ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/1222/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Ковальської Тетяни Трохимівни

на рішення Господарського суду Донецької області

у складі колегії суддів Левшина Г.В., Фурсова С.М., Тарапата С.С.

від 15.11.2018

та постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Тихий П.В., Россолов В.В., Склярук О.І.

від 23.01.2019

за позовом Фізичної особи-підприємця Ковальської Тетяни Трохимівни

до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа"

про розірвання договору № 212 від 01.10.2005

за участю представників:

позивача - не з'явився.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Фізична особа-підприємець Ковальська Тетяна Трохимівна звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" про розірвання договору №212 на відпуск теплової енергії від 01.10.2005.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ті обставини, що з 26.04.2010 по 31.10.2016 та по даний час відповідач не виконує умови договору №212 від 01.10.2005, оскільки в нежилі приміщення №13, 14 по пр. Леніна, 75б були вбудовані газові конвектори, а до приміщення за адресою пр. Леніна, 77 тепло не надходило, оскільки відповідач перекрив батареї встановивши на них пломби. При цьому, як вказує позивач, він звертався до відповідача з численними листам 31.01.2017, 10.06.2017, 29.08.2017, 14.11.2017, 14.06.2018, в яких повідомляв відповідача про ті обставини, що він не використовує приміщення по пр. Леніна , 77 для ведення підприємницької діяльності і не користується послугами відповідача, заявляв про розірвання договору, а також створення комісії з обстеження цілісності пломб в нежитловому приміщені по пр. Леніна.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2005 між Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (постачальник, відповідач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Ковальською Тетяною Трохимівною (споживач, позивач) підписано договір №212 на відпуск теплової енергії, за умовами якого відповідач зобов'язався забезпечувати безперебійне постачання теплової енергії до об'єктів споживача, а позивач зобов'язався щомісячно сплачувати послуги теплопостачання відповідно з об'ємами теплоспоживання.

Згідно п. 1.1 договору постачальник подає теплову енергію для об'єктів споживача, перерахованих в додатку до даного договору.

Дислокацією до договору №212 від 01.10.2005 сторонами визначено об'єкти теплопостачання:

- аптека за адресою пр . Леніна, 75б, кв.14 , опалювальною площею 55,0 кв.м.;

- перукарня за адресою пр. Леніна, 75 б, кв.13 , опалювальною площею 65,3 кв.м.;

Відповідно до п. 2.2 договору нормативна тривалість опалювального періоду 183 дня. Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюється виконкомом міської ради. В разі збільшення опалювального періоду понад нормативний споживач сплачує всю вартість фактично отриманої теплової енергії.

Кількість теплової енергії, що відпускається споживачу, розраховується теплопостачальною організацією відповідно підключених розрахункових або проектним тепловим навантаженням опалювальних споруд в відповідності з „Нормами та вказівка з нормування витрат палива та теплової енергії на опалення житлових суспільних споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204", затвердженими Держжилкомунгоспом України 14.12.1993, а при наявності засобів обліку - за приладами обліку, встановленими на тепловому вводі споживача. Прилади обліку опломбовуються у встановленому порядку (п. 3.3 договору).

Згідно п. 4.1 договору споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату за фіксованими тарифами, затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради, в строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії в продовж всього опалювального періоду, зокрема, за опалення 120,30 кв.м при тарифі 3-98 грн за 1 кв.м.

01.08.2006 між сторонами були підписано додаткову угоду №1 до договору №212 від 01.10.2005 на відпуск теплової енергії, у зв'язку з придбанням нежитлового приміщення за адресою: пр. Леніна, 77, площею 67,90 кв.м. (лист вх. 670/04 від 31.07.2006).

Вказаною додатковою угодою сторонами прийнято в наступні редакції Розділ ІV п. 4.1 з 01.07.2006 "Порядок оплати і відповідальність сторін": "п. 4.1 споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату за фіксованими тарифами, затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради, в строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії в продовж всього опалювального періоду, зокрема, за опалення 188,20 кв.м при тарифі 3-98 грн за 1 кв.м.".

Дислокацією до додаткової угоду №1 до договору №212 від 01.10.2005, встановлені об'єкти теплопостачання:

- аптека за адресою пр. Леніна, 75б, кв.14 , опалювальною площею 55,0 кв.м.;

- приміщення за адресою пр. Леніна, 77, опалювальною площею 67,90 кв.м.;

- перукарня за адресою пр. Леніна, 75 б, кв. 13 , опалювальною площею 65,3 кв.м.

07.05.2008 між сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору №212 від 01.10.2005 на відпуск теплової енергії, у зв'язку із змінами тарифу та Розділ ІV п. 4.6 від 01.03.2008 доповнено та прийнято в новій редакції.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що договір укладається строком на 2 роки. Умови договору можуть бути змінені або доповнені за взаємною згодою сторін в письмовій формі. Договір вважається продовженим на той же строк на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилався на ті обставини, що відповідач не виконує умови договору №212 від 01.10.2005, оскільки до нежилих приміщень №13, 14 по пр. Леніна, 75 б були вбудовані газові конвектори, а до приміщення за адресою пр. Леніна, 77 тепло не надходило, оскільки відповідач перекрив батареї, встановивши на них пломби, внаслідок чого відповідач відмовився від виконання договору в односторонньому порядку.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що спірний договір є діючим, адже, одностороння відмова від договору вказаної категорії не передбаченими чинним законодавством, позивачем не надано допустимих доказів, які б засвідчували факт правомірного відключення приміщень від мережі централізованого теплопостачання.

При цьому, до матеріалів справи сторонами додано наступні документи:

- акт на включення центрального опалення (г/в) з 15.10.2007 за адресами пр. Леніна, 75б-13, 14, пр. Леніна, 77, акт на включення центрального опалення (г/в) з 15.10.2008 за адресами пр. Леніна, 75б-13,14, акт на подання центрального подання з 18.10.2016 за адресою пр. Миру 75 б, 77, акт на включення центрального опалення з 23.10.2017 за адресою пр. Мира, 75 б, акт на включення центрального опалення з 23.10.2017 за адресою пр. Миру, 77.

- заяву позивача від 25.06.2009, адресовану керівнику Маріупольтепломережі, в якій позивач прохав відповідача виключити із договору на поставку теплової енергії перукарню по пр. Леніна, 75б, у зв'язку з установкою в приміщені газових калориферів;

- відповідь №1771/08 від 03.07.2009 відповідача на заяву від 25.06.2009, згідно якої відповідач повідомив позивача про те, що для установлення альтернативних джерел опалення позивачу необхідно надати в теплову інспекцію підприємства дозвіл на установлення альтернативних джерел, взяти технічні умови на відключення від централізованої системи опалення, виконати проект на реконструкцію системи опалення, погасити заборгованість станом на 01.08.2009 якщо така є на лицьовому рахунку та зазначив, що у зв'язку з ненаданням позивачем вищезазначених документів він не має можливості задовольнити вказане прохання позивача;

- лист позивача від 14.07.2009, адресований керівнику Маріупольтепломережі, в якому позивачем повідомлено відповідача про прибрання батареї у перукарні по пр. Леніна, 75б та необхідність виключення даного об'єкту з договору на поставку теплової енергії;

- лист позивача від 10.05.2010, адресований відповідачу, згідно якого позивач відмовлявся від користування послугами відповідача на поставку тепла до аптеки, розташованої за адресою пр. Леніна, 75б;

- заяву позивача від 31.01.2017, адресовану відповідачу, в якій позивач повідомив відповідача, що у зв'язку з опломбуванням останнім батарей опалення в нежилому приміщені по пр. Леніна, 77 м. Маріуполь і не поданням тепла до приміщення, позивач розцінює це як відмову від виконання договору №212 від 01.10.2005 та те, що він приєднується до рішення відповідача і також не заперечує проти припинення дії договору. Крім того, у вказаному листі позивача прохав відповідача для врегулювання всіх правовідношень надати йому наступні документи: акт включення опалення в нежитлове приміщення №13 і 14 по пр. Леніна, 75б за період з 2005р. по даний час, акт включення опалення в нежитлове приміщення по пр. Леніна, 77, м. Маріуполь за весь період дії договору, дислокацію до договору про включення до договору нежитлового приміщення по пр. Леніна, м. Маріуполь, акт опломбування батареї в нежитловому приміщенні по пр. Леніна, 77, акт огляду приміщень №13 та 14 по пр. Леніна або інші документи складені працівниками відповідача підтверджуючі відключення батарей центрального опалення, у зв'язку з установкою газових конвекторів;

- претензію №262618-184/94 від 17.04.2017 відповідача позивачу на сплату заборгованості за договором №212 від 01.10.2005 на суму 11638,27 грн станом на 17.04.2017;

- відповідь позивача від 10.06.2017 на претензію відповідача від 17.04.2017 №262618-184/94, згідно якої позивач не погодився з вказаною претензію, у зв'язку з тим що: позивач як підприємець не користується приміщенням розташованим по пр. Леніна, 77, м. Маріуполь довгий час, батареї централізованого опалення опломбовані працівниками підприємства відповідача і до них не подається тепло, нескладанням актів працівниками відповідача. Разом з тим, позивач повідомив відповідач про те, що в претензії є вимога по сплаті за тепло по вул . Енгельса 39, кв.1 до приміщення якого позивач не має жодного відношення і не укладав ніяких договорів на поставку тепла;

- лист відповідача №665/01/04 від 04.07.2017 за результатами розгляду листа позивача від 10.06.2017, в якому відповідач повідомив, що згідно Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 №4 теплопостачальна організація не уповноважена вирішувати питання щодо відключення багатоквартирних будинків, а єдиною підставою для зняття споживача з реєстраційного обліку і припинення нарахування є акт про відключення, який має бути затверджений відповідною комісією;

- відповідь позивача від 03.08.2017, адресовану відповідачу за результатами розгляду листа відповідача від 03.07.2017 №665/01/04, згідно якої позивач повідомив, що працівниками відповідача були опломбовані батареї гарячого теплопостачання, у зв'язку з чим прохав відповідача направити працівника підприємства для перевірки зберігання пломб. Крім того, позивач зазначив, що договір №212 від 01.10.2005 укладений між ФОП Ковальською Т.Т., а не власником приміщення і з припиненням діяльності ФОП в даному приміщенні втрачає свою силу;

- відповідь відповідача №3334/04 від 19.08.2017 на лист позивача від 03.08.2017, в якій відповідач зазначив, що сторони договору №212 від 01.10.2005 не вносили зміни до договору щодо припинення його дії, а у разі втрати статусу суб'єкта господарювання позивач не звільняється від зобов'язань за договором. Разом з тим, відповідач додатково повідомив, що опломбування не передбачене чинним законодавством України, а порядок відключення від ЦО та ГВП було роз'яснено листом №665/01/04 від 04.07.2017;

- заява позивача від 29.08.2017, адресована відповідачу, згідно якої позивач повідомив, що приміщення по пр. Леніна, 77 належить позивачу на праві приватної власності як громадянину України, у зв'язку з тим, що в даному приміщені останній здійснював господарську діяльність між позивачем і відповідачем було укладено договір №212 від 01.10.2005. Потім, як зазначає позивач, відповідачем було проведено опломбування батарей в даному приміщені, що послугувало не виставленням рахунків на оплату відповідачем. Позивач у вказаному листі також вказує на ті обставини, що декілька років відповідач не виставляв рахунки на оплату, так як їх не було за що виставляти, прохав відповідача розірвати даний договір;

- лист №3490/01/04 від 04.10.2017, яким відповідач повідомив позивача про результати розгляду листа від 29.08.2017, а саме, оскільки сторони договору №212 не вносили письмових змін до договору щодо припинення його дії, договір №212 від 01.10.2005 на відпуск теплової енергії є діючим;

- лист від 14.11.2017 позивача до відповідача щодо надання актів на включення центрального опалення у нежитловому приміщенні 77 по пр. Леніна м. Маріуполь за період дії договору та створення комісії для перевірки цілісності пломб встановлених організацією відповідача, на батареї теплопостачання в приміщення 77 по пр. Леніна. Крім того, позивач зазначив, що у зв'язку опломбуванням батарей центрального опалення у даному приміщені, відповідач не виконує умови договору з поставки тепла до даного приміщення і це розцінюється позивачем як відмова від договірних відносин в односторонньому порядку і позивач не заперечує проти розірвання договору;

- лист від 06.01.2018 позивача до відповідача, згідно якого у зв'язку з відмовою останнього від складання акту на предмет цілісності пломб встановлених працівника відповідача на батареях центрального опалення в нежитловому приміщені по пр. Леніна, 77 пом. 52 (договір №212 від 01.10.2005 укладений між ФОП Ковальською Т.Т.) позивач надсилає на адресу відповідача акт обстеження нежитлового приміщення. До листа було додано акти обстеження нежитлового приміщення №52 по пр. Леніна, 77 від 20.10.2017 та від 25.12.2011, в яких зазначено, що при обстежені нежитлового приміщення батареї центрального опалення опломбовані, тепло до батареї не подається, пломби цілі, стояки центрального опалення зашиті;

- відповідь №120/09-1 від 12.02.2018 на №К-1644-1 від 112 від 29.01.2018 за дорученням першого заступника міського голови, згідно якої відповідачем повідомлено позивача про те, що раніше позивача повідомляли про порядок відключення окремих житлових будинків від мереж центрального опалення, копію відповідного акту на підприємство позивачем не було надано, а тому відповідно до п. 25 Правил від 21.07.2005 №630 відключення мереж центрального опалення за адресою пр. Мира. 77 є самовільним і тому позивачу необхідно відновити проектну схему системи опалення в приміщення. Крім того, додатково відповідач зазначив, що у газеті "Приазовський робочий" від 25.10.2016 №1 ККП "Маріупольтепломережа" проінформовано споживачів, що раніше встановлені пломби на системи центрального опалення до вбудованих приміщень багатоквартирних будинків від 15.10.2016 вважаються недійсними;

- лист №1583/1/04 від 06.03.2018 відповідача на лист позивача щодо надання копії договорів, актів на включення центрального опалення та розшифровки заборгованості, до якого надано копію договору №212 від 01.10.2005 на відпуск теплової енергії з додатками; копію додаткової угоди №1 з додатками; копію додаткової угоди №2 та картку споживача із розшифровкою заборгованості за період з жовтня 2016 року по лютий 2018 року. Щодо актів на відключення центрального опалення відповідач зазначив, що об'єктами теплопостачання за договором №212 від 01.10.2005 є вбудовані приміщеннями у багатоквартирний будинок за адресою: пр. Леніна (Миру), 77, які пов'язані із мережею централізованого опалення багатоквартирного будинку, а заборгованість за договором утворилась з жовтня 2016 року, у зв'язку з чим підприємство також направило на адресу позивача акта на включення централізованого опалення багатоквартирного будинку за адресою: пр. Леніна (Миру), 77 від 18.10.2016 та від 23.10.2017;

- лист від 04.04.2018 позивача до відповідача з вимогою надання акту звірки по пр. Леніна, 77 за весь період договірних відносин, вислати додаткову угоду у якій йде мова в доповнені №1 та повідомити чому дислокація до додаткової угоди №1 до договору №212 від 01.10.2005 не була підписана позивачем, а тільки техніком ЦУСД Галас Л.В.;

- відповідь №2018/08-3/638 від 07.05.2018р. на лист позивача від 04.04.2018, згідно якої відповідач зазначив, що додаткову угоду №1від 01.08.2006р. до договору №212 від 01.10.2005 було укладено за пропозицією позивача, у додатковій угоді, яка підписана сторонами без зауважень та заперечень визначено приміщення (його адреса та площа), яка додана до дислокації, а тому сторони дійшли взаємної згоди щодо внесення змін до договору з 01.07.2006. Щодо прохання позивача надіслати копію додаткової угоди відповідач зазначив, що вона була надіслана листом №1583/01/04 від 06.03.2018. Крім того, до вказаної відповіді було додано акт звірки взаємних розрахунків клієнта Ковальської Т.Т. , СПД з 01.01.2005 по 04.05.2018, згідно якої заборгованість позивача перед відповідачем становить 24608,40 грн;

- лист від 18.05.2018 позивача до відповідача, в якому позивач повідомив про ті обставини, що у зв'язку неподання тепла до приміщень позивача, договір не буде продовжуватися;

- лист від 18.05.2018 позивача на адресу відповідача про неможливість підписання наданого акту звірки у зв'язку з відсутністю документів;

- відповідь №2018/08-01/954 від 30.05.2018 на лист позивача від 18.05.2018, якою відповідачем повідомлено, що сторонами не було укладено додаткової угоди про розірвання договору та що самовільне відключення від мережі центрального опалення та постачання гарячої води забороно, а тому не має підстав для надання згоди відповідача на розірвання або на відмову від діючого договору №212 від 01.10.2005 на відпуск теплової енергії;

- лист від 14.06.2018 позивача про не продовження дії спірного договору;

- відповідь №61.3.2.3.6-17142-61.3.1 від 06.07.2018 відповідача, згідно якої одностороння відмова від договору вказаної категорії договору не передбачено, а для відмови від двостороннього договору сторонам за взаємною згодою необхідно укласти відповідно додаткову угоду до цього договору, самовільне відключення від мережі центрального опалення та постачання гарячої води заборонено, не надано акт комісії, атому відповідач не надає згоду на розірвання договору або на відмову від договору №212 від 01.10.2005. У вказаному листі відповідач також зазначив, оскільки договір є діючим, а сторони не дійшли згоди щодо перегляду його умов, відповідач вимагає невідкладно привести мережу централізованого опалення у межах приміщень у попередній стан, шляхом приєднання приборів опалення до діючих стояків багатоквартирного будинку;

- лист відповідача №61.3.5/21885 від 31.07.2018, адресований голові постійно діючій міжвідомчій комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключення споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання з питанням надання інформації щодо того: чи зверталась Ковальська Т.Т. до комісії із заявою про відключення вбудованих у багатоквартирний будинок за адресою: пр. Леніна ( Миру) , 75, приміщення №№13,14 та приміщення за адресою; пр. Леніна (Миру), 77 від мережі централізованого опалення та чи надавався комісією дозвіл Ковальській Т.Т. на відключення вказаних приміщень від мереж центрального опалення;

- лист №3411/22960 від 06.08.2018 Департаменту розвитку житлово-комунального інфраструктури, яким повідомлено відповідача про відсутність звернень відповідача до департаменту.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.11.2018 у справі №905/1222/18 в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний договір №212 на відпуск теплової енергії від 01.10.2005 на момент прийняття рішення у даній справі припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено. Відтак, судом вказано, що згідно пункту 5.1 договору №212 від 01.10.2005 встановлено, що договір укладається строком на 2 роки. Умови договору можуть бути змінені або доповнені за взаємною згодою сторін в письмовій формі. Договір вважається продовженим на той же строк на тих же умовах, якщо за місця до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.

Тобто, сторонами під час підписання договору було узгоджено таку істотну умову даного договору як строк його дії - 2 роки. При цьому, сторонами передбачено автоматичне продовження даного договору на той же строк на тих же умовах за умови відсутності за місяць до закінчення строку заяви однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд. Вказаний пункт спірного договору є чинним та у встановленому законом порядку недійсним не визнавався. Як наслідок, у випадку відсутності за місяць до закінчення строку заяви однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд строк дії договору №212 від 01.10.2005 продовжувався б на наступні два роки.

Проте, як встановлено судом, у заяві від 29.08.2017, адресованій відповідачу, позивачем було зазначено, що приміщення по пр. Леніна, 77 належить позивачу на праві приватної власності як громадянину України. В подальшому, як зазначає позивач у листі, відповідачем проведено опломбування батарей в даному приміщені, рахунки на оплату не виставлялися, внаслідок чого позивачем заявлено про розірвання цього договору.

Таким чином, за висновками місцевого суду, за місяць до закінчення строку дії договору №212 від 01.10.2005 позивачем фактично було надано відповідачу заяву про розірвання даного договору, тобто, заяву, яка за своїм змістом є волевиявленням позивача щодо непогодження з подальшою дією даного договору. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний договір №212 на відпуск теплової енергії від 01.10.2005 на момент прийняття рішення у даній справі припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської "Маріупольтепломережа" задоволено. Рішення Господарського суду Донецької області від 15.11.2018 у справі №905/1222/18 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду мотивована тим, що позивачем надано до матеріалів справи копію листа від 29.08.2017, який місцевий господарський суд визнав належним доказом волевиявлення позивача щодо відмови від продовження договору відповідно до п. 5.1. Разом з тим, доказів направлення даного листа поштою позивачем не надано, проте на ньому проставлений штамп вхідної кореспонденції відповідача за вх.№1078/04 від 04.09.2017. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний лист було подано нарочно, відтак датою подання листа є саме 04.09.2017. За таких обставин, позивачем не було дотримано умов пункту 5.1 Договору щодо подання заяви у строк, передбачений договором, саме у місячний строк. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що спірний договір є діючим.

Водночас, колегія суддів зазначила, що позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження факту правомірного відключення приміщень від мережі централізованого опалення з дотриманням вимог чинного законодавства. Крім того, судова колегія прийняла до уваги доводи апелянта, що позивачем також не надано доказів щодо невиконання або неналежного виконання відповідачем умов спірного договору. З огляду на викладене, колегія суддів зазначила про відсутність підстав для задоволення позову про розірвання договору №212 на відпуск теплової енергії від 01.10.2005.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

Фізична особа-підприємець Ковальська Тетяна Трохимівна 08.02.2019 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 15.11.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 у справі № 905/1222/18, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 15.11.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 у справі № 905/1222/18 та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що судом порушено ст. 236 ГПК України, не з'ясував всіх обставин справи, а саме:

- чи повинен договір укладатися з власником приміщення і з особою яка здійснює в ньому підприємницьку діяльність.

- чому з 23.04.2010 по 31.10.2016 відповідач не вимагав від позивача оплати послуг та чи надав відповідач позивачу послуги за цей період.

- чи подавалось тепло з 23.04.2010 по 31.10.2016 та чим це підтверджено.

- яке відношення мають акти подачі тепла підписані іншою юридичною особою до договору №212 від 01.10.2005.

- чи була створена постійно діюча комісія з розгляду питань з відключення споживача від системи теплопостачання до 2016, так як згідно з рішенням міськради ця комісія була створена лише в 2016.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.

Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано до матеріалів справи копію листа від 29.08.2017, який місцевий господарський суд визнав належним доказом волевиявлення позивача щодо відмови від продовження договору відповідно до п. 5.1.

Разом з тим, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції доказів направлення даного листа поштою позивачем не надано, проте на ньому проставлений штамп вхідної кореспонденції відповідача за вх.№1078/04 від 04.09.2017. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла вірного висновку, що вказаний лист було подано нарочно, відтак датою подання листа є саме 04.09.2017.

За таких обставин, позивачем не було дотримано умов пункту 5.1 Договору щодо подання заяви у строк, передбачений договором, саме у місячний строк. Враховуючи вищевикладене, спірний договір є діючим.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до статті 19 Закону України від 02 червня 2005 року №2633-IV «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Отже, спірний договір прямо передбачений законодавством України та є обов'язковим.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 (далі - Порядок від 22 листопада 2005 року №4), визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг.

Порядком від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення, він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни до порядку від 22 листопада 2005 року № 4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком від 22 листопада 2005 року № 4 процедури.

Відповідачем до матеріалів справи надано рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 28.12.2016 №284 про затвердження складу постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання.

Також, в матеріалах справи наявний лист Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури №3411/22960 від 06.08.2018, наданий у відповідь на запит ККП Маріупольської міської "Маріупольтепломережа" від 31.07.2018 №61.3.5/21885 (адресований голові постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання) щодо звернення фізичної особи-підприємця Ковальської Т.Т. до відповідної комісії для вирішення питання щодо відключення вбудованих нежитлових приміщень. В даному листі вказано, що позивач для вирішення відповідного питання до комісії не зверталась.

Позивачем не надано доказів на підтвердження факту правомірного відключення приміщень від мережі централізованого опалення з дотриманням вимог чинного законодавства.

Отже, позивач самовільно відключилася від мереж централізованого опалення всупереч нормам закону та не дотрималася передбаченого законом порядку відключення приміщення від мереж централізованого опалення.

Крім того, позивачем також не надано доказів щодо невиконання або неналежного виконання відповідачем умов спірного договору.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов цілком вірного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову про розірвання договору №212 на відпуск теплової енергії від 01.10.2005.

Посилання скаржника на тип приміщення (житлове / не житлове) є безпідставним, оскільки об'єкти теплопостачання є вбудованими у багатоквартирний будинок, тип вбудованого у багатоквартирний будинок приміщення не впливає на порядок його відключення від мережі централізованого опалення.

Інші доводи, викладені в касаційній скарзі колегією суддів відхиляються, оскільки останні є такими, що не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

9. Судові витрати.

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ковальської Тетяни Трохимівни залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 у справі № 905/1222/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Студенець