ПОСТАНОВАІМЕНЕМ УКРАЇНИ29 вересня 2020 рокум. Київсправа № 820/2529/17адміністративне провадження № К/9901/33686/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:головуючого - Бучик А. Ю.,суддів: Мороз Л. Л., Рибачука М. М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Версія" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року (суддя Панов М. М. ) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року (колегія суддів: Донець Л. О., Бенедик А. П., Мельнікова Л. В. ) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Версія" до Головного Управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови,УСТАНОВИЛ:В червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-Версія" звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову Головного управління Державної праці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.05.2017 №20-01-4314/0919-0411 у розмірі 192 000 грн.Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.Не погодившись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
У касаційній скарзі позивач вказує на відсутність у відповідача повноважень на здійснення функцій по накладенню штрафу, оскільки відповідні повноваження наявні лише в центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, що чітко встановлено статтею
265 КЗпП України. Вказує, що посилання судів на постанову Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість" є помилковою, оскільки
КЗпП має вищу юридичну силу, ніж вказана постанова.Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2018 відкрито касаційне провадження.У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.Судами встановлено, що уповноваженими особами Головного Управління Держпраці у Харківській області проведено позапланову перевірку додержання позивачем вимог законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, дотримання вимог законодавства про працю, зайнятість та обов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт перевірки №20-01-4314/09/17 від 26.04.2017.
Порушення, виявлені під час перевірки, становлять допущення до робіт працівників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з якими не укладені трудові угоди, що свідчить про порушення статті
24 КЗпП України.Судом встановлено, що факт укладання трудових договорів з 6 працівниками ТОВ "Д-Версія" у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження не оформлено, повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, не надсилалося.Товариством з обмеженою відповідальністю "Д-Версія" трудові договори між ОСОБА_1 - головним інженером; ОСОБА_2 - монтажником котлів і трубопроводів пари та гарячої води, стропальником (суміжна професія) - не укладалися.Судом встановлено, що під час проведення перевірки були відсутні будь-які документи, а саме накази щодо прийняття на роботу зазначених вище працівників, повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДФС, особові картки, посвідчення, що дозволяють виконувати роботи підвищеної небезпеки, документи щодо роботи даних працівників та нарахування й виплати їм заробітної плати (табель обліку використання робочого часу, розрахунково-платіжні відомості, які б підтверджували працевлаштування зазначених працівників.Постановою Головного Управління Держпраці у Харківській області від 16.05.2017 № 20-01-4314/0919-0411 на позивача накладений штраф у розмірі 192000 грн за допущення до робіт робітників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що є порушенням статті
24 КЗпП України.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку про те, що позивачем допущено порушення вимог статті
24 КЗпП України, оскільки наявний у справі висновок експертизи №33673697-04-01-014-16 ПП 2 "УДЦ" Техінформсервіс" містить відомості про фактичне допущення працівників ОСОБА_1, ОСОБА_2 до робіт. Крім того, суди дійшли висновку, що постанова винесена в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.Дослідивши спірні правовідносини в межах касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.У відповідності до ч.ч.
1,
2 ст.
265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.Згідно п. 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок №509).Згідно п. 1 цей Порядок визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною
2 статті
265 КЗпП України та частинами
2 -
7 статті
53 Закону України "Про зайнятість населення".Пунктом 2 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Оскаржувана постанова винесена за підписом заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області.Єдиними доводами касаційної скарги позивача є відсутність повноважень Головного управління Держпраці в Харківській області щодо винесення оскаржуваної постанови., оскільки дана установа не є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, як це передбачено статтею
265 КЗпП України.Однак колегія суддів звертає увагу, що безпосередньо частиною
4 ст.
265 КЗпП України передбачено, що штрафи накладаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.Відтак Порядком № 509 передбачено можливість заступників начальників територіальних органів Державної служби праці за результатами актів перевірки розглядати справи про накладення штрафу та виносити постанови, що не суперечить ст.
265 КЗпП України.На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті
350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.Керуючись ст.ст.
343,
349,
350,
355,
356,
359 Кодексу адміністративного судочинства України, -ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Версія" залишити без задоволення.Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.Головуючий А. Ю. БучикСудді Л. Л. МорозА. І. Рибачук