Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.03.2018 року у справі №916/1922/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/1922/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастрік Трейд"

ліквідатор - Волєв Олександр Олегович, не з"явився

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві

представник - Швець І.В. (довіреність №105/26-15-10-06 від 12.02.2018)

розглянув касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрік Трейд" Волєва Олександра Олеговича

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 29.01.2018

у складі колегії суддів: Аленін О.Ю. (головуючий), Богатир К.В., Філінюк І.Г.

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрік Трейд"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 16.02.2018, шляхом направлення поштового відправлення, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрік Трейд" Волєв Олександр Олегович безпосередньо звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 у справі №916/1922/17 в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017.

2. 02.03.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 20.02.2018, колегією суддів Верховного Суду у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я. відкрито касаційне провадження у справі №916/1922/17 Господарського суду Одеської області за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрік Трейд" Волєва Олександра Олеговича на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 та призначено її розгляд в судовому засіданні на 02.05.2018 о 10 год. 15 хв.

3. Учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали.

4. На розгляд суду касаційної інстанції винесено проблему застосування норм матеріального права - статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закону про банкрутство) та процесуального права - пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та прийняте ним рішення

5. 09.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю „Індастрік Трейд", в особі голови ліквідаційної комісії Волєва Олександра Олеговича звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011.

6. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.08.2017 заяву боржника прийнято до розгляду; призначено підготовче засідання на 22.08.2017.

7. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.08.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Індастрік Трейд" (далі - ТОВ "Індастрік Трейд", боржник) за заявою голови ліквідаційної комісії боржника відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

8. Підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі була встановлена під час роботи голови ліквідаційної комісії недостатність вартості майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

9. Постановою Господарського суду Одеської області від 05.09.2017 у складі судді Лепехи Г.А. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Волєва Олександра Олеговича, якого зобов'язано провести ліквідаційні заходи товариства-банкрута.

10. Постанова мотивована дотриманням боржником встановлених законом вимог щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника, зокрема, положення статей 104, 105, 110 та 111 ЦК України.

11. Судом встановлено, що учасниками підприємства боржника 06.06.2017 прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та призначено ліквідатора (голову ліквідаційної комісії) Волєва О.О., встановлено строк для подання вимог кредиторів протягом двох місяців з моменту публікації у спеціалізованому засобі інформації повідомлення про припинення діяльності ТОВ "Індастрік Трейд".

12. Суд встановив, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Індастрік Трейд" з 07.06.2017 перебуває у стані припинення за рішенням засновників.

13. Судом встановлено обставини звернення 31.07.2017 ОСОБА_9 з кредиторськими вимогами про визнання його кредитором на суму 311 998, 40 грн.

14. Згідно з протоколом засідання ліквідаційної комісії ТОВ "Індастрік Трейд" від 07.08.2017 прийнято рішення затвердити акт інвентаризації майнових активів та оцінки майна ТОВ "Індастрік Трейд", визнати кредитором ОСОБА_9 та внести до реєстру вимог кредиторів, затвердити проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Індастрік Трейд" та звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до статті 95 Закону про банкрутство.

15. Судом встановлено, що за результатами проведеної інвентаризації кредиторська заборгованість складає 311 998, 40 грн., активи підприємства відсутні, у зв'язку з чим оцінка майна не проводилась.

16. За висновком господарського суду, встановлені обставини справи та подані документи свідчать про неспроможність ТОВ "Індастрік Трейд" (щодо якого прийнято рішення про ліквідацію) виконати грошові зобов'язання, що є підставою для визнання його банкрутом та застосування до боржника процедури ліквідації у справі про банкрутство.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування його рішення

17. Не погодившись із вказаною постановою, Головне управління Державної фіскальної служби України у місті Києві подало апеляційну скаргу з вимогою скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 05.09.2017, провадження у даній справі припинити, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова не містить всіх доказів на підтвердження реального фінансового стану боржника та його неплатоспроможності.

18. 29.01.2018 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Аленін О.Ю. (головуючий), Богатир К.В., Філінюк І.Г. апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві задовольнив, постанову Господарського суду Одеської області від 05.09.2017 скасував, провадження у справі №916/1922/17 про визнання ТОВ "Індастрік Трейд" банкрутом закрив.

19. Скасовуючи постанову про визнання боржника банкрутом, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції безпідставно порушив провадження у справі в порядку статті 95 Закону про банкрутство, а в подальшому виніс оскаржувану постанову, мотивуючи порушенням ліквідатором частин 3, 4, 7, 8 статті 111 ЦК України.

20. Судом апеляційної інстанції встановлено, що звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Індастрік Трейд", головою ліквідаційної комісії не було надано жодних відомостей відповідних державних органів щодо наявності або відсутності зареєстрованого за боржником будь-якого майна та оцінки його вартості, а також відомостей щодо відкритих ТОВ "Індастрік Трейд" рахунків у банківських установах та наявності або відсутності на них грошових коштів, що у відповідно до приписів статті 95 Закону про банкрутство не дає можливості суду встановити неплатоспроможність боржника та його неможливість задовольнити вимоги кредиторів.

21. Апеляційний суд дійшов висновку, що в наявних матеріалах справи відсутні відомості про те, чи повідомлявся орган доходів і зборів та інші державні контролюючі органи про ліквідацію ТОВ "Індастрік Трейд" у встановленому законом порядку. Не додані такі докази і до заяви про порушення справи про банкрутство, як і не додані докази на підтвердження подання контролюючим органам звітності за останній звітний період. Суд зазначив, що головою ліквідації комісії у заяві про порушення справи про банкрутство зазначається, що до Арцизької ДПІ ГУ ДФС в Одеській області державним реєстратором було направлено електронне повідомлення про початок ліквідаційної процедури. Однак, в порушення приписів статті 33 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та частини 3 статті 13 та статті 74 ГПК України (в редакції чинній з 15.12.2017), боржником не надано до суду жодних доказів на підтвердження зазначених посилань.

22. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у проміжному ліквідаційному балансі від 07.08.2017, що був доданий до заяви про визнання боржника банкрутом, зазначено, що чистий прибуток за звітний період складає -311,99, а за аналогічний період попереднього року 0. Разом з тим, Головне управління ДФС у місті Києві зазначило, що ТОВ "Індастрік Трейд" була подана декларація з податку на прибуток підприємств за 2016 рік. Товариством у звіті відображено валовий дохід 383 397 992 грн. та валові витрати 0 грн.; за І півріччя 2017 року підприємством у звіті відображено валовий дохід 4 400 524 грн. та валові витрати 0 грн. Також була подана декларація з податку на додану вартість за вересень 2016 року, де відображено обсяг поставки (без ПДВ) 679 991 грн., сума ПДВ склала 135 998 грн. і січень 2017 року. Отже, згідно відомостей, що були надані ТОВ "Індастрік Трейд" до податкових органів, дохід боржника за 2016 та 2017 роки значно перевищував кредиторську заборгованість, яка визначена у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство та складає 311 998, 40 грн.

23. Апеляційним судом зазначено, що голова ліквідації комісії Волєв Олександр Олегович, який був призначений судом ліквідатором боржника, має реальний конфлікт інтересів у виконанні ним повноважень ліквідатора у процедурі банкрутства з огляду на те, що він є засновником боржника та його керівником, оскільки має свій приватний інтерес, як засновник боржника, що перешкоджає належному виконанню повноважень ліквідатора щодо притягнення до відповідальності третіх осіб у ліквідаційній процедурі, як засновників боржника, що відповідальні за його неплатоспроможність у солідарному порядку, та врегульовано статтями 1, 28, 29 Закону України "Про запобігання корупції". Зазначені обставини не були враховані судом першої інстанції, що призвело до призначення ліквідатором боржника особи, яка має реальний конфлікт інтересів у виконанні ним повноважень ліквідатора у процедурі банкрутства.

24. З огляду на таке, апеляційний Суд вирішив, що ліквідаційною комісією ТОВ "Індастрік Трейд" не дотримано вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а також не надано на момент порушення провадження у даній справі документів, що підтверджують здійснення повної досудової процедури ліквідації ТОВ "Індастрік Трейд", що є порушенням вимог статті 95 Закону про банкрутство.

25. Щодо процесуального права Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві на оскарження постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, апеляційний суд зазначив, що в силу положень статей 20, 75, 78 Податкового кодексу України, з огляду на те, що у зв'язку з порушенням справи про банкрутство у контролюючих органів виникають певні обов'язки щодо проведення позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства боржником, то в разі порушення учасниками провадження прав контролюючого органу при здійсненні ним своїх функцій, останній набуває права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство. Також, апеляційний суд зазначив, що з наявних матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДФС у міста Києві зверталось до Господарського суду Одеської області із заявою про визнання кредиторських вимог, проте, ухвалою суду від 10.10.2017 вона була повернена заявнику без розгляду у зв'язку з несплатою судового збору та відмовою у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві.

26. Апеляційний суд зазначив, що обставини порушення провадження у даній справі за встановлення обставин неналежного виконання ліквідатором вимог статей 105, 111 ЦК України щодо здійснення процедури самоліквідації унеможливлюють законність порушення в судовому порядку процедури банкрутства із застосуванням провадження за статтею 95 Закону про банкрутство та виключають можливість введення судової ліквідаційної процедури, внаслідок чого провадження у справі №916/1922/17 про банкрутство ТОВ "Індастрік Трейд" слід закрити, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника

27. Скаржник доводив, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 41, 264 ГПК України в редакції з 15.12.2017 та норм матеріального права - частини 5 статті 11, частини 1 статті 95 Закону про банкрутство.

28. Скаржник доводив, що апеляційний господарський суд розглянув справу за апеляційною скаргою фіскального органу, який не набув у встановленому Законом про банкрутство порядку статусу сторони у даній справі про банкрутство, з порушенням статті 91 ГПК України в редакції до 15.12.2017 та статей 254, 255 ГПК України в редакції з 15.12.2017.

29. Скаржник аргументував, що боржник не знаходиться на податковому обліку в даному фіскальному органі, а доводи органу державної фіскальної служби та висновки апеляційного суду жодним чином не спростували факт того, що при поданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником не дотримано вимоги частини 7 статті 111 ЦК України.

Доводи інших учасників справи

30. Учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

31. Конституція України

Стаття 55 - кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 - встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення

32. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011

Стаття 1

банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Частина 5 статті 11 - боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Частини 1, 2 статті 95 - якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

33. Цивільний кодекс України

Частини 1, 5 статті 105 - учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію; строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Пункт 1 частини 1 статті 110 - юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частина 3 статті 110 - якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частина 3 статті 111 - під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Частина 4 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Частина 7 статті 111 - для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Частина 8 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

34. Податковий кодекс України

Стаття 20 - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим кодексом.

Пункт 78.1.7. частини 78.1. статті 78 - документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

35. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991

Частина 1 статті 91 - сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство (стаття 106 ГПК України).

Стаття 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

36. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017

Частина 2 статті 4 - юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частина 1 статті 254 - учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Частина 2 статті 255 - апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пункт 2 частини 1 статті 231 - господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

37. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що порушені у касаційній скарзі питання щодо правильності застосування норм матеріального права, а саме щодо застосування статей 105, 110, 111 ЦК України, статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 та процесуального права - пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017, можуть бути предметом касаційного розгляду, разом з тим, доводи скаржника з посиланням на невірну оцінку доказів та необхідність їх переоцінки касаційним судом є неприйнятними як такі, що виходять за межі повноважень касаційного суду.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги і висновків судів та мотиви відхилення доводів касаційної скарги

38. Особлива процедура, що передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, є наслідком належного проведення процедури самоліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку зазначеної норми є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, процедура якої визначається частиною 3 статті 110, статтею 111 ЦК України.

39. При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство на підставі статті 95 Закону про банкрутство є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення судового провадження згідно із цією статтею саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

40. Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про недотримання ліквідаційною комісією ТОВ "Індастрік Трейд" вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а також неподання головою ліквідаційної комісії на момент порушення провадження у цій справі документів на підтвердження здійснення повної досудової процедури ліквідації товариства (відомостей відповідних державних органів щодо наявності або відсутності зареєстрованого за боржником будь-якого майна та оцінки його вартості, відомостей щодо відкритих рахунків у банківських установах та наявності або відсутності на них грошових коштів, відомостей про повідомлення органу доходів і зборів та інших контролюючих органів про ліквідацію боржника, документів на підтвердження подання контролюючим органам звітності за останній звітний період, правильно складеного проміжного ліквідаційного балансу, який би відображав фінансові активи та пасив боржника).

41. Частиною 7 статті 111 ЦК України визначено як обов'язок голови ліквідаційної комісії у процедурі самоліквідації не тільки подання до контролюючих органів відповідної звітності, але й своєчасне надання первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Отже, у межах процедури самоліквідації ліквідатор (ліквідаційна комісія) повинен вжити самостійних активних кроків до надання контролюючому органу такої документації для того, щоб він міг виконати свої обов'язки з проведення перевірки суб'єкта господарювання на предмет дотримання податкового законодавства.

42. З огляду на встановлення апеляційним судом фактів невчинення ліквідатором усіх обов'язкових дій, передбачених законом при ліквідації у досудовій ліквідації підприємства, Суд погоджується з правильністю висновків апеляційного суду про порушення прав контролюючого органу головою ліквідаційної комісії у процедурі досудової ліквідації та відхилення доводів ліквідатора про неналежність його до даного контролюючого органу, оскільки в даному випадку на ліквідатора законодавцем покладається обов'язок вчинення самостійних дій з надання відповідних документів контролюючому органу.

43. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження апеляційним судом обставин справи при перегляді постанови про введення ліквідаційної процедури за статтею 95 Закону про банкрутство та припинення провадження у справі про банкрутство, зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення). Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження апеляційним судом обставин справи та обґрунтування прийнятого ним рішення про незаконність введення ліквідаційної процедури та припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Індастрік Трейд", колегія суддів Верховного Суду погоджується з виконанням апеляційним судом обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення ним норм матеріального права та істотного порушення норм процесуального права, яке б зумовлювало скасування прийнятого апеляційним судом рішення.

44. Доводи скаржника відповідно до пунктів 27-29 мотивувальної частини даної постанови спростовуються висновками касаційного суду згідно з пунктами 38-43. Посилання скаржника на практику ВГСУ колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими, оскільки Верховний Суд у Постанові від 31.01.2018 у справі №911/2510/17 відійшов від зазначеної правової позиції.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрік Трейд" Волєва Олександра Олеговича без задоволення та залишення без змін постанови Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2018.

В. Судові витрати

46. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрік Трейд" Волєва Олександра Олеговича залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 у справі №916/1922/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк