Історія справи

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/1558/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Костюк О.В.,

Харківської міської ради - не з`явився,

ОСОБА_1 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 922/1558/24

за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради

до ОСОБА_1

про розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 14.05.2025 касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2025, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 07.01.2025 у справі № 922/1558/24 залишено без змін.

19.05.2025 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 922/1558/24 у суді касаційної інстанції.

ОСОБА_1 просить стягнути з Харківської обласної прокуратури на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18 000,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2025 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/1558/24 у відкритому судовому засіданні на 04.06.2025.

30.05.2025 Харківська обласна прокуратура подала заперечення щодо заяви ОСОБА_1 , у якій просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, заявлених до стягнення представником ОСОБА_1 адвокатом Шафоростовим В.О., до нуля.

ОСОБА_1, Харківська міська рада в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання не зверталися.

Ураховуючи наведене, те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції за відсутності представників ОСОБА_1. та Харківської міської ради.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Офісу Генерального прокурора, дослідивши наведені у заяві доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У частині 2 статті 126 ГПК установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК).

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Як свідчать матеріали справи, 14.09.2023 між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським бюро «Валентина Шафоростова» (Бюро) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Бюро зобов`язується за дорученням Клієнта надати йому правову допомогу (п. 1.1 договору). Для виконання доручення Бюро надаються всі права, зокрема, позивача, відповідача, третьої особи, боржника (п. 1.3 договору). За виконання Бюро доручення сплачується гонорар у строки та розмірі визначені Актом наданих послуг (правової допомоги). Факт сплати гонорару є свідченням згоди клієнта з обсягом та якістю надання правової допомоги. Бюро має право сплачувати від імені та/або в інтересах Клієнта судовий збір та інші судові витрати, збори, платежі з наступним відшкодуванням таких витрат на користь Бюро або без їх відшкодування (пункти 2.1 та 2.2 договору).Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до його припинення у порядку встановленому законодавством України. (п. 3.1 договору). Додаткові угоди та додатки до цього договору є невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані двома сторонами (п. 3.2 договору).

05.12.2024 між ОСОБА_1 та Бюро укладено додаткову угоду до договору про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якої Клієнт надав, а Бюро прийняло до виконання доручення клієнта про представництво інтересів та інших видів правової допомоги при розгляді господарськими судами всіх інстанцій судової справи під № 922/1558/24, у тому числі здійснення попереднього ознайомлення з документами наданими Клієнтом, аналіз положень законодавства, аналіз актуальної судової практики у подібних правовідносинах, формування правової позиції, підготовку процесуальних документів, у тому числі заяв, клопотань, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань у справі № 922/1558/24, підготовку справи (провадження) до розгляду, участь у судових засіданнях, збір доказів, збір документів, подавати виконавчі документи до примусового виконання, інші необхідні види правової допомоги, а також перед органами державної виконавчої служби, державними виконавцями та/або приватними виконавцями, при розгляді судами всіх інстанцій та юрисдикцій справ по оскарженню рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби (п. 1 додаткової угоди). Сторони погодили, що гонорар Бюро у справі № 922/1558/24 розраховується, виходячи з погодинної ставки 1200,00 грн/год (п. 1.3 додаткової угоди).

15.05.2025 між АБ «Валентина Шафоростова» (Бюро) та ОСОБА_1 (Клієнт) складений акт наданої правничої допомоги № 3-922/1558/24 до договору про надання правничої допомоги від 14.09.2023, відповідно до якого Бюро надало правничу допомогу у вигляді представництва інтересів Клієнта як відповідача у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду при розгляді справи № 922/1558/24 за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2025, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025, рішення Господарського суду Харківської області від 07.01.2025 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2025 за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1. про розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку, у тому числі:

- підготовку та подання відзиву на касаційну скаргу прокурора від 05.05.2025, у тому числі підготовка та подання заяви про доступ до справи (касаційне провадження) в електронному суді, ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, підготовку та подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції (4,5 год. за ставкою 1200 грн/год.);

- представництва інтересів в судовому засіданні 14.05.2025 наживо у відкритому судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у тому числі, прибуття з міста Харкова до міста Києва та очікування судового засідання як складова правничої допомоги за висновками Верховного Суду (10,5 год. за ставкою 1200 грн/год.).

У акті виконаних робіт № 3-922/1558/24 від 15.05.2025 сторони погодили, що загалом витрати часу Бюро на представництво інтересів Клієнта у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду при розгляді справи № 922/1558/24 становить 15 годин (пункт 1.2). Усього розмір гонорару та витрат Бюро за надану правничу допомогу протягом часу, визначеного у пункті 1.2 цього акта, складає гонорар у розмірі 18 000,00 грн.

Також до заяви додано детальний опис наданих послуг (правової допомоги) в порядку вимог частини 3 статті 126 ГПК від 19.05.2025, відповідно до якого станом на 19.05.2025 Бюро надало правничу допомогу у вигляді представництва інтересів Клієнта як відповідача у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі № 922/1558/24, у тому числі:

- підготовило та подало відзив на касаційну скаргу прокурора у справі № 922/1558/24 від 05.05.2025, у тому числі підготовило та подало заяву про доступ до справи (касаційне провадження) в електронному суді, ознайомилося з матеріалами справи в електронному вигляді, підготовило та подало заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції.

- здійснило представництво інтересів в судовому засіданні 14.05.2025 наживо у відкритому судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у тому числі щодо прибуття адвоката з міста Харкова до міста Києва та очікування ним судового засідання як складової правничої допомоги за висновками Верховного Суду.

Крім того, до заяви додано платіжну інструкцію від 15.05.2025 про сплату ОСОБА_1 18 000,00 грн за правову допомогу у справі № 922/1558/24 згідно з рахунком; отримувач коштів - АБ «Валентина Шафоростова».

ОСОБА_1 дотрималася вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання частини 8 статті 129 ГПК, чому передувала відповідна заява, зроблена стороною у відзиві.

Суд касаційної інстанції при вирішення питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за заявою ОСОБА_1. ураховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

При цьому на предмет відповідності критеріям, зазначеним у частині 5 статті 129 ГПК, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 ГПК.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічні за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1 статті 169 ГПК).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Так, Харківська обласна прокуратура у клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу за заявою ОСОБА_1., просила зменшити заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу до 0 % в порядку частини 5 статті 126 ГПК, обґрунтовуючи таке клопотання необґрунтованістю та неспівмірністю розміру витрат на правничу допомогу у заявленій сумі. Зокрема прокуратура посилається на те, що включення адвокатом Шафоростовим В.О. у перелік послуги з професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи № 922/1558/24 в суді касаційної інстанції такої складової зазначеної послуги, як «ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді», не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності та необхідності), з огляду на те, що адвокат Шафоростов В.О. був незмінним на попередніх стадіях судового провадження у даній справі № 922/1558/24 у судах першої та апеляційної інстанцій, займав під час судового провадження на зазначених стадіях активну процесуальну позицію, що виявилось, зокрема, в особистій участі в судових засіданнях як представника відповідача ОСОБА_1., поданні заяв по суті справи, позиція прокуратури також була незмінною протягом розгляду справи в усіх судових інстанціях, що не потребувало для адвоката необхідності в додатковому вивченні матеріалів справи, проведенні аналізу нормативно-правових актів та практики Верховного Суду у даній категорії спорів, що підлягали застосуванню у спірних правовідносинах. Це надає підстави для висновку про обізнаність адвоката з матеріалами справи. Враховуючи те, що прокурором було надіслано відповідачу ОСОБА_1. у порядку, визначеному статтею 291 ГПК, копію касаційної скарги, а вся інформація про рух справи в суді касаційної інстанції була викладена в ухвалі Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 922/1558/24, тому усі матеріали справи, що були сформовані на стадії касаційного провадження, були у фактичній наявності у відповідача, у зв`язку з чим реальної потреби у додатковому ознайомленні з матеріалами справи в електронному вигляді для сторони відповідача об`єктивно не було. Крім того, підготовка відзиву на касаційну скаргу не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, що свідчить про необґрунтованість відповідних судових витрат. Покладення на прокурора витрат у будь-якому розмірі, пов`язаних з прибуттям представника ОСОБА_1 адвоката Шафоростова В.О. до Верховного Суду, не відповідає критерію неминучості таких витрат, оскільки такі послуги могли бути надані адвокатом і без надмірно витраченого часу на проїзд з Харкова до Києва, із реалізацією права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 ГПК. Такі послуги адвоката, як підготовка та подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, апріорі не можуть бути складовою правничої допомоги, оскільки не відносяться до жодного з переліку видів адвокатських послуг згідно зі статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Включення адвокатом до складу правничої допомоги послуг з підготовки та подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, є необґрунтованим та не може бути задоволено за будь-яких умов. Отже, за твердженням прокуратури, заявником не доведено належним чином розумності, реальності та співмірності розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, які були заявлені, оскільки витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними зі складністю цієї справи, встановлена адвокатом сума витрат не відповідає критерію їх реальності, розумності їхнього розміру.

Проаналізувавши подані відповідачкою документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в цій справі, Суд зазначає, що розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим і підтвердженим належними доказами.

При цьому суд касаційної інстанції враховує правові висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № № 910/9714/22, відповідно до яких заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Разом із тим Судом взято до уваги наявність вже розробленої позиції сторін, яка не змінювалась протягом розгляду справи в судах усіх інстанцій.

З огляду на подані відповідачкою докази щодо характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що підтвердженими документально є витрати відповідачки на правничу допомогу в суді касаційної інстанції у сумі 9 000,00 грн, що відповідає принципам розумності у цих правовідносинах, є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та підлягає стягненню з прокуратури на користь відповідачки.

Водночас Суд констатує, що зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, не є обов`язковими для суду касаційної інстанції, тому оцінивши суми витрат, які сторона мотивує лише посиланням на умови договору про надання правничої допомоги, Суд вважає їх не доведеними, не обґрунтованими і не підтвердженими належними доказами.

Такі висновки узгоджуються з висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, Суд дійшов висновку, що доведеними є витрати відповідачки на правничу допомогу в суді касаційної інстанції у сумі 9 000,00 грн, у зв`язку із чим заява ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/1558/24 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 123 126 129 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/1558/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Харківської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції 9 000,00 грн (дев`ять тисяч гривень).

3. Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко