ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 910/13285/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Голубенка С.П., Риженка Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Чинчин О.В.)

від 01.12.2021,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Корсак В.А., судді - Попікова О.В., Євсіков О.О.)

від 01.08.2022,

у справі за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання дій протиправними

В С Т А Н О В И В:

у серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, які полягають у поданні для державної реєстрації відомостей, які не відповідають дійсності, про виключення позивача з числа фізичних осіб засновників ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час розгляду справи №640/6438/19 позивач дізнався, що відповідач подав при державній реєстрації змін до відомостей про ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А» підписану ним реєстраційну картку, в яку вніс завідомо неправдиві відомості щодо позивача про його виключення з засновників ОСББ. Проте, жодних рішень про виключення позивача зі складу засновників (учасників) ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А» не приймалось, заяви про вихід позивач не подавав, а тому відповідач не мав права представляти об`єднання. Наслідком вказаних дій стало незаконне виключення позивача зі складу засновників та незаконне відсторонення від здійснення повноважень члена правління ОСББ, що порушує його права та законні інтереси як засновника та члена правління юридичної особи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022, у позові відмовлено.

Господарські суди дійшли висновку, що позовні вимоги про визнання дій протиправними є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Позивачем неправильно обраний спосіб захисту. Також позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність порушень його прав.

У вересні 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Стверджує, що суди порушили частину 2 статті 76 ГПК України та не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 911/1455/19, від 09.09.2020 у справі №920/743/17, від 17.03.2021 у справі №925/3/20, у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі №6-2556цс16. Стверджує, що судами попередніх інстанцій допущено неповне з`ясування фактичних обставин справи та не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення справи.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 вважає рішення Господарського суду міста Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1 та 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, рішенням установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, оформленим протоколом №1 від 27.02.2015 вирішено створити ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А», затверджено статут об`єднання, обрано правління об`єднання у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Обрано ревізійну комісію об`єднання у складі: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .

Рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, оформленим протоколом №1 від 27.02.2015, затверджено статут ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А», у зв`язку з чим 05.03.2015 проведено державну реєстрацію ОСББ, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 10661020000011553.

Рішенням позачергових загальних зборів членів ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А», оформленим протоколом №8 від 13.02.2018, зокрема, затверджено склад правління об`єднання в кількості 5 осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А», оформленим протоколом від 22.05.2018 вирішено: обрати головою зборів ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_10 ; змінити назву ОСББ з «Самоврядна громада Жукова 53-А» на «ЕКОС-53А»; внести зміни до статуту ОСББ шляхом викладення статуту ОСББ в новій редакції; обрати правління у складі: голова правління ОСОБА_2 , заступник голови правління ОСОБА_10 , члени правління ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; обрати ревізійну комісію; уповноважити підписати протокол зборів голову зборів ОСОБА_2 та секретаря зборів ОСОБА_10 , уповноважити підписати нову редакцію статуту голову правління ОСОБА_2 . Справжність підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_10 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою Л.П. за реєстровими № № 390, 391.

Рішенням засідання правління ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А», оформленим протоколом №1/05 від 22.05.2018, вирішено припинити повноваження правління ОСББ та голови правління ОСББ Панченка В.В. з 22.05.2018, обрати головою правління ОСОБА_2 з 23.05.2018, заступником голови правління ОСОБА_10 з 23.05.2018, уповноважити голову правління ОСББ ОСОБА_2 подати всі необхідні документи для державної реєстрації відповідних змін. Справжність підписів ОСОБА_11 , ОСОБА_14 ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою Л.П. за реєстровими №№386, 387,388, 389, 399.

Господарськими судами встановлено, що 22.06.2018 ОСОБА_2 було подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо зміни найменування юридичної особи, зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи (а.с. 105-116, т. 1).

Верховний Суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на тій підставі, що спір не підлягає розгляду компетентним судом ані в порядку господарського, ані в порядку іншого судочинства з огляду на таке.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини перша та друга статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Порушення права (інтересу) пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Прийняття судом рішення покликане усунути цю невизначеність, відновити порушене право, створити можливість для реалізації інтересу.

Отже, кожна особа має право в порядку, встановленому процесуальним законом, звернутися до суду, зокрема господарського, за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи, інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, що визначений законом або договором, а якщо закон або договір ефективного способу захисту не визначають - суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Частиною другою статті 16 ЦК України унормовано, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, законом передбачена можливість визнання незаконними дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Проте, не передбачений такий спосіб захисту прав або інтересів, як визнання протиправними дій фізичної особи, яка не є посадовою або службовою особою органу влади.

Верховний Суд зазначає, що правовий спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права/охоронювані законом інтереси. Правові спори виникають внаслідок порушення суб`єктивних прав/інтересів у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб`єктивних прав.

Відповідно до позовних вимог позивач вбачає правовий спір з відповідачем ОСОБА_2 в тому, що він подав для державної реєстрації підписану ним реєстраційну картку, в яку вніс завідомо неправдиві відомості щодо позивача про його виключення зі складу засновників (учасників) ОСББ «ЕКОС-53А». Способом захисту зазначив визнання його дій протиправними.

З огляду на приписи статті 16 ЦК України та статі 20 ГК України Верховний Суд вважає, що такого способу захисту права як визнання протиправними дій фізичної особи, яка не є посадовою або службовою особою органу влади, не передбачено законом в якості самостійного способу захисту. Задоволення такої вимоги не призведе до поновлення прав позивача, оскільки не буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, не відбудеться компенсації витрат, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, не будуть нівельовані негативні наслідки порушення його прав. По суті така вимога спрямована на встановлення обставини, яка може доводитись при зверненні до суду за захистом права способом, встановленим законом.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що заявлені у справі вимоги щодо визнання дій визнати протиправними дії ОСОБА_2 , які полягають у поданні для державної реєстрації неправдивих відомостей про виключення ОСОБА_1 з числа членів фізичних осіб засновників ОСББ - протиправними, не підлягають судовому розгляду, оскільки задоволення позовних вимог позивача у такому вигляді не може призвести до реального захисту його прав та охоронюваних законом інтересів, а тому такі позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в рамках жодної судової юрисдикції.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/2305/20.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Пунктом 5 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

За змістом частини першої статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 313 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Таким чином, оскільки суди першої й апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованих висновків про можливість розгляду таких вимог у господарському суді, Верховний Суд доходить висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

З огляду на цей висновок, Верховний Суд не надає оцінку доводам сторін щодо суті спору, викладеним в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу, оскільки вони стосуються питання вирішення спору по суті, а закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи (пункт 33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 910/14144/17 (провадження № 12-88гс18), пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18)).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Такого клопотання матеріали справи не містять, а тому Верховний Суд не здійснює повернення судового збору. Водночас сторони не позбавлені права на звернення з відповідним клопотанням до Суду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 300 301 308 313 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 у справі № 910/13285/21 скасувати.

Провадження у справі Господарського суду міста Києва № 910/13285/21 закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко