Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.04.2019 року у справі №808/8846/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2019 року

Київ

справа №808/8846/15

адміністративне провадження №К/9901/13442/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хераеус Електро-Найт Україна» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року (суддя - Лазаренко М.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року (судді: Шальєва В.А. (головуючий), Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі №808/8846/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хераеус Електро-Найт Україна» до Запорізької митниці ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Хераеус Електро-Найт Україна» (далі - позивач, ТОВ «Хераеус Електро-Найт Україна») звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправною бездіяльності Запорізької митниці щодо ненадання ГУ ДКС висновку про повернення з Державного бюджету України позивачу надмірно сплаченого до бюджету ввізного мита в сумі 354 123,42 грн та податку на додану вартість в розмірі 70 824,69 грн, зобов'язання Запорізької митниці скласти та надати ГУ ДКС висновок про повернення позивачу надмірно сплаченого ввізного мита в сумі 354 123,42 грн та податку на додану вартість в сумі 70 824,69 грн шляхом перерахування коштів на відповідний рахунок для подальших розрахунків в якості передоплати митних платежів.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в судовому порядку визнано протиправним та скасовано рішення митного органу про визначення коду товару, у зв'язку з чим, позивач вважає що йому безпідставно донараховано ввізне мито за ставкою 10%, внаслідок чого він надмірно сплатив митні платежі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року, залишеного без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року задоволено адміністративний позов частково. Визнано протиправною бездіяльність Запорізької митниці ДФС щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «ХЕРАЕУС ЕЛЕКТРО-НАЙТ УКРАЇНА» надмірно сплаченого до бюджету ввізного мита в сумі 11 492,75 грн. Зобов'язано Запорізьку митницю ДФС скласти та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ХЕРАЕУС ЕЛЕКТРО-НАЙТ УКРАЇНА» надмірно сплаченого до бюджету ввізного мита в сумі 11 492,75 грн шляхом перерахування даних коштів на відповідний рахунок для подальших розрахунків в якості передоплати митних платежів позивача. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходили з того, що здійснена декларантом сплата митних платежів в розмірі 13 791,29 грн (11 492,74 грн ввізного мита та 2 298,55 грн податку на додану вартість) на підставі рішення митного органу про визначення коду товару від 18.03.2014 №КТ-112000003-0006-2014, яке в подальшому скасовано у судовому порядку, є фактично переплатою митних платежів, проте з урахуванням включення позивачем суми податку на додану вартість в розмірі 2 298,55 грн до складу податкового кредиту, дійшов висновку, що поверненню позивачу підлягає тільки сума ввізного мита в розмірі 11 492,74 грн. Також суди виходили з того, що оскільки позивачем самостійно зазначений код товару 9025198010, ставка мита для якого складає 10%, підстави для повернення коштів з бюджету за МД №112050000/2014/009629 від 24.04.2014, №112050000/2014/009843, від 28.04.2014, №112050000/2014/010524 від 05.05.2014, №112050000/2014/011635 від 19.05.2014, №112050000/2014/014047 від 16.06.2014, №112050000/2014/015339 від 01.07.2014, №112050000/2014/016546 від 16.07.2014, №112050000/2014/017317 від 28.07.2014, №112050000/2014/022281 від 06.10.2014, №112050000/2014/023132 від 17.10.2014, №112050000/2014/024177 від 03.11.2014, №112050000/2014/027256 від 15.12.2014, №112050000/2015/000675 від 22.01.2015, №112050000/2015/003712 від 17.03.2015, №112050000/2015/005936 від 20.04.2015 відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти у цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №С1670/12-2012/1701 від 17.12.2012, укладений між ТОВ «Хераеус Електро-Найт Україна» та Компанією Хераеус Електро-Найт (Польща), позивачем на митну територію України ввозився товар - вставки «Positherm» (частини чутливих елементів приладів для вимірювання температури в розплавах металів).

24.02.2014 з метою здійснення митного оформлення товару в режимі «Імпорт 40» (режим вільного використання) позивачем до Запорізької митниці подано митну декларацію №112050000/2014/003491, відповідно до якої задекларовано товар (№2) «Частини чутливих елементів приладів для вимірювання температури в розплавах металів: 11001761 - 60000 шт. Positherm вставка, тип B, (Pt6-30%Rh/Pt), IPTS68, ковпачок: сталь. (Платинородієвий дріт укладений в скляну трубку з сталевим ковпачком і впресованою в керамічку форму. Є складовою частиною термопари). Країна виробництва: BE. Виробник: «Heraeus Electro-Nite Int. N.V.»; заявлено код товару згідно з УКТ ЗЕД - 9025 90 00 98 (частини і приладдя: інші).

Рішенням управління митної вартості, класифікації товарів та ЗРЗЕД Запорізької митниці про визначення коду товару від 18.03.2014 р. № КТ-112000003-0006-2014 здійснено перекласифікацію товару за УКТ ЗЕД з коду 9025 90 00 98 (частини і приладдя: інші) на код 9025 19 80 10 (перетворювачі термоелектричні для вимірювання температури рідкого розплаву металів) та змінено опис товару на «Перетворювач термоелектричний (термопара)». 11001761 - 60000 шт. Positherm вставка, тип B, (Pt6-30%Rh/Pt), IPTS68, ковпачок: сталь. Складається з захисного металевого ковпачка, захисної кварцової трубки, керамічного корпусу, мінерального ізолятора, пластикового тримача, мідних контактів та платино родієвого дроту, який має спай (термоелектричний перетворювач) в зоні захисного копачка. Призначена для використання для вимірювання температури розплавів рідких металів (у складі вимірювальної системи). Країна виробництва: BE. Виробник: «Heraeus Electro-Nite Int. N.V.».

Відповідно до Закону України «Про митний тариф» до ввезених на митну територію України товарів, віднесених до товарної підкатегорії 9025 90 00 98, застосовується ставка мита у розмірі 5%, у той час як для товарів з кодом 9025 19 80 10, що визначений рішенням Запорізької митниці, передбачено застосування ставки у розмірі 10%.

У зв'язку з цим, із урахуванням прийнятого відповідачем рішення, з метою запобігання понесенню додаткових витрат, позивач подав до митного оформлення товар за митною декларацією № 112050000/2014/003571 від 24.02.2014, в якій товар «Частини чутливих елементів приладів для вимірювання температури в розплавах металів: 11001761 - 60 000 шт. Positherm вставка, тип В, (Pt6-30%Rh/Pt), IPTS 68, ковпачок, сталь. (Платинородієвий дріт укладений в скляну трубку з сталевим ковпачком і впресованою в керамічну форму. Є складовою частиною термопари). Країна виробництва: BE. Виробник: «Heraeus Electro-Nite Int..V.» зазначено за кодом УДК ЗЕД 9025 19 80 10, тобто зазначеним митним органом у рішенні про визначення коду товару.

05.05.2014 ТОВ «Хераеус Електро-Найт Україна» подано додаткову декларацію №112050000/2014/10525 від 05.05.2014, відповідно до якої здійснена доплата митних платежів до тимчасової декларації №112050000/2014/003571 від 24.02.2014.

Позивачем в судовому порядку оскаржено рішення про визначення коду товару від 18.03.2014 № КТ- 112000003-0006-2014.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2014 у справі № 808/2708/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015, визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці Міндоходів про визначення коду товару від 18.03.2014 № КТ-112000003-0006-2014.

Листом від 18.05.2015 вих. №04/180515/01 позивач звернувся до Запорізької митниці із заявою, в якій із посиланням на положення Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митого органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, просив повернути кошти у розмірі ввізного мита у сумі 354 123,42 грн та податок на додану вартість в сумі 70 824,69 грн, що були зайво сплачені позивачем у зв'язку з прийняттям Запорізькою митницею рішення від 18.03.2014 № КТ-112000003-0006-2014. До заяви позивачем додано розрахунок надмірно сплачених платежів до бюджету, копії митних декларацій, аркушів коригування та рішення про коригування митної вартості товарів.

Листом від 29.05.2015 №549/11/08-70-10 Запорізькою митницею повідомлено позивача, що на виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2014 у справі №808/2708/14, яка набрала законної сили, з урахування Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішення питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №650, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за №1085/21397, Запорізькою митницею відкликано рішення про визначення коду товару від 18.03.2014 № КТ-112000003-0006-2014; у зв'язку з тим, що предметом позову в справі № 808/2708/14 не було повернення надмірно сплачених митних платежів, підстави для задоволення заяви позивача від 18.05.2015 № 04/180515/01 відсутні.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач посилається на те, що доводи відповідача, щодо того, що рішення про визначення коду товару від 18.03.2014 р. № КТ-112000003-0006-2014 має відношення тільки до окремої митної декларації, є необґрунтованими та такими, що суперечать приписам Митного кодексу України, оскільки жодною нормою цього кодексу не встановлено, що рішення про визначення коду товару стосується тільки однієї митної декларації, як і не надано право декларанту не виконувати рішення митного органу щодо класифікації при подальшому імпортуванні ідентичного товару за одним контрактом. Відповідно, доводи контролюючого органу щодо самостійного декларування позивачем суми митних платежів та відсутності підстав для повернення їх надмірної сплати не відповідають законодавству.

9. Контролюючим органом відзив на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

10.1 Підпункт 17.1.10 пункту 17.1 статті 17

Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

10.2 Підпункт 14.1.115 пункту 14.1 статті 14

Надміру сплачені грошові зобов'язання це сума коштів, яка на певну дату зарахована до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

10.3 Пункт 43.1 статті 43

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

10.4 Пункту 43.3 статті 43

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

10.5 Пункт 43.5 статті 43

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви повинен був підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

10.6 Пункт 46.1 стаття 46

Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

10.7 Пункт 56.11 статті 56

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

10.8 Пункт 187.8 статті 187

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

10.9 Пункт 198.1 статті 198

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

10.10. Пункт 201.12 статті 201

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

11. Митний кодекс України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

11.1 Частина перша статті 69

Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

11.2 Частина друга та четверта статті 69

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

11.3 Частина 1-3 статті 301

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Декларант, здійснивши класифікацію товарів, самостійно визначає та заявляє шляхом подачі митної декларації відповідні ставку та суму митних платежів, які підлягають сплаті до Державного бюджету України, що передбачено пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України.

Митний орган, відповідно до положень статті 69 МК України, здійснює контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД та у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушених правил класифікації товарів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відтак, якщо митний орган за результатами митного оформлення товару за певною митною декларацією самостійно не приймав рішення про визначення коду товару і погодився з класифікацією товару, здійсненою декларантом, та, відповідно, самостійно визначеною декларантом сумою митних платежів, то підстави вважати таку суму митних платежів надмірно сплаченою та наявне в імпортера право на їх повернення відсутні.

Тому, рішення митниці про визначення коду товару, задекларованого декларантом за певною митною декларацією, не є обов'язковим при наступному декларуванні ним ідентичного товару за іншими митними деклараціями.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано митну декларацію № 112050000/2014/003491 від 24.02.2014, з урахуванням коду товару УКТ ЗЕД 9025 90 00 98, за яким застосовується ставка мита у розмірі 5%, відповідно до якої ставка ввізного мита повинна становити 11 492,75 грн, сума податку на додану вартість - 48 269,53 грн.

Контролюючим органом прийнято рішення про визначення коду товару від 18.03.2014 № КТ-112000003-0006-2014, яким здійснено перекласифікацію товару за УКТ ЗЕД з коду 9025 90 00 98 на код 9025 19 80 10, за яким застосовується ставка мита у розмірі 10%.

24.02.2014 позивачем подано тимчасову декларацію № 112050000/2014/003571, за якою товар випущено у вільний обіг. 05.05.2014 позивачем подано додаткову декларацію № 112050000/2014/10525, відповідно до якої здійснена доплата митних платежів до тимчасової декларації № 112050000/2014/003571 від 24.02.2014, у зв'язку з чим загальна сума сплаченого мита (з урахуванням ставки 10%) склала 22 985,49 грн та податку на додану вартість - 50 568,08 грн. У зв'язку зі сплатою позивачем у повному обсязі митних платежів, товар випущено у вільний обіг.

Різниця між митними платежами, самостійно визначеними декларантом у митній декларації №112050000/2014/003491 від 24.02.2014 та митними платежами, визначеними у митній декларації № 112050000/2014/10525 від 05.05.2014 на підставі рішення митного органу про класифікацію товару №КТ-112000003-0006-2014, становить 11 492,74 грн (ввізне мито) + 2 298,55 грн (податок на додану вартість) - 13 791,29 грн.

У зв'язку із скасуванням судовим рішенням, яке набрало законної сили, рішення про визначення коду товару від 18.03.2014 № КТ-112000003-0006-2014, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що здійснення позивачем сплати митних платежів в розмірі 13 791,29 грн (11 492,74 грн ввізного мита та 2 298,55 грн податку на додану вартість) на підставі рішення про визначення коду товару від 18.03.2014 №КТ-112000003-0006-2014, вважається надміру сплаченими митними платежами, а отже підлягають поверненню.

15. Якщо митний орган прийняв рішення про визначення коду товару, яке в подальшому скасовано, то сума надмірно сплачених митних та інших платежів повертається декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 ПК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007.

15. Доводи позивача про наявність права на повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання за усіма митними деклараціями щодо ввезення ідентичного товару обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій зважаючи на те, що оскільки позивачем самостійно у вказаний період заявлено по іншим деклараціям код УКТЗЕД із ставкою ввізного мита 10%, та митницею не було здійснено корегування (зміну) самостійно заявленого коду товару декларантом, підстави для визнання сплачених сум митних платежів за іншими деклараціями помилково та/або надміру сплаченими відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками судів відносно того, що набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення митниці про визначення коду певного товару, задекларованого раніше за певною митною декларацією, не є підставою для виникнення в декларанта права на повернення обчислених з урахуванням такого рішення надмірно сплачених митних платежів за іншими митними деклараціями, за якими ввезено ідентичні товари.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Переглянувши судові рішення в межах касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом норм фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи положення статей 43, 54 Податкового кодексу України та статей 69, 257, 301 Митного кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хераеус Електро-Найт Україна» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хераеус Електро-Найт Україна» залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі №808/8846/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду