Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/844/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянувши заяву ING Bank N.V. (ІНГ Банк Н.В.; далі - Банк)

про перегляд постанови Вищого господарського суду України у складі колегії суддів: Плюшка І.А. (головуючий), суддів Владимиренко С.В., Малетича М.М. від 10.10.2017

у справі № 908/844/17

за позовом Банку

до публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" (далі - ПАТ "Запоріжтрансформатор")

про стягнення 28 421 331,78 долара США,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Банк звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ПАТ "Запоріжтрансформатор" суми у розмірі 28 421 331,78 долара США.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ПАТ "Запоріжтрансформатор" зворотної вимоги Банку (відповідно до умов Гарантії від 30.01.2017 № 2016/25/01) у розмірі суми, виплаченої гарантом кредиторові.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017: зупинено провадження у справі № 908/844/17 до вирішення по суті господарським судом міста Києва справи № 910/8073/17 та набрання рішенням по цій справі законної сили на підставі частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс; в редакції, чинній до 15.12.2017); зобов'язано відповідача у справі № 908/844/17 після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі подати суду відповідні докази.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017 у справі № 908/844/17 касаційну скаргу Банку залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі № 908/844/17 залишено без змін.

01.11.2017 до Верховного Суду України надійшла заява Банку про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.10.2017 у справі № 908/844/17 з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) - неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ.

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 04.06.2016 у справі № 916/4692/15, від 26.04.2016 у справі № 916/4591/15, від 17.06.2008 у справі № 13/328-17, від 01.09.2015 у справі № 921/105/15-г/1, від 20.02.2017 у справі № 911/3719/15, в яких, на думку заявника, неоднаково застосована судом касаційної інстанції стаття 79 ГПК України, якою передбачена можливість зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається іншим судом.

03.01.2018 на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) заява про перегляд постанови у справі № 908/844/17 була передана до Касаційного господарського суду.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 12.03.2018 справу № 908/844/17 за заявою ING Bank N.V. (ІНГ Банк Н.В.) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.10.2017 призначено до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду без повідомлення та виклику учасників справи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Касаційний господарський суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 11116 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі № 908/844/17 до вирішення по суті господарським судом міста Києва справи № 910/8073/17, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що: предметом позову у даній справі № 908/844/17 є стягнення з ПАТ "Запоріжтрансформатор" на користь ING BANK N.V. (ІНГ БАНК Н.В) суми у розмірі 28 421 331,78 долара США (еквівалент становить 763 842 362,30 грн.) у порядку регресу з підстав неповернення відповідачем - ПАТ "Запоріжтрансформатор" - отриманих у ПАТ "ІНГ Банк Україна" коштів за договором про надання фінансових послуг від 24.09.2008 № 08/037; позивачем заявлені позовні вимоги на підставі гарантії від 30.01.2017, за якою позивач гарантував перед ПАТ "ІНГ Банк Україна" виконання ПАТ "Запоріжтрансформатор" умов договору про надання фінансових послуг від 24.09.2008 № 08/037; у процесі розгляду справи було з'ясовано, що господарським судом міста Києва розглядається справа № 910/8073/17 за позовом ПАТ "Запоріжтрансформатор" до публічного акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та ING BANK N.V. (ІНГ БАНК Н.В), зокрема про внесення змін до договору про надання фінансових послуг від 24.09.2008 №08/037.

Залишаючи без змін постанову апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України погодився з висновками попередніх інстанції про неможливість встановлення у даній справі наявності (або відсутності) обставин, на які посилається ПАТ "Запоріжтрансформатор" і визначає як підстави для внесення змін до договору про надання фінансових послуг від 24.09.2008 № 08/037 та встановлення його права користуватись кредитними коштами до нової дати закінчення дії кредитної лінії, оскільки в межах даної справи не розглядається спір про внесення змін до договору про надання фінансових послуг № 08/037 щодо строку користування кредитними коштами та ПАТ "ІНГ Банк Україна" не є стороною у даній справі №908/844/17, в той час як є відповідачем-1 у справі №910/8073/17, що розглядається господарським судом міста Києва.

Також судом касаційної інстанції зазначено, що результати розгляду справи № 910/8073/17 можуть істотно вплинути на встановлення істотних обставин та їх правову оцінку в межах справи № 908/844/17, оскільки можуть бути встановлені обставини щодо відтермінування дати закінчення дії лінії за договором про надання фінансових послуг від 24.09.2008 № 08/037 та визнання права відповідача користуватися кредитними коштами до нової дати закінчення дії лінії за договором, що вплине на оцінку обставин у даній справі, а саме чи є відповідач боржником, який прострочив зобов'язання, або строк повернення кредитних коштів вважатиметься таким, що не настав.

Крім того, судом касаційної інстанції враховано, що господарським судом міста Києва розглядається спір щодо внесення змін до договору про надання фінансових послуг від 24.09.2008 № 08/037, а не про визнання його недійсним.

Також судом зазначено, що у даній справі відсутні будь-які документи, які свідчили б про виникнення у відповідача заборгованості за кредитними зобов'язанням, тому для розгляду даного спору (№ 908/844/17) по суті вкрай важливими є наслідки розгляду справи №910/8073/17, в якій саме і будуть дослідженні правовідносини за спірним договором, зокрема обставини щодо надання коштів у користування, наявності або відсутності заборгованості відповідача, що надасть можливість судам лише у цьому випадку перейти до розгляду по суті даної справи, оскільки позовні вимоги у даній справі ґрунтуються лише на листі вимозі дочірнього банку до головного банку про сплату коштів за гарантійним листом, який був виданий хоча й іншою фінансовою юридичною установою, але в межах одного банку. Крім того, господарські суди лише у справі № 910/8073/17 зможуть дослідити та встановити, чим саме були забезпеченні грошові зобов'язання за спірним договором, який був укладений ще у 2008 році, та з'ясувати чи не задовольняв кредитор свої вимоги іншим шляхом. З'ясування таких обставин є важливим для встановлення обставин щодо виникнення у позивача права на регрес у даній справі, в якій позовні вимоги обґрунтовані лише наявністю гарантійного листа, виданого позивачем як головним банком своєму банку - ПАТ "ІНГ Банк Україна" через майже 10 років після надання спірних коштів відповідачу, за якими позивач майже відразу звернувся з позовом до господарського суду, та копією платіжного документа про перерахування коштів ІНГ Банк Н.В на користь ПАТ "ІНГ Банк Україна".

Водночас з постанови від 14.06.2016 справі № 916/4692/15, яку додано до заяви в обґрунтування підстави для перегляду рішення суду касаційної інстанції, вбачається, що позов у ній подано про стягнення з публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія" заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 15.07.2011 № 14-В/11/44/ЮО та на підставі договору поруки від 26.04.2013, за яким публічне акціонерне товариство "Чорноморська транспортна компанія" є поручителем приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" і відповідає перед кредитором - публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" за порушення позичальником - приватним акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець" зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011. Задовольняючи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сбербанк" та скасовуючи постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016, ухвалу господарського суду Одеської області від 02.03.2016 у справі №916/4692/15 з передачею справи до господарського суду Одеської області для розгляду по суті, Вищий господарський суд України виходив з того, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено пов'язаність зазначених справ, однак не встановлено наявність певних обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження судом при розгляді справи № 916/4692/15 наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У справі № 916/4591/15, копію судового рішення в якій надано для порівняння, Вищий господарський суд України вказав на те, що судами як першої, так і апеляційної інстанцій не встановлено наявності певних обставин, що унеможливлює самостійне дослідження ними наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У наданій для порівняння постанові від 17.06.2008 у справі № 13/328-07 суд касаційної інстанції виходив з того, що позов у ній подано про стягнення із закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" та товариства з обмеженою відповідальністю "Мізяківські хутори" в солідарному порядку 10 971 405,38 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 08.06.2007 № 04 шляхом звернення стягнення на заставлене майно. Предметом оскарження в суді касаційної інстанції було рішення, залишене без змін постановою апеляційної інстанції, яким: позов задоволено частково; стягнуто солідарно із закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" та товариства з обмеженою відповідальністю "Мізяківські хутори" на користь відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" 5 082 070,14 грн. заборгованості. У вказаній постанові суд касаційної інстанції погодився з відмовою у задоволенні судом попередньої інстанції клопотання закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" про зупинення провадження у справі на підставі статті 79 ГПК України до набрання судовим рішенням у справі № 6/65-08, оскільки звернення закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" з позовом про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії від 08.06.2007 № 04 не перешкоджало розгляду справи.

До заяви про перегляд Банком додано також копію постанови від 01.09.2015 у справі № 921/105/15-г/1, спір в якій стосується вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок задоволення вимог банку, що випливають із генерального кредитного договору від 28.09.2006 № 9, згідно з договорами іпотеки від 28.09.2006, від 14.02.2007, від 29.09.2006. Скасовуючи ухвалу апеляційної інстанції про зупинення апеляційного провадження у справі № 921/105/15-г/1 з розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських" на рішення господарського суду Тернопільської області від 04.03.2015 до вирішення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області справи № 607/11539/2012 за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських", товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс", Тарашевського О.С., Тарашевського С.О., Тарашевської Т.К. про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28.09.2006 № 010/09-01/338/06, який діє в рамках генеральної угоди від 28.09.2006 №9, Вищий господарський суд України виходив з того, що суд апеляційної інстанції не встановив передбачених статтею 79 ГПК України обставин, які свідчили б саме про неможливість розгляду цієї справи до розгляду по суті справи № 607/11539/2012, в якій призначено судову бухгалтерську експертизу з метою встановлення розміру заборгованості по кредитному договору від 28.09.2006 № 010/09-01/338/06, який діє в рамках генеральної угоди від 28.09.2006 №9.

Дослідивши додані до заяви матеріали та доводи, викладені у заяві Банку про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 10.10.2017 у справі № 908/844/17, здійснивши аналіз зазначених судових рішень та оскаржуваної постанови, Касаційний господарський суд вважає, що підстави для висновку про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі відсутні, оскільки рішення щодо зупинення провадження або щодо відмови у зупиненні провадження у справах суди приймали в залежності від конкретних встановлених судами обставин у кожній справі, матеріально-правове регулювання правовідносин в яких не було тотожним до відносин у справі, постанова Вищого господарського суду України в якій переглядається.

З урахуванням викладеного не знайшли підтвердження обставини, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про перегляд з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017), для перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10.10.2017 у справі № 908/844/17.

Відповідно до частини першої статті 11126 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017), Верховний Суд відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

З огляду на наведене заява Банку про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 10.10.2017 у справі №908/844/17 задоволенню не підлягає.

Доводи Банку наведені у "поясненнях щодо правової позиції Верховного Суду у подібній справі", згідно з якими Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі №908/837/17 дійшов висновку щодо необґрунтованості та безпідставності зупинення провадження у справі №908/837/17 до вирішення господарським судом міста Києва та набрання законної сили рішенням у справі №910/8073/17, не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом, оскільки у даному разі предметом його розгляду є заява Банку про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 10.10.2017 в іншій справі №908/844/17 і за іншою процедурою, а саме в порядку розділу XII-2 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), статтями 11114, 11123, 11124, 11126 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017), Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ING Bank N.V. (ІНГ Банк Н.В.) про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 10.10.2017 у справі №908/844/17 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов