ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/3479/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Баранець О.М., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Морський клуб ТЦФ» Бондаренка Андрія Володимировича,

на ухвалу Південно - західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Лавриненко Л.В., судді - Аленін О.Ю., Філінюк І.Г.)

від 22.02.2019,

за позовом державного підприємства «Адміністрація морських портів України»,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Морський клуб ТЦФ»,

про розірвання договору та зобов`язання повернути майно,

В С Т А Н О В И В:

рішенням Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 у справі № 916/3479/16 позовні вимоги державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до товариства з обмеженою відповідальністю «Морський клуб ТЦФ» про розірвання договору та зобов`язання повернути майно задоволено.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 апеляційну скаргу учасника ТОВ «Морський клуб ТЦФ» ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 у справі № 916/3479/16 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

18.02.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява учасника ТОВ «Морський клуб ТЦФ» ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 у справі № 916/3479/16. Також була подана заява про відвід головуючого судді Лавриненко Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 заяву учасника ТОВ «Морський клуб ТЦФ» Бондаренка А.В. про відвід головуючого судді Лавриненко Л.В. у справі № 916/3479/16 визнано необґрунтованою, а справу № 916/3479/16 передано для вирішення питання про відвід судді Лавриненко Л.В. на автоматизований розподіл згідно з ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 відмовлено у задоволенні заяви учасника ТОВ «Морський клуб ТЦФ» ОСОБА_1 про відвід судді Лавриненко Л.В. від розгляду справи № 916/3479/16. Справа повернута для продовження розгляду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 відмовлено учаснику ТОВ «Морський клуб ТЦФ» Бондаренку А. В . у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 у справі № 916/3479/16.

14.03.2019 учасник ТОВ «Морський клуб ТЦФ» ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Південно - західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019, в якій просить скасувати цю ухвалу та направити справу № 916/3479/16 до апеляційного господарського суду для продовження розгляду зі стадії апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 у господарській справі № 916/3479/16 відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України.

Підставами для скасування оскаржуваної ухвали зазначає те, що справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому заявлено відвід і судом касаційної інстанції мають бути визнані підстави його відводу обгрунтованими; судом апеляційної інстанції не було досліджено наявні в матеріалах справи докази (зокрема, протокол позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Морський клуб ТЦФ» № 4/2019 від 15.01.2018). Розгляд неповноважним складом суду апеляційної скарги у справі № 916/3479/16 підтверджується власноруч написаною суддею Лавриненко Л.В. заявою про самовідвід № 297/17 від 20.04.2017 у справі № 916/3628/16; ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 у справі № 916/3628/16 про задоволення заяви судді Лавриненко Л.В. про самовідвід у справі № 916/3628/16. Отже, особисто суддею Лавриненко Л.В. у справі № 916/3628/16 визнано існування обставин, які можуть викликати сумнів у її неупередженості під час розгляду вказаної справи у її учасників (склад яких, крім процесуального статусу, є тим самим, що й у цій справі № 916/3479/16) і ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.04.2017 у справі № 916/3628/16 вказану заяву судді Лавриненко Л.В. визнано обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню. Однак, під час розгляду заяви про відвід головуючої судді Лавриненко Л.В. від 18.02.2019 у справі № 916/3479/16, апеляційним господарським судом у складі головуючого судді: Лавриненко Л.В., суддів Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г., а також у складі головуючого судді Яроша А.І., взагалі не з`ясовувались питання вірогідної причетності відповідача (ТОВ «Яхт Клуб «Одеса-2009», правонаступником якого є ТОВ «Морський клуб ТЦФ») до надання Лавриненко Л.В . пропозиції відвідати в квітні - травні 2016 р. навчальні курси Центру «Посейдон», які проводились у приміщенні відповідача; вірогідної компенсації відповідачем матеріальних витрат пов`язаних з проходженням Лавриненко Л.В. спеціалізованого навчання у приміщенні відповідача; існування між певними пов`язаними з відповідачем особами та суддею Лавриненко Л.В. дружніх стосунків чи будь-яких інших зв`язків, які можуть викликати законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності судді Лавриненко Л.В. у відносинах з відповідачем. Крім того, Південно-західним апеляційним господарським судом свідомо не надано оцінки тому, що провадження за обома вказаними вище справами було відкрито господарським судом майже одночасно, з інтервалом лише 10 днів, а саме 19.12.2016 - у цій справі № 916/3479/16 та 29.12.2016 - у справі № 916/3628/16 (у якій суддею Лавриненко Л.В. був заявлений самовідвід, обґрунтованість якого підтверджена ухвалою від 26.04.2017 у справі № 916/3628/16). Отже, вказані ухвали у справі № 916/3479/16 (за наслідками розгляду заяви про відвід) всупереч вимогам ст. ст. 234, 236 ГПК України, є необґрунтованими, не містять мотивів з яких суд дійшов висновку про надуманість зазначених Бондаренком А.В. підстав для відводу. На думку скаржника, апеляційний суд, відмовляючи ухвалою від 22.02.2019 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018, проявив непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, допустив порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Стверджує, що ОСОБА_1 лише 15.01.2019 стало відомо про пов`язаність оскаржуваного судового рішення з наслідками, які мають для нього юридичне значення, що виникли через перебирання ДП «Адміністрація морських портів України» та Господарським судом Одеської області у складі головуючого судді Щавинської Ю.М. на себе повноважень, які в силу п. і ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» № 1576-ХІІ, ч. ч. 1, 4 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII та 8.4.8. Статуту товариства віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Посилається на постанови Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 428/7614/17, від 21.11.2018 у справі № 583/664/17.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Морський клуб ТЦФ» визнає заявлені ОСОБА_1 у касаційній скарзі вимоги. Вважає, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 є такою, що прийнята без дотриманням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з направленням цієї справи до господарського суду згідно з ст. ст. 286-291 ГПК України, ч. 6 ст. 310 ГПК України.

ДП «Адміністрація морських портів України» у відзиві на касаційну скаргу вказує на те, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 є законною і обгрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування. Просить відмовити у задоволенні вказаної касаційної скарги.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.04.2019 у зв`язку із відпусткою суддів Мамалуя О.О. для розгляду цієї справи було сформовано склад колегії суддів: Стратієнко Л.В. (доповідач), судді - Баранець О.М., Ткач І.В.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою учасника ТОВ «Морський клуб ТЦФ» Бондаренка А.В. на рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 у справі № 915/3479/16, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заява учасника ТОВ «Морський клуб ТЦФ» ОСОБА_1 жодним чином не доповнює мотивів заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 у справі № 916/3479/16 (яка була долучена до апеляційної скарги ОСОБА_1 ), не спростовує того факту, що учасник знав про наявність оскаржуваного судового рішення та вже звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на судове рішення (ще 27.07.2018).

З урахуванням вказаного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що процесуальний строк на оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 у справі № 916/3479/16 пропущено без поважних причин, а тому правові підстави для поновлення цього строку відсутні.

Проте повністю погодитися з таким висновком апеляційного господарського суду неможна з огляду на таке.

18.02.2019 учасником ТОВ «Морський клуб ТЦФ» ОСОБА_1 була подана заява про відвід головуючого судді Лавриненко Л.В. у перегляді його апеляційної скарги у справі № 916/3479/16 (а.с. 186-188, т. 5). Вказана заява обґрунтована тим, що суддею Лавриненко Л.В. заявлено самовідвід у справі № 916/3628/16 у зв`язку з тим, що в період з квітня по травень 2016 року ця суддя відвідувала навчальні курси у центрі «Посейдон», які проходили в приміщенні ТОВ «Яхт Клуб «Одеса-2009» на території Одеського морського порту (м. Одеса). Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 у справі № 916/3628/16 цей самовідвід було задоволено.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 відмовлено у задоволенні заяви учасника ТОВ «Морський клуб ТЦФ» Бондаренка А.В. про відвід судді Лавриненко Л.В. від розгляду справи № 916/3479/16. Справа повернута для продовження розгляду.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989 зазначив, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Підстави для відводу, самовідводу судді встановлені ст. ст. 35, 36 ГПК України.

За ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 36 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (аналогічна правова позиція, викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17).

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 21.12.2000).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Причиною заявленого учасником ТОВ «Морський клуб ТЦФ» Бондаренком А.В. відводу судді Лавриненко Л.В. у цій справі № 916/3479/16 є те, що головуючим суддею Лавриненко Л.В. заявлено самовідвід у справі № 916/3628/16 у зв`язку із тим, що в період з квітня по травень 2016 року ця суддя відвідувала навчальні курси у центрі «Посейдон», які проходили в приміщенні ТОВ «Яхт Клуб «Одеса-2009» на території Одеського морського порту. За наявності задоволеного самовідводу судді Лавриненко Л.В. у справі № 916/3628/16, у задоволенні заяви учасника ТОВ «Морський клуб ТЦФ» Бондаренком А . В . про відвід судді Лавриненко Л.В. з вказаних обставин було відмовлено у справі № 916/3479/16.

Отже, за наявності фактично однакових обставин відводу і самовідводу, ухвалою господарського суду у справі № 916/3628/16 задоволено заявлений суддею Лавриненко Л.В. самовідвід, а в іншому випадку - такі причини визнано необґрунтованими і відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді Лавриненко Л.В.

Визнання певних обставин підставою для самовідводу судді у одній справі (справа № 916/3628/16) і зазначення про те, що такі ж обставини не є підставою для відводу цього ж судді у іншій справі - № 916/3479/16 (у якій беруть участь ті ж сторони, що і у справі № 916/3628/16) свідчить про те, що такий суддя не забезпечив достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву щодо його особистої безсторонності, неупередженості при розгляді справи № 916/3479/16, на що звертав увагу ОСОБА_1 у заяві про відвід.

Незважаючи на вказане, судом апеляційної інстанції в складі суддів Лавриненко Л.В. (головуючий), судді - Аленіна О.Ю., Філінюк І.Г. була переглянута апеляційна скарга учасника ТОВ «Морський клуб ТЦФ» ОСОБА_1 (який заявляв відвід судді Лавриненко Л.В.), за наслідками чого було відмовлено у відкритті за нею апеляційного провадження у справі № 916/3479/16.

Отже, у прийнятті ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 брав участь суддя, якому було заявлено відвід. Самовідвід у іншій справі цьому ж суді за аналогічних обставин визнано обгрунтованими.

За таких обставин, ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 про відмову учаснику ТОВ «Морський клуб ТЦФ» ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 у справі № 916/3479/16 не можна визнати законною, що є самостійною підставою для її скасування відповідно до ст. 310 ГПК України і направлення справи до апеляційного господарського суду.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Морський клуб ТЦФ» ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 22 лютого 2019 року у справі за № 916/3479/16 скасувати, а справу передати до апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Баранець

І. Ткач