Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.06.2019 року у справі №855/164/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2019 року

Київ

справа №855/164/19

адміністративне провадження №А/9901/122/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,

за участі:

секретаря судового засідання Носадчої О.Е.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Дондик О.М.

представника Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» - Пархомчук Р.І.

представника Політичної партії «Опозиційний Блок» Донець Ю.Б.

представників кандидата у народні депутати України Бойка Ю.А. Макушинецький М.І., Годованюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії, треті особи: Політична партія «Опозиційна платформа - за життя»; Політична партія «Опозиційний Блок»; кандидат у народні депутати України ОСОБА_4 , про визнання протиправною та скасування постанови в частині,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року (колегія суддів у складі: Федотова І.В., Літвіної Н.М., Сорочка Є.О.)

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

24 червня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії (далі - відповідач, ЦВК, Комісія), треті особи - Політична партія «Опозиційна платформа - за життя», Політична партія «Опозиційний Блок», кандидат у народні депутати України ОСОБА_4 , в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 20 червня 2019 року № 1103 в частині реєстрації ОСОБА_4 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» під № 1, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що реєстрація кандидатом у народні депутати ОСОБА_4 , який був співголовою Політичної партії «Опозиційний Блок» по списку Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» порушує її права як члена політичної партії «Опозиційний Блок», виборця на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, а відтак постанова ЦВК від 20 червня 2019 року № 1103 в частині реєстрації ОСОБА_4 є протиправною.

Також наголошує, що метою звернення до адміністративного суду є попередження грубого порушення виборчого законодавства, основних засад виборчого права та недопущення введення в оману виборців в частині реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_4 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя», у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019 під № 1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до ЦВК, треті особи: Політична партія «Опозиційна платформа - за життя»; Політична партія «Опозиційний Блок»; кандидат у народні депутати України ОСОБА_4, про визнання протиправною та скасування постанови ЦВК від 20 червня 2019 року № 1103 в частині реєстрації ОСОБА_4 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» під № 1, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, Шостий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що при винесенні оскаржуваної постанови № 1103 від 20 червня 2019 року в частині реєстрації ОСОБА_4 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» під № 1, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, ЦВК, за результатами розгляду документів, встановила їх відповідність вимогам Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Крім того, відповідачем дотримані умови реєстрації кандидата у депутати у загальнодержавному окрузі передбачені статтею 54 Закону України «Про вибори народних депутатів України». Разом з тим, представником позивача не наведено жодної з обставин визначених частиною 1 статті 60 зазначеного Закону, яка б слугувала підставою для прийняття ЦВК протилежного рішення.

Водночас, суд зазначає, що зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач фактично не погоджується з рішенням вищого керівного органу партії «Опозиційна платформа - за життя». Натомість зазначені доводи позивача не стосуються предмету спору даної адміністративної справи, не відповідають змісту заявлених позивачем позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, узагальнені доводи скаржника та виклад позиції інших учасників справи

Позивач подав апеляційну скаргу на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року, в якій просить оскаржуване судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що реєстрація кандидатом у народні депутати ОСОБА_4 , який був співголовою Політичної партії «Опозиційний Блок» по списку Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» порушує її права як члена політичної партії «Опозиційний Блок», виборця на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, якого введено в оману політичними змінами виборчих списків.

На думку апелянта, суд дійшов хибних висновків про відсутність порушених прав позивача, оскільки свідченням такого порушення є взаємозв`язок тих обставин у своїй сукупності, які викладені у позов як підстави заявлених вимог.

Зазначає, що оскаржуваною постановою ЦВК ОСОБА_4 було внесено в список Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» всупереч чинній забороні на внесення змін щодо керівництва Політичної партії «Опозиційний Блок», де ОСОБА_4 , як співголова партії, був виключений з числа керівників. Ця заборона виникла на підставі ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 640/20930/18, яка була чинною на час апеляційного оскарження ухвали від 03.06.2018 про закриття провадження у цій справі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову та просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Також, судом отримано письмові пояснення Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» та кандидата у народні депутати України ОСОБА_4 із проханням відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рух адміністративної справи

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито провадження за даною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29 червня 2019 року о 13:00 год.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в позовній заяві та в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції, позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просив відмовити в її задоволенні.

Представники Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» та кандидата у народні депутати України Бойка Ю.А. у судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги з тих підстав, що викладені у письмових поясненнях.

Представник Політичної партії «Опозиційний Блок» вважав апеляційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.

Фактичні обставини справи

Постановою ЦВК від 20 червня 2019 року № 1103 зареєстровано кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя», у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року згідно з додатком.

Відповідно до виборчого списку кандидатів у народні депутати України Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_4 включений до виборчого списку під № 1.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 17.11.2011 № 4061-VI «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-VI), Законом України від 30.06.2004 №1932-IV «Про Центральну виборчу комісію» (далі - Закон № 1932-IV), в редакціях, що були чинними на момент виникнення цих правовідносин, та підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, оскаржуваною постановою ЦВК від 20 червня 2019 року № 1103 зареєстровано ОСОБА_4 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» під № 1, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

Відповідно до частини дев`ятої статті 108 Закону № 4061-VI рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, кандидатів, їхніх довірених осіб, партій, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені статтею 273 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 273 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

Відповідно до статті 12 Закону № 4061-VІ суб`єктами виборчого процесу є: 1) виборець; 2) ЦВК, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону; 3) партія, що висунула кандидата у депутати; 4) кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом; 5) офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом (далі - офіційний спостерігач від партії, кандидата у депутати, громадської організації).

Частиною другою статті 273 КАС Україні чітко визначено, що виборець (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі.

Отже, судовому захисту підлягає лише порушене право особи, а тому, звертаючись до суду з позовом щодо оскарження вказаної постанови ЦВК, позивач повинен довести перед судом факт порушення нею безпосередньо його виборчого права або інтересу щодо участі у виборчому процесі, як того вимагає частина друга статті 273 КАС України.

При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або чи мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Тобто, при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справі «Аксу проти Туреччини» пункт 50, «Берден проти Сполученого Королівства» пункт 33, «Тенасе проти Молдови» зазначено що для того, щоби мати можливість подати звернення на підставі статті 34 Конвенції, особа, неурядова організація чи група осіб мають довести, що вони є жертвами порушення прав, передбачених у Конвенції. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скориставшись своїм правом на оскарження постанови ЦВК позивач, не надав належних доказів того, що таке рішення порушує його особисті виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі як виборця. Посилання, на те, що незаконна, на думку позивача, реєстрація кандидата у народні депутати України ОСОБА_4 порушує право позивача як члена політичної партії «Опозиційний Блок», не є належними та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови ЦВК від 20 червня 2019 року № 1103, оскільки права позивача як члена політичної партії не є тотожними правам позивача як виборця.

Тому, оскаржувана постанова жодним чином не перешкоджає вільному волевиявленню позивача під час голосування на виборах Народних депутатів України 21 липня 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону № 4061-VІ ЦВК відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі: 1) порушення вимог частин четвертої, п`ятої статті 52 цього Закону; 2) відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону; 3) припинення громадянства України кандидата у депутати; 4) вибуття особи, висунутої кандидатом у депутати, за межі України для проживання чи з метою отримання політичного притулку; 5) визнання особи, висунутої кандидатом у депутати, недієздатною; 6) набрання щодо особи, висунутої кандидатом у депутати, законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину; 7) виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом відповідно до статті 9 цього Закону; 8) висування кандидата (кандидатів) у депутати від партії, яка здійснює пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, їхньої символіки та щодо якої в установленому Кабінетом Міністрів України порядку прийнято рішення про невідповідність її діяльності, найменування та/або символіки вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної постанови від 20 червня 2019 року № 1103 в частині реєстрації ОСОБА_4 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» під № 1, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, ЦВК, за результатами розгляду документів, встановила їх відповідність вимогам Закону № 4061-VІ.

Крім того, при реєстрації ОСОБА_4 кандидатом у народні депутати України включеного до виборчого списку Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» під № 1, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, відповідачем дотримані умови реєстрації кандидата у депутати у загальнодержавному окрузі, передбачені статтею 54 Закону № 4061-VІ.

Разом з тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем не наведено жодної з обставин визначених частиною першою статті 60 Закону № 4061-VІ, яка б слугувала підставою для прийняття ЦВК протилежного рішення.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача не стосуються предмету спору даної адміністративної справи, не відповідають змісту заявлених позивачем позовних вимог, оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач фактично не погоджується з рішенням вищого керівного органу партії «Опозиційна платформа - за життя». Такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

В апеляційній скарзі відсутні докази, що вказують на порушення особистих виборчих прав, свобод та інтересів позивача щодо участі у виборчому процесі.

В аспекті положень частини 2 статті 273 КАС України щодо визначення суб`єктів судового захисту порушеного виборчого права, законодавець забезпечив неможливість спотворення конституційно визначеного захисту виборчого права, шляхом впровадження ефективного контролю, що має на меті унеможливити будь-які зловживання та маніпулювання.

Гарантуючи реалізацію ефективного контролю, в тому числі за виборчими списками кандидатів у народні депутати України від політичних партій, законодавець в положеннях статті 61 Закону № 4061-VІ встановив підстави скасування реєстрації кандидата в народні депутати, зазначивши суб`єктів звернення.

За такого правового регулювання, предмета і підстави позову в даному адміністративному спорі, суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого та законного висновку про правомірність спірної постанови відповідача та відсутність підстав для її скасування.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд вважає, що оскаржене рішення суду першої інстанції, яке є предметом перегляду в цій справі, законне та обґрунтоване, висновки цього суду відповідають нормам матеріального та процесуального права, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення суду відсутні.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України (в чинній редакції), якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 272, 273, 278, 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: Ж.М. Мельник-Томенко

Судді: А.В. Жук

Н.М. Мартинюк