ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/3315/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

позивача (ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ"): Доненко В. В., Смолдирєва О. С. (директор),

відповідача (АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"): Лєвенцов Д. С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС-ІНВЕСТ"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019

у складі колегії суддів: Білецької Л. М. - головуючої, Паруснікова Ю. Б., Верхогляд Т. А.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС-ІНВЕСТ"

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 111 ~money0~

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог

1. У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС-ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ", позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", відповідач) про стягнення 111 ~money1~ з яких 2 ~money2~ штрафу, 67 ~money3~ відшкодування за неповернуті двигуни, 17 ~money4~ збитків у вигляді упущеної вигоди та 24 ~money5~ неустойки за прострочення повернення орендованого майна за Договором оренди майна № 912 від
01.11.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору в частині своєчасного повернення майна з оренди, а також перевищенням часу очікування двигуна для виконання його технічного обслуговування.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

3.01.11.2016 між ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" (орендодавець) та АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (орендар) укладено договір оренди майна № 912 (далі - Договір) відповідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування майно - двигуни внутрішнього згорання CUMMINS КТА-50С (далі - двигуни), які належать позивачу по акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору, для здійснення діяльності, передбаченої його статутом.

4. Додатковими угодами № 1 від 30.12.2016 та № 2 від 01.02.2017 сторонами внесені зміни до умов Договору, виклавши їх в редакції цих угод.

5. Відповідно до пункту 1.2 Договору, в редакції змін, внесених Додатковою угодою № 1 від 30.12.2016, строк оренди майна - листопад 2016 - грудень 2017.

6. Кількість переданого в оренду майна на 2017 рік - 15 двигунів (пункт 1.3 Договору, в редакції Додаткової угоди № 2 від 01.02.2017).

7. Передача майна в оренду та його повернення з оренди здійснюється по акту приймання-передачі майна, який являється невід'ємною частиною договору. Доставка двигунів, при передачі в оренду та при поверненні з оренди, здійснюється силами та за рахунок орендаря. Оформлення товарно-транспортної накладної являється обов'язковим (пункт 2.1 Договору).

8. Монтаж та демонтаж двигунів при передачі в оренду і при поверненні з оренди здійснюється силами орендаря. Демонтаж і монтаж двигунів у ремонт та з ремонту здійснюється за погодженням сторін (пункт 2.2 Договору).

9. Відповідно до пункту 2.4 Договору орендар протягом 7 календарних днів після закінчення строку дії договору, його припинення, розірвання або відмову від договору, повертає, а орендодавець приймає майно, визначене у пункт 1.1 Договору. Зазначений обов'язок орендаря визначений також пунктом 4.1.4 Договору.

10. Орендар має право в односторонньому порядку зменшити кількість орендованих двигунів, а також повністю відмовитися від послуг оренди, повідомивши письмово орендодавця за 30 календарних днів до передбачуваної дати повернення двигунів з оренди (пункт 1.4 Договору, в редакції змін, внесених Додатковою угодою № 1 від
30.12.2016).

11. Відповідно до пункту 3.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 2 від
01.02.2017, орієнтовна ціна договору становить 32 ~money6~, у тому числі ПДВ - 20 %.

12. Згідно з пунктом 3.3 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від
30.12.2016, орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Акти виконаних робіт надаються орендодавцем протягом 3-х робочих днів після закінчення звітного періоду. Оформлені орендодавцем акти виконаних робіт орендар погоджує, підписує та передає орендодавцю протягом 10 календарних днів від дати оформлення акту виконаних робіт. Якщо на 11 календарний день, за умов відсутності мотивованих заперечень до якості виконаних робіт, акти виконаних робіт не будуть передані орендодавцю, вони вважаються погодженими, підписаними та переданими до обліку.

13. Оплата за оренду двигунів здійснюється за фактичну кількість мото/годин (час роботи ДВС), на підставі довідки, наданої відділом орендаря, що курирує дані відносини, про роботу двигунів за звітний період (пункт 3.7 Договору).

14. Відповідно до пунктів 4.1.3,4.1.6 Договору орендар зобов'язаний своєчасно надавати орендарю орендоване майно для проведення регламентного технічного обслуговування та робіт по забезпеченню безперебійної роботи двигунів, безперешкодно надавати доступ представникам орендаря, які виконують технічне обслуговування та роботи по забезпеченню безперебійної роботи двигунів, до майна, яке орендується, з метою здійснення контролю над використанням майна згідно його призначенню, перевірки його технічного стану, виконання робіт, передбачених Договором.

15. Згідно з пунктом 4.4.2 Договору орендодавець зобов'язаний своєчасно, за свій рахунок організувати проведення технічного обслуговування переданих в оренду двигунів та проведення робіт по забезпеченню їх безперебійної роботи.

16. Відповідно до пункту 5.9 Договору, в редакції змін, внесених Додатковою угодою № 1 від 30.12.2016 при підписанні цього договору сторони дійшли згоди, що розмір відшкодування за втрачений, знищений, згорілий, зіпсований - не придатний для подальшого використання за призначенням, не повернений, повернений із порушення строків повернення, вказаних у пункті 2.4 Договору, за один двигун становить ~money38~ без ПДВ.

17. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 у справі № 904/8521/17, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2018, розірвано договір оренди майна № 912 від 01.11.2016, укладений між ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" та АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", та зобов'язано АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" повернути ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" в порядку визначеному умовами договору (шляхом передачі майна власними силами та за свій рахунок з оформленням акту приймання-передачі, оформленого датою фактичної передачі на території позивача з оформленням товарно-транспортної накладної та акту виводу з експлуатації) укомплектоване технічними приладами для подальшого використання обладнання, яке було передано в оренду відповідно до договору (двигуни внутрішнього згорання Cummins KTA-50C).

18. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
16.05.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 у справі № 904/8521/17 залишено без змін.

19. Судами у справі № 904/8521/17 встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору оренди щодо повернення спірного майна з оренди.

20. Так судами у справі № 904/8521/17 встановлено, що на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду п'ятнадцять двигунів марки Cummins KTA-50C з наступними заводськими номерами: 33115354,33137880,33158597,33141611,33122659,33110691,33104768,33137080,33129428,33147815,33120109,3049291,33152740,33135574,33140835, які введено в експлуатацію спільними актами сторін. Зазначені обставини підтверджуються актами приймання-передачі майна в оренду із зазначенням технічного стану майна, його комплектації, та актами вводу в експлуатацію орендованих двигунів.

21. У процесі виконання умов Договору, відповідач, користуючись своїм правом, передбаченим пунктом 1.4 Договору, повідомив позивача про зменшення кількості орендованих двигунів, зокрема, поверненням в зв'язку з відсутністю виробничої необхідності двигунів марки Cummins KTA-50C з наступними заводськими номерами: 33120109,3049291,33104768 (листи відповідача № 692/50 від 21.07.2017, № 708/49 від 26.07.2017, № 92850 від 06.09.2017).

22. Позивач проти повернення двигунів з оренди не заперечував, про що письмово повідомив відповідача (листи № 290 від 24.07.2017, № 292 від 26.07.2017 та № 327 від 07.09.2017).

23. Сторонами складені акти перевірки технічного стану двигунів № 33120109,33104768 та виведення їх з експлуатації від 25.07.2017,08.09.2017, в яких зазначено, що на момент виведення двигунів з експлуатації вони були технічно справні та придатні для подальшої експлуатації.

24. По двигуну № 3049291 була запланована перевірка технічного стану для виведення з експлуатації на 27.07.2017. Орендодавцем складено акт про проведення орендарем в порушення умов договору демонтажу двигуна самостійно, без перевірки його технічного стану та про недопущення орендодавця до двигуна.

25.27.07.2017 позивачем направлено відповідачу вимогу зупинити будь-які дії з двигуном до прибуття незалежної експертної організації. Перевірка двигуна не була здійснена у зв'язку із перешкоджанням в доступі до двигуна.

26. Згідно встановлених судами обставин станом на 29.12.2017 жоден з двигунів № 33120109,3049291,33104768 не повернутий, що є істотним порушенням умов Договору. Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору щодо переданих двигунів № 33158597,33141611,33110691,33137080,33147815,33152740,33135574,33140835, які виявилися у фактичній забороні в доступі та проведенні відновлювальних робіт, чим порушені пункти 4.1.5,4.1.6,4.1.10,4.1.15,4.5.1,5.2,9.14,9.15 Договору тощо. Решта двигунів №№ 33137880,33115354,33129428,33122659 знаходилися в експлуатації та у грудні 2017 року були виведені з експлуатації, окрім двигуна № 33137880, який був демонтований самостійно.

27.02.08.2017 позивачем направлено відповідачу пропозицію про розірвання договору в порядку статті 783 Цивільного кодексу України із проектом відповідної додаткової угоди. Пропозиція про розірвання договору була вручена органами поштового зв'язку відповідачу 04.08.2017, втім жодної відповіді надано не було.

28. Враховуючи вищенаведені обставини справи, умови укладеного сторонами Договору та норми статей 525, 526, 530, 629, 651, 759, 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суди апеляційної та касаційної інстанцій погодились з висновком суду першої інстанції у справі № 904/8521/17, що порушення умов договору відповідачем, яке полягає у неповерненні двигунів № 33120109,3049291,33104768, є істотними, що є достатньою підставою для розірвання договору в судовому порядку.

29. Судами у справі № 904/8521/17 також встановлено, що відповідно до п. 1.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.12.2016, строк оренди майна встановлений - листопад 2016 року - грудень 2017 та є таким, що сплив та майно, передане у користування відповідачу, відповідно до пункту 4.1.4,2.4 Договору підлягає поверненню позивачу.

30. Крім того, судами у справі № 904/8521/17 прийнято до уваги рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 у справі № 904/7880/17, залишене в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017, яким задоволено позовні вимоги позивача до відповідача про зобов'язання передати двигун внутрішнього згорання № 33135574 позивачу для проведення робіт по забезпеченню безперебійної роботи двигуна та технічного обслуговування за межами території відповідача. Рішенням суду у цій справі встановлено порушення відповідачем пунктів 4.1.3,4.1.6 Договору щодо надання можливості орендарю своєчасного проведення регламентного технічного обслуговування та виконання робіт по забезпеченню безперебійної роботи двигунів, що є також істотним порушенням умов договору та може потягнути за собою пошкодження орендованого майна, яке має значну вартість, і є також підставою для дострокового розірвання договору.

31. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
28.03.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі № 904/7880/17 залишено без змін.

32. Також, у справі, що розглядається, встановлені обставини виконання судового рішення у справі № 904/8521/17 щодо повернення майна з оренди. Так, 19.03.2018 заступником начальника відділу Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56011451 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2018 у справі № 904/8521/17, яким зобов'язано АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" повернути ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" в порядку, визначеному умовами договору (шляхом передачі майна власними силами та за свій рахунок з оформленням акту приймання-передачі, оформленого датою фактичної передачі на території позивача з оформленням товарно-транспортної накладної та акту виводу з експлуатації) укомплектоване технічними приладами для подальшого використання обладнання, яке було передано в оренду відповідно до договору: двигуни внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводські номери № 33152740; 33135574; 33147815; 33137880; 33129428; 33104768; 33158597; 33120109; 33115354; 33141611; 33110691; 33140835; 33137080; 3049291; 33122659.

33. За заявами боржника, мотивованими, зокрема, розглядом у Тернівському районному суді м. Кривого Рогу клопотання прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 про накладення арешту на майно, яке зазначене в наказі Господарського суду Дніпропетровської області № 904/8521/17 від 23.02.2018; відкриттям кримінального провадження Тернівського районного суду м. Кривий Ріг та приєднанням постановою прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 речових доказів (двигунів внутрішнього згорання в кількості 15 шт. ) в якості речових доказів кримінального провадження; розглядом Апеляційним судом Дніпропетровської області скарги на ухвалу Тернівського районного суду м.

Кривого Рогу про відмову у задоволенні клопотання прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 про арешт двигунів внутрішнього згорання Cummins KTA-50C у кількості 15 шт; скасуванням цієї ухвали та накладенням Апеляційним судом Дніпропетровської області арешту на все майно за кримінального провадження № 120180407600000340, а саме - на двигуни внутрішнього згорання Cummins KTA-50C у кількості 15 шт., проведення виконавчих дій у межах виконавчого провадження № 56011451 неодноразово відкладалось, про що свідчать постанови державного виконавця від 29.03.2018,04.05.2018,17.05.2018,30.05.2018,08.06.2018.

34. Постановами державного виконавця від 21.06.2018,05.07.2018,17.07.2018,30.07.2018,13.08.2018,29.08.2018 виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/8521/17 від
23.02.2018 також відкладалися до 05.07.2018,18.07.2018,30.07.2018,10.08.2018,27.08.2018,11.09.2018 у зв'язку з направленням до Господарського суду Дніпропетровської області подань про роз'яснення рішення та у зв'язку накладенням арешту на все майно у кримінальному провадженні № 120180407600000340, а саме - на двигуни внутрішнього згорання Cummins kta-50c у кількості 15 шт.

35. Окрім того, щодо обставин кримінального провадження апеляційним господарським судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.05.2018 у справі № 215/944/18 скасовано ухвалу слідчого судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від
11.05.2018, якою відмовлено у накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні № 120180407600000340 від 16.02.2018, за ознаками злочину, передбаченого статтею 290 КК України, та постановлено нову ухвалу, якою накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на спірні об'єкти рухомого майна, а саме двигуни внутрішнього згорання Cummins kta-50c у кількості 15 штук: 1) №33137880 ( №680760); 2) 33135574 ( №380839); 3) 33140632 ( №680764); 4) 33140835 ( №680760); 5) 33141611 (68С023); 6) 33147815 ( №680761); 7) 33152740 ( №680884); 8) 33110691 ( №680763); 9) 33158597 ( №680491); 10) 3049291 ( №680840); 11) 33122659 ( №680941); 12) 33137080 (другий № відсутній); 13) № 33104768 ( №680762); 14) 33129428 154М (другий № відсутній); 15) 33120109 ( № 680903), які належать на праві власності ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ та перебувають у користуванні АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", і розміщенні у гірничо-транспортному цеху № 1 та гірничо-транспортному цеху № 2 АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (Україна, м. Кривий Ріг, Тернівський район).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

36. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2018 у справі № 904/3315/18 позов ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" задоволено частково. Стягнуто з АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" 67 ~money7~ вартості неповернутих двигунів, 16 ~money8~ неустойки за несвоєчасно повернуті двигуни, 1 ~money9~ штрафу та ~money10~ витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

37. Судове рішення місцевого суду мотивовано, зокрема, в частині стягнення вартості неповернених двигунів - відсутністю у справі доказів примусового або добровільного виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 у справі № 904/8521/17; в частині стягнення штрафу - погодженням сплати такого штрафу у пункті 3.9 Договору; в частині стягнення неустойки - неповерненням майна відповідачем після закінчення строку дії Договору оренди, що згідно зі статтею 785 ЦК України є підставою для сплати неустойки. При цьому судом визначено період стягнення неустойки з 08.01.2018 по 29.05.2018, оскільки
30.05.2018 було постановлено ухвалу про накладення арешту на спірне майно; в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" про стягнення збитків, спричинених несвоєчасним поверненням орендованого майна - суд дійшов висновку, що стягнення упущеної вимоги як додаткових збитків суперечить загальним засадам цивільного законодавства, оскільки право позивача ефективно захищено стягненням неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення.

38. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2018 у справі № 904/3315/18 скасовано. Ухвалено нове рішення. Позов задоволено частково.

Стягнуто з АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" 19 ~money11~ неустойки за несвоєчасно повернуті двигуни та ~money12~ витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

39. В оскаржуваній постанові апеляційним господарським судом зазначено, що висновки суду першої інстанції щодо неможливості виконання рішення суду про повернення майна з оренди носять характер припущення та є необґрунтованими, оскільки судом при розгляді цієї справи не встановлено обставин щодо закінчення виконавчого провадження щодо виконання чинного судового рішення про повернення майна, оскарження дій державного виконавця щодо неналежного виконання тощо, а також судом не встановлено обставин неможливості виконання судового рішення у розумінні статті 60 Закону України "Про виконавче провадження".

40. Також апеляційним судом вказано, що нарахування позивачем штрафу за перевищення очікування надання двигуна Cummins КТА-50C, заводський № 33135574 з
19.05.2017 є цілком правомірним. Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що в цій частині судове рішення підлягає скасуванню і у задоволенні позовних вимог слід відмовити через пропуск позивачем строку позовної давності встановленої для стягнення штрафу.

41. Щодо неустойки, апеляційним судом зазначено, що на момент розгляду справи доказів повернення позивачу двигунів внутрішнього згорання Cummins KTA-50C відповідачем суду не надано, в зв'язку з чим у позивача в силу припису частини 2 статті 785 ЦК України виникло право вимоги неустойки. Разом з тим, у порушення вимог закону суд стягнув неустойку без врахування ПДВ, тоді як на орендну плату ПДВ нараховується.

42. Крім того апеляційним судом вказано, що висновок суду першої інстанції щодо неможливості виконання судового рішення як передумова для звернення позивача з позовом про стягнення збитків побудований на припущенні без врахування належних і допустимих доказів для доказування цього факту - а саме за відсутності акту державного виконавця про неможливість виконання рішення про передачу спірного майна, а також постанови про закінчення виконавчого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

43. Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційного господарського суду позивач звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у частині відмови у стягненні 67 ~money13~ відшкодування вартості неповернутих двигунів; 1 ~money14~ штрафу; 5 ~money15~ неустойки за несвоєчасно повернуті двигуни та прийняти у цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ".

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

44.12.04.2019 ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" через Центральний апеляційний господарський суд звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою № 37 від 12.04.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 (у частині відмови у стягненні 67 ~money16~ відшкодування вартості неповернутих двигунів; 1 ~money17~ штрафу; 5 ~money18~ неустойки за несвоєчасно повернуті двигуни) у справі № 904/3315/18 та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

45. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/3315/18 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О.

О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2019.

46. Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2019 поновлено скаржнику строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження у справі № 904/3315/18 Господарського суду Дніпропетровської області за вищезазначеною касаційною скаргою; датою проведення судового засідання визначено 27.06.2019.

47.27.06.2019 на адресу Верховного Суду від АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшов відзив № 3438/12 від 24.06.2019 на касаційну скаргу ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ".

48. У судовому засіданні 27.06.2019 в порядку статті 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) оголошено перерву до
04.07.2019.

49.04.07.2019 та згодом 08.07.2019 до Верховного Суду від ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" надійшла відповідь № 72 від 02.07.2019 на відзив на касаційну скаргу АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

50. Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2019 справу № 904/3315/18 разом із касаційною скаргою ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та доданими до неї документами передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

51. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15.08.2019 справа № 904/3315/18 повернена відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

52. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/3315/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.09.2019.

53. Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2019 прийнято справу № 904/3315/18 Господарського суду Дніпропетровської області до провадження; датою проведення судового засідання визначено 26.09.2019.

54.26.09.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява від АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й. від участі у розгляді справи № 904/3315/18, обґрунтована помилковістю висновків колегії суддів щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

55. Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2019 визнано необґрунтованим вищезазначений відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й.; справу № 904/3315/18 передано для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу та зупинено провадження до вирішення питання про відвід.

56. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу заяви між суддями Касаційного господарського суду від 02.10.2019 для розгляду заяви АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про відвід колегії суддів у складі: Банаська О.

О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., визначено суддю Верховного Суду Огородніка К. М.

57. Ухвалою Верховного Суду від 03.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі: Банаська О.

О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й. від розгляду справи № 904/3315/18.

58. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2019 поновлено касаційне провадження у справі № 904/3315/18 та призначено розгляд касаційної скарги на 24.10.2019.

59.24.10.2019 до Верховного Суду від АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла заява (вх. № 9938 від 24.10.2019) про відвід головуючого судді Банаська О. О. від участі у розгляді справи № 904/3315/18.

60. У судове засідання 24.10.2019 з'явилися представники позивача та відповідача, які надали пояснення у справі.

Розгляд заяви

61. Надавши в судовому засіданні процесуальну оцінку заяві АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (вх. № 9938 від 24.10.2019) про відвід головуючого судді Банаська О. О. від участі у розгляді справи № 904/3315/18, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про залишення її без розгляду про що постановив відповідну ухвалу від
24.10.2019.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ")

62. ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення апеляційним судом під час ухвалення постанови норм матеріального та процесуального права зазначаючи, зокрема, таке:

- апеляційним судом невірно надано оцінку змісту умов пункту 5.9 Договору, не взято до уваги висновки експертизи, якою встановлено псування двигунів, не встановлено справжню природу відшкодування, передбаченого вказаним пунктом Договору;

- судом апеляційної інстанції не вірно здійснено оцінку змісту частини 2 статті 785 ЦК України та безпідставно зроблено висновок про неможливість одночасного штрафу за порушення орендарем строку повернення об'єкту оренди та неустойки, визначеної цією статтею;

- апеляційним господарським судом не вірно здійснено оцінку пункту 3.9 Договору, яким передбачено стягнення штрафу за несвоєчасне надання двигуна для проведення технічного обслуговування;

- судом поставлено наявність права на нарахування неустойки передбаченої частиною 2 статті 785 ЦК України в залежність від факту наявності арешту на орендоване майно;

- судом не надано оцінку доводам позивача щодо самостійного ініціювання відповідачем досудового розслідування в кримінальному провадженні та накладення арешту на орендоване майно.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи відповідача

(АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат")

63. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" заперечує щодо доводів касаційної скарги позивача, вказуючи таке:

- апеляційним судом вірно встановлено, що висновок експерта жодним чином не може бути належним доказом підтвердження псування двигунів внутрішнього згоряння за яке Договором передбачено відшкодування;

- рішенням суду у справі № 904/3315/18 не встановлювався обов'язок відповідача відшкодувати вартість двигунів, а також не змінювався порядок та спосіб виконання цього рішення. Незважаючи на наявне судове рішення позивач фактично намагається повернути своє майно та стягнути вартість цього ж майна;

- судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що позивачем під час розрахунку штрафу за несвоєчасне надання двигуна для проведення технічного обслуговування не були враховані положення статей 257, 258, 261, 267 ЦК України та частини 6 статті 232 ГК України щодо строків позовної давності для стягнення пені;

- позивачем залишено поза увагою намагання відповідача повернути йому спірні двигуни 18.04.2018, які не вдалось передати з вини останнього, оскільки уповноважені особи підприємства не забезпечили доступу представникам відповідача до складського приміщення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

64. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

65. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

66. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

67. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

68. З огляду на зміст вимог касаційної скарги ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" наведений у пункті 42 цієї постанови, здійснюючи перегляд в касаційному порядку судового рішення апеляційного господарського суду необхідним є надання правової оцінки застосування судом норм права під час розгляду вимог позивача про стягнення відшкодування вартості неповернутих двигунів, штрафу та неустойки за несвоєчасно повернуті двигуни.

Щодо стягнення вартості неповернутих двигунів

69. Вимоги ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" в цій частині позову обґрунтовані порушенням відповідачем обов'язку передбаченого Договором з повернення орендованих двигунів, невиконання якого встановлено рішенням суду від 30.11.2017 у справі № 904/8521/17, яким розірвано укладений між сторонами Договір та зобов'язано АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" повернути позивачу орендоване майно.

70. В якості підстави для стягнення вартості неповернутих двигунів позивач посилається на пункт 5.9 Договору, яким погоджено розмір відповідного відшкодування та умови його застосування.

71. Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині вимог позивача та скасовуючи рішення місцевого господарського суду про задоволення позову щодо стягнення вартості неповернутих двигуни апеляційний господарський суд виходив з того, що місцевим господарським судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження з виконання судового рішення про повернення майна, оскарження дій державного виконавця щодо неналежного виконання рішення суду, а також обставин неможливості виконання судового рішення у розумінні статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, складання акту про неможливість виконання судового рішення та обставин остаточної втрати можливості виконання судового рішення.

72. Надаючи правову оцінку висновку суду апеляційної інстанції у зазначеній частині вимог на предмет його відповідності нормам законодавства та умовам Договору, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду констатує, що останній зроблено без належного з'ясування та врахуванням змісту укладеного між сторонами Договору, яким передбачено підстави виникнення в орендаря права на стягнення вартості неповернутих двигунів, а також положень законодавства щодо свободи договору та обов'язковості його умов.

73. Згідно із частиною 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Аналогічні положення містить стаття 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

74. Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

75. У пункті 4.1.4 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.12.2016 сторонами погоджено, що у разі припинення Договору орендодавець зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані з урахуванням фізичного зносу, в строки встановлені в пункті 2.4 Договору.

76. Згідно із пунктом 2.4 Договору орендар протягом 7 календарних днів після закінчення строку дії договору, його припинення, розірвання або відмову від договору, повертає, а орендодавець приймає майно, визначене у пункті 1.1 Договору.

77. Відповідно до пункту 5.9 Договору, в редакції змін, внесених Додатковою угодою № 1 від 30.12.2016 при підписанні цього договору сторони дійшли згоди, що розмір відшкодування за втрачений, знищений, згорілий, зіпсований - не придатний для подальшого використання за призначенням, не повернений, повернений із порушення строків повернення, вказаних у пункті 2.4 Договору, за один двигун становить ~money39~ без ПДВ.

78. Аналіз змісту пункту 5.9 Договору свідчить, що сторонами передбачено ряд випадків недотримання яких зі сторони орендаря має наслідком виникнення у орендодавця права на стягнення вартості двигунів, які є предметом Договору оренди, серед яких - неповернення, повернення двигунів з порушенням строків повернення.

79. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

80. Частина 1 статті 627 ЦК України передбачає, що відповідно до Частина 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Частина 1 статті 627 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

81. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).

82. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами. Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

83. Отже сторони даної справи, керуючись закріпленим статтями принципом свободи договору, самостійно врегулювали свої відносини при визначенні такої умови Договору як повернення орендованого майна та узгодили у пункті 5.9 Договору випадки (умови) виникнення у орендодавця права на стягнення вартості неповернутих двигунів, що узгоджується та відповідає змісту свободи договору, яка є основною із засад цивільного законодавства.

84. У даному разі одним із випадків визначених у пункті 5.9 Договору є не повернення орендованого майна (двигунів), повернення цього майна із порушення строків повернення, вказаних у пункті 2.4 Договору.

85. Відтак умовою виникнення у позивача як орендодавця права на стягнення вартості неповернутих двигунів, погодженого сторонами у пункті 5.9 Договору є наявність обставин щодо неповернення орендарем майна, повернення ним цього майна з порушення строків визначених пунктом 2.4 Договору.

86. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

87. У статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

88. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

89. Наведений пункт Договору не визнано недійсним, окрім того його недійсність прямо не передбачено законом, тому передбаченні умовами цього пункту обов'язки орендаря з відшкодування вартості майна у разі його неповернення, повернення з порушенням строків підлягають виконанню.

90. Згідно встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 у справі № 904/8521/17, залишеним без змін за результатом його перегляду в касаційному порядку постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
28.03.2018 розірвано укладений між сторонами Договір оренди майна та зобов'язано відповідача повернути позивачу в порядку визначеному умовами договору майно передане в оренду (двигуни внутрішнього згорання).

91. Рішенням суду від 30.11.2017 у справі № 904/8521/17 встановлено факт порушення відповідачем умов Договору в частині повернення майна, від користування якого він відмовився в односторонньому порядку.

92. У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

93. Встановлені судом у справі № 904/8521/17 обставини порушення відповідачем умов Договору щодо повернення майна є преюдиційними в силу частини 4 статті 75 ГПК України при вирішенні цього спору.

94. З урахуванням встановленого факту порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо повернення орендованого майна у позивача як орендодавця майна наявне передбачене умовами пункту 5.9 Договору право на відшкодування вартості двигунів.

95. Вказане залишено поза увагою суду апеляційної інстанції, яким не враховано зміст пункту 5.9 Договору умови якого сторони керуючись наданою їм законодавством свободою договору погоджено на власний розсуд.

96. За наведеного, висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позову в частині стягнення вартості неповернутих двигунів є правомірним, таким, що відповідає встановленим обставинам справи та узгоджується з наведеними вище висновками касаційного суду.

97. Посилання апеляційного господарського суду в якості підстав відмови у задоволенні позову в цій частині на невстановлення судом першої інстанції обставин вказаних у пункті 71 цієї постанови є безпідставними, оскільки їх встановлення не впливає на наявність правових підстав для задоволення позову з відшкодування вартості орендованого майна, виникнення у позивача права на яке пов'язано наявністю однієї з умов (випадків), вказаних у пункті 5.9 Договору, що в даному разі мало місце значно раніше та підтверджується рішенням суду від
30.11.2017 у справі № 904/8521/17, яким установлено факт неповернення майна відповідачем.

Щодо стягнення штрафу

98. Вимоги позивача в цій частині позову обґрунтовані порушенням відповідачем обов'язку передбаченого пунктами 4.1.3,4.1.6 пункту 4.1 Договору щодо своєчасного надання орендарю орендованого майна для проведення регламентного технічного обслуговування і робіт по забезпеченню безперебійної роботи двигунів, невиконання якого встановлено рішенням суду від 29.08.2017 у справі № 904/7880/17.

99. В якості підстави для стягнення вартості неповернутих двигунів позивач посилається на пункт 3.9 Договору, яким погоджено відповідальність за перевищення періоду очікування двигуна.

100. Відмовляючи у задоволенні позову щодо стягнення штрафу та скасовуючи рішення місцевого господарського суду про часткове задоволення позову в цій частині суд апеляційної інстанції погоджуючись із обґрунтованістю заявлених позивачем вимог дійшов висновку про пропуск ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" передбачено статтею 258 ЦК України річного строку звернення до суду з вимогами про стягнення штрафу, оскільки право на його нарахування в позивача виникло 19.05.2017, тоді як позов пред'явлено 24.07.2018.

101. Оцінюючи зазначені висновки апеляційного суду на предмет їх відповідності вимогам законодавства та встановленим обставинам справи, судом касаційної інстанції враховується таке.

102. Згідно із підпунктами 4.1.3,4.1.6 пункту 4.1 Договору орендар зобов'язаний своєчасно надавати орендодавцеві орендоване майно для проведення регламентного технічного обслуговування та робіт по забезпеченню безперебійної роботи двигунів, а також безперешкодно надати доступ представникам орендодавця або організації, що виконує технічне обслуговування та роботи по забезпеченню безперебійної роботи двигунів, до майна, що орендується, з метою здійснення контролю за використанням майна згідно з його призначенням, перевірки його технічного стану, виконання робіт, передбачених цим договором.

103. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач як орендар не виконав зобов'язання, обумовленого Договором щодо своєчасного надання орендованого двигуна Cummins КТА-50C, заводський № 33135574 для проведення технічного обслуговування, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору.

104. Факт порушення відповідачем своїх зобов'язань, визначених підпунктами
4.1.3,4.1.6 пункту 4 Договору, встановлений рішенням суду від 29.08.2017 у справі № 904/7880/17, що набрало законної сили, відтак обставини встановлені зазначеним рішенням щодо недотримання орендарем своїх зобов'язань щодо своєчасного надання орендодавцеві для проведення регламентного технічного обслуговування двигуна згідно зі статтею 75 ГПК України є преюдиційними під час розгляду цієї справи.

105. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

106. Частиною 1 статті 216, частиною 2 статті 217 ГК України передбачено господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому Частиною 1 статті 216, частиною 2 статті 217 ГК України, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

107. Згідно частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у частини 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

108. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

109. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 551 ЦК України).

110. За змістом положень частини 4 статті 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

111. З наведених вище норм правових актів вбачається, що для застосування таких форм відповідальності як пеня чи штраф необхідні елементи, які встановлюються законом або як в даному випадку договором.

112. Між тим, для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді штрафної санкції забезпечення належного виконання зобов'язання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08.02.2017 у справі № 910/29752/15).

113. У абзаці другому пункту 3.9 Договору сторонами погоджено, що за перевищення періоду очікування двигуна, для виконання вище перерахованих робіт, понад 1 годину орендар сплачує штраф у розмірі ~money19~ без ПДВ за кожну годину перевищення періоду очікування.

114. Аналіз змісту пункту 3.9 Договору свідчить, що цим пунктом Договору передбачено розмір договірної штрафної санкції у твердій грошовій сумі (370,00 грн без ПДВ) за кожен випадок порушення орендарем зобов'язання, яким у даному разі є кожна година очікування двигуна для проведення його регламентного технічного обслуговування. Тобто вказаним пунктом Договору сторонами погоджено штрафну санкцію, що за визначенням статті 549 ЦК відповідає поняттю "штраф".

115. Тому висновок суду апеляційної інстанції щодо погодження сторонами у пункті
3.9 Договору штрафної санкції у вигляді штрафу та обґрунтованості заявлених позивачем вимог в цій частині є правомірним та таким, що відповідає встановленим обставинам справи.

116. Разом з тим є необґрунтованим та не узгоджується із матеріалами справи висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в цій частині у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

117. Згідно зі статтею 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність тривалістю в один рік.

118. Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

119. Як зазначалось у пункті 100 цієї постанови відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення штрафу суд апеляційної інстанції виходив з того, що право на його нарахування у позивача виникло 19.05.2017 річний строк позовної давності на пред'явлення якого закінчився 19.05.2018, тоді як позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення штрафу 24.07.2018. Тобто апеляційний суд виходив лише з моменту виникнення штрафу.

120. Однак, вказаний висновок суду апеляційної інстанції зроблено без належного з'ясування змісту пункту 3.9 Договору аналіз якого свідчить, що ним передбачено нарахування штрафу за кожен випадок порушення орендарем зобов'язання, яким у даному разі є кожна година очікування двигуна для проведення його регламентного технічного обслуговування.

121. У даному випадку визначений ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" у позові період прострочення з
19.05.2017 по 31.12.2017 є періодом на протязі якого у нього виникало право на нарахування штрафу, яке пов'язано саме із кожною годиною очікування двигуна.

Тобто виникнення права на нарахування штрафу має триваючий характер та його момент виникнення на протязі зазначеного періоду пов'язаний кожного разу із перевищенням часу очікування двигуна для огляду.

122. Суд наголошує, що пункт 3.9 Договору недійсним не визнавався та його недійсність прямо не передбачена законом, відтак в силу приписів статей 204, 626 ЦК України є таким, що створює для сторін Договору обсяг прав та обов'язків.

123. Отже обґрунтованим є нарахування штрафу за період з 24.07.2017 по
31.12.2017, тоді як нарахування з 19.05.2017 по 23.07.2017 - здійснено поза межами строку позовної давності, передбаченого статтею 258 ЦК України.

124. З огляду на вказане, судом першої інстанції правомірно задоволено позов щодо стягнення штрафу в сумі 2 ~money20~, який виник у період з 24.07.2017 по 31.12.2017, тоді як апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про пропуск строку позовної давності ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" в цілому з 19.05.2017 та не врахував умови Договору, яким узгоджено нарахування штрафу.

Щодо стягнення неустойки

125. Вимоги позивача в цій частині позову обґрунтовані неповерненням відповідачем орендованого майна після закінчення строку дії Договору оренди.

126. В якості підстави для стягнення вартості неповернутих двигунів позивач посилається на приписи частини 2 статті 785 ЦК України.

127. Задовольняючи частково позов в частині стягнення неустойки та частково скасовуючи рішення місцевого господарського суду щодо її стягнення без урахування ПДВ, суд апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо необхідності її стягнення за період з 08.01.2018 по
29.05.2018, тоді як з 30.05.2018 по 05.07.2018 - дійшов висновку щодо відсутності підстав для її стягнення у зв'язку накладенням арешту в кримінальному провадженні на орендоване майно, що зумовило неповернення цього майна з причин незалежних від волі відповідача.

128. Здійснюючи оцінку вказаних висновків суду апеляційної інстанції, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховується таке.

129. Відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

130. Згідно із частиною 2 статті 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

131. Судами попередніх інстанцій встановлено, що після закінчення строку дії Договору оренди, який сплинув 31.12.2017, відповідачем у відповідності пунктів
2.4,4.1.4 Договору згідно із яким він повинен був повернути позивачу орендовані двигуни, тобто - до 07.01.2018 включно, повернення двигунів не здійснено.

132. Таким чином висновок апеляційного господарського суду, який погодився з позицією місцевого господарського суду щодо виникнення у позивача в силу припису частини 2 статті 785 ЦК України з 08.01.2018 права вимоги неустойки в розмірі подвійної плати за користування п'ятнадцятьма двигунами внутрішнього згорання є правомірним та відповідає обставинам справи.

133. Разом з тим, висновок суду щодо відсутності у позивача права на нарахування неустойки з 30.05.2018 по 05.07.2018 та відмову у задоволенні позову в зазначеній частині вимог є передчасним та зробленим без належного врахування природи неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 ЦК України, обставин справи та оцінки поведінки відповідача на предмет її відповідності критеріям добросовісності, розумності, справедливості.

134. Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

135. Згідно із частинами 1, 3 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному частинами 1, 3 статті 236 ГПК України.

136. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

137. Суд відзначає, що частина 2 статті 785 ЦК України передбачає особливий вид майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який не виконує обов'язку з повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

138. Зазначений особливий статус вказаної неустойки обумовлений тим, що зобов'язання наймача з повернення орендованого майна виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець у цьому випадку позбавлений можливості застосувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання свого зобов'язання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі визначеному статтею 785 ЦК України.

139. Тому важливим при здійсненні оцінки правомірності заявлених вимоги про стягнення неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 ЦК України є урахування обставин невиконання зобов'язання орендарем щодо неповернення майна в контексті добросовісності поведінки останнього як контрагента за договором, її впливу на неповернення майна.

140. Згідно зі статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

141. Суд наголошує на тому, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

142. Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.

143. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.

144. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

145. Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

146. Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.

147. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

148. Встановлені у даній справі обставини, зокрема, щодо: 1) неповернення орендарем після закінчення строку дії Договору орендованого майна, який сплинув
31.12.2017; 2) ініціювання за заявою орендаря від 15.02.2018 поданою майже відразу (через три дні) після набрання рішенням від 30.11.2017 у справі № 904/8521/17 законної сили (12.02.2018), яким розірвано Договір оренди та зобов'язано орендаря (відповідача) повернути орендодавцю (позивачу) орендовані двигуни, кримінального провадження № 120180407600000340 щодо зміни номерів двигунів невстановленими особами, що вчинено під час перебування зазначеного майна в користуванні орендаря; 3) накладення у ході здійснення кримінального провадження № 120180407600000340 арешту на орендоване майно з подальшою передачею зазначеного майна на зберігання відповідачу, свідчать, що саме результат дій відповідача має наслідком виникнення ситуації за якої унеможливлюється повернення орендованого майна позивачеві та унеможливлюється нарахування неустойки за весь період прострочення повернення орендованого майна.

149. Отже такі дії орендаря створюють ситуацію з якої орендодавець не може ні повернути передане в оренду майно, ні захистити свої майнові інтереси шляхом нарахування неустойки встановленої частиною статті 785 ЦК України за весь період прострочення.

150. Вочевидь дії відповідача наведені у пункті 148 цієї постанови є результатом його недобросовісної поведінки як учасника ділового обороту, що порушує право орендодавця на мирне володіння належним йому майном та не узгоджується із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому на переконання колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначена поведінка відповідача суперечить доктрині заборони суперечливої поведінки.

151. За встановлених обставин справи, які свідчать про недобросовісність поведінки відповідача як контрагента за Договором спрямовану на уникнення повернення орендованого майна та унеможливлення нарахування неустойки передбаченої частиною 2 статті 785 ЦК України у період з 30.05.2018 по
05.07.2018 (у зв'язку з накладенням арешту на орендоване майно) не відповідає таким засадам цивільного законодавства як добросовісність та справедливість.

152. Враховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позову про стягнення неустойки заявленої за період з 30.05.2018 по
05.07.2018 є необґрунтованим та не узгоджується з наведеним вище, тому судове рішення апеляційного господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення 19 ~money21~ неустойки підлягає скасуванню з прийняттям у відповідній частині нового рішення про стягнення неустойки в сумі 24 ~money22~

Щодо суті касаційної скарги

153. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

154. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

155. Частинами 1 та 2 статті 311 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

156. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).

157. З огляду на вищевикладене, постанова Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі № 904/3315/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 67 ~money23~ вартості неповернутих двигунів та 1 ~money24~ штрафу підлягає скасуванню із залишенням рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2018 у відповідній частині без змін. Крім того, зазначена постанова постанова Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі № 904/3315/18 підлягає скасуванню у частині задоволення позовних вимог про стягнення 19 ~money25~ неустойки за несвоєчасно повернуті двигуни з прийняттям у відповідній частині нового рішення про стягнення 24 ~money26~ неустойки.

Щодо судових витрат

158. Відповідно до статті 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

159. У зв'язку зі скасуванням постанови апеляційного господарського суду в частині стягнення 67 ~money27~ вартості неповернутих двигунів та 1 ~money28~ штрафу та залишенням рішення суду першої інстанції в цій частині без змін, а також скасуванням постанови апеляційного господарського суду в частині стягнення 19 ~money29~ неустойки за несвоєчасно повернуті двигуни з прийняттям нового рішення про 24 ~money30~ неустойки за несвоєчасно повернуті двигуни витрати позивача зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, апеляційної скарги та подання позову до суду підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Висновки щодо застосування норм права

160. У стаття 6, 627 ЦК України встановлено один із загальних принципів цивільного законодавства - свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог стаття 6, 627 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

161. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами. Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

162. Сторони, керуючись принципом свободи договору, вправі самостійно врегулювати свої відносини при визначенні такої умови Договору як повернення орендованого майна та узгодженні у ньому випадків (умов) виникнення у орендодавця права на стягнення вартості неповернутого майна, а також права на стягнення штрафу у твердій грошовій сумі за кожну годину очікування двигуна для проведення його регламентного технічного обслуговування.

163. Стаття 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

164. Частиною 2 статті 785 ЦК України передбачено особливий вид майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що полягає у сплаті наймачем, який не виконує обов'язку з повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

165. Зазначений особливий статус вказаної неустойки обумовлений тим, що зобов'язання наймача з повернення орендованого майна виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець у цьому випадку позбавлений можливості застосувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання свого зобов'язання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі визначеному статтею 785 ЦК України.

166. Тому важливим при здійсненні оцінки правомірності заявлених вимоги про стягнення неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 ЦК України є урахування обставин невиконання зобов'язання орендарем щодо неповернення майна в контексті добросовісності поведінки останнього як контрагента за договором, її впливу на неповернення майна.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 311, 312, 315, 317, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС-ІНВЕСТ" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі № 904/3315/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 67 ~money31~ вартості неповернутих двигунів та 1 ~money32~ штрафу. У відповідній частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2018 у справі № 904/3315/18 залишити без змін.

3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі № 904/3315/18 у частині задоволення позовних вимог про стягнення 19 ~money33~ неустойки за несвоєчасно повернуті двигуни скасувати та прийняти у відповідній частині нове рішення: "Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50079, ідентифікаційний код -00191023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС-ІНВЕСТ" (пр. Поштовий, буд. 1, оф. 431, м.

Кривий Ріг, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код - 40032310) 24 ~money34~ неустойки за несвоєчасно повернуті двигуни".

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50079, ідентифікаційний код - 00191023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС-Інвест" (пр. Поштовий, буд. 1, оф. 431, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код - 40032310) 1 ~money35~ витрат за подання касаційної скарги, ~money36~ витрат за подання апеляційної скарги та ~money37~ витрат зі сплати судового збору за подання позову.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

Л. Й. Катеринчук