Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2025 року

м. Київ

справа №420/18001/24

адміністративне провадження № К/990/12488/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Желєзного І.В., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової академії (м. Одеса) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року (колегія у складі суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В., Кравченка К.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Історія справи

Рішенням від 28 серпня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позов ОСОБА_1 до військової академії (м. Одеса):

- визнав протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік;

- зобов`язав Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.

28 вересня 2024 року Військова академія (м.Одеса) оскаржила це рішення до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою від 02 жовтня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив скаржникові у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, залишив апеляційну скаргу без руху та установив Військовій академії (м.Одеса) десятиденний строк для усунення недоліків шляхом надання суду документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.

12 жовтня 2024 року відповідач звернувся до апеляційного суду з клопотанням, у якому просив продовжити строк для усунення недоліків ще на десять днів.

Ухвалою від 17 жовтня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд це клопотання задовольнив та продовжив Військовій академії (м. Одеса) строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів.

26 жовтня 2024 року відповідач знову звернувся з клопотання про продовження строку усунення недоліків, мотивувавши цю потребу відсутністю бюджетних призначень на сплату судового збору.

Ухвалою від 31 жовтня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив відповідачеві у задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги та повернув її скаржникові.

17 лютого 2025 року Військова академія (м. Одеса) за допомогою системи "Електронний суд" знову подала апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року.

Ухвалою від 26 лютого 2025 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив відповідачеві у поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного рішення, залишив подану ним апеляційну скаргу без руху та установив скаржникові десятиденний строк для усунення недоліків шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

06 березня 2025 року Військова академія (м. Одеса) на виконання вимог цієї ухвали подала до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду

Ухвалою від 12 березня 2025 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску цього строку неповажними, та, керуючись пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової академії (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року в справі №420/18001/24.

Спираючись на практику Європейського суду з прав людини, суд апеляційної інстанції нагадав, що принцип «належного урядування» визначає обов`язок державних органів та органів місцевого самоврядування загалом, діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Крім, цього, апеляційний суд послався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у справі №640/3393/19, стосовно того, що у ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення

Суд апеляційної інстанції зауважив, що з моменту прийняття рішення судом першої інстанції до моменту звернення з апеляційною скаргою вдруге, пройшло понад п`ять місяців, що в свою чергу нівелює дотримання законодавчо встановлених строків в адміністративному судочинстві, у зв`язку з чим підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у цьому випадку зі своєї ініціативи суд не вбачав та відмовив у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Військова академія (м. Одеса) просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року та направити справу на новий розгляд для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року.

Мотиви скаржника зводяться до того, що вперше апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року Військова академія подала у межах строку на апеляційне оскарження. Вдруге апеляційну скаргу було подано 14 лютого 2025 року, одразу після отримання кошторисних призначень та отримання підтвердження про сплату судового збору. Таким чином, на переконання скаржника, строк апеляційного оскарження Військова академія не пропустила і подала апеляційну скаргу у передбачені КАС України строки.

Скаржник доводить, що очікував бюджетні асигнування на сплату судового збору, та з огляду на відсутність кошторисних призначень для сплати судового збору й ту обставину, що всі фінансові ресурси йдуть на забезпечення потреб оборони, академія просила відстрочити сплату судового збору, однак апеляційний суд ці обставини проігнорував, прийнявши незаконне рішення, що порушує право академії на апеляційне оскарження.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу в установлений Верховним Судом строк не надходило.

Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги.

24 березня 2025 року Військова академія (м. Одеса) подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року в цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2025 року цю касаційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржникові десятиденний строк для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору.

15 квітня 2025 року Військова академія (м. Одеса) надіслала до Верховного Суду, в якій просила продовжити строк усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2025 року скаржникові продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги ще на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

04 червня 2025 року на виконання вимог ухвали від 05 травня 2025 року скаржником надано документ про сплату судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Військової академії (м. Одеса) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у цій справі.

Ухвалою від 24 вересня 2025 року справу призначено до розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їхнього застосування

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно із частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно із частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

За змістом наведених правових норм однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску указаного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Як убачається з матеріалів справи, 28 серпня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у цій справі в порядку письмового провадження, повний текст цього рішення 28 серпня 2024 року о 19:10 доставлено до електронного кабінету Військової академії (м. Одеса), що підтверджується довідкою відповідного змісту.

28 вересня 2024 року Військова академія (м. Одеса) оскаржила це рішення до суду апеляційної інстанції.

З огляду на несплату скаржником судового збору в розмірі 1453,44 грн, П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 жовтня 2024 року, залишив цю апеляційну скаргу без руху, встановивши 10-денний строк для усунення вказаного недоліку, водночас суд відмовив відповідачеві у відстроченні сплати судового збору. Відповідач в установлений судом строк недоліків апеляційної скарги не усунув, однак клопотав про продовження цього строку, на що апеляційний суд ухвалою від 17 жовтня 2024 року вказане клопотання задовольнив та продовжив строк усунення недоліків апеляційної скарги ще на десять днів. Позаяк скаржник і цього разу вимог ухвали суду не виконав, вкотре направивши клопотання про продовження строку усунення недоліків, суд апеляційної інстанції ухвалою від 31 жовтня 2024 року врешті повернув відповідачеві подану ним 28 вересня 2024 року апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення її недоліків.

Копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги від 31 жовтня 2024 року доставлено до електронного кабінету відповідача того ж дня, 31 жовтня 2024 року о 17:51.

17 лютого 2025 року Військова академія (м. Одеса) за допомогою системи "Електронний суд" повторно подала апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року в справі №420/18001/24. Крім іншого, відповідач просив поновити строк на апеляційне оскарження. До апеляційної скарги було додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою від 26 лютого 2025 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив відповідачеві у поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного рішення, залишив подану ним апеляційну скаргу без руху та установив скаржникові десятиденний строк для усунення недоліків шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У цій ухвалі суд зауважив, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору, на які він посилається в обґрунтування пропуску строку є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Сама ж сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

06 березня 2025 року Військова академія (м. Одеса) на виконання вимог цієї ухвали подала до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Наведені скаржником мотиви зводилися до того, що вперше апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року Військова академія подала у межах строку на апеляційне оскарження. Вдруге апеляційну скаргу було подано 14 лютого 2025 року, одразу після отримання кошторисних призначень та отримання підтвердження про сплату судового збору, тобто з дотриманням розумного строку після отримання копії відповідної ухвали та усунення підстав, які ускладнювали її подання, без невиправданих затримок і зайвих зволікань. Скаржник стверджував, що вжив усіх можливих заходів щодо реалізації права на апеляційне оскарження, з добросовісним ставленням до процесуального законодавства. Водночас Головне управління Державної казначейської служби України, на час оскарження не здійснило переказ коштів для сплати судового збору. Таким чином, на переконання скаржника, строк апеляційного оскарження Військова академія пропустила з поважних, незалежних від неї причин.

Оспорюваною ухвалою від 12 березня 2025 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску цього строку неповажними, та відмовив у відкритті апеляційного провадження за поданою відповідачем апеляційною скаргою.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Конструкція пункту 4 частини першої статті 299 КАС України встановлює дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі №420/5137/18, від 22 грудня 2022 року у справі № 380/19423/21.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що первісну апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції Військова академія (м. Одеса) подала з дотриманням процесуального строку, однак відсутність бюджетного фінансування на оплату судового збору, що не залежало від волі скаржника, призвело до того, що повторну апеляційну скаргу було подано з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, від 21 вересня 2023 року у справі №160/15387/22, від 09 листопада 2023 року у справі №560/11237/22, від 20 листопада 2023 року у справі №120/18501/21-а тощо, акцентував увагу на тому, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, установлених нею ж.

Тут варто зауважити, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. Водночас судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним зі способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України. Таку позицію Верховний Суд висловив у постанові від 12 вересня 2025 року в справі №240/7212/24.

До того ж, позаяк необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, слід констатувати, що відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про порушення ним норм процесуального права.

У контексті вирішення питання поважності причин пропуску процесуального строку Суд враховує, що розмір судового збору, який підлягав сплаті за оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі, становив 1453,44 грн, тобто не був таким, що об`єктивно міг вплинути на тривалість процедури сплати чи виділення відповідних асигнувань.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 липня 2023 року в справі №200/3692/21 та від 07 вересня 2023 року в справі №120/3679/22, процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

За обставинами цієї справи, після первинного повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги відповідача (ухвала від 31 жовтня 2024 року), скаржник повторно звернувся з апеляційною скаргою рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року лише 17 лютого 2025 року, що, на думку Суду, не можна вважати зверненням ані в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, оскільки на цей час минуло більше чотирьох місяців від дня закінчення строку на апеляційне оскарження, ані упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань, оскільки після повернення апеляційної скарги до повторного звернення минуло більше трьох місяців.

Тут варто зауважити, що та обставина, що відповідач звернувся вперше з апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою уважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Із цього приводу Верховний Суд у справі №560/15534/21 зазначив, що строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги. вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Так само, немає підстав вважати, що скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження, а повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником.

В цьому контексті доводи Військової академії про те, що вона повторно звернулася з апеляційною скаргою у найкоротший термін після отримання коштів на сплату судового збору, не свідчать про те, що в спірний період академія вчинила всі можливі та необхідні дії для реалізації наданих їй законом процесуальних прав з метою апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнана сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення до суду. Суд повторює, що відсутність коштів на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому, виходячи з принципу "належного урядування", державний орган має дотримуватися такої процедури.

Зважаючи на те, що наведені у касаційній скарзі доводи не виправдовують необґрунтованості порушення процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку, Верховний Суд констатує, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Отже, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу від 12 березня 2025 року з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової академії (м. Одеса) залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року в справі №420/18001/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

І.В. Желєзний

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду