ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №826/7860/17

касаційне провадження №К/9901/66894/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Інспекція) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 (головуючий суддя - Лічевецька І.О., судді - Мельничук В.П., Земляна Г.В.) у справі за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Відділ Подільської РДА) про визнання протиправним та скасування запису,

УСТАНОВИВ:

Інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом до Відділу Подільської РДА про визнання протиправним та скасування запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну адреси місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гранд Версаль» (код ЄДРПОУ 40408814) з «Україна, 04123, м. Київ, Подільський район, вул. Червонопільська, буд. 23/17, кв. (офіс) 1» на «Україна, 33024, Волинська область, м. Луцьк, вул. Соборна, буд. 420, кв. (офіс) 12».

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23.06.2018, ухваленим за правилами спрощеного провадження (в порядку письмового провадження), у задоволенні позову відмовив повністю.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105101145197 копія рішення суду першої інстанції було вручено Інспекції 13.08.2018.

12.09.2018 Інспекція звернулась до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення Окружного адміністративного суду міста Києва.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.10.2018 апеляційну скаргу Інспекції залишив без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги та у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, та надав строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 позивачем отримано 02.11.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0102924525204.

Інспекцією 12.11.2018 на виконання вимог ухвали суду від 23.10.2018 подано до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків у частині сплати судового збору.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.11.2018 у задоволенні клопотання Інспекції про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовив, та ухвалою від 15.11.2018 повернув апеляційну скаргу скаржнику.

Ухвала про повернення апеляційної скарги мотивована тим, що скаржник не виконав вимоги ухвали від 23.10.2018, а саме - у визначений судом строк не сплатив суму судового збору у законодавчо встановленому розмірі.

Інспекція подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з підстав невідповідності судового рішення нормам матеріального та процесуального права скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалою від 15.11.2018 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Інспекція посилається на те, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не було враховано, що судовий збір у розмірі 2400,00 грн. було сплачено у визначений судом строк, що підтверджується платіжним дорученням від 12.11.2018 №1687.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.12.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 28.11.2018 визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження і призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження з 15.01.2019.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу позивача.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Інспекції та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, за змістом частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 цього Кодексу щодо форми та змісту апеляційної скарги та, зокрема, наявності документу про сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно яких апеляційна скарга залишається без руху.

Положеннями частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Як зазначено судом апеляційної інстанції, 12.11.2018 контролюючим органом до суду апеляційної інстанції було подано заяву, відповідно до якої скаржник просив продовжити строк для усунення недоліків у частині сплати судового збору, яку обґрунтовано тим, що у податкового органу відсутня можливість виконати вимоги ухвали від 23.10.2018, з огляду на блокування рахунків, що підтверджено повідомленням про здійснення безспірного списання коштів від 05.11.2018 №04-12/300-5006 та вказано, що після розблокування рахунків судовий збір буде невідкладно сплачено.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовіідносин) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановляючи 15.11.2018 ухвалу про відмову у задоволенні клопотання Інспекції про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, виходив з того, що наведені скаржником обставини не є підставою для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що протягом короткого терміну з дати отримання Інспекцією ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху (02.11.2018) скаржником були здійснені невідкладні дії щодо організації виконання вимог ухвали суду, що свідчить про намір сторони у найкоротші строки реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції не врахував, що клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги було надіслане Інспекцією засобами поштового зв'язку 09.11.2018, тобто за три дні до закінчення визначеного частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) строку, з огляду на що з урахуванням строку поштового обігу у скаржника була можливість виконати вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 у визначений процесуальним законом строк, яку Інспекція реалізувала, що підтверджується доданим до касаційної скарги платіжним дорученням № 1687 від 12.11.2018.

За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства, у тому числі і щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, визначені статтями 2, 13 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017), Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що Шостий апеляційний адміністративний суд, постановивши ухвалу від 15.11.2018 про повернення апеляційної скарги, порушив норми процесуального права, у зв'язку з цим його рішення підлягає скасуванню із передачею справи для продовження розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає задоволенню, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна