Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.02.2018 року у справі №910/23417/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/23417/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Київгаз»,

представник позивача - Лебедєв Ю.В.,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Київенерго»,

представники відповідача - Дуднік-Дубіняк Д.І. та Халимон С.В.,

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2017

у складі колегії суддів: Скрипка І.М. (головуючий), Тищенко А.І., Гончаров С.А.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2017

у складі судді Спичак О.М.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київгаз»

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про стягнення 7 274 352, 87 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. 02.02.2015 між Публічним акціонерним товариством «Київгаз» (газорозподільне підприємство, далі - ПАТ «Київгаз») та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (замовник, далі - ПАТ «Київенерго») укладено договір № 167-15 (далі - Договір) на розподіл природного газу, відповідно до умов якого газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку природного газу та газоспоживаючого обладнання визначаються сторонами у додатку до договору за нормою, наведеною у додатку № 2 до цього договору.

2. Відповідно до п. 2.2 Договору замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбаченими умовами Договору.

3. Згідно з п. 3.3 Договору газорозподільне підприємство транспортує природний газ у загальному потоці газу від пунктів приймання-передачі газу в ГРМ до пунктів призначення в обсягах, підтверджених оператором.

4. Відповідно до п. 3.6 Договору обсяг протранспортованого природного газу ГРМ підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ, що оформлюються на підставі даних комерційних вузлів обліку, визначених у додатку до договору.

5. Згідно з п. 3.9 Договору акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством.

6. Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки за послуги з транспортування природного газу ГРМ здійснюється за тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м., встановленим для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

7. П. 7.2.1 Договору передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати із замовника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

8. У п. 11.1 Договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині транспортування газу з 01.01.2015 до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

9. Додатковою угодою № 1 від 28.12.2015 до Договору сторони внесли зміни до п. 11.1 Договору, зазначивши, що цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині транспортування газу з 01.01.2015 до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

10. ПАТ «Київгаз» листом від 13.12.2016 № 269 направив відповідачу відповідний акт-розрахунок необлікованого об'єму природного газу ПАТ «Київенерго» від 08.12.2016, згідно якого проведено розрахунок донарахованого об'єму природного газу за номінальною потужністю газового обладнання у обсязі 1 857,6 тис.м.куб. природного газу; рахунок на оплату на суму 446 938, 56 грн; акт приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 30.11.2016 № 0ГБИ-009292 згідно Договору, за яким позивач надав відповідачу протягом листопада 2016 року послуги з транспортування природного газу розподільним газопроводами в обсязі 241 532, 262 тис.м.куб., а також виробничо-технологічних витрат в обсязі 98, 36 тис.м.куб., а всього в обсязі 241 630, 648 тис м.куб., за ціною 200, 50 грн (без ПДВ) за тис.м.куб., на загальну суму 58 136 334, 35 грн (в тому числі ПДВ - 9 689 389, 06 грн).

11. Зазначений лист вручено представнику ПАТ «Київенерго» 16.12.2016, проте підписаний акт приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 30.11.2016 № ГБИ-009292 представниками ПАТ «Київенерго» до ПАТ «Київгаз» не повернутий.

Обґрунтування позову та позиція відповідача у справі

12. 20.12.2016 ПАТ «Київгаз» звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ «Київенерго» та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило суд стягнути з відповідача 7 274 352, 87 грн боргу, який складається з 146 666, 25 грн основного боргу, 6 436 194, 01 грн пені та 691 492,61 - 3 % річних. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за період з листопада 2016 року по грудень 2016 року позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 128 083 741, 50 грн, а саме: у листопаді 2016 року - на суму 58 136 334, 35 грн, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2016 № 0ГБИ-009292 (уточнений), та у грудні 2016 року - на суму 69 947 407, 16 грн, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2016 № 0ГБИ-012395, однак відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за надані позивачем послуги з розподілу природного газу, у зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість.

13. 02.10.2017 відповідач подав суду першої інстанції додаткові пояснення, у яких посилався на необґрунтованість нарахування 3% річних, інфляційних втрат на суму 2 653 384,49 грн, що передбачена і сплачена на виконання Спільного протокольного рішення від 21.03.2017 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів Спеціального фонду Державного бюджету України.

Розгляд справи судами

14. 13.10.2017 рішенням Господарського суду міста Києва позовні вимоги задоволено, стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь ПАТ «Київгаз» 146 666, 25 грн основного боргу, пеню у розмірі 6 436 194, 01грн , 3% річних у розмірі 691 492, 61 грн та судовий збір у розмірі 109 115, 29 грн.

15. 20.12.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції залишено без змін. Апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанції. Суди дійшли висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача щодо стягнення 146 666,25 грн заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу у період з листопада по грудень 2016 року. Вимоги до сплати пені за прострочення виконання зобов'язання, а також 3 % річних задоволені з огляду на положення пункту 7.2.1 Договору та статті 625 ЦК України.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. 16.01.2018 ПАТ «Київенерго» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення та постанову та прийняти нове рішення про відмову в позові, стверджуючи, що суди безпідставно відхилили посилання скаржника на Спільне протокольне рішення від 21.03.2017 № 2003 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу.

Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу.

17. У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на правильність застосування норм матеріального і процесуального права, просить залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 6 Право на справедливий суд

1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру …

19. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції від 06.11.1991)

Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом...

20. Цивільний кодекс України.

Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

21. Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20.

1. Цей Порядок визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз», а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами (далі - субвенція)...

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

22. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

23. Верховний Суд вважає, що ті доводи, що їх наводив відповідач при розгляді справи в судах першої і апеляційної інстанцій, не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від суду першої та апеляційної інстанцій їх повного дослідження, надання їм оцінки і відображення у судових рішеннях.

24. Однак, твердженням ПАТ «Київенерго» про необхідність застосування до спірних правовідносин Спільного протокольне рішення від 21.03.2017 № 2003 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, а також постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» від 11.01.2005 № 20, на підставі якої і приймалося зазначене вище рішення про проведення взаєморозрахунку, судами першої та апеляційної інстанцій надано поверхневу оцінку.

25. Більше того, судова колегія не вважає за необхідне відступати від висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях, зокрема, у постановах від 13.03.2018 у справі № 903/61/17, від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17 та від 03.04.2018 у справі № 906/242/17. У цих постановах зазначено, що підписання стороною Договору спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20) підтверджує погодження зміни порядку та строків проведення розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу за Договором.

26. Крім того, судова колегія констатує, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою клопотання відповідача про зменшення розміру пені відповідно до статей 551 ЦК України та 233 ГК України та жодним чином не відображено у постанові висновок із розгляду цього клопотання.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції було порушено принцип повноти оцінки доказів та їх відображення у прийнятих судових рішеннях, якими вирішувався спір по суті, що вимагає направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

28. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, перевірити, чи застосовується до спірних правовідносин Спільне протокольне рішення від 21.03.2017 № 2003 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, а також положення постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» від 11.01.2005 № 20, а у разі висновку про застосування - належно застосувати наведені вище норми до спірних правовідносин, дослідити майновий стан відповідача і вирішити заявлене ним 27.11.2017 клопотання (т. 3, а.с. 29-30), а також, враховуючи вищезазначене, вирішити спір відповідно до вимог закону.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтями 310, 315, 316 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 у справі № 910/23417/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк