Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2018 року

м. Київ

справа №826/14955/17

адміністративне провадження №К/9901/34226/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2017р. (суддя - Кузьменко А.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018р. (судді - Бабенко К.А., Сорочко є.В., Файдюк В.В.) у справі за його позовом до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про скасування рішення,

встановив:

У листопаді 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив скасувати рішення державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації щодо внесення запису №10701020000071690 від 09.11.2017р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2017р. адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано тридцятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2017р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018р., позовну заяву повернуто позивачу.

Позивач не погодився з судовими рішеннями щодо повернення позовної заяви, звернувся з касаційною скрагою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2017р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018р., та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що недоліки його позовної заяви відсутні, а тому судами протиправно повернуто позов у зв'язку з невиконанням ухвали про усунення її недоліків.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2017р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 106 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) та надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви.

30.11.2017р. позивачем до суду надіслано клопотання про заміну неналежного відповідача у справі та залучення до участі у справі співвідповідача.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали суду від 23.11.2017р. про залишення позовної заяви без руху позивачем отримано 04.12.2017р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2017р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018р., позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачем вимоги ухвали про усунення недоліків позовної заяви не виконано, що в силу положень п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) є підставою для її повернення позивачу.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки вирішуючи питання відкриття провадження у справі судом першої інстанції встановлено невідповідність позовної заяви вимогам статті 106 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.), позивачем у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунуто, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про повернення позовної заяви.

Посилання позивача в обгрунтування касаційної скарги на наявність оскаржуваного рішення у відповідному доступі висновки судів не спростовує і не може бути підставою для задоволення касаційної скарги, оскільки за правилами статті 72 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) обов'язок доказування покладено на сторони, однак передбачений статтею 106 цього Кодексу обов'язок надання доказів або ж клопотання про їх витребування позивачем не виконано.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди порушень норм процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2017р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук