ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/3341/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Акціонерного товариства "Сбербанк"

на ухвалу Господарського суду Харківської області

у складі судді Прохорова С. А.

від 10.08.2020

та постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Ільїна О. В., Гетьман Р. А., Россолова В. А.

від 09.09.2020

за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк"

до 1. Приватного акціонерного товариства "Термолайф"

2. Приватного акціонерного товариства "Терморок"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

У 2016 році Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Термолайф", в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01 листопада 2016 року просило звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 2 від 12 вересня 2012 року, укладеного з Приватним акціонерним товариством "Термолайф", а саме: споруди з передавальними пристроями, в кількості 17 одиниць, які належать на праві власності Приватному акціонерному товариству "Термолайф", перелічені в додатку 1 до договору застави, що є його невід'ємною частиною, загальною вартістю 4 519 305,00 грн, шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Приватного акціонерного товариства "Термолайф" в рахунок часткового погашення заборгованості за договором № 31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 року у розмірі 1 235 876,56 доларів США.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.05.2017 (суддя Светлічний Ю. В. ), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2017 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 у справі залишено без змін.

05.08.2020 позивач - АТ "Сбербанк" звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2017 у справі №922/3341/16.

2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 10.08.2020, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020, у справі № 922/3341/16 повернув заяву АТ "Сбербанк" вх. №14 від 05.08.2020 про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2017 по справі № 922/3341/16 за нововиявленими обставинами.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що АТ "Сбербанк" в своїй заяві просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від
29.05.2017, постанову Харківського апеляційного господарського суду від
03.08.2017 та постанову Вищого господарського суду України від 28.11.2017 у справі № 922/3341/16.

Відповідно до частини 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, до повноважень місцевого господарського суду не входить перегляд за нововиявленими обставинами та скасування постанов апеляційної та касаційної інстанцій, підстави для застосування положень пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, щодо об'єднання в одне провадження кількох вимог, в даному випадку, відсутні.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач - АТ "Сбербанк" просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 у справі № 922/3341/16 скасувати.

Справу № 922/3341/16 направити до Господарського суду Харківської області для розгляду заяви АТ "Сбербанк" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2017.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду відповідач зазначив абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та послався на те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права а саме, статтей 30, 32, 173, 321, 323, 325 Господарського процесуального кодексу України, допущені судом першої інстанції порушення судом апеляційної інстанції не усунуті, чим порушено норми статтей 236, 272, 282 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначає, що АТ "Сбербанк" подано заяву про перегляд рішення Господарського суду Харківської області за нововиявленими обставинами безпосередньо до Господарського суду Харківської області, тобто з дотриманням положень Господарського процесуального кодексу України щодо територіальної юрисдикції.

З аналізу статті 173 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що даною статтею регламентований порядок об'єднання та роз? єднання саме позовних вимог, а не будь-яких інших вимог. У заяві про перегляд рішення Господарського суду Харківської області за нововиявленими обставинами будь-яких нових позовних вимог не заявлялось.

Заява про перегляд рішення Господарського суду Харківської області за нововиявленими обставинами подана з дотриманням частини 4 та 5 статті 321 Господарського процесуального кодексу України.

Визначення колегії суду з розгляду заяви АТ "Сбербанк" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від
29.05.2017 у справі № 922/3341/16, ухваленого у складі судді Светлічного Ю. В., було здійснено з порушенням частини 15 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, тобто оскаржена ухвала постановлена неповноважним складом суду.

Судом апеляційної інстанції не наведено мотивів неприйняття доводів заявника про порушення судом першої інстанції положень статті 32, 323 Господарського процесуального кодексу України; висновки суду апеляційної інстанції не відповідають дійсності, є необґрунтованими, безпідставними та помилковими.

Посилання суду на те, що банк звернувся до суду з заявою про перегляд судових рішень трьох судових інстанцій не відповідає дійсності, така позиція суду є надмірним формалізмом - правовим пуризмом, що порушує право АТ "Сбербанк" на справедливий судовий розгляд.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Інші учасники справи не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу.

Відсутність відзиву на касаційну скаргу, відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення).

6. Позиція Верховного Суду.

Спірним є питання про застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України до заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Особливості перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами врегульовано главою 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідно до пункту 1 частини 2 цієї статті є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Порядок і строк подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами врегульовано положеннями статті 321 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4, 5 статті 321 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частини 4, 5 статті 321 Господарського процесуального кодексу України, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Відповідно до положень статті 323 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статті 323 Господарського процесуального кодексу України (частина 1 цієї статті).

Протягом п'яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 323 Господарського процесуального кодексу України і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами, про що постановляє відповідну ухвалу (частина 2 цієї статті).

До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 323 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються правила статті 323 Господарського процесуального кодексу України (частина 3 цієї статті).

Тобто у разі встановлення судом обставин недотримання заявником вимог щодо форми і змісту заяви, що встановлені у статті 322 Господарського процесуального кодексу України, судом мають бути застосовані правила статті 322 Господарського процесуального кодексу України, така заява має бути залишена без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків.

У разі невиконання вимог суду щодо приведення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами у відповідність з вимогами статті 322 Господарського процесуального кодексу України така заява повертається заявнику за правилами частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, приймаючи ухвалу про повернення заяви АТ "Сбербанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами керувався положеннями пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України відповідно до яких суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Однак перевірка дотримання позивачем правил об'єднання позовних вимог на стадії подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами главою 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України не передбачена.

Місцевий господарський суд, отримавши заяву АТ "Сбербанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мав перевірити її на відповідність вимогам статті 322 Господарського процесуального кодексу України. Наслідком встановлення судом обставин того, що заявник визначив судове рішення, про перегляд якого подано заяву, без врахування вимог частини 4, 5 статті 321 Господарського процесуального кодексу України мало б бути застосування положень частини 4, 5 статті 321 Господарського процесуального кодексу України та залишення такої заяви без руху для приведення її у відповідність з вимогами статті 322 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги, що місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального права було винесено ухвалу про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, і зазначені порушення не були усунуті судом апеляційної інстанції.

Щодо доводів касаційної скарги про порушення судами положень статті 32, 323 Господарського процесуального кодексу України у зв? 'язку з чим ухвала місцевого господарського суду постановлена неповноважним складом суду, що є самостійною підставою для її скасування, то вони є безпідставними.

Відповідно до положень частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Частиною 15 статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється:

до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу,

після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Положення про автоматизовану систему документообігу суду затверджено рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 № 17 із наступними змінами та доповненнями).

Порядок розподілу судових справ між суддями врегульовано пунктом 2.3. цього Положення. Відповідно до підпункту 2.3.2. цього пункту визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Підпунктом 2.3.3. пункту 2.3. цього Положення передбачені випадки коли судові справи, що надійшли, не розподіляються щодо конкретного судді.

Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів (додаток 2), що автоматично створюється автоматизованою системою (підпункт 2.3.23 Положення).

Скаржник, зазначивши в касаційній скарзі, що передача заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відбулася з порушенням частини 15 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2017 у справі №922/3341/16, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подано заяву, було ухвалено суддею Светлічним Ю. В., натомість оскаржувану ухвалу постановлено господарським судом у складі судді Прохорова С. А., доказів того, що на час здійснення автоматизованого розподілу поданої ним заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами існували умови для передачі зазначеної заяви судді Светлічному Ю. В., та були відсутні передбачені підпунктом 2.3.3. пункту 2.3.

Положення про автоматизовану систему документообігу суду підстави коли судові справи, що надійшли, не розподіляються щодо конкретного судді, не надав.

Передача заяви АТ "Сбербанк" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2017 у справі №922/3341/16 судді Прохорову С. А. відбулася на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2020, що відповідає вимогам Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

7. Висновки Верховного Суду

Частиною 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, що оскаржуються, скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами з урахуванням викладеного у цій постанові.

8. Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа передається на розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 у справі № 922/3341/16 скасувати.

3. Справу № 922/3341/16 направити на розгляд до Господарського суду Харківської області.

4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець