Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.08.2020 року у справі №540/2455/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 540/2455/19

касаційне провадження № К/9901/21021/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів - Юрченко В. П., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир"

на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Крусян А. В. ; судді: Градовський Ю. М., Яковлєв О. В. )

у справі № 540/2455/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир"

до Чорноморської митниці Держмитслужби

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (далі - ТОВ "Строй Мир"; позивач; декларант) звернулося до суду з адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - митниця; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення від 12 листопада 2019 року № UA508000/2019/000099/2 про коригування митної вартості товарів.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 24 січня 2020 року адміністративний позов задовольнив з огляду на те, що декларантом для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а контролюючим органом безпідставно застосовано оскаржуваним рішенням резервним метод визначення митної вартості товару.

П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 червня 2020 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року скасував та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позову, дійшовши висновку про те, що неподання декларантом платіжних документів безумовно надало право митниці як витребувати останні в нього, так і в подальшому прийняти оскаржуване рішення про коригування заявленої митної вартості товару.

ТОВ "Строй Мир" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року та залишити в силі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що відповідно до умов укладеного з нерезидентом - FOSHAN SHUNDE CLIPLEY ELECTRICAL INDUSTRI AL CO., LTD контракту оплата за товар здійснюється протягом 30 днів з моменту отримання його на склад, що, в свою чергу, обумовлює відсутність у декларанта на момент митного оформлення відповідних платіжних документів.

Верховний Суд ухвалою від 01 жовтня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Строй Мир".

Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини 4 статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 січня 2018 року між позивачем (покупець) та FOSHAN SHUNDE CLIPLEY ELECTRICAL INDUSTRI AL CO., LTD (продавець) укладено контракт № CH-UA-10/01/18, згідно з умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець сплатити та прийняти товар (світильники) в номенклатурі, кількості та цінах відповідно до супровідних документів.

12 листопада 2019 року ТОВ "Строй Мир" для здійснення митного оформлення світильників подано до контролюючого органу митну декларацію № UA508030/2019/007987, в якій митна вартість товару визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження митної вартості товару позивачем надано передбачені статтею 53 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України) документи: пакувальний лист; рахунок-фактуру; коносамент; автотранспортну накладну, декларацію про походження товару; зовнішньоекономічний договір (контракт); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту).

12 листопада 2019 року електронним повідомленням відповідача на виконання частини 5 статті 54 МК України та у відповідності до частини 3 статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості товару запропоновано декларанту надати: 1) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) в разі їх наявності; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання цього повідомлення ТОВ "Строй Мир" додатково надано: прайс-лист та бізнес-пропозицію.

За результатами розгляду поданих декларантом документів відповідачем прийнято рішення від 12 листопада 2019 року № UA508000/2019/000099/2 про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного метода у зв'язку із документальним непідтвердженням факту включення витрат на страхування товару до його вартості, відсутністю банківських реквізитів та посилання на контракт у рахунку-фактурі від 20 вересні 2019 року № S019-08-13, ненаданням платіжних документів.

Надаючи оцінку правомірності прийняття митницею названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених частини 1 статті 53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом із тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм статті 57 МК України.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59, 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статей 59, 60 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статей 59, 60 МК України.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статей 59, 60 МК України.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, в постановах від 06 жовтня 2020 року у справі № 825/472/17 (касаційне провадження № К/9901/44402/18), від 27 лютого 2019 року у справі №814/1647/16 (касаційне провадження № К/9901/44068/18), від 26 березня 2019 року у справі № 814/921/17 (касаційне провадження № К/9901/10991/18).

У справі, яка розглядається, суд першої інстанції встановив, що позивачем подано митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни контракту.

Зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню.

Водночас суд апеляційної інстанції, визнаючи наведений висновок необ'єктивним, виходив виключно із того, що ТОВ "Строй Мир" при здійсненні митного оформлення товару не подано банківських платіжних документів, що стосуються оплати ввезеного товару, обов'язок подання яких передбачений приписами частини 2 статті 53 МК України.

Верховний Суд із такими доводами погодитись не може, адже пунктом 5 частини 2 статті 53 МК України передбачено, що платіжні документи подаються для підтвердження митної вартості товарів лише за наявності.

Натомість пунктом 5.5 контракту від 10 січня 2018 року № CH-UA-10/01/18, укладеного між ТОВ "Строй Мир" та FOSHAN SHUNDE CLIPLEY ELECTRICAL INDUSTRI AL CO., LTD, передбачено 100-відсоткову оплату за товар протягом 30 днів після отримання його на склад, що, відповідно, об'єктивно обумовлює відсутність у позивача під час митного оформлення товару відповідних банківських платіжних документів.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом його митну вартість за ціною договору, а відповідач не довів наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованої ТОВ "Строй Мир" продукції та протиправність оскаржуваного рішення.

А відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що П'ятий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року, яке відповідає закону.

Згідно зі статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" задовольнити.

Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року скасувати.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року залишити в силі.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" витрати зі сплати судового збору в розмірі 18702,12 грн за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді В. П. Юрченко

Р. Ф. Ханова