення пункту 2.3 договору від 27.06.2007 в наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 14 961 м2 становить 11 457 537,72 грн. згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 06.02.2017№ 1525/86-17, складеним Управлінням Держгеокадастру у м. Одесі."; та пункт 4.1. договору від 27.06.2007 в наступній редакції: "Орендна плата за земельну ділянку площею 14 961 м2 розрахована в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 572 876,89 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі. Ці зміни діють з 01.01.2017 року".

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від внесення змін до договору від 27.06.2007 у відповідності з новою нормативно-грошовою оцінкою земель міста Одеси, затвердженою рішенням Одеської міськради від 29.06.2016 № 756-VІІ, яке набрало чинності з 01.01.2017.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2018, позов задоволено повністю.

Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 15, 632, 651, 652, 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 270, 271, 286 Податкового кодексу України (далі - ПК), статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК), статей 1, 13, 15, 21, 30, Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІV "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-ХІV), статей 13, 18 Закону України від 11.12.2013 № 1378-ІV "Про оцінку земель" (далі - Закон № 1378-ІV), статей 16, 60, 72 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР), статей 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в редакції, чинній до 15.12.2017, та статей 270, 275, 276 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, враховуючи які суди дійшли висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо внесення змін до договору оренди, зважаючи на зміну грошової оцінки земель міста Одеси з 01.01.2017 за рішенням Одеської міськради від 29.06.2016 № 756-VІІ та залишення без уваги пропозиції позивача привести договір від 27.06.2007 у відповідність до нової нормативно-грошової оцінки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі та доповненнях до неї Одеська міськрада просить судові акти скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним позиції скаржник посилається на порушення судами статей 3, 653 ЦК, статті 188 ГК, статей 10, 14, 265 ПК, статті 7 Бюджетного кодексу України (далі - БК), статті 23 Закону № 1378-ІV, статей 1, 11, 54 Закону № 280/97-ВР, положень Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (далі - Методика № 213), пунктів 1.1, 2.2.2 Положення про департамент комунальної власності Одеської міськради, затвердженого рішенням Одеської міськради від 19.02.2013 № 2752-VІ (далі - Положення № 2752-VІ), пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), частини 9 статті 238 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, наголошуючи на тому, що суди: 1) проігнорували доводи відповідача про дефекти витягу з державного земельного кадастру, що унеможливлює визначення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, орендованої позивачем та відповідно внесення змін до договору оренди від 27.06.2007; 2) не врахували доводи відповідача про обізнаність позивача про необхідність звернення до Головного управління Держгеокадастру Одеської області для узгодження коду цільового призначення орендованої земельної ділянки та повторного отримання витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі; 3) не досліджувалися питання моменту введення в дію змін до договору оренди землі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "Анкор" зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства отриманий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та здійснено розрахунок орендної плати.

При цьому, ані відповідачем, ані третьою особою на стороні відповідача не надано жодного належного обґрунтування, наприклад, контррозрахунок, що ймовірний дефект витягу, як то не повне визначення коду цільового призначення орендовано земельної ділянки є наслідком невірного розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Окрім того, відповідачем, вводячи суд в оману, залишено поза увагою зміст Технічної документації з нормативної оцінки земель міста Одеси, де усі склади категорії земель промисловості мають єдиний коефіцієнт - 1,2, отже наявні всі необхідні умови для визначення нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки.

Наразі з моменту укладання договору від 27.06.2007 цільове призначення земельної ділянки не змінювалося. Натомість відповідь на пропозицію внести зміни правомірно була направлена позивачем стороні угоди - відповідачу, тому необґрунтованими є доводи Одеської міськради про необхідність отримання позивачем повторного витягу від Головного управління Держгеокадастру Одеської області.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2007 між Одеською міськрадою та ТОВ "Анкор" укладено договір оренди землі, зареєстрований в Одеській регіональній філії ДП ЦДЗК 24.10.2007за № 040750500155, за яким позивач орендує земельну ділянку площею 14 961 м2, розташовану за адресою м. Одеса, вул. Агрономічна, 207, цільове призначення: для експлуатації та обслуговування складських приміщень, терміном на 25 років (пункти 1.1, 3.1 договору від 27.06.2007).

Нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки на момент укладення договору становила 2 919 190,32 грн., а орендна плата розрахована в розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки та складає 233 535,23 грн. на рік (пункти 2.3, 4.1 договору від 27.06.2007).

При цьому, орендар не звільняється від орендної плати та сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, що мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування "Грошової оцінки земель м. Одеси", яка затверджується рішенням Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем (пункт 4.4 договору від 27.06.2007).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.10.2015 у справі № 916/3639/15 внесено зміни до договору від 27.06.2007 в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки та ставки орендної плати до 5 % від неї та встановлено позивачу орендну плату в розмірі 513 341,81 грн. на рік з подальшим індексуванням зазначеного розміру, враховуючи, що нормативна грошова оцінка з 2012 року складала 10 266 836, 64 грн.

29.06.2016 Одеською міськрадою прийнято рішення № 756-VІІ "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", яке вступило в дію з 01.01.2017.

Відповідно до Витягу з технічної документації від 06.02.2017 № 1525/86-17 нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 11 457 537,72 грн. Тобто, у випадку застосування вказаного розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за умовами договору, розмір орендної плати мав скласти 572 876,89 грн. на рік.

18.08.2017 ТОВ "Анкор" звернулося до Одеської міськради з пропозицією № 12/08 щодо внесення змін до договору від 27.06.2007 в частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, з огляду на нову нормативну грошову оцінку земель, затверджену відповідачем та чинну з 01.01.2017. Однак, згоди на вказану пропозицію позивач від відповідача не отримав.

Отже, непідписання відповідачем розрахунку орендної плати за землю стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати.

Задовольняючи позов повністю, суди мотивували своє рішення тим, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати (пункт 4.4 договору від 27.06.2007), а орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності є регульованою ціною, тому зміна нормативної грошової оцінки землі є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

При цьому, за обставин чинності рішення Одеської міської ради від 29.06.2016 № 756-VІІ "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", яким з 01.01.2017 змінено нормативи вартості оренди землі в м. Одесі, правомірними є вимоги позивача про внесення змін до договору оренди в частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

Колегія суддів вважає такі висновками судів попередніх інстанцій вірними та погоджується з наявністю підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 792 ЦК передбачено, що відносини найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. При цьому оренда землі - засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону №161-ХІV). Разом з тим, розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (стаття 21 Закону № 161-ХІV).

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (пункт 2 частини 1 статті 13 Закону № 1378-ІV).

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (частина 1 статті 15, статті 18 Закону № 1378-ІV).

Отже, зважаючи на затвердження нової нормативної грошової оцінки землі органом місцевого самоврядування - Одеською міськрадою, вимоги про внесення змін до договору від 27.06.2007 в частині розміру орендної плати є такими, що відповідають чинному законодавству.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону № 1378-ІV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, саме на орган виконавчої влади покладено обов'язок щодо формування вірного змісту витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Разом з тим, зі змісту наявного у справі витягу чітко вбачається та не заперечується сторонами, що усі складові категорії земель, цільовим призначенням яких є землі промисловості, мають єдиний коефіцієнт - 1,2, отже наявні всі необхідні умови для визначення нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, та відповідно приведення умов договору від 27.06.2007 у відповідність з рішенням органу місцевого самоврядування.

У зв'язку з наведеним, відсутні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування судових актів у справі.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Колегія суддів відхиляє необґрунтовані доводи скаржника про неможливість визначення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, орендованої позивачем, відповідного внесення змін до договору від 27.06.2007 через наявні недоліки витягу (відсутність коду підрозділу класифікації видів цільового призначення) та про необхідність звернення позивача до Головного управління Держгеокадастру Одеської області для узгодження коду, враховуючи таке.

Всі землі промисловості мають єдиний коефіцієнт, а, отже, мають єдину ставку визначення нормативної грошової оцінки таких земель. При цьому, з моменту укладення договору від 27.06.2007 цільове призначення земельної ділянки не змінювалося.

В свою чергу, помилковими є доводи Одеської міськради про відсутність дослідження судами питання моменту введення в дію змін до договору оренди землі, оскільки судами попередніх інстанцій достеменно встановлено, що позивач обґрунтовує позовні вимоги необхідністю внесення змін до договору оренди з моменту введення в дію рішення Одеської міської ради від 29.06.2016 № 756-VІІ "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" - з 01.01.2017, тобто з дати, з якої змінилися нормативи вартості оренди землі в м. Одесі. Вказаним обставинам надано належну оцінку судами.

Разом з тим, пункт 4 резолютивної частини рішення місцевого суду було правомірно доповнено формулюванням "Ці зміни діють з 01.01.2017" шляхом внесення виправлень у межах повноважень суду, статтею 243 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2018, оскільки така вимога була заявлена позивачем, розглянута судом та задоволена.

Крім того, за змістом частини 5 статті 188 ГК якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено диспозитивність зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у строки, відмінні від строку набрання рішенням суду законної сили.

Оскаржуваним рішенням суду визначено, що договір вважається зміненим з 01.01.2017, що не суперечить приписам частини 5 статті 188 ГК.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Надаючи правову кваліфікацію доказам, поданим сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень на них, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову про внесення змін до договору оренди в частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

Отже, оскаржувані судові акти ухвалено з правильним застосуванням місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального права (статей 15, 632, 651, 652, 792 ЦК, статті 93 ЗК, статті 188 ГК, статей 270, 271, 286 ПК, статей 1, 13, 15, 21, 30 Закону № 161-ХІV, статей 13, 18 Закону № 1378-ІV, статей 16, 60, 72 Закону № 280/97-ВР) та без порушень норм процесуального права (статей 32, 33, 43 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, і статей 269, 275, 276 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017).

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені Одеською міськрадою в касаційній скарзі та доповненнях до неї, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, тому підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних рішення і постанови немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, слід покласти на скаржника.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 у справі № 916/2344/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков