Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2018 року

Київ

справа №820/734/17

адміністративне провадження №К/9901/37195/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 (суддя Зінченко А.В.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 (судді Зеленський В.В., П'янова Я.В., Чалий І.С.)

по справі № 820/734/17

за позовом Приватного підприємства «АЗЧ Постач»

до Чернігівської митниці ДФС

про скасування рішення та карток відмови, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року Приватне підприємство «АЗЧ Постач» (далі - позивач, ПП «АЗЧ Постач») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС (далі - відповідач, митний орган), в якому просив суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2017 № 102000010/2017/000016/2 та № 102000010/2017/000017/2, скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2017/00028 та № 102110001/2017/00027.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017, адміністративний позов задоволено повністю: скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2017 № 102000010/2017/000016/2 та № 102000010/2017/000017/2 та скасовано картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2017/00028 та № 102110001/2017/00027.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що при здійсненні контролю митної вартості митним органом було встановлено, що подані до митного оформлення документи не містять інформацію щодо усіх складових митної вартості на умовах поставки CFR, зокрема, витрати на транспортування та страхування. Калькуляції, прайс-листи та звіти про оцінку майна містять розбіжності щодо транспортних витрат та не містять усіх числових значень складових митної вартості. Крім того, судами попередніх інстанцій безпідставно не прийнято до уваги доводи митного органу щодо неможливості застосування 2-5 методів визначення митної вартості. Позивачем не було надано відповідачу інших документів на підтвердження митної вартості та документів про вартість ідентичних товарів або подібних товарів. Також, ПП «АЗЧ Постач» не були надані до митного оформлення платіжні документи.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне підприємство «Національні традиції», яке відповідно до умов договору № 20/10-14/03 від 20.10.2014 про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати приватному підприємству «АЗЧ Постач» послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, звернулося до Чернігівської митниці ДФС з митними деклараціями № 102110001/2017/200371 та №102110001/2017/200368 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту № AB2916 від 02.09.2016, укладеного між Приватним підприємством «АЗЧ Постач» та CHANGXING ВАІТЕ ІМРОRТ AND EXPORT CO., LTD (Постачальник), відповідно до умов якого Постачальник взяв на себе зобов'язання поставити Приватному підприємству «АЗЧ Постач» товари в асортименті, а Приватне підприємство «АЗЧ Постач» зобов'язалося оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.

Відповідно до статті 3 контракту № AB2916 від 02.09.2016 поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з «Інкотермс-2010».

Партія товару, яку було поставлено на виконання умов контракту № AB2916 від 02.09.2016 та за митним оформленням (випуском) якої приватне підприємство «Національні традиції» звернулося до Чернігівської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсами № BTCN2016663 від 09.12.2016 року та № BTCN2016659 від 07.12.2016, відповідно до яких товар поставляється за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010». Тобто, Постачальник взяв на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Статтею 2 контракту визначено, що загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається в інвойсах на кожну партію товару.

Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсах № BTCN2016663 від 09.12.2016 року та № BTCN2016659 від 07.12.2016 року та пакувальних листах до них, партія товару, яка підлягає поставці складається з товару в асортименті, загальною вартістю 15532,00 доларів США та 17320,00 доларів США.

Товар, визначений інвойсами передано перевізнику, що підтверджується коносаментами № QFL16120006 від 12.12.2016 та № D0116091069 від 10.12.2016, в яких вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнерами як і вказано в пакувальних листах до інвойсів.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковими накладними № 0000002016663 від 08.12.2016 та № 0000002016659 від 06.12.2016, які визначають, що на виконання Контракту контейнерами буде здійснено поставку товару у асортименті, загальною вартістю 15532,00 доларів США та 17320,00 доларів США.

До порту призначення товар, який поставлено за контрактом, прибув у лютому 2017 року.

Товар у порту призначення було отримано перевізником для доправлення його до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов вказаного Контракту декларантом було подано: контракт № AB2916 від 02.09.2016; інвойси № BTCN2016663 від 09.12.2016 та № BTCN2016659 від 07.12.2016; пакувальні листи до інвойсів; видаткові накладні № 0000002016663 від 08.12.2016 та №0000002016659 від 06.12.2016; відвантажувальні специфікації; міжнародні товарно-транспорті накладні; коносаменти № QFL16120006 від 12.12.2016 та № D0116091069 від 10.12.2016; калькуляції; звіти про оцінку майна; листи від CHANGXING ВАІТЕ ІМРОRТ AND EXPORT CO., LTD; листи від ПП «АЗЧ Постач»; прас-листи.

06 липня 2017 року Чернігівська митниця ДФС прийняла рішення № 102000010/2017/000016/2 та №102000010/2017/000017/2 про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

За результатами розгляду митної декларації та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами Контракту, Чернігівською митницею ДФС було прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2017/00028 та №102110001/2017/00027.

За визначенням статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 цієї статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2 цієї статті).

Згідно з частиною 3 цієї статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Частиною 1 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною 2 цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 цієї статті).

Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Пунктом 5 частини 10 цієї статті визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до інвойсів, згідно з якими відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010».

Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листами Постачальника, в яких чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчать і калькуляції, надані Постачальником.

Оскільки умови поставки за базисом СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» не передбачають обов'язку страхування товару, CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD як постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленнями CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD, якими Приватному підприємству «АЗЧ Постач» було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсом, страхування вантажу не здійснювалося.

Таким чином, доводи відповідача, що подані до митного оформлення документи не містять інформацію щодо усіх складових митної вартості на умовах поставки CFR, зокрема, витрати на транспортування та страхування, спростовуються матеріалами справи.

Щодо доводів податкового органу про ненадання до митного оформлення платіжних документів колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товару є, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. При цьому, умовами контракту № АВ2916 сторони домовилися, що сума повної вартості партії сплачується протягом трьох місяців з фактичної дати поставки. Враховуючи те, що на дату митного оформлення рахунки сплачено не було, позивачем такі документи митному органу надані не були.

Застосовуючи вказані правові норми, та даючи оцінку наданим позивачем у процесі митного оформлення документам, як-то: контракт, інвойси, пакувальні листи до інвойсів, видаткові накладні, відвантажувальні специфікації, міжнародні товарно-транспорті накладні, коносаменти, калькуляції, звіти про оцінку майна; листи від CHANGXING ВАІТЕ ІМРОRТ AND EXPORT CO., LTD; листи від ПП «АЗЧ Постач»; прайс-листи, суди зробили обґрунтований висновок про недоведеність митним органом наявності у нього обґрунтованого сумніву у заниженні заявленої позивачем митної вартості при розмитненні товарів, а отже і підстав коригування митної вартості товару за резервним методом.

З урахуванням чого, рішення судів попередніх інстанцій є законними та відповідають сталій практиці щодо вирішення подібних спорів, сформованій в тому числі Верховним Судом України, правова позиція якого висловлена в постановах від 31.03.2015 (справа № 21-127а15) і від 30.06.2015 (справа № 21-591а15).

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі № 820/734/17залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. ЮрченкоЗ оригіналом згідно