ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2020 року

Київ

справа №826/6706/18

провадження №К/9901/59534/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "КВАЗАР" до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "КВАЗАР" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2018 року, ухваленого у складі головуючого судді Патратій О. В., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Літвіної Н. М., суддів: Федотова І. В., Сорочка Є. О.

І. Суть спору

1. У квітні 2018 року Приватне акціонерне товариство "КВАЗАР" (далі - ПАТ "КВАЗАР") звернулось до суду з позовом Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", (далі - ПАТ "Сбербанк"), про визнання протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича щодо визначення вартості майна боржника в сумі 50367357,00 грн. без врахування ПДВ та зобов`язати державного виконавця здійснити рецензування звіту про експертну оцінку ринкової вартості нежитлової нерухомості, складеного на дату 03 квітня 2017 року суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі.".

2. В обґрунтування позову зазначає, що 10 січня 2018 року відкрито виконавче провадження № 55500060 за заявою ПАТ "Сбербанк" про примусове виконання виконавчого напису № 5706, вчиненого 30 грудня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В. про звернення стягнення на будівлю виробничого корпусу № 2 (літ. Т). загальною площею 17896,6 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. № 1 - 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 48803680000, що належить іпотекодавцю - ПАТ "КВАЗАР".

2.1. Вказує, що зазначене нерухоме майно передане в іпотеку ПАТ "Сбербанк" за іпотечним договором, посвідченого 08 червня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. та зареєстрований в реєстрі за № 4706, для забезпечення виконання зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії від 29 квітня 2010 року № 05-В/10/47/КЛ, укладеним між ПАТ "Сбербанк" та ПАТ "КВАЗАР". Загальна сума заборгованості перед ПАТ "Сбербанк" за вказаним договором станом на 11 жовтня 2016 року становить 7077308 євро 41 євроцентів та 30174470 гривень 49 копійок.

2.2. Позивач зазначає, що 16 квітня 2018 року від старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича ним отримано повідомлення про оцінку майна від 10 квітня 2018 року № 55500060/20.1/21, до якого додано копію висновку про вартість об`єкту оцінки, складеного суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі." (далі - ТОВ "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі.").

2.3. Позивач стверджує, що в порушення статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем при оцінці майна позивача було взято до уваги звіт про вартість об`єкту оцінки складеного ТОВ "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі.", де визначено вартість зазначеного об`єкту оцінки в сумі 50367357,00 грн. без врахування ПДВ, що майже вдвічі менше за ту вартість, про яку сторони домовилися в іпотечному договорі та в порушення частини третьої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" передано цей об`єкт на реалізацію саме за такою початковою ціною.

2.4. Позивач заперечує проти такої вартості майна, оскільки в іпотечному договорі від 08 червня 2010 року в редакції Договору № 4 про внесення змін до іпотечного договору, укладеного 27 квітня 2015 року заставна вартість цього майна за домовленістю сторін визначена в сумі 95532000,00 грн.

2.5. Позивач наголошує на необхідності проведення рецензування вказаного звіту відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оскільки даний звіт приймається органом державної влади.

2.6. Вважаючи, що державним виконавцем в порушення статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" в частині справедливості, неупередженості та об`єктивності вчинення виконавчих дій, не проведено рецензування звіту про визначення вартості об`єкта оцінки, наданого суб`єктом оціночної діяльності, ПАТ "КВАЗАР" звернулось до суду з вимогою про зобов`язання здійснити рецензування звіту про експертну оцінку ринкової вартості нежитлової нерухомості, складеного на дату 03 квітня 2017 року суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі.".

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 55500060 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 30 грудня 2016 року № 5706, про звернення стягнення на будівлю виробничого корпусу № 2 (літ. Т), загальною площею 17896,6 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 48803680000, що належить іпотекодавцю ПАТ "КВАЗАР".

4. З метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем здійснено ряд заходів примусового виконання виконавчого документу, спрямованих на ефективне його виконання.

5. ПАТ "КВАЗАР" від старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В. О. отримало повідомлення про оцінку майна від 10 квітня 2018 року № 55500060/20.1/21, до якого додано копію висновку про вартість об`єкту оцінки, складеного суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі.".

6. Так, у вищевказаному висновку зазначено, що даний суб`єкт оціночної діяльності, використовуючи порівняльний та дохідний підходи до оцінки, визначив ринкову вартість вищевказаної будівлі виробничого корпусу № 2 (літ. Т), загальною площею 17896,6 кв. м., в сумі 50367357,00 грн. (без врахування ПДВ). Власником об`єкту оцінки вказано - ПАТ "КВАЗАР", дата оцінки - 03 квітня 2018 року, мета - визначення ринкової вартості для встановлення початкової ціни при примусовій реалізації майна, замовник - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

7. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

7.1. Зобов`язано Міністерство юстиції України здійснити рецензування звіту про експертну оцінку ринкової вартості нежитлової нерухомості, складеного на дату 03 квітня 2018 року суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі." стосовно об`єкту - нежитлова будівля (літ. Т), загальною площею 17896,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок № 1-3.

7.2. В решті позову - відмовлено.

8. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується, або приймається органами державної влади або органами місцевого самоврядування, є обов`язковою.

9. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2018 року скасовано в частині задоволення позовних вимог та у скасованій частині прийнято нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

10. Київський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині та ухвалюючи нове рішення, прийшов до висновку про відсутність у Міністерства юстиції України обов`язку на здійснення рецензування звіту про оцінку майна боржника. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" Міністерство юстиції України не є суб`єктом оціночної діяльності.

IV. Касаційне оскарження

11. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

12. В обґрунтування касаційної скарги вказує на помилкове застосування судами норм статей 18, 57, 61 Закону України "Про виконавче провадження", а також статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Вказує, що у постанові Пленуму Вищого господарського суду від 17 жовтня 2012 року № 9 зазначено, що визначення вартості, оцінка майна боржника є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності) проводить оцінку. Аналогічну позицію висловив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у постанові Пленуму від 07 лютого 2014 року № 6.

12.1. Разом з цим вказує, що в оскаржуваних судових рішеннях судами також зазначено, що приписи статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, а відтак судами фактично визнано та підтверджено, що державний виконавець несе відповідальність за проведення оцінки.

12.2. Позивач наголошує, що відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні. Таким чином, на думку позивача, стаття 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" в частині проведення рецензування звіту про оцінку майна підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

13. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

14. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

15. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

16. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

20. Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

21. Згідно із частинами першою, другою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

22. Статтею 57 Закону № 1404-VIII обумовлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

23. Приписами частини першої статті 20 Закону № 1404-VIII передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності.

24. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Міністерство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

До основних завдань Міністерства Положенням визначено забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством.

25. У той же час, нормами Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що органом державної виконавчої служби є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень.

26. Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

27. Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

28. Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина перша статті 10 та частина перша статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

29. Частиною першою статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

30. За змістом статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

31. В силу пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

32. Відповідно до частин першої, третьої статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

VI. Позиція Верховного Суду

33. Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

34. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

35. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів

36. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження 18-18гс18).

37. У справі, що розглядається, для визначення вартості майна, в даному випадку будівлі виробничого корпусу, тобто нежитлової нерухомості, яка відбувається в рамках процедури примусового виконання, державний виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності.

38. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18 та від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц дійшла висновку, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

39. Проте позивачем не ставиться вимога про оскарження оцінки майна, а позовні вимоги базуються на власній оцінці позивачем звіту про оцінку майна, який, за його твердженням, є необґрунтованим у зв`язку з чим сума оцінки майна є заниженою та не відповідає дійсності та як наслідок на неправомірному використанні державним виконавцем цього звіту під час здійснення виконавчих дій.

40. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження під час проведення виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень.

41. За змістом статті 57 Закону № 1404-VIII вартість майна боржника визначають за взаємною згодою сторони виконавчого провадження. Якщо сторони не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника за ринковими цінами, що діють на день визначення його вартості.

42. З огляду на те, що в нашому випадку йдеться мова про нерухоме майно, то в цій ситуації державний виконавець має залучити суб`єкта оціночної діяльності, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

43. Після проведеної оцінки державний виконавець зобов`язаний повідомити про результати визначення вартості майна.

44. При цьому, сторона є ознайомленою з результатами визначення вартості майна, якщо достовірно встановлений державний виконавець надіслав їй рекомендованим листом повідомлення про результати на адресу, зазначену у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони.

45. При проведенні в рамках виконавчого провадження визначення вартості майна боржника Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" підлягає застосуванню в частині регулювання діяльності залученого державним виконавцем суб`єкта оціночної діяльності, та не стосується порядку призначення такого суб`єкта державним виконавцем.

46. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 61-6546св18.

47. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання (абзац третій частини другої статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

48. Суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (частина перша статті 5 Закону про оцінку майна).

49. Слід звернути увагу на те, що позивачем не оскаржується рішення державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні.

50. Частиною п`ятою статті 57 Закону № 1404-VIII визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-ти денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.

51. Відповідно, приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна, як процесуальної дії державного виконавця.

52. Законом передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

53. Отже, рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.

54. В свою чергу, Закон № 1404-VIII не містить обов`язку державного виконавця, або відповідного відділу Державної виконавчої служби здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.

55. Слід зазначити, що в статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачені вимоги щодо рецензування звіту про оцінку майна.

56. Зокрема, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

57. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

58. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

59. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, Законом № 1404-VIII не передбачено обов`язку Міністерства юстиції України на здійснення рецензування звіту про оцінку майна боржника.

60. Крім того зі змісту позову не вбачається, що позивач подавав державному виконавцю заперечення проти звіту про оцінку від 03 квітня 2017 року та останнім відмовлено у призначенні рецензування звіту.

61. За таких обставин та правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову.

62. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

63. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

64. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

65. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КВАЗАР" залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2018 року в нескасованій частині та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова