Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/519/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

за участю представників:

прокурора - Збарих С.М.,

позивача - Радоуцької А.С.,

відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2017 (судді: Мартюхіна Н.О., Будко Н.В., Сгара Е.В.) і рішення Господарського суду Запорізької області від 04.10.2017 (суддя Зінченко Н.Г.) у справі

за позовом Заступника прокурора Запорізької області - начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№ 1)"

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів"

про визнання недійсними та скасування наказів, зобов'язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" (далі - ДУ "Дружелюбівський виправний центр (№ 1)") звернувся із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" (далі - ТОВ "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів") про:

- визнання недійсними та скасування наказів від 12.08.2016 № 8-2557/15-16сг "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою" та № 8-3784/15-16сг від 10.10.2016 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 43 га, кадастровий номер 2321581400:03:003:0040 в постійне користування";

- зобов'язання ТОВ "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" повернути на користь ДУ "Дружелюбівський виправний центр (№ 1)" земельну ділянку площею 43 га (кадастровий номер 2321581400:03:003:0040).

Позовні вимоги із посиланнями на положення статей 16, 1212 Цивільного кодексу України, статей 116, 122, 152 Земельного кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтовано тим, що спірні накази видано ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із порушенням чинного земельного законодавства та з перевищенням повноважень, оскільки земельна ділянка площею 43 га на час її передачі у постійне користування ТОВ "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" перебувала у постійному користуванні ДУ "Дружелюбівський виправний центр (№1)", тобто ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області незаконно розпорядилося державним майном та безпідставно вилучило земельну ділянку у законного землекористувача.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.10.2017 (суддя Зінченко Н.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2017 (судді: Мартюхіна Н.О., Будко Н.В., Сгара Е.В.), позов задоволено частково, а саме визнано недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2557/15-16-СГ та від 10.10.2016 № 8-3784/15-16-СГ. У задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 04.10.2017 і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2017 у частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2557/15-16-СГ та від 10.10.2016 № 8-3784/15-16-СГ і припинити провадження у справі в цій частині, наголошуючи на тому, що суди безпідставно визнали недійсними накази, які вже було скасовано уповноваженим органом на підставі та в межах чинного законодавства, що свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань і наявність правових підстав саме для припинення провадження у справі.

Крім того, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій не могли розглядати позовні вимоги прокурора в інтересах Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№ 1)", на той час, як відповідно до Положення про Державну установу "Дружелюбівський випраний центр (№1)", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2016 № 3679/128/5, Дружелюбівський виправний центр є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України, отже не є органом державної влади та не є суб'єктом, в інтересах якого прокуратурою могло бути заявлено позовну вимогу, тому звертаючись із позовною заявою у цій справі прокурор порушив вимоги статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Заступник прокурора Запорізької області у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника про наявність підстав для припинення провадження у справі, оскільки вимоги про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та визнання їх такими, що втратили чинність, є різними, а факт прийняття відповідачем наказу від 15.11.2016 № 8-4420/15-16СГ не свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань щодо предмета спору. Доводи скаржника щодо відсутності підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної установи "Дружелюбівський випраний центр (№ 1)" також є безпідставними і такими, що були предметом дослідження судом із наданням відповідної оцінки у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у цій справі, якою скасовано ухвалу місцевого суду про повернення позовної заяви прокурору.

До початку розгляду справи від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке колегією суддів залишено без задоволення, зважаючи на положення статті 216 Господарського процесуального кодексу України та відсутність обставин, які унеможливлюють розгляд справи по суті у цьому судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається із матеріалів справи, предметом спору є вимога Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції і ДУ "Дружелюбівський виправний центр (№ 1)" про:

- визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2557/15-16сг "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою" та від 10.10.2016 № 8-3784/15-16сг "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 43 га, кадастровий номер 2321581400:03:003:0040 в постійне користування";

- зобов'язання ТОВ "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" повернути на користь ДУ "Дружелюбівський виправний центр (№ 1)" земельну ділянку площею 43 га (кадастровий номер 2321581400:03:003:0040).

Судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ТОВ "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" повернути на користь ДУ "Дружелюбівський виправний центр (№1) земельну ділянку площею 43 га (кадастровий номер 2321581400:03:003:0040) учасниками справи не оскаржуються, а тому згідно з частиною 1 статті 30 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час здійснення касаційного провадження) у касаційному порядку не переглядаються.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016№ 8-2557/15-16сг і від 10.10.2016 № 8-3784/15-16сг, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, передбачених частиною 8 статті 122 цього Кодексу, у власність або користування для всіх потреб.

Органом, уповноваженим державою розпоряджатися землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області станом на час виникнення спірних правовідносин є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Відповідно до статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом частини 5 статті 116 цього Кодексу земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян чи юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішеннями органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 21 цього Кодексу передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Як убачається із матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, на території с. Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області з 1988 року по 29.11.1999 функціонувала установа ЯЯ310/1 УВС Запорізького облвиконкому (на теперішній час - Державна установа "Дружелюбівський виправний центр(№ 1)".

На підставі рішення Вільнянської районної ради народних депутатів від 11.04.1991 року № 58 установою ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому 24.01.1997 отримано державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗП №001312, який зареєстровано у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 710 та яким посвідчено отримання установою ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому у постійне користування земельної ділянки загальною площею 2788 га для ведення сільського господарства, яка розташована на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань від 29.11.1999 № 165 і від 21.11.2004 № 219 установу ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому було перейменовано на Дружелюбівську виправну колонію Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (№ 1), а в подальшому у Дружелюбівський виправний центр (№ 1). Наказом Державної пенітенціарної служби України від 01.11.2011 № 480 Дружелюбівський виправний центр Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (№ 1) перейменовано на Дружелюбівський виправний центр Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1). Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2016 № 3679/128/5 Державну установу "Дружелюбівський виправний центр Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 1)" перейменовано на Державну установу "Дружелюбівський виправний центр (№ 1)".

Розпорядженням Вільнянської районної державної адміністрації від 25.11.2003 № 630 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1" надано дозвіл на виготовлення технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівській виправній колонії (№1) загальною площею 2718 га, розташованих на території Дружелюбівської сільської ради, на виконання якого ДП "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на замовлення Дружелюбівської виправної колонії (№ 1) (договір від 23.02.2004 № 71) протягом 2004 - 2005 років виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Розпорядженням Вільнянської районної державної адміністрації від 27.10.2005 № 765 "Про затвердження технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівської ВК №1" затверджено технічну документацію з інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 загальною площею 2552,0047 га, з них: сільськогосподарських угідь 2352,9046 га, у тому числі ріллі 2095,9430 га, на території Дружелюбівської сільської ради.

Разом із цим, як установлено судами, 12.08.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ № 8-2557/15-16-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким надано дозвіл ТОВ "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки, розташованої на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовний розмір земельної ділянки - 43 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

10.10.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ № 8-3784/15-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування", яким затверджено розроблений проект землеустрою та передано у постійне користування ТОВ "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 43 га (кадастровий номер 2321581400:03:003:0040) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів.

Отже, як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 43 га (кадастровий номер 2321581400:03:003:0040) перебуває у постійному користуванні Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№ 1)" на підставі державного акта на право постійного користування землею від 24.01.1997 серії І-ЗП № 001312.

Відповідно до вимог частини 5 статті 116 Земельного кодексу України та статті 19 Конституції України, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області могло розпорядитися спірною земельною ділянкою виключно після припинення у встановленому чинним законодавством порядку права постійного користування ДУ "Дружелюбівський виправний центр (№1) на неї.

Проте, матеріали даної справи свідчать, що право постійного користування Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№ 1)" на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку на момент видання ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області спірних наказів припинено не було, земельна ділянка у користувача не вилучалася та перебувала у постійному користуванні.

Ураховуючи викладене, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи щодо перебування спірної земельної ділянки на момент винесення оскаржуваних наказів ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на праві постійного користування у Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№ 1)", суди дійшли обґрунтованого висновку, що накази ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2557/15-16сг "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою" та від 10.10.2016 № 8-3784/15-16сг "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 43 га, кадастровий номер 2321581400:03:003:0040, в постійне користування" порушують права Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№ 1)" щодо володіння спірною земельною ділянкою, у зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

Отже, судові рішення місцевого господарського та апеляційного судів про задоволення позовних вимог у цій частині є правомірними.

Доводи скаржника про необхідність припинення провадження у справі в частині оскаржуваних позовних вимог на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, Верховний Суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Оскаржувані накази є актами індивідуальної дії, наслідком яких стала державна реєстрація відповідного речового права ТОВ "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів", яка є чинною на час розгляду спору судом, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно з якою за товариством зареєстровано право постійного користування спірною земельною ділянкою площею 43 га (кадастровий номер 2321581400:03:003:0040) про що до реєстру внесено відповідний запис № 16884642. Водночас визнання нечинними актів індивідуальної дії відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 15.05.2017 № 8-2362/15-17 СГ відновлює порушені права третіх осіб лише за умови усунення всіх породжених ними правових наслідків. Отже, у цьому випадку має місце наявність неврегульованих питань щодо предмета спору між сторонами (правові наслідки оскаржуваних наказів не усунуто), що, в свою чергу, виключає можливість припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017.

При цьому, як убачається зі змісту касаційної скарги, не погоджуючись з ухваленими у справі судовими актами, скаржник просив припинити провадження у справі, посилаючись на пункт 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017.

Проте колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Закриття касаційного провадження регламентовано статтею 296 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо: 1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги; 2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Зазначених підстав для закриття касаційного провадження у цьому випадку немає.

Зважаючи на вимоги процесуального закону, колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на положення статті 80 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017.

Щодо доводів скаржника про порушення прокурором під час подання позовної заяви у цій справі вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, колегія суддів зауважує, що правову оцінку наявності у прокурора повноважень для подання цього позову, зокрема в інтересах Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№ 1)", вже було надано судом у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у цій справі, залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2017, якою було скасовано ухвалу про повернення позовної заяви прокурора саме з цих підстав з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, про що правильно наголошено прокурором у відзиві на касаційну скаргу.

Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно і повно встановлених судами.

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017, що діяла на час здійснення касаційного провадження), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведені приписи законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зокрема щодо ненадання позивачем належних доказів на підтвердження його позовних вимог, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування немає.

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2017 і рішення Господарського суду Запорізької області від 04.10.2017 у справі № 908/519/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак