Історія справи
Постанова КАС ВП від 28.11.2025 року у справі №460/6975/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 460/6975/23
адміністративне провадження № К/990/36808/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року (головуючий суддя Друзенко Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року (головуючий суддя Мікула О.І., судді: Курилець А. Р., Ніколін В.В.).
І. Суть спору
У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо невидання наказу про виплату додаткової винагороди, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", командиру відділення забезпечення (руху) - начальнику поста регулювання руху взводу забезпечення руху роти забезпечення руху батальйону забезпечення руху військової частини НОМЕР_1 молодшому сержанту ОСОБА_1 за період часу з 26 лютого 2022 по 30 травня 2022 року
- зобов`язати нарахувати і виплатити додаткову винагороду на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період часу з 26 лютого 2022 по 30 травня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . У період з 26.02.2022 по 30.05.2022 приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Донецької і Луганської областей, з огляду на що у нього виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168). Разом з тим, відповідач виплатив позивачу додаткову винагороду лише із розрахунку 30000 грн. на місяць. Натомість, відповідачем не були прийняті до уваги довідки, видані начальником штабу - першим заступником командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", якими підтверджено, що ОСОБА_1 у зазначений період перебував в складі особового складу, який проходив військову службу у зведеному загоні забезпечення руху НОМЕР_3 батальйону забезпечення руху військової частини НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування або збройної агресії.
За таких обставин, позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його право на отримання належних виплат.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
ОСОБА_1 , у спірний період, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) № 18 від 20 січня 2022 року ( АДРЕСА_1 ) вважати такими, що прибули до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупуванні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 19 січня 2022 року ряд військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , зокрема, молодший сержант ОСОБА_1 , командир відділення забезпечення руху - начальник поста регулювання руху взводу забезпечення руху роти забезпечення руху батальйону забезпечення руху військової частини НОМЕР_1 .
Згідно витягу з наказу командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) № 117 від 31 травня 2022 року ( АДРЕСА_2 ), вважати такими, що вибули зі складу сил і засобів оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", які залучаються та беруть безпосередню участь в угрупуванні об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань з 31 травня 2022 року ряд військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , зокрема і молодший сержант ОСОБА_1 , оператор-регулювальник відділення забезпечення взводу забезпечення руху роти забезпечення руху НОМЕР_3 батальйону забезпечення руху військової частини НОМЕР_1 .
Довідкою № 2022/окп/38/1087 від 03 травня 2022 року, яка видана особовому складу, що проходить службу у зведеному загоні забезпечення руху військової частини НОМЕР_1 , підтверджено, що ряд військовослужбовців даної військової частини приймали безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Цією довідкою підтверджено участь молодшого сержанта ОСОБА_1 , у таких бойових діях або заходах впродовж 64 діб, а саме: з 26 по 28 лютого 2022 року, з 1 по 31 березня 2022 року, з 1 по 30 квітня 2022 року. Довідка містить кутовий штамп та печатку Військової частини НОМЕР_4 і підписана начальником штабу - першим заступником командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " бригадним генералом ОСОБА_2 та начальником групи Військової служби правопорядку оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " підполковником ОСОБА_3 . Дійсність змісту довідки засвідчена: начальником групи морально-психологічного забезпечення - заступником командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " полковником ОСОБА_4 , начальником військово-медичної групи оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " підполковником м/с ОСОБА_5 , помічником командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з правової роботи підполковником юстиції ОСОБА_6 та начальником адміністративної групи оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " майором ОСОБА_7 . Підставою для видачі довідки зазначено: наказ командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 18 від 20.01.2022 та бойове розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України № 39/304/14/5т від 26.02.2022.
Довідкою № 2022/окп/38/1464 від 04 червня 2022 року, яка видана особовому складу, що проходить службу у зведеному загоні забезпечення руху військової частини НОМЕР_1 , підтверджено, що ряд військовослужбовців даної військової частини приймали безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Цією довідкою підтверджено участь молодшого сержанта ОСОБА_1 , у таких бойових діях або заходах впродовж 30 діб, а саме: з 1 по 30 травня 2022 року. Довідка містить кутовий штамп та печатку Військової частини НОМЕР_4 і підписана начальником штабу - першим заступником командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " бригадним генералом ОСОБА_2 та начальником групи Військової служби правопорядку оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " підполковником ОСОБА_3 . Дійсність змісту довідки засвідчена: начальником групи морально-психологічного забезпечення - заступником командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " полковником ОСОБА_4 , начальником військово-медичної групи оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " підполковником м/с ОСОБА_5 , помічником командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з правової роботи підполковником юстиції ОСОБА_6 та начальником адміністративної групи оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майором ОСОБА_8 . Підставою для видачі довідки зазначено: наказ командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 18 від 20.01.2022 та бойове розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України № 39/304/14/5т від 26.02.2022 (а.с.17, 18).
На підставі довідки № 2022/окп/38/1087 від 03 травня 2022 року фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 подано до Департаменту фінансів Міністерства оборони України заявку-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення, у тому числі додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень в розрахунку за період безпосередньої участі осіб у бойових діях, проте така заявка-розрахунок не була прийнята Департаментом фінансів Міністерства оборони України з покликанням на те, що вищенаведена довідка військової частини НОМЕР_4 не відповідає вимогам рішення Міністра оборони України № 248/1298 від 25.03.2022 із змінами, внесеними рішенням № 248/1529 від 18.04.2022 (а.с.20, 21).
У зв`язку невиділенням бюджетних асигнувань, командиром військової частини НОМЕР_1 відповідний наказ про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень в розрахунку за період безпосередньої участі у бойових діях, не видавався.
Натомість, довідкою про доходи № 392 від 14 лютого 2023 року підтверджено, що позивачу в березні-травні 2022 року виплачувалася додаткова винагорода із розрахунку 30000 гривень на місяць (а.с.22).
Окрім того, 04 листопада 2022 року командир Військової частини НОМЕР_1 звертався із службовою запискою до оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_2 " на предмет видання додаткових довідок військовослужбовцям, які б відповідали вимогам окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 з метою нарахування і виплати їм додаткової винагороди із розрахунку 100000 гривень на місяць пропорційно часу, безпосередньої їхньої участі у бойових діях.
У відповіді на вказаний службовий лист № 2022_окп_38_1658 від 29 листопада 2022 року командир Оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_2 " генерал-лейтенант ОСОБА_9 вказав про відсутність підстав для надання відповідної довідки, з огляду на те, що вся документація оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " була передана в Галузевий Державний архів Міністерства оборони України (акт № 183-Р від 07 вересня 2022), після ліквідації оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України № 3794 від 06 червня 2022. Одночасно, командиром також зауважено, що Військовою частиною НОМЕР_1 були отримані довідки № 2022/окп/38/1464 від 04 червня 2022 та № 2022/окп/38/1087 від 03 травня 2022, які давали всі підстави для винесення відповідного наказу і виплати військовослужбовцям суми додаткової винагороди. Що ж стосується окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23 червня 2022, то командир оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_2 " наголосив, що воно почало діяти лише з кінця червня 2022 року, з огляду на що жодних підстав керуватись ним у лютому-травні 2022 року підрозділами Міністерства оборони України та Збройних Сил України не було (а.с.19).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо виплати належних сум додаткової грошової винагороди протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, позов задоволено частково.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період часу з 26 лютого 2022 по 30 травня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
У решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що наявність наказів командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) №18 від 20.01.2022 та №117 від 31.05.2022 і довідок №2022/окп/38/1087 від 03.05.2022 та №2022/окп/38/1464 від 04.06.2022, в своїй сукупності є достатнім підтвердженням факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.02.2022 по 30.05.2022. Відтак, маючи фактичну підставу для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. та правову підставу для такої виплати у вигляді пункту 1 Постанови №168 від 28.02.2022, відповідач мав обов`язок виплатити позивачу відповідну додаткову винагороду.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції залишаючи без змін рішення суду першої інстанції підтвердив, що наявність наказів командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 20 січня 2022 року № 18 та від 31 травня 2022 № 117 і довідок, в своїй сукупності є достатнім підтвердженням факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26 лютого 2022 по 30 травня 2022 року.
Вказав, що позивач (як і інші громадяни України, що перебували або перебувають в зоні введення бойових дій з 24 лютого 2022) як громадянин України, добросовісно виконуючи свій обов`язок, передбачений статтею 65 Конституції України, має безумовне право згідно з вищими законодавчими актами на отримання грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, і жодні рішення Міністра оборони України, не можуть бути перешкодою для реалізації особою, яка здійснює захист незалежності та територіальної цілісності України, права на отримання такої виплати.
Суд апеляційної інстанції підкреслив, що у даному випадку саме на органи Міністерства оборони України та Збройних сил України, в яких проходить службу особа, яка відправляється на бойові завдання, покладається обов`язок належним чином фіксувати вихід на такі завдання, у документах встановленої форми і за першої необхідності належним чином забезпечувати захисників України такими документами за їх вимогами.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання здійснити позивачу нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 26 лютого 2022 по 30 травня 2022 року в розрахунку до 100 000 грн, на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ВЧ НОМЕР_5 звернулася до Верховного Суду із цією касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 26 листопада 2025 року (у зв`язку з обранням судді Губської О. А. до Великої Палати Верховного Суду) визначено склад суду: Мацедонська В.Е. (головуючий суддя), Білак М.В., Мельник-Томенко Ж. М.
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі представник Військової частини НОМЕР_1 просить Верховний Суд скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України та посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28 лютого 2022 року (далі - Постанова № 168), (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), пунктів 3, 4 рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 року №248/1298 із змінами, внесеними рішенням від 18.04.2022 року №248/1529.
Також скаржник посилається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та має виняткове значення для скаржника.
Відповідач наполягає на тому, що підстави для виплати додаткової винагороди, передбачені законодавством, обумовлені наявністю чітко визначених доказів участі військовослужбовця у бойових діях (бойовий наказ, журнал бойових дій, рапорт командира підрозділу та довідка за формою, передбаченою додатком №1 до рішення № 248/1298 зі змінами). Тільки за наявності правильно оформленої довідки, яка ґрунтується на бойових розпорядженнях та рапортах (за формою, наведеною в додатку №1 до рішення Міністерства оборони України № 248/1298 зі змінами, внесеними рішенням від 18.04.2022 № 248/1529) військовослужбовець має право на отримання збільшеної додаткової винагороди. Водночас як заначив відповідач, довідки видані позивачу не відповідають такій формі.
Позивач відзив на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168, пунктом 1 якої, у редакції станом на 07 березня 2022 року, визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793, від 08 жовтня 2022 року № 1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24 лютого 2022 року, та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до статті 8 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII "Про Збройні Сили України (далі - Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім Окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29.
За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 (яке діяло до 01 червня 2022 року) під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно з пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).
За пунктом 3 Окремого доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Згідно з пунктом 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.
Пунктом 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
VІІ. Висновки Верховного Суду
У силу положень частини першої статті 341 КАС України перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
При цьому, згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування норм права.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
З урахуванням наведеного, окремі доручення Міністра оборони України прийнято для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови № 168, у розмірі до 100 000 грн), має належне юридичне підґрунтя.
Відповідач у доводах касаційної скарги наголошував, що Верховний Суд не надав висновку, чи можуть бути підставою для виплати додаткової винагороди довідки, у яких немає посилання на рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або виконанні бойових (спеціальних) завдань. На думку відповідача, такі довідки не відповідають вимогам рішення Міністра оборони України від 25.03.2023 № ?248/1298 (із змінами від 18.04.2022 №? 248/1529) і не є підставою для виплат збільшеної додаткової винагороди.
Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, слід зазначити, що порядок виплати додаткової винагороди передбаченої Постановою №168 вже був детально досліджений Верховним Судом.
Практика Верховного Суду свідчить, що виплата додаткової винагороди у розмірі до 100 ?000 гривень обумовлена участю у бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, та підтвердженням цих обставин відповідними документами.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі № 560/1200/23, від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23, від 19 вересня 2024 року у справі № 120/4953/23 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої для виконання завдань відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.
За постановою Верховного Суду від 21.03.2024 (справа № 560/12539/23) відповідальність за зміст таких довідок несе уповноважений командир, який їх видав. Якщо довідка відповідає формі, передбаченій додатками № 1 і 2 окремого доручення і підписана, то вважається, що перевірка участі проведена належним чином.
Зміст цих документів може бути поставлено під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного або навмисного спотворення фактичних даних, або у випадку втрати/знищення документів у бойових умовах, що засвідчується іншими доказами.
У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 військовослужбовець В/ч НОМЕР_1 із 26.02.2022 по 30.05.2022 був залучений до виконання службових (бойових) завдань у складі сил та засобів ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Суд першої та апеляційної інстанцій при вирішені спору встановили, що наявність наказів командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) №18 від 20.01.2022 та №117 від 31.05.2022 і довідок №2022/окп/38/1087 від 03.05.2022 та №2022/окп/38/1464 від 04.06.2022, в своїй сукупності є достатнім підтвердженням факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.02.2022 по 30.05.2022, і дають позивачу право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.
Отже, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що у розпорядженні відповідача існували достатні докази безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах із забезпечення безпеки за період з 26.02.2022 по 30.05.2022, що підтверджує право на виплату додаткової винагороди в розмірі 100?000 гривень.
Колегія суддів наголошує, що вирішуючи спір про право на додаткову винагороду за Постановою № 168, суд ретельно у межах кожної окремо справи досліджує та аналізує всі докази та обставини, що спричиняють настання юридичних наслідків. У цій справі (аналогічно справі № 460/6992/23) суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку всім матеріалам.
Суди надали оцінку тим обставинам, що довідки № 2022/окп/38/1087 (від 03.05.2022) та № 2022/окп/38/1464 (від 04.06.2022) хоч і не містять посилання на рапорт командира про участь позивача у бойових діях, однак не можуть слугувати підставою для відмови у виплаті додаткової винагороди в 100?000 грн. Таке формальне недоповнення суперечить сутності умов виплати, встановлених та передбачених Постановою № 168.
Колегія суддів враховує, що у подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2024 року у справі № 160/6265/23 зазначив, що формальні недоліки в документах не впливають на підтвердження фактичної участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, а отже, не позбавляють його права на додаткову винагороду.
За таких обставин і правового регулювання суди попередніх інстанцій мотивовано виходили з того, що оформлені стосовно позивача довідки підтверджують його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у них періоди. А у розпорядженні відповідача були наявні докази безпосередньої участі позивача у бойових діях чи заходах з національної безпеки і оборони, які підтверджують право на виплату збільшеної додаткової винагороди.
Відсутність явного посилання на рапорт не ставить під сумнів вірогідність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях чи заходах з національної безпеки і оборони, а тому цей факт не може бути використаний як аргумент для відмови у виплаті встановленої додаткової винагороди.
Належне оформлення документів є ключовим, водночас перевірка участі військовослужбовця здійснюється через формальну відповідність встановленим нормам, а не через наявність додаткових посилань.
Зрештою, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у позивача права на таку винагороду (аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23).
У низці постанов Верховний Суд зазначив, що суди повинні ретельно досліджувати весь комплекс доказів, без перекладання тягаря наслідків недбалості чи неефективної роботи посадових осіб на військовослужбовця. Держава не може відмовляти у виплаті, якщо законодавчі норми передбачають її, а військовослужбовець відповідає цим умовам.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у період з 26.02.2022 до 30.05.2022 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Донецької і Луганської областей, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі.
Інші доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій і свідчать про його незгоду із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав уважати, що ними неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених рішень судів попередніх інстанцій відсутні.
Відтак, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 355-356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року - без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
Ж. М. Мельник-Томенко