Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2019 року

Київ

справа №826/7920/17

адміністративне провадження №К/9901/35501/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С. А.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України в особі фінансового управління про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, провадження за якою відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року (головуючий суддя - Мазур А. С.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року (головуючий суддя - Бужак Н. П. судді: Костюк Л. О., Івченко М. В.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України в особі фінансового управління (далі - ФУ Генштабу ЗС України), в якому просив: визнати протиправною відмову відповідача включити до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - постанова КМУ № 889) та зобов`язати Генштаб ЗС України виплатити йому одноразову грошову допомогу, передбачену частиною другої статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) у розмірі 50 відсотків від грошового забезпечення за 25 календарних років з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 889.

2. Позов обґрунтовано тим, що при звільненні позивача з військової служби відповідачем до розрахунку суми одноразової грошової допомоги при звільненні безпідставно не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, встановлену постановою КМУ № 889, яку він отримував під час проходження служби.

ІІ. Встановлені судами обставини справи

3. ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді заступника начальника відділу національних контрагентів та військового співробітництва Об`єднаного оперативного штабу ЗС України.

4. Наказом Міністра оборони України від 04 квітня 2017 року № 227 та наказом командира військової частини А 0135 від 28 квітня 2017 року № 95 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я) частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» і з 11 травня 2017 року виключено зі списків особового складу частини.

5. При звільненні позивачу виплачено 130 586,85 грн одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону № 2011-XII у розмірі 50 відсотків від грошового забезпечення за 27 календарних років, що підтверджується грошовим атестатом серії ЗУ № 328280.

6. При обчисленні розміру зазначеної допомоги відповідач не включив до складу грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ №889.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.

7. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року, у позові відмовлено.

8. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою КМУ № 889 має тимчасовий характер, оскільки її виплата залежить від настання спеціальних обставин, здійснюється за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) і її розмір не є сталим, а тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.

9. Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.

10. Заявник вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми Конституції України та Закону № № 2011-XII, не врахували положення постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 1294), якою визначені складові грошового забезпечення та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (далі - Інструкція № 260).

11. Спірна грошова винагорода, передбачена постановою КМУ № 889 мала постійний характер і виплачувалась позивачу щомісячно, а тому відповідно до статей 9, 15 Закону № 2011-XII відповідач був повинен її врахувати при обчисленні розміру грошової допомоги при звільненні.

12. Висновки судів не відповідають правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постановах від 04 березня 2014 року у справі № 21-31а14, від 15 квітня 2014 року у справі № 21-78а14 та від 03 червня 2014 року у справі № 21-169а14.

13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

14. У відзиві на касаційну скаргу ФУ Генштабу ЗС України просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін. Розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначені Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550 (далі - Інструкція №550). Враховуючи те, що пунктом 8 зазначеної Інструкції встановлено, що винагорода, передбачена постановою КМУ № 889 не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

15. Предметом спору у зазначеній справі є правомірність відмови суб`єкта владних повноважень включити до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні, щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ №889.

V. Джерела права й акти їх застосування

16. Згідно з частиною другої статті 15 Закону №2011-XII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

17. У частині другій статті 9 Закону №2011-XII наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

18. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. (частина четверта статті 9 Закону №2011-XII).

19. З метою упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1294, згідно з пунктом 1 якої, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

20. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи) (пункт 2 постанови КМУ № 1294).

21. Підпунктами 1, 2 пункту 1 постанови КМУ №889 (далі - Постанова №889) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду: 1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

22. Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 Постанови №889).

23. На виконання постанови КМУ №889, 24 жовтня 2016 року Міністерством оборони України видано наказ, яким затверджено Інструкцію №550, якою визначено порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).

24. Пунктом 3 Інструкції №550 встановлений перелік складових грошового забезпечення, з яких обраховується і виплачується винагорода, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

25. Наведений у зазначеній нормі перелік складових грошового забезпечення є вужчим, ніж перелік, встановлений частиною другою статті 9 Закону України №2011-XII і використовується виключно для обчислення розміру винагороди, передбаченої постановою КМУ №889.

26. Одночасно пунктом 8 Інструкції №550 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

27. Розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік ( пункт 9 Інструкції №550).

28. Згідно з пунктом 10 Інструкції №550, командир (начальник) військової частини (установи, організації) має право зменшувати розміри винагороди за наявності обставин, передбачених у цьому пункті.

29. Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначені Інструкцією № 260.

30. Відповідно до пункту 38.6. цієї Інструкції №260 військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються, зокрема, звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

31. Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (пункт 38.1. Інструкції №260).

32. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що винагорода, встановлена постановою КМУ №889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога, передбачена частиною другою статті 15 Закону № 2011-XII. Ця винагорода має окремий, особливий і разовий характер виплати, оскільки виплачується за умови наявності передбачених для її виплати коштів у фонді грошового забезпечення і лише тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у постанові КМУ № 889. Така винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення.

VІ. Висновки Верховного Суду

33. ОСОБА_1 вважає, що спірну щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ № 889 необхідно включити до складу грошового забезпечення при обчисленні розміру одноразової допомоги при звільненні з тих підстав, що він отримував такі виплати щомісячно і відповідачем це не заперечується.

34. Разом з тим, виплата цієї винагороди може бути періодичною, оскільки залежить від порядку й умов, які нормативно визначені за розпорядником коштів, зокрема, щомісячна її виплата можлива за умови перебування військовослужбовця на військовій службі, однак вона не включається до переліку складових грошового забезпечення, з яких обчислюється розмір одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

35. Верховний Суд відхиляє доводи заявника щодо невідповідності судових рішень практиці Верховного Суду України, оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, відповідають висновку Верховного Суду, викладеному у постановах від 19 червня 2018 року у справі № 825/1138/17 та від 05 червня 2019 року у справі № 815/21814/18.

36. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів не впливають, оскільки не спростовують встановлені ними обставини справи.

37. Тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

38. Отже, оскаржувані судові рішення ґрунтуються на підставі встановлених обставин справи, яким надана належна правова оцінка. Суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

39. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року залишити без змін.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Суддя О.В. Кашпур

Суддя О.Р. Радишевська