Історія справи

Постанова КАС ВП від 30.11.2021 року у справі №803/542/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 803/542/17

касаційне провадження № К/9901/41854/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л. І.,

суддів: Хохуляка В. В., Ханової Р. Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Управління) на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від
16.06.2017 (суддя Ксендзюк А. Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 (головуючий суддя - Глушко І. В., судді - Большакова О. О., Макарик В. Я.) у справі за позовом Фермерського господарства "Ай-Ев" (далі - Господарство) до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

У травні 2017 року Господарство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2017 № 0002771402.

В обґрунтування зазначених позовних вимог Господарство посилалось на те, що:

Управлінням були порушені вимоги підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки позапланову виїзну перевірку було проведено без наявних на те підстав; оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте пізніше встановленого терміну його прийняття, визначеного статтею
86.8 статті 86 Податкового кодексу України; Управлінням були порушені вимоги статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки не взято до уваги переплату контрагентом ФОП ОСОБА_1 та не враховано віднесення вказаних грошових коштів в оплату за іншими контрактами.

Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.05.2017 відкрив провадження у даній справі.

Господарство подало до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 803/703/17 за позовом Господарства до Управління про визнання незаконним наказу начальника Управління від 16.03.2017 № 502 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Господарства" та протиправними дій Управління щодо її проведення, провадження у якій було відкрито Волинським окружним адміністративним судом 12.06.2017, оскільки висновки суду у справі № 803/703/17 безпосередньо впливають на розгляд справи щодо скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі висновків перевірки, призначення та проведення якої є незаконним.

Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.06.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, клопотання Господарства про зупинення провадження задовольнив: зупинив провадження у справі № 803/542/17 до набрання законної сили рішенням у справі №803/703/17.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі обґрунтовані тим, що оскільки підставою для проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 30.03.2017 № 765/03-20-14-02/ НОМЕР_1 та на підставі висновків якого було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення, був наказ начальника Управління від 16.03.2017 № 502 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Господарства", що є предметом спору у справі №803/703/17, то набрання законної сили рішенням в справі № 803/703/17 матиме істотне значення при вирішення справи № 803/542/17.

Управління подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Господарства про зупинення провадження у справі.

Обґрунтовуючи невідповідність ухвалених у справі судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій нормам процесуального права, Управління посилається на те, що: позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише у тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, в іншому разі, у задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.10.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Господарство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.11.2021 касаційну скаргу Управління прийняв до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 09.11.2021.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Управління та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Суди попередніх інстанцій встановили, що єдиною підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акту перевірки від 30.03.2017 № 765/03-20-14-02/39685433, призначення та проведення якої були здійснені на підставі наказу начальника Управління від 16.03.2017 № 502 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Господарства", який є предметом спору у справі №803/703/17.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Невиконання вимог Конституції України, Податкового кодексу України та законів України, що стосуються питань оподаткування суб'єктів господарської діяльності при призначенні та проведенні документальної позапланової виїзної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №803/703/17, дійшли правомірного висновку, що судове рішення у справі №803/703/17 матиме безпосереднє та преюдиціальне значення для встановлення обставин, на які посилаються сторони у справі, що розглядається.

При цьому, посилання скаржника на обставини щодо допуску посадовими особами Господарства перевіряючих до проведення перевірки та наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування наказу та визнання перевірки неправомірною є безпідставними, оскільки зазначені обставини не входять до предмету доказування у даній справі, що розглядається, та повинні доводитись контролюючим органом у межах розгляду справи №803/703/17.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги.

Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від
16.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від
28.09.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ. І. Бившева В. В. Хохуляк Р. Ф. Ханова